Постанова

від 28.12.2020 по справі 824/407/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/407/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький Василь Костянтинович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

28 грудня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Смілянця Е. С. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Розтоківської сільської ради Путильського району Чернівецької області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року (прийнятого в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Розтоківської сільської ради Путильського району Чернівецької області про визнання рішення протиправним,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду через свого представника з позовом до Розтоківської сільської ради, в якому просила:

- визнати протиправним рішення Розтоківської сільської ради Путильського району Чернівецької області від 28.02.2020 р. №14-25/20 Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 загальною площею - 0.4055 га;

- зобов`язати Розтоківську сільську раду Путильського району Чернівецької області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель "для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні" в землі "для ведення особистого селянського господарства" гр. ОСОБА_1 загальною площею - 0.4055 га, який погоджений висновком про розгляд проекту землеустрою від 19.10.2017 року №7291/82-17, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та змінити цільове призначення вказаної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 ;

- стягнути з Розтоківської сільської ради Путильського району Чернівецької області 10000,00 грн. у відшкодування завданої їй моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.02.2019 р. у справі №824/16/19-а було зобов`язано відповідача на найближчій сесії вирішити питання про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 загальною площею 0,4055 га відповідно до статті 20 Земельного кодексу України та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Оскільки, проект землеустрою від 19.10.2017 р. №7291/82-17 погоджений територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а тому відповідач в безумовному порядку мав затвердити погоджений і наданий йому проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,4055 га.

Однак, відповідач в черговий раз безпідставно відмовив йому в затвердженні наведеного проекту землеустрою.

Позивач вважаючи таке рішення відповідача протиправним звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

На адресу Сьомого апеляційного суду надійшов відзив від позивачки в якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98723485 від 28.09.2017 року на праві приватної власності ОСОБА_1 належить земельна ділянка, кадастровий номер 7323584000:01:002:0399, цільове призначення якої для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.01.2020 р. у справі №824/1367/19-а, яке набрало законної сили, встановлено наступні обставини:

02.10.2017 р. ОСОБА_1 звернулась до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з заявою, в якій просила виготовити проект щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 загальною площею 0, 4055 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 , згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98723485 від 28.09.2017 року, кадастровий номер 7323584000:01:002:0399.

До заяви позивачем додано наступні документи: паспорт та ідентифікаційний код; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98723485 від 28.09.2017 року, кадастровий номер 7323584000:01:002:0399.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .

Згідно Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 19.10.2017 р. №7291/82-17, погоджено експертом державної експертизи Захар`яш В.О. проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .

Згодом фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Розтоківського сільського голови із клопотанням, в якому просив затвердити проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 98723485 від 28.09.2017 року, кадастровий номер 7323584000:01:002:0399 гр. ОСОБА_1 із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .

Рішенням № 79-23/19 XXIII сесії VII скликання Розтоківської сільської ради від 06.11.2019р. відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення змеленої ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , загальною площею 0,4055 га згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98723485 від 28.09.2017 р., кадастровий номер 7323584000:01:002:0399.

Не погоджуючись із таким рішенням органу місцевого самоврядування, ОСОБА_1 звернулась до суду.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.01.2020 р. у справі №824/1367/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Розтоківської сільської ради Путильського району Чернівецької області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Розтоківської сільської ради Путильського району Чернівецької області від 06.11.2019 р. № 79-23/19 Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 загальною площею 0,4055 га.

Зобов`язано Розтоківську сільську раду Путильського району Чернівецької області на найближчій сесії вирішити питання про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 загальною площею 0,4055 га відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

В ході судового розгляду справи № 824/407/20-а по суті судом встановлено, що 28.01.2020р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Розтоківського сільського голови із клопотанням, в якому просив затвердити проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98723485 від 28.09.2017 року, кадастровий номер 7323584000:01:002:0399 гр. ОСОБА_1 із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду вказаного клопотання та рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.01.2020 р. у справі № 824/1367/19-а, рішенням №14-25/20 XXV сесії VII скликання Розтоківської сільської ради від 28.02.2020 р. відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення змеленої ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , загальною площею 0,4055 га та в рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.01.2020 р. у справі № 824/1367/19-а про визнання протиправним рішення Розтоківської сільської ради та зобов`язання вчинити певні дії.

