Рішення

від 22.12.2020 по справі 922/2604/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2604/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" до Приватне акціонерне товариство "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго" простягнення 1 700 000, 00 грн. за участю представників сторін:

позивача: Ромашин В.М., положення;

відповідача: Колісниченко А.С., трудовий договір; Чижик К.М., ордер на надання правової (правничої) допомоги серія АХ № 1027324 від 15.10.2020 року.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго" про стягнення 1 700 00, 00 грн. безпідставно набутих грошових коштів. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 18.08.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" (вх. № 2604/20) залишено без руху.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/2604/20 призначено у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24 вересня 2020 року о(б)11 годині 15 хвилин.

Ухвалою суду від 24.09.2020 року долучено до матеріалів справи клопотання (вх. № 21583 від 17.09.2020 року). Задоволено клопотання (вх. № 22087 від 23.09.2020 року) відповідача про продовження строку на надання відзиву та відкладення розгляду справи. Підготовче засідання у справі відкладено на 15.10.2020 року о(б) 14:30 год. Продовжено Приватному акціонерному товариству "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго" визначений ухвалою суду від 02.09.2020 року процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву до 08.10.2020 року.

08.10.2020 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив (вх. № 23497) на позовну заяву, у якому відповідач просить суд, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також у 2 пункті, прохальної частини відзиву на позовну заяву, просить суд, вирішити питання про розподіл судових витрат, докази реальності понесення та сплати витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем у цій праві будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, та просить суд, вважати вказаний пункт відповідною заявою, поданою у відповідності до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України) (т. 1, а.с. 106-115).

21.10.2020 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 4096 електронна пошта) у якій позивач зазначає, що відповідачем до відзиву додано листи, але останнім не надано доказів їх направлення позивачеві. Також зазначає що відповідач у відзиві стверджував про виконання робіт за договором № 596-18 на суму 1 700 000, 00 грн. що на думку відповідача підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт у серпні 2019 року. Крім того позивач зазначає, що згідно пункту 1.1. договору підряду, відповідач прийняв зобов`язання на власний ризик виконати визначені договором роботи. У зв`язку із чим, сторонами договору було погоджено виконання лише монтажних та пусконалагоджувальних робіт. На думку позивача, у нього відсутній обов`язок оплачувати такі роботи, навіть за умови доведення їх виконання з чим позивач не погоджується. Також позивач не погоджується із наведеною відповідачем судовою практикою, оскільки за твердженнями останнього позов у цій справі подано на підставі частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України (т. 1, а.с. 204-208).

Ухвалою суду від 22.10.2020 року задоволено клопотання (вх. № 4095 від 21.10.2020 року електронна пошта). Продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Підготовче засідання у справі відкладено на "27" жовтня 2020 р. о(б) 14:30 год.

30.10.2020 року від відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. № 25310) на відповідь на відзив позивача, у яких останній зазначає зокрема щодо ненадання доказів відправлення листів доданих до позовної заяви та надано відповідні докази. Також зазначено щодо практики на яку послався відповідач, та зазначив, що оцінка є лише його суб`єктивним судженням та не має значення для правильного вирішення справи. Щодо доводів позивача, що на йог думку, та у зв`язку із його одностороннім розірванням договору відпала правова підстава для оплати виконаних за договором робіт відповідача, вказане на думку відповідача повністю суперечить приписам частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, так і висновкам Верховного суду які були наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву (т. 2, а.с. 25-30).

Ухвалою суду від 27.10.2020 року задоволено усне клопотання відповідача про відкладення від 27.10.2020 року. Задоволено усне клопотання б/н від 27.10.2020 року позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду. Підготовче засідання у справі відкладено на "12" листопада 2020 р.

Ухвалою суду від 12.11.2020 року яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні у справі № 922/2604/20 оголошено перерву "24" листопада 2020 р.

Ухвалою суду від 24.11.2020 року задоволено заяву про поновлення строку на подання додаткових доказів вх. № 25310 від 30.10.2020 року. Поновлено строк відповідачеві викладений у заяві вх. № 25310 від 30.10.2020 року. Долучено заперечення вх. № 25310 від 30.10.2020 року до матеріалів справи та подальший розгляд справи вести з їх урахуванням. Відмовлено у клопотанні відповідача про зобов`язання позивача щодо надання відповідей на питання в порядку частини 2 статті 88, статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 24.11.2020 року задоволено спільну заяву від 24.11.2020 року позивача та відповідача про перехід до розгляду справи по суті у даному судовому засіданні. Відповідну заяву долучити до матеріалів справи, подальший розгляд справи вести з її урахуванням. Закрито підготовче провадження у справі № 922/2604/20 та розпочати розгляд справи по суті у даному судовому засіданні 24.11.2020 року.

