Ухвала

від 29.12.2020 по справі 808/1168/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 808/1168/18

адміністративне провадження № К/9901/34349/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Яковенка М. М.,

суддів: Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі № 808/1168/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВК Термінал до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВК Термінал звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 березня 2018 року:

№ 0003561402 за формою Р , яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 660 877,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 165 219,25 грн.,

№ 0003581402 за формою Р , яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 70 226,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 556,50 грн.,

№ 0003571402 за формою П , яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2017 року на суму 90 713,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВК Термінал задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року у справі № 808/1168/18, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року залишено без руху з підстави порушення вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в частині сплати судового збору.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року скаржник отримав 27 грудня 2018 року.

11 січня 2019 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від скаржника надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

25 жовтня 2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області повторно подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам ст. 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом, також до апеляційної скарги не додано належних доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Копію ухвали разом із супровідним листом шляхом поштового повідомлення направлено на адресу Головного управління ДФС у Запорізькій області.

11 грудня 2019 року до суду апеляційної інстанції на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Проте, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року у справі № 808/1168/18. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив із того, що враховуючи те, що встановлений строк апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року закінчився 30 листопада 2018 року, а з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою минуло вісім місяців, для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження скаржнику слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України.

14 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі № 808/1168/18, яка направлена до суду поштою 11 грудня 2020 року, у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

При цьому скаржник зазначає, що відповідачем апеляційну скаргу вперше подано у строк, визначений статтею 295 КАС України. Окрім того, скаржник зазначив, що ситуація з обмеженим фінансування судового збору унеможливлювала реалізацію права на апеляційне оскарження рішення суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з такого.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи те, що встановлений строк апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року закінчився 30 листопада 2018 року, а з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою минуло вісім місяців, для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження скаржнику слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України.

Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі № 808/1168/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов