Постанова

від 22.12.2020 по справі 160/5441/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/5441/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року (головуючий суддя Кучма К.С.)

у справі № 160/5441/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Центр-Шина Груп

до Одеської митниці Держмитслужби

про визнання протиправним та скасування рішення і карти відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Центр-Шина Груп звернулось до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2020/000002/2 від 21.04.2020 року, прийняте Одеською митницею Державної митної служби;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500100/2020/00013, прийняту Одеською митницею Державної митної служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без відповідних правових підстав відмовив у визначенні митної вартості товарів за основним методом за ціною договору, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей та ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 адміністративний позов задоволено.

Суд виходив з того, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Доводи, зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах позивача відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідачем не доведено, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на виявлені під час митного оформлення обставини, зазначає, що судом помилково не прийнято до уваги доводи митниці, що під час митного контролю товарів за поданою позивачем митною декларацією програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч.6 ст.54 МК України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Судом не враховано, що оскільки письмова форма декларації на товари в Україні та у країні експортера товару повинна відповідати типовій формі Організації Об`єднаних Націй, то у митних деклараціях країни відправлення повинні бути наявні достовірні відомості про вартість товарів, про рахунок-фактуру (інвойс), а тому встановлення факту того, що в поданих документах відсутні відомості про вартість перевезення по маршруту KIRSEHIR-ANKARA, у поданій автотранспортній накладній CMR від 15.04.2020 № 418379 у графі 4 місце завантаження товару зазначено місто ANKARA, що не відповідає даним, зазначеним у графі 20 МД (FSA TR KIRSEHIR) та довідки ФОП ОСОБА_1 про вартість перевезення від 15.04.2020 № 25, викликало сумнів у наданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів.

Крім того, встановлення факту, що у поданому інвойсі від 15.04.2020 №РІ12020000001063 вартість товару визначена в дол.США, проте, не зазначено за які одиниці виміру визначена вартість товару, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 МК України.

Також судом не враховано, що у договорі перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 12.03.2020 № 2020/03-12/1 відсутня інформація про вартість перевезення (п.4.2), виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 МК України.

Таким чином, відповідач наполягає, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості відповідно до умов ч.1 ст.54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митними деклараціями №UА500100/2020/006849, №UА500100/2020/005571 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, то зазначені обставини, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів ТОВ Центр-Шина Груп або його уповноваженими представниками до Одеської митниці Держмитслужбі надано не було.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого письмового відзиву на апеляційну скаргу, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін як законне та обґрунтоване.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 03.01.2020 між РЕТLAS LASTIK SANVAI VE TICARET AS, Туреччина та ТОВ ЦЕНТР-ШИНА ГРУП укладений Договір поставки № D2020/01 від 03.01.2020, відповідно до якого Продавець РЕТLAS LASTIK SANVAI VE TICARET AS виготовляє та продає, а Покупець ТОВ ЦЕНТР-ШИНА ГРУП купує продукцію: шини торгових марок PETLAS, STRMAXX у відповідності до ціни та кількості, зазначених у Інвойсах (п.1.1 Договору поставки).

Згідно п.3.1 Договору товар постачається окремими партіями на умовах поставки FСА Кіршехір Туреччина (відповідно до Інкотермс-2010).

З метою митного оформлення партії товару, що надійшов до позивача за цим Договором поставки, до Одеської митниці Державної митної служби України подана митна декларація № UA500100/2020/006849 від 21.04.2020 на товар: Шини пневматичні гумові нові, для легкових автомобілів (включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони) та Шини та шинокомплекти пневматичні гумові нові, для автобусів і вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121 (Торговельна марка: PETLAS, Виробник: PETLAS LASTEK SAN VE TIC AS, Країна виробництва: Туреччина).

Митна вартість товару визначена позивачем за основним методом - за ціною Договору.

