Рішення

від 18.12.2020 по справі 460/3692/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2020 року м. Рівне №460/3692/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Боймиструк М.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Шангрик Т.М.,

третьої особи позивача: представник Осіпова З.В.,

відповідача: представник Камінський Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління Державної казначейської служби України у Дубровицькому районі Рівненської області доПАТ "Дубровицьке ХПП" про стягнення коштів за простроченою заборгованістю за фінансовою допомогою, - В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дубровицьке хлібоприймальне підприємство" про стягнення коштів за простроченою заборгованістю за фінансовою допомогою в сумі 755897,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Управління Державної казначейської служби України у Дубровицькому районі Рівненської області скерувало на адресу Головного управління ДФС у Рівненській області подання №4 від 29.01.2020 для здійснення до Приватного акціонерного товариства "Дубровицьке хлібоприймальне підприємство" заходів щодо стягнення простроченої заборгованості основного боргу в сумі 755897,00 грн.

На час звернення до суду заборгованість за вказаною позикою не погашена. Податкові органи мають право, зокрема, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками) із бюджету в порядку, визначеному Податковим кодексом України та іншими законами України, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення відповідної заборгованості.

Ухвалою від 27.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 11.06.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління Державної казначейської служби України у Дубровицькому районі Рівненської області.

22.06.2020 відповідачем було подано відзив на позовну заяву, згідно якого ПРАТ Дубровицьке ХПП повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Вказує, що підприємство не є боржником перед Управлінням Державної казначейської служби України у Дубровицькому районі Рівненської області, оскільки не отримувало бюджетної позики на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням 1997 року, що стверджується відсутністю будь-яких документів, які би свідчили про надання позики/кредиту відповідачу, зокрема договорів, платіжних доручень тощо.

Ухвалою суду від 23.06.2020 розгляд справи відкладено до 02.07.2020 до 12.00 год.

Ухвалою від 02.07.2020 розгляд справи відкладено до 18.08.2020 до 11.00 год.

У судовому засіданні 18.08.2020 за клопотанням позивача оголошено перерву до 08.09.20 до 10.00 год.

У судовому засіданні 08.09.2020 у зв`язку з необхідністю подання додаткових доказів оголошено перерву до 17.09.2020 до 10.00 год.

17.09.2020 судове засідання не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою від 06.10.2020 розгляд справи відкладено до 20.10.2020 до 10.00 год.

20.10.2020 судове засідання не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою від 02.11.2020 розгляд справи відкладено до 19.11.2020 до 09.30 год.

19.11.2020 судове засідання не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою від 24.11.2020 розгляд справи відкладено до 08.12.2020 до 09.30 год.

08.12.2020 судове засідання у справі не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого у відпустці.

Ухвалою від 09.12.2020 розгляд справи відкладено до 18.12.2020 до 09.30 год.

У судовому засідання 18.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на таке.

Судом встановлено, що Управлінням Державної казначейської служби України у Дубровицькому районі Рівненської області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості" скеровано на адресу Головного управління ДФС у Рівненській області подання №4 від 29.01.2020 р. для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Дубровицьке хлібоприймальне підприємство" (за бюджетною позичкою, наданою на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за держзамовленням 1997 року) станом на 01 січня 2020 року в сумі 755 897,00 грн. Суд зауважує, що довідка про надання і повернення бюджетної позички за державним замовленням 1997 року по Дубровицькому району станом на 01.01.2012 не є первинним документом в розумінні законодавства України, який підтверджує наявність заборгованості та факт отримання відповідачем бюджетної позики. При дослідженні вказаної довідки, встановлено, що вона не містить у собі відомостей про те що отримувачем бюджетної позички за державним замовленням 1997 року є ПрАТ Дубровицьке хлібоприймальне підприємство . У довідці відсутня інформація про назву підприємства, установи чи організації, від імені якої вона була складана, також відсутня посада та прізвище, ініціали особи яка її підписала, відповідна печатка.

Крім того, судом досліджено копію листа Міністерства фінансів України №10030-21-10/26960 від 03.09.2020 Щодо заборгованості перед державним бюджетом та встановлено, що станом на 02.09.2020 Кабінетом Міністрів України не приймались рішення щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для ПАТ Дубровицьке хлібоприймальне підприємство .