Вважаючи рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що суб`єктом владних повноважень протиправно відмовлено позивачці в затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки єдиним рішенням, який уповноважений прийняти орган у відповідності до вимог Земельного кодексу України - це затвердити проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, а відтак наявні підстави для задоволення позовної вимоги та зобов`язання Розтоківської сільської ради Путильського району Чернівецької області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства .

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно зі статею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 2 та 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад. Так, згідно пункту 34 частини першої указаної статті виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 20 Земельного кодексу України врегульовано порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться:

щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою;

щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

положеннями ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України визначено, що проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 1 статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Положеннями частини 2 статті 186-1 Земельного кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Згідно з нормами частини 3 статті 20 Земельного кодексу України рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення. Відмова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

З огляду на наведені норми, законодавцем визначено процедуру зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадян. Таким чином, цільове призначення земельної ділянки приватної власності може бути змінене виключно за ініціативою її власника. Відтак, після погодження в порядку, встановленому ст.186-1 Земельного кодексу України, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, власник земельної ділянки звертається до органу місцевого самоврядування, який у місячний строк зобов`язаний вирішити питання щодо його затвердження, прийнявши одне з таких рішень: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення, відмовити у його затвердженні або залишити клопотання без розгляду. У разі ж прийняття органом місцевого самоврядування одного з останніх двох рішень такі можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення належить до виключної компетенції відповідного суб`єкта владних повноважень, яким в даному випадку є орган місцевого самоврядування Розтоківська сільська рада Путильського району Чернівецької області.

Положеннями пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Так, загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Водночас, що законодавцем не передбачено виключних підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення, що і є предметом даного позову.

Як встановлено з матеріалів справи 28.01.2020 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Розтоківського сільського голови із клопотанням, в якому просив затвердити проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98723485 від 28.09.2017 р., кадастровий номер 7323584000:01:002:0399 гр. ОСОБА_1 із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .

Крім того в матеріалах справи міститься порядок денний Розтоківської сільської ради XXV сесії VII скликання, до п.14 якого включено питання про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .

У відповідності до підготовленого проєкту рішення №25/20 XXУ сесії УII Розтоківської сільської ради Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , загальною площею 0,4055 га, пропонувалося затвердити вказаний проєкт.

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що згідно списку депутатів сесії VII Розтоківської сільської ради, до ради обрано 14 депутатів.

Дослідженням результатів поіменного голосування XXV сесії VII скликання Розтоківської сільської ради від 28.02.2020 р. по рішенню Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , загальною площею 0,4055 га та протоколу засідання XXV сесії VII скликання Розтоківської сільської ради від 28.02.2020 р. встановлено, що з обраних 14 депутатів на сесії були присутні 9 депутатів, сільський голова - 1, відсутні - 5. Результати голосування: за - 0, проти - 8, не голосувало 1. Сільський голова не голосував.

Так, за наслідком голосування рішенням №14-25/20 XXV сесії VII скликання Розтоківської сільської ради від 28.02.2020 р. відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення змеленої ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , загальною площею 0,4055 га та в рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.01.2020 р. у справі №824/1367/19-а про визнання протиправним рішення Розтоківської сільської ради та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування відмови у рішенні зазначено: в зв`язку з тим, що за результатами голосування більшості присутніх депутатів ради на засіданні сесії, одноголосно проголосовано проти. В той же час, жодних мотивів чи аргументів відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення змеленої ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , загальною площею 0,4055 га, в рішенні не зафіксовано. Також, в прийнятому рішенні не зазначено вичерпний перелік недоліків заяви з приводу якої було обговорено проєкт Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , загальною площею 0,4055 га.

Відповідач не надав ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанції жодних належних та допустимих доказів відмови в затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , загальною площею 0,4055 га

Водночас, колегія суддів зауважує, що за наявності належним чином поданих позивачем документів та враховуючи висновок в рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.01.2020 р. у справі № 824/1367/19-а, є підстави вважати, що у відповідача не було перешкод у затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки згідно заяви представника позивача від 28.01.2020 р. А, позивачем виконано всі визначені законом умови для прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,4055 га.

Відповідно до положень ч.2 ст. 19 Конституції України та наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України критерії оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, відмова уповноваженого органу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення повинна ґрунтуватися на законі та бути обґрунтованою, тобто такою, що прийнята з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття такого виду рішень.