На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації:

- пакувальний лист (Packing list) № 14600REV1 від 15.04.2020;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №РІ120200000001063 від 15.04.2020;

- міжнародна товарно-транспортна накладна (International consignment note) №418379 від 15.04.2020;

- сертифікат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №B0891987 від 15.04.2020;

- книжка МДП (TIR carnet) №XQ83107044 від 15.04.2020;

- платіжне доручення в іноземній валюті №45 від 16.03.2020;

- платіжне доручення в іноземній валюті №46 від 10.04.2020;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги (ФОП ОСОБА_2 ) №25 від 15.04.2020;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений ДП Держзовнішінформ , №22/47 від 21.04.2020;

- договір поставки № D2020/01 від 03.01.2020;

- договір про надання послуг митного брокера № 07/05/2019 від 07.05.2019;

- договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №2020/04-10/1 від 10.04.2020;

- договір оренди авто № 21 від 02.01.2020;

- копія митної декларації країни відправлення №20061600ЕХ008943 від 15.04.2020.

За наслідками опрацювання наданих декларантом документів митницею встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підтягає сплаті за товари.

Так, у поданому інвойсі від 15.04.2020 № РІ120200000001063 вартість товару визначена в дол. США, проте не зазначено, за які одиниці виміру визначена вартість товару.

У поданих документах відсутні відомості про вартість перевезення по маршруту KIRSEHIR-ANKARA, у поданій автотранспортній накладній CMR від 15.04.2020 № 418379 у графі 4 місце завантаження товару зазначено місто ANKARA, що не відповідає даним, зазначеним у графі 20 МД (FSA TR KIRSEHIR) та довідки ФОП ОСОБА_1 про вартість перевезення від 15.04.2020 № 25.

Ці обставини, як вказує митниця, викликали обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей, заявлених до митного оформлення на підтвердження митної вартості і виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості відповідно до умов ч.1 ст.54 МК України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією №UА500100/2020/006849, містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2020/000002/2 від 21.04.2020. Митна вартість товару визначена із застосуванням методу визначення митної вартості товару - 2 ґ (резервний метод) відповідно до ст. 64 МК України.

Також Одеською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500100/2020/00013, відповідно до якої у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено з тих причин, що на підставі рішення про коригування митної вартості № UA500000/2020/000002/2 від 21.04.2020 скориговано митну вартість товарів, що призвело до необхідності внесення змін до митної декларації з доплатою митних платежів.

Позивачем подано нову митну декларацію № UA500100/2020/006867, заповнену з урахуванням вимог спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2020/000002/2 від 21.04.2020.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність висновків митного органу.

За правилами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, міститься в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких міститься у вказаній нормі.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

При цьому у митного органу наявні повноваження щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числових значень, які стосуються складових митної вартості товару і які значаться у документах, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України підтверджують цю митну вартість.

Тобто такі розбіжності (ознаки підробки, недостатність відомостей, невідповідність) повинні бути наявними саме у тих документах, що підтверджують митну вартість товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України).

За правилами ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, наведені у статті 57 МК України.

Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ст.64 Митного кодексу України резервний метод визначення митної вартості товарів полягає в наступному.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) .

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

За правилами ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.58 глави 9 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У відповідності до частини 4 вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

В свою чергу, за визначенням, наведеним у ч.5 ст.58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно ч.ч.6, 8, 9 ст.58 МК України платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Термін ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України , при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

п.5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

п.6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

З наведених норм випливає, що митною вартістю товарів являється по суті загальна сума всіх платежів, здійснених покупцем товарів, що імпортуються, продавцю таких товарів за контрактом.

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (ч.ч.2, 3 ст.58 МК України).

10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов`язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.

Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Отже орган доходів і зборів наділений повноваженнями щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, а також щодо перевірки достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутності законодавчо встановлених обмежень для визначення митної вартості за ціною договору.

Судом встановлено, що в спірному випадку декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України .

При цьому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення давали змогу відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору.

Щодо не зазначення в інвойсі від 15.04.2020 № РІ120200000001063 одиниць виміру, за які визначена вартість товару, внаслідок чого відповідач у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500000/2020/000002/2 від 21.04.2020 вказував на неможливість встановлення за які одиниці виміру визначена вартість товару, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що комерційний рахунок є підставою для оплати товарів, які поставляються. Відсутність в інвойсі одиниць виміру, за які визначена вартість товару, унеможливлює оплату за такий товар.

З цього приводу суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Комерційні документи - це документи, що застосовуються у звичайній торговельній практиці, у яких достатньо детально описаний товар (наприклад, рахунки-фактури (інвойси), специфікації тощо). Такі документи дають вартісну, якісну та кількісну характеристику товару.