Ухвалою суду від 08.12.2020 року яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 22.12.2020 року.

22.12.2020 року від позивача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 29919) у яких останній зазначає, щодо спростування висновку про прийняття робіт без зауважень, та зазначає що матеріали справи спростовують твердження відповідача, щодо прийняття робіт без зауважень, та відсутність підпису замовника на довідках та актах пояснюється тим, що монтажних робіт, які є предметом договору підряду № 596-18 від 02.07.2018 року відповідачем не виконувалось. Щодо спростування висновку про виконання робіт протягом квітня - серпня 2019 року зазначає, що матеріалами справи, беззаперечно доведено, що до серпня 2019 року і після серпня 2019 року ніяких робіт за договором не виконувалось. Також заперечує проти довідки про вартість виконаних будівельних робіт форма кб3 за вересень 2019 року від 04.09.2019 року та акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт форма кб2в за вересень 2019 року від 04.09.2019 року про демонтаж турбогенератора Р6-35/5 в с. Кострижівка на суму 348 000, 00 грн. та зазначає що відповідні документи не є доказами виконання монтажних робіт турбіни П-6-3,4/1,0 з конденсатором та виконання монтажних робіт генератора Т6-2УЗ в с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області, як це передбачено п.п. 1.1., 1.2. договору підряду № 596-18 від 02.07.2018 року. Також заперечує проти вартості виконаних прийняття виконаних ремонтних робіт у розмірі 232 000, 80 грн. за актом № 2 форма кб2в від 04.09.2019 року. Оскільки сторонами за договором підряду було погоджено саме монтажні роботи.

За твердженнями позивача, усі посилання зводяться до випадків коли договір підряду є чинним на час розгляду справи у суді між замовником та підрядником. Проте договір підряду № 596-18 від 02.07.2018 року було припинено в порядку приписів частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України з 27.07.2020 року. Тому за наслідком припинення договору підряду та приписів статті 1212 Цивільного кодексу України залишок коштів у сумі 1 700 000, 00 грн. замість передоплати став безпідставно набутими коштами. Також позивач заперечує проти наданого відповідачем у відзиві на позовну заяву розрахунку витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000, 00 грн. оскільки в матеріалах справи відсутні докази обґрунтування такого розміру витрат, відсутній детальний опис робіт (надання послуг) виконаних адвокатом. Також відсутній документ, що підтверджує реальну оплату таких коштів. При цьому, зазначає, що у судовому засіданні 24.11.2020 року та 08.12.2020 року інтереси позивача представляла особа, яка не є адвокатом. У зв`язку і чим, під час розгляду справи доведено безпідставність вимог відповідача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000, 00 грн.

Також у наданих до суду поясненнях, позивач зазначає, що в позовній заяві зазначено ціну позовну 1 700 000, 00 грн. Згідно статті 5 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору при поданні позовної заяви до господарського суду становить 1.5 % від ціни позову. Відповідно до цього позивач мав сплатити судовий збір у сумі 25 500, 00 грн. Проте останнім було сплачено суму у розмірі 27 199, 16 грн. У зв`язку зі чим, різниця складає 1 699, 16 грн. Тому позивач подає клопотання про повернення переплаченої суми судового збору у розмірі 1 699, 16 грн.

22.12.2020 року позивач у судовому засіданні надав промову в судових дебатах у письмову вигляді. Вищевказані документи, були зареєстровані в канцелярії суду за вх. № 30074.

Ухвалою суду від 22.12.2020 року, яку було занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи судом долучено до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо позовних вимог та проси суд, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Присутні у судовому засіданні представники відповідача надали усні заперечення, проти задоволення позовних вимог заперечували та просили суд, відмовити у їх задоволенні. Також зазначили, що у відзиві було заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, докази яких будуть надані у встановлений законом строк.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач, 02.07.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" (замовник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго" (підрядник, відповідач) укладено договір № 596-18 (т. 1, а.с. 11-13).