Статею 6 КАС України та статею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 р., вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відтак, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийняте без врахування всіх обставин справи та висновків, викладених у рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.01.2020 р. у справі № 824/1367/19-а. В оскаржуваному рішенні не зазначено жодних причин, мотивів, аргументів, посилань на норми законодавства, у зв`язку з якими депутати вирішили відмовити позивачу в затвердженні проекту землеустрою.

Більше того, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не були взяті до уваги і норми закону, якими передбачено порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до ст. ст. 20, 186-1 Земельного кодексу України. Невиконання органом місцевого самоврядування законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Не зазначення відповідачем в оскаржуваному рішенні підстав його прийняття позбавляє позивача дізнатися причини відмови у затвердженні проекту землеустрою та, у разі необхідності, або усунути такі або ж навести доводи щодо їх безпідставності при оскарженні відмови в судовому порядку.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване позивачем рішення на відповідність його критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначний законом, який регулює спірні відносини, а також необґрунтовано.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення №14-25/20 від 28.02.2020 р.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, колегія суддів зазначає таке.

У відповідності до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980р. - під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Так, статтями 20, 186-1 Земельного кодексу України регламентовані повноваження щодо затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки чи надання мотивованої відмови у затвердженні. Законом визначені умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №825/602/17, від 22.12.2018 р. у справі №804/1469/17, від 26.02.2019 р. у справі №802/721/18-а та від 05.03.2019 р. у справі №2040/6320/18.

Враховуючи встановлені по справі обставин щодо протиправної відмови суб`єкта владних повноважень про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки єдиним рішенням, який уповноважений прийняти орган у відповідності до вимог Земельного кодексу України - це затвердити проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Так, частиною 2 ст. 245 КАС України наведено перелік рішень, які суд може прийняти у разі задоволення позову.

Таким чином, враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст. 245 КАС України та протиправність оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення цієї позовної вимоги та зобов`язує відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 загальною площею 0,4055 га, який погоджений висновком про розгляд проекту землеустрою від 19.10.2017 р. № 7291/82-17, та змінити цільове призначення вказаної земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання щодо стягнення з Розтоківської сільської ради Путильського району Чернівецької області моральної шкоди, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Так, позивач неодноразово зверталася до відповідача із заявами щодо затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, проте рішеннями сесій Розтоківської сільської ради Путильського району Чернівецької від 22.12.2017 р. № 272-16/17, від 30.01.2018 р. № 285/17/18, від 31.05.2018 р. № 312-18/18, від 06.11.2019 р. № 79-23/19, 28.02.2020 р. № 14-25/20 було відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства. Вказана обставина не заперечувалася відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Сама лише констатація у судовому рішення порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 р. у справі №464/3789/17. Так, Верховний Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49).

Як встановлено з матеріалів справи, розгляд заяви позивача відбувся з порушенням закону, без врахування всіх обставин справи, всупереч земельному законодавству, відтак громадянин України відповідно до Конституції України та Земельного кодексу України має право на затвердження рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки із земель для змішаного використання обслуговування об`єктів підприємницької діяльності будівлі деревообробного комплексу, пилорами та кузні в землі для ведення особистого селянського господарства.

Так, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України.

Що стосується розміру моральної шкоди, то відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір відшкодування моральної шкоди повинен становити 10000,00 грн., як такий, що в повній мірі відповідає та є співмірним із тим, що відповідач прийняв щодо позивача протиправне рішення, а також, що позивач неодноразово звертався щодо порушеного питання протягом тривалого періоду.

Наведений висновок суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною ним у постанові від 27.11.2019 р. у справі №750/6330/17.

Так, відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності свого рішення щодо відмови позивачеві у затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 - 3 ст. 382 КАС України встановлено, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова (окрім іншого): забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань.

Відповідно до частини 5 ст. 42 цього Закону визначено, що сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності застосувати до Розтоківської сільської ради Путильського району Чернівецької області зобов`язання, у вигляді подання (надіслання) до суду у місячний строк після набрання цим рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення, що сприятиме ефективному захисту порушеного права зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Розтоківської сільської ради Путильського району Чернівецької області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 грудня 2020 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Смілянець Е. С. Сапальова Т.В.