Вартісна характеристика товару надається в рахунку-фактурі та рахунку-проформі. Ці документи оформляє на своєму бланку продавець, а покупець на їх підставі здійснює оплату.

Рахунок-фактура (інвойс) - це вид комерційного рахунку. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використана як супровідний документ.

Затвердженої форми рахунку-фактури та вимог щодо його заповнення законодавством України не передбачено. Згідно з загальносвітовою практикою, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості.

Таким чином, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості митний орган має впевнитись, що рахунок-фактуру можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як вбачається з матеріалів справи, крім інвойсу від 15.04.2020 № РІ120200000001063 під час митного оформлення позивачем надавався до митного органу договір поставки № D2020/01 від 03.01.2020 року та пакувальні листи (Packing list).

Пакувальний лист (Packing list) - це один із видів товаросупровідних документів, що застосовується у вантажних перевезеннях. Цей документ містить повний перелік видів товару та використовується як доповнення до рахунку-фактури (інвойсу).

Тобто, пакувальний лист використовується як доповнення до інвойсу і відображає кількісну характеристику товару. У пакувальному листі № 14600REV1 від 15.04.2020, який надавався митному органу, було зазначено одиницю виміру товару - штуки .

Крім того, ця одиниця виміру була деталізована у Договорі поставки. Відповідно до п.1.3 Договору поставки Товар має кількісний вимір у штуках: шинах або шинокомплектах (шина + ободна стрічка) .

Отже, надані для митного оформлення документи в їх сукупності в повній мірі давали можливість визначити кількісну характеристику імпортованого товару, одиницю його виміру - штуки.

Крім того, є доречним посилання суду першої інстанції на той факт, що продавець PETLAS LASTIK SANAYI VE TICARET AS самостійно заповнював пакувальні листи та рахунки-фактури (інвойси) і позивач не може зазнавати негативних наслідків за його дії, адже загалом подані до митного органу документи містять всі необхідні відомості та оцінюючи їх загалом можливо було встановити митну вартість товару.

Таким чином, подані митному органу документи містили достатню інформацію щодо кількості товару, вартості за одиницю товару та загальну вартість товару і не мали будь-яких розбіжностей, що давало митному органу можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару. Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач в даному випадку послався на обставини, які не можуть спростовувати правильність визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів.

Також є правильними висновки суду першої інстанції стосовно доводів відповідача, що у поданих позивачем документах для визначення митної вартості імпортованих товарів відсутні відомості про вартість перевезення по маршруту м.Кіршехір (Туреччина) - м.Анкара (Туреччина).

Відповідач зазначає, що подані декларантом документи містили розбіжності у зв`язку з тим, що у Міжнародній товарно-транспортній накладній № 418379 від 15.04.2020 у графі 4 місце завантаження товару зазначено м.Анкара (Туреччина), що не відповідало інформації, зазначеній у графі 20 Митної декларації (FCA TR KIRSEHIR) та рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги (ФОП ОСОБА_1 ) № 25 від 15.04.2020, який підтверджував вартість перевезення товару. За твердженням митного органу вказані відомості є неповними та/або недостовірними, у зв`язку з чим позивачем невірно визначено митну вартість товарів, що дало підстави для її коригування.

Судом з цього приводу встановлено і не спростовано відповідачем, що відповідно до п.1.1 Договору поставки № D2020/01 від 03.01.2020 шини виготовляються у м.Кіршехір (Туреччина). Пунктом 3.1 Договору поставки визначені умови поставки (відповідно до Інкотермс-2010) FCA Кіршехір Туреччина.

Такі ж умови поставки визначено у пакувальному листі (Packing list) та рахунку-фактурі (інвойсі).

Відповідно до Інкотермс-2010 умови поставки FCA франко-перевізник передбачають, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Умови поставки FCA покладають на продавця обов`язки щодо завантаження товару на транспорт у місці відправлення та по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних зборів, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Відповідно до п.2.2 Договору поставки № D2020/01 від 03.01.2020 ціна товарів, які постачаються відповідно до даного Договору, зазначається в інвойсах із врахуванням вартості експортної упаковки, маркування та завантаження на заводі.

Отже, за умовами договору завантаження товару на транспорт перевізника відбувалося за місцем виготовлення шин - на заводі продавця у м.Кіршехір, Туреччина.

