Ухвала

від 29.12.2020 по справі 460/2208/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

29 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2208/19 пров. № А/857/14953/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Мікули О. І. суддів -Кушнерика М. П. Пліша М. А.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 460/2208/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю-компанія "Пульсар і Ко" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, а також відсутністю документа про сплату судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

У зв`язку з критичною ситуацією, що склалася із фінансовим забезпеченням діяльності судів, зокрема, відсутністю асигнувань на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції, за допомогою електронних засобів зв`язку на адресу електронної пошти rv.official@tax.gov.ua скаржник отримав копію зазначеної ухвали 11 грудня 2020 року, що підтверджується відповідним документом про її отримання в матеріалах справи.

На виконання вимог ухвали суду від 11 грудня 2020 року, скаржником подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку щодо сплати судового збору.

Проаналізувавши матеріали справи та зазначені апелянтом доводи щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржене судове рішення проголошено 11 грудня 2019 року, а копію скаржником отримано 16 грудня 2019 року.

03 січня 2020 року скаржник подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року залишено без руху з причин несплати судовго збору та 26 лютого 2020 року таку повернуто відповідачу з мотивів невиконання вимог ухвали суду від 27 січня 2020 року.

25 листопада 2020 року апелянт вдруге подав апеляційну скаргу, яка знову ж таки має недоліки, тотожні попередній скарзі, а саме: несплата судового збору; і крім того, пропущено строк на апеляційне оскарження.

Суд відхиляє покликання апелянта на введений на території України карантин з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене відповідачем рішення у цій справі прийнято ще у 2019 році, тобто до введення карантину. При цьому, апелянт вже подавав апеляційну скаргу з тотожними недоліками, яка йому була повернута 26 лютого 2020 року. Доказів щодо вжиття заходів для сплати судового збору апелянт не надав.

Водночас суд не бере до уваги покликання апелянта на внесені зміни до Держбюджету в частині створення фонду боротьби з COVID-19 з огляду на те, що вказаним документом жодним чином не регулюються питання фінансування податкових органів.

Крім того, покликання на відсутність фінансування, і, як наслідок, неможливість сплати судового збору, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відсутність фінансування державного органу не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, крім того жодних доказів на підтвердження цих обставин суду не надано.

Оскільки рішення було прийнято 11 грудня 2019 року, вперше апеляційну скаргу подано 03 січня 2020 року, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху апеляційну скаргу повернуто скаржнику 26 лютого 2020 року, повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою лише 25 листопада 2020 року, а у поданій заяві не навів належних мотивів поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Вирішуючи питання щодо дотримання скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, які відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, також зазначав, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, рішення ЄСПЛ у справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 25 січня 2000 року).

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Разом з тим, наведені вище доводи скаржника не підтверджують наявності об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі, а свідчать про пропуск строку із суб`єктивних причин, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, крім того, апелянтом і надалі не сплачено судовий збір, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 460/2208/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю-компанія "Пульсар і Ко" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач О. І. Мікула судді М. П. Кушнерик М. А. Пліш