Пунктом 8.1. договору, сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно пункту 1.1. договору, в порядку та умовах, визначених цим договором, підрядник зобов`язується на всій ризик виконати за завданням замовника, наступні роботи: монтаж турбіни П-6-3,4/1,0 з конденсатором, електричними та силовими шафами, маслопроводом; монтаж генератора Т6-2УЗ; монтаж системи охолодження конденсатора з циркуляційними насосами; монтаж мостового крана в турбінному залі над турбіною; пусконалагоджувальні роботи турбоагрегату.

Місце виконання робіт: 30350, Хмельницька обл., Ізяславський р-н., с. Клубівка, вул. Заводська, 1 (пункт 1.2. договору).

Сума договору становить 5 200 000, 00 грн., з ПДВ 20 % - 866 666, 67 грн. (пункт 2.1. договору).

Розділом 3 договору, сторони погодили умови оплати:

3.1. Оплата за цим договором проводиться шляхом перерахування замовником грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок підрядника, вказаний в договорі, в наступному порядку:

3.1.1. передоплата, в розмірі 10 % від загальної вартості робіт, сплачується протягом 3-ї банківських днів, після підписання договору;

3.1.2. передоплата на момент початку монтажних робіт становить 40 % від загальної вартості робіт, сплачується на момент початку монтажних робіт, після отримання письмового повідомлення від підрядника про початок монтажних робіт;

3.1.3. оплата 40 % від загальної вартості робіт після закінчення монтажних та пусконалагоджувальних робіт, сплачується після підписання замовником та підрядником двостороннього акту виконаних пусконалагоджувальних робіт;

3.1.4. кінцевий розрахунок у розмірі 10 % від загальної вартості робіт сплачується після закінчення гарантійного строку (12 місяців з моменту вводу в експлуатацію об`єкта).

Відповідно до пункту 6.1. підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 60 календарних днів з моменту отримання передоплати, згідно пунктів 3.1.1 т 3.1.2. даного договору.

Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що здача - приймання виконаних робіт оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт. Акт здачі-приймання виконаних робіт підписується уповноваженими представниками сторін цього договору.

Згідно пункту 7.2. договору, у разі вмотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій замовника, а якщо він визнає можливим - із зазначенням (переліком) необхідних доробок і терміну їх виконання. У цьому випадку все усунення недоліків виконаних робіт, доопрацювання виробляється за рахунок підрядника.

За твердженнями позивача, на виконання пункту 3.1.1. договору позивачем 04.07.2018 року здійснено передоплату у сумі 520 000, 00 грн. (т. 1, а.с. 34).

Листом від 18.12.2018 року за вих. № 42 позивач повідомив відповідача, що турбіна П-6-3,4/1,0 знаходиться за місцем виконання робіт в с. Клубівка, Ізяславського району, Хмельницької області та просив розпочати роботи згідно договору підряду (т. 1, а.с. 14).

Листом від 26.03.2019 року за вих. № 5003 відповідач повідомив позивача про свою готовність приступити до виконання монтажних робіт згідно умов договору підряду № 596-18 від 02.07.2018 року (т. 1, а.с. 15).

Також відповідачем виставлено позивачу рахунок № 7 від 11.04.2019 року на суму 1 680 000, 00 грн. (т. 1, а.с. 16).

Позивачем згідно платіжного доручення № 385 від 16.05.2019 року на суму 400 000, 00грн. та платіжного доручення № 392 від 24.05.2019 року на суму 1 280 000, 00 грн. здійснено передоплату у розмірі 1 680 000, 00 грн. (т. 1, а.с. 35-36).

09.08.2019 року позивачем відповідачу направлено листа вих. № 0908/01, у якому останній повідомив, що станом на 09.08.2019 року підрядник не виконав будь-яких робіт, передбачених договором, у зв`язку із чим, позивачем запропоновано відповідачу повернути передоплату у розмірі 2 200 000, 00 грн. до 26.08.2019 року (т. 1, а.с. 17).

Відповідачем листом вих. № 173/08 від 23.08.2019 року відхилена вимогу позивача про повернення оплати у сумі 2 200 000, 00 грн. в рахунок оплати робіт за договором підряду, як повністю необґрунтовану (т. 1, а.с. 18-19).