Крім того, як це передбачено умовами поставки FCA, вартість перевезення не включена до ціни товару, яку сторони погоджували у рахунках-фактурах (інвойсах). Всі витрати по перевезенню товару від місця завантаження у м.Кіршехір, Туреччина до м.Дніпро, України сплачував позивач.

Проте, продавець відповідав за виконання експортних митних процедур у країні відправлення - Туреччині. Митний пункт, де здійснювалося митне оформлення вантажу у Туреччині (замитнення), знаходився у м.Анкара. Вказане підтверджується митною декларацією відправлення №20061600ЕХ008943 від 15.04.2020, де зазначений митний орган країни відправлення, що знаходиться у м.Анкара, Туреччина.

Отже, суд першої інстанції правильно зазначив, що для митного оформлення товару декларант надав документи, які містили інформацію про місце завантаження Товару (м.Кіршехір, Туреччина) та місце митного оформлення товару у країні відправлення (м.Анкара, Туреччина), суперечності надані документи не містили.

Крім того, для митного оформлення товару декларантом також були подані документи на підтвердження вартості перевезення, згідно яким вартість перевезення була розділена на дві частини: від м.Кіршехір, Туреччина, до м.Чорноморськ, Одеська обл., Україна та від м.Чорноморськ, Одеська обл., Україна, до м.Дніпро, Україна.

За поясненнями позивача, що підтверджено також наявними в матеріалах справи документами, перевізник не виділяв окремо шлях від заводу продавця у м.Кіршехір, Туреччина, до митного пункту у м.Анкара, Туреччина, а потім із м.Анкара, Туреччина, до порту. Адже завантаження товару відбувалося у м.Кіршехір, Туреччина, звідки перевізник прямував до митного органу у м.Анкара, Туреччина, і далі до порту. Отже, маршрут відбувався із м.Кіршехір, Туреччина, через м.Анкара, Туреччина, і тому шлях та вартість перевезення від цього не змінювалися.

Крім того, суд першої інстанції слушно зауважив, що графу 4 місце завантаження товару Міжнародної товарно-транспортної накладної заповнював не позивач, а продавець відповідно до вимог своєї країни, тому зазначав у даній графі місцезнаходження митного пункту - м.Анкара (Туреччина), хоча фактично завантаження товару здійснювалося на заводі Продавця у м.Кіршехір, Туреччина, як це передбачає договір поставки № D2020/01 від 03.01.2020, пакувальному листі (Packing list) та рахунку-фактурі (інвойсі), та про що було вказано у графі 20 Митної декларації (FCA TR KIRSEHIR) та документах від перевізників, які підтверджували вартість перевезення товару.

Також слід зазначити, що за своєю суттю товарно-транспортна накладна (CMR) в спірному випадку не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товару.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач надав митному органу повні та достовірні відомості для визначення митної вартості товару, у тому числі щодо вартості перевезення товару, яка не збільшилася від того, що перевізник прямував через м.Анкара, Туреччина. У зв`язку з цим підстави для відмови у митному оформленні та коригуванні митної вартості товару були відсутні.

Стосовно посилання митного органу в апеляційній скарзі, що у договорі перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 12.03.2020 № 2020/03-12/1 відсутня інформація про вартість перевезення (п.4.2), що виключає можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості, апеляційний суд виходячи з наявних у справі документів встановив, що такий документ до митного оформлення разом з митною декларацією № UA500100/2020/006849 від 21.04.2020 до митниці не подавався, тому наведені відповідачем обставини з посиланням на означений договір не є такими, що впливають на питання підтвердження митної вартості товару за вказаною митною декларацією, отже судом не досліджуються.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що досліджені документи, які подавались декларантом митному органу, не мають розбіжностей та суперечностей і у своїй сукупності підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та дозволяють здійснити контроль шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом та провести обчислення митної вартості.

Встановлені у справі фактичні обставини дають підстави для висновку, що позивачем при декларуванні митної вартості товарів за зовнішньоекономічним договором поставки D2020/01 від 03.01.2020 зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, до митної декларації внесені недостовірні або неточні відомості, надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, що є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, обраного позивачем, і розцінене митницею як заниження позивачем митної вартості.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2020/000002/2 від 21.04.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500100/2020/00013 є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року у справі № 160/5441/20 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко