Рішення

від 21.12.2020 по справі 922/3354/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3354/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Політег мет", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс", м. Харків про стягнення 86001,27 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІТЕГ МЕТ" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЄРВІС" заборгованість за Договором поставки №К-3123/18 від 01.02.18р. в сумі 86 001,27 грн., яка складається з: 71000,00 грн. - основна заборгованість; 11 271,51 грн. - пені; 2381,74 грн. - відсотки річних; 1348,02 грн. - інфляційні втрати. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 21.10.20р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/3354/20 без повідомленням учасників справи. ВІДПОВІДАЧУ встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву із нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції. Надати до суду докази направлення на адресу позивача відзиву (ОПИС ВКЛАДАДЕННЯ). Роз`яснено відповідачу у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали. Попередити відповідача, що у разі неподання ним обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

09.11.20р. від відповідача надійшла заява про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Дана заява обґрунтована необхідністю проведення судового засідання за участі представників сторін та проведення судових дебатів. Просить суд поновити строк для звернення до суду з таким клопотанням та продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву. В обґрунтування відповідач посилається на перебування працівників у відпустках у зв`язку з карантином, необхідністю заключення з адвокатом договору на надання правової допомоги для підготовки відзиву на позовну заяву з викладенням своєї правової позиції, а, також, на відсутність доступу до первинної документації підприємства у зв`язку з карантином.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.11.2020 року заяву відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволено частково. Призначено по справі судове засідання на "08" грудня 2020 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.12.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні 08.12.2020 року було оголошено перерву до 21.12.2020 року.

Представник позивача в судове засідання 21.12.2020 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка в розписці про наступні дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 21.12.2020 року не з`явився, ухвалу про повідомлення від 09.12.2020 року було направлено на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та яка співпадає з адресою, зазначеною у Витягу з ЄДРПОУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку сторін в судове засідання обов`язковою, суд дійшов висновку про те, що їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

01.02.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛІТЕГ МЕТ (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНССЄРВІС (Покупець, відповідач) був укладений договір поставки №К-3123/18, згідно якого Постачальник за цим Договором прийняв на себе зобов`язання передати у власність Покупця Товар, номенклатура, кількість, строки поставки і вартість якого визначаються згідно відповідних накладних, рахунків-фактур, які є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 1.1), а Покупець - прийняти і оплатити Товар (пункт 1.2).

За умовами Договору оплата за поставлений Товар здійснюється в національній валюті України (пункт 3.1 договору); оплата здійснюється прямим банківським переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умові відстрочення платежу протягом 10-ти банківських днів з дати поставки Товару Покупцю (пункт 3.2 договору).

Поставка Товару здійснюється протягом 3-х календарних днів з моменту заявки на умовах FСА, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, смт. Слобожанське, вул. Нижньодніпровська, 1 (якщо інше не вказано у відповідному рахунку-фактурі (пункт 4.1 договору).

Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі Покупцю Товару і товарно-супровідних документів: товарно- транспортної накладної, товарної накладної, паспорта якості (сертифіката якості), рахунку-фактури, податкова накладна надається Покупцю в електронній формі (пункт 6.2 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання Сторонами прийнятих зобов`язань (пункт 10.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищезазначеного договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 85458,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1108 від 16.09.2019 року, яка підписана обома сторонами та товарно-транспортною накладною № Р1108 від 16.09.2019 року.

Представником відповідача було отримано товар на підставі довіреності № 2104 від 13.09.2019 року.

В свою чергу відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором та здійснив лише часткову оплату 26.02.2020 року у розмірі 14458,60 грн., що підтверджується банківською випискою, наданою позивачем.

Проте остаточного розрахунку за поставлений товар відповідачем здійснено не було, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 71000,00 грн., що й стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач відзиву на позов та доказів сплати заборгованості не надав.

В матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № К-3123/18 від 01.02.2018 року у розмірі 71000,00 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 2381,74 грн. 3% річних та 1348,02 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимога про стягнення 3% річних в сумі 2381,74 грн. та інфляційних втрат в сумі 1348,02 грн. заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 11271,51 грн. пені, суд зазначає наступне.

За несвоєчасну оплату поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (пункт 7.3 договору).

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов`язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 11271,51 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо її задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача в розмірі 2102,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЄРВІС" (код ЄДРПОУ 30428944, 61038, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ МАРШАЛА БАТИЦЬКОГО, будинок 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІТЕГ МЕТ" (код ЄДРПОУ 36162791, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ГРІНЧЕНКА, будинок 5) 71000,00 грн. основного боргу, 11271,51 грн. пені, 2381,74 грн. відсотків річних, 1348,02 грн. інфляційних втрат та 2102,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.20р.

Суддя Л.В. Шарко