Постанова

від 28.12.2020 по справі 600/806/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/806/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

28 грудня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Смілянця Е. С. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на додаткове рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року (прийняте в м.Чернівці) у справі за адміністративним позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ПП "Укрбукмакссервіс" про стягнення санкцій,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2020 року Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ПП "Укрбукмакссервіс", у якому просило:

- стягнути з ПП "Укрбукмакссервіс" (далі - відповідач) адміністративно - господарські санкції на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у сумі 27547,69 грн. та пеню у розмірі 458,39 грн., шляхом перерахування коштів Чернівецьке УК / м. Чернівці / 50070000 на р/р UA868999980313141230000024002, код 37978173, МФО 899998, банк утримувача : казначейство України (ЕАП), призначення платежу : *; 101; ідентифікаційний код; за нестворені робочі місця для інвалідів.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

05.08.2020 року на адресу суду першої інстанції від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення строків згідно ч.7 ст.139 КАСУ з долученням заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі з вирішенням питання щодо стягнення судових витрат з позивача - витрат на професійну правничу допомогу. Заява мотивована тим, що ПП "Укрбукмакссервіс" під час розгляду даної справи понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., у зв`язку з чим представник відповідача подає документальне підтвердження понесення ним таких витрат та просить стягнути їх з позивача - Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Додатковим рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року заяву представника відповідача задоволено.

Стягнуто з Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 21415797) на користь ПП "Укрбукмакссервіс" (код ЄДРПОУ 3541533) витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 3000,00 (три тисячі) грн.

Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апелянт апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції позбавлено їх можливості ознайомитись з матеріалами та додатковою заявою, про які вони дізнались з ухвали суду від 02.09.2020 року. Крім того, заява про розподіл витрат повинна б була бути поданою в період розгляду справи, що не було зроблено представником відповідача (рішення прийнято 24.07.2020 року, а заява подана 05.08.2020 року).

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення викладені у відзиві, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що професійна правнича допомога відповідачу у даній справі надавалася відповідно до договору про надання правової допомоги №20072020 від 20.07.2020 р., укладеного між адвокатським об`єднанням "Західна правозахисна група" та приватним підприємством "Укрбукмакссервіс".

Актом про прийняття - передачі наданих послуг між адвокатським об`єднанням "Західна правозахисна група" (АО "Західна правозахисна група") та приватним підприємством "Укрбукмакссервіс" (ПП "Укрбукмакссервіс"), складено акт про те, що АО "Західна правозахисна група" надало наступні послуги:

- зустріч та усна консультація ПП "Укрбукмакссервіс", ознайомлення з матеріалами судової справи - 0 год. 15 хв. - загальна сума гонорару 413,26 грн;

- підготовка відзив на позовну заяву по справі №600/806/20-а - 0 год. 45 хв. - загальна сума гонорару 2656,70 грн.

Загальна сума гонорару 3059,96 грн.

Також представником подано платіжне доручення №690 від 04.08.2020 р. на суму 3000,00 грн.

Задовольняючи заяву відповідача щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції дійшов до переконання, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу відповідачем, є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким задоволено позовні вимоги, суд апеляційної інстанції враховує таке.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на професійну правничу допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5). пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI).

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Лавентс проти Латвії (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Водночас, на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справах №810/3806/18, №810/2816/18, №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року у справі №810/1502/18.

Так у відповідності до пункту 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи зазначені обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з огляду на зміст та обсяг наданих послуг розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу відповідачем, є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Таким чином, заява представника відповідача щодо розподілу судових витрат підлягає задоволенню, тому понесені відповідачем витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в Чернівецькому окружному адміністративному суді у сумі 3000,00 грн. підлягають розподілу шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань позивача на користь відповідача, з огляду на подані докази понесених витрат.

Щодо доводів апелянта наведених в апеляційній скарзі то колегія суддів зазначає, що відповідно до наданих заявником ( ПП "Укрбукмакссервіс") та долучених до справи матеріалів, ним, надані докази відправки 05.08.2020 року примірника заяви з додатками (а.с.51,62) до Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернівецькій області, що спростовує твердження останніх, що їх було позбавлено можливості ознайомитись з матеріалами та додатковою заявою, про які вони дізнались лише з ухвали суду від 02.09.2020 року. Більше того, не була позбавлена сторона можливості ознайомитись з матеріалами справи в період з 02.09.2020 року до часу винесення додаткового рішення - 15.09.2020 року, при тому, що за заявою Позивача (Фонда) від 08.09.2020 року справу розглядом з 10.09.2020 року (а.с.81) було відкладено на 15.09.2020 рік.

Щодо заяви про розподіл витрат, яка повинна б була бути поданою в період розгляду справи, що на переконання Позивача - не було зроблено представником відповідача (рішення прийнято 24.07.2020 року, а заява подана 05.08.2020 року), то зазначене твердження також є хибним так як відповідно до поданого відповідачем відзиву на позовну заяву (а.с.25) в його прохальній частині ставилось питання щодо покладення понесених ними судових витрат на Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з долученням до нього копії договору від 20.07.2020 року №20072020 про надання правової (правничої) допомоги.

Твердження заявника про те, що копію рішення поштовим зв"язком, за адресою вказаною у відзиві - не отримували, про існування рішення дізналися 01.08.2020 року із відкритого реєстру судових рішень, Позивачем не спростовано.

В матеріалах справи, докази протилежного, також відсутні.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не спростовує висновків суду першої інстанції, а додаткове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а додаткове рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 грудня 2020 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Смілянець Е. С. Сапальова Т.В.