23.07.2020 року позивачем на адресу відповідача за № 2307/01 направлено повідомлення про відмову від договору підряду в порядку частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, у якому зазначив, що з урахуванням договору, а саме пункту 6.1. підрядник, отримавши передоплату у повному обсязі повинен був виконати роботи за договором підряду протягом 60 календарних днів, тобто у термін до 27.07.2019 року. Але, відповідач так і не приступив до виконання робіт і розпочав процес повернення отриманого авансу. Станом на день складання цього повідомлення про відмову від договору, відповідачем повернуто 500 000, 00 грн., а саме: 02.10.2019 року повернуто 100 000, 00 грн.; 24.12.2019 року повернуто 100 000, 00 грн.; 05.02.2020 року повернуто 30 000, 00 грн.; 12.02.2020 року повернуто 70 000, 00 грн.; 27.02.2020 року повернуто 2200 000, 00 грн. У зв`язку із чим, позивач керуючись приписами частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України повідомив про відмову від договору підряду № 596-18 від 02.07.2018 року. Та вимагав у строк до 03.08.2020 року повернути 1 700 000, 00 грн. безпідставно набуті кошти (т. 1, а.с. 20 - 21).

Листом від 27.07.2020 року за вих. № 50/077 відповідач повідомив позивача, що додаткових угод про розірвання договору підряду сторони відповідно до вимог статті 654 Цивільного кодексу України не вчиняли, отже договір підряду № 596-18 від 02.07.2018 року є чинним і відповідач підтверджує свої зобов`язання за цим договором. Також у листі відповідач повідомив позивача, що останнім цінним листом з описом вкладення замовнику надісланий проект організації робіт (ПОР) з відповідним актом прийняття-передачі виконаних робіт. У зв`язку із чим, відповідач відхилив вимогу позивача про повернення попередньої оплати в сумі 1 700 000, 00 грн. в рахунок оплати робіт за договором підряду (т. 1, а.с. 27-28).

За твердженнями позивача, договір № 596-18 від 02.07.2018 року було припинено в порядку приписів частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, а за наслідками припинення договору підряду та приписів статті 1212 Цивільного кодексу України залишок коштів у сумі 1 700 000, 00 грн. замість передоплати стали безпідставно набутими коштами, тому позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення безпідставно набутих коштів відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, за наслідками припиненого в односторонньому порядку правочину.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписами частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статтею 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

За змістом частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України авансом є певна грошова сума або інші цінності, які боржник передає кредиторові в рахунок майбутніх платежів.

Відповідно до вимог статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором підряду. Зобов`язання за договором підряду регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною 2 статті 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або спосіб її визначення.

Згідно зі статтею 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання пункту 3.1 договору № 596-18 від 02.07.2018 року позивачем було здійснено передоплату відповідно до платіжних доручень на загальну суму 2 200 000, 00 грн.: № 385 від 16.05.2019 року на суму 400 000, 00грн.; № 392 від 24.05.2019 року на суму 1 280 000, 00 грн.; № 101 від 04.07.2018 року на суму 520 000, 00 грн. (т. 1, а.с. 34-36).

Як зазначає позивач, у зв`язку зі тим, що відповідач не виконав будь-яких робіт за договором останнім на адресу відповідача було направлено листа № 0908/1 від 09.08.2019 року про перерахування (повернення) суми у розмірі 2 200 000, 00 грн. (т. 1, а.с. 17).

Проте відповідачем у листі вих. № 173/08 від 23.08.2019 року відхилено вимогу позивача про повернення попередньої оплати в сумі 2 200 000, 00 грн.в рахунок оплати робіт за договором підряду. Також у листі зазначено, що на адресу позивача направлено проект організацій робіт (ПОР) з актом приймання-передачі виконаних робіт (т. 1 ,а.с. 18-19).

Згідно пункту 7.1. договору здача - приймання виконаних робіт оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт. Акт здачі-приймання виконаних робіт підписується уповноваженими представниками сторін цього договору (т. 1, а.с. 12).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання розділу 7 умов договору, відповідачем - 16.08.2019 року було направлено позивачу:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року від 07.08.2019 року на суму 555 388, 20 грн.;

- акт № 1 приймання будівельних робіт за серпень 2019 року від 07.08.2019 року на суму 555 388, 20 грн.;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року від 16.08.2019 року на суму 1 144 663, 16 грн.;

- акт № 2 приймання будівельних робіт за серпень 2019 року від 16.08.2019 року на суму 1 144 663, 16 грн. (т. 1, а.с. 149-157).