Щодо копії листа ВАТ Дубровицьке ХПП від 14.05.2010, копію якого надано до матеріалів справи позивачем, то суд зауважує, що вказаним листом, виключно інформується Управління Державного казначейства в Рівненській області про те, що підприємством проведено звірку заборгованості за бюджетними позичками, наданими на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994-1999 років по Дубровицькому районі в розрізі господарств станом на 01.01.2009 . У вказаному листі відсутня інформація про отримання позички безпосередньо відповідачем. Також, листом №44 від 25.06.2010 р. ВАТ Дубровицьке ХПП повідомило управління державного казначейства в Дубровицькому районі, що форми звітності №11,13, 16 за період з липня 2002 року по червень 2010 року подані у відділ державного казначейства без змін та уточнень. Лист №44 від 25.06.2010 також не свідчить про наявність у відповідача заборгованості перед державним бюджетом.

Також, суд не бере до уваги копію акту перевірки наявності зерна в державних ресурсах та заборгованості за бюджетними позичками наданим на закупівлю зерна за державним замовленням (контрактом) 1994-1997 років, проведеної в листопаді 1998 року оскільки викликає сумнів причетність даного акту до ПРАТ Дубровицьке ХПП , яке має код ЄДРПОУ 00955816, однак в Акті перевірки наявності зерна від 1998 йдеться про Дубровицьке хлібоприймальне підприємство з ідентифікаційним кодом 00955818.

Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року №174 (далі Порядок №174) та регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

Бюджетна позичка/фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993-1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички/фінансової допомоги. Прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою, це заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги (пп. 4, 9 п. 2 Порядку №174).

Відповідно до п. 6 Порядку №174, облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані.

Прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою (п. 15 Порядку №174).

З аналізу викладених норм слідує, що подання носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою.

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

У частині першій статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У постанові від 22.10.2019 року у справі №826/8966/14 Верховний Суд підкреслив, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Разом з тим, будь-яких первинних та банківських документів на підтвердження перерахування відповідачу і отримання ним спірної суми заборгованості, яку позивач просить стягнути, контролюючим органом надано не було.

Пунктом 3 частини 2 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами залученими державою або під державні гарантії, визначено значення терміну боржник, зокрема це суб`єкт господарювання, який отримав кредит, залучений державою під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

Враховуючи наведене та зважаючи, що позивачем та третьою особою не надано копій контрактів, договорів, платіжних чи інших документів, будь-яких бухгалтерських та/або банківських документів, передбачених законодавством які б підтвердили надання відповідачу упродовж 1997 року позичок на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету та їх неповернення у визначений строк слідує висновок, що ПрАТ Дубровицьке хлібоприймальне підприємство не є боржником в розумінні п. 3 ч. 2 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою КМУ від 02.03.2011 р. №174, оскільки судом не встановлено що відповідач отримував кошти.

За відсутності первинних документів, прострочена заборгованість за бюджетною позикою на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним контрактом 1997 року на суму 755 897 грн. 00 коп. в поданні №4 від 29.01.2020 р. нарахована відповідачу безпідставно та необґрунтовано.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України, прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою не поширюється.

Згідно з пп.19-1.1.38 п.19-1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп.20.1.19п.20.1ст.20 ПК України контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України в установленому законодавством порядку за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтями 74, 75 КАС України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об`єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, пов`язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв`язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню; допустимими, тобто відповідними процесуальній формі їх одержання, єдиною загальною вимогою недопустимості доказів є виявлення порушень закону при їх збиранні.

Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 по справі №824/133/19-а.

Надані позивачем документи не є достовірними, достатніми, належними та допустимими доказами в розумінні КАС України, а будь-яких інших доказів наявності у відповідача заборгованості по бюджетній позичці в сумі 755 897, 00 грн. надано не було.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність передбачених чинним законодавством підстав для стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дубровицьке хлібоприймальне підприємство" боргу за фінансовою допомогою в розмірі 755 897,00 грн.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, ЄДРПОУ 43142449 ) до ПАТ "Дубровицьке ХПП" (вул. Залізнична, 16, м. Дубровиця, Дубровицький район, Рівненська область, 34100, ЄДРПОУ 00955816), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління Державної казначейської служби України у Дубровицькому районі Рівненської області (вул. У. та А. Гольшанських, 2, м. Дубровиця, Дубровицький район, Рівненська область, 34100, ЄДРПОУ 37863689) про стягнення коштів за простроченою заборгованістю за фінансовою допомогою, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 28 грудня 2020 року.

Суддя Л.А. Жуковська