В матеріалах справи наявні докази направлення вищезазначених документів, а саме опис вкладення у цінний лист від 16.08.2019 року (т. 1, а.с. 157).

Таким чином, посилання позивача щодо невиконання підрядних робіт за договором відповідачем не приймається судом, оскільки на підставі документів, а саме довідок та актів направлених відповідачем позивачу, які підтверджують обсяги виконаних робіт та їх вартість було передано замовнику.

Доказів у підтвердження спростування позивачем, щодо обсягів виконаних робіт за договором підряду № 596-18 від 02.07.2018 року та актами наданими відповідачем матеріали справи не містять, що суперечить положенням статті 853 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вище викладене, спростовує позицію позивача щодо безпідставності отримання коштів відповідачем у відповідності до положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем є обов`язковою передумовою для виконання замовником своїх грошових зобов`язань перед підрядником. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів, які підтверджують обсяги виконаних робіт та їх вартість. Такі документи складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику. Після підписання таких документів у замовника виникає обов`язок сплатити виконані роботи в передбачені договором терміни.

З огляду на вищевикладене, в даному випадку, документом, що підтверджує обсяг виконаних робіт та їх вартість є акт приймання виконаних робіт.

Посилання позивача, щодо не підписання вищезазначених актів та невиконання будь - яких робіт за договором, та те що зазначені в актах роботи не є предметом договору, та невідповідності актів за вересень 2019 року умовам договору не приймаються судом, оскільки позивачем не надано до матеріалів справи доказів щодо зауважень або вмотивованої відмови позивача прийняти виконані роботи з переліком претензій замовника за актами надісланими відповідачу.

Відповідного статті 1212 Цивільного кодексу України, набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає помилковим твердження позивача щодо посилання на вимоги статті 1212 Цивільного кодексу України.

Оскільки як вбачається із матеріалів справи, грошові кошти отримані відповідачем від позивача у розмірі 1 700 000, 00 грн. є коштами отриманими за виконані відповідачем роботи за договором № 596-18 від 02.07.2018 року та актами наданими відповідачем, що відповідно не є безпідставно отриманими коштами в розумінні вимог статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення 1 700 000, 00 грн. безпідставно набутих грошових коштів на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, заперечень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень, заперечень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідачем у наданому до суду відзиві (від 08.10.2020 року вх. № 23497 т. 1, а.с. 106-115) зазначено, щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, докази реальності понесення та сплати витрат на професійну правничу допомогу відповідачем у цій справі будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно частин 1-2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, у наданих до суду поясненнях (вх. № 29919 від 22.12.2020 рок), позивачем зазначено, що в позовній заяві зазначено ціну позовну 1 700 000, 00 грн. Згідно статті 5 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору при поданні позовної заяви до господарського суду становить 1.5 % від ціни позову. Відповідно до цього позивач мав сплатити судовий збір у сумі 25 500, 00 грн. Проте останнім було сплачено суму у розмірі 27 199, 16 грн. У зв`язку зі чим, різниця складає 1 699, 16 грн. та заявлено відповідне клопотання, про повернення переплаченої суми судового збору у розмірі 1 699, 16 грн.

Суд дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Як вбачається із позовної заяви № 2604/20 позивачем заявлено вимогу про стягнення 1 700 000, 00 грн.

Також у позовний заяві, позивачем зазначено, що на виконання пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат дорівнює вартості судового збору і становить 25 500, 00 грн. (т. 1, а.с. 4).

Відповідно до платіжного доручення № 459 від 04.08.2020 року позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 25 500, 00 грн. (т. 1, а.с. 9).

Враховуючи вищевикладене, в матеріалах справи відсутні докази щодо сплати позивачем суми судового збору у розмірі 27 199, 16 грн. у зв`язку із чим у відсутні підстави для його задоволення.

Таким чином, із урахуванням вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 25 500, 00 грн. у даній справі покладається на позивача.

Керуючись, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" (30350, Хмельницька обл., Ізяславський р-н., с. Клубівка, вул. Заводська, буд. 1, ЄДРПОУ 41570089);

відповідач: Приватне акціонерне товариство "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго" (61050, м. Харків, вул. Військова, буд. 37, ЄДРПОУ 30358542).

Повне рішення складено "29" грудня 2020 р.

Суддя О.О. Ємельянова