Ухвала

від 29.12.2020 по справі 460/1471/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 грудня 2020 року

Київ

справа №460/1471/19

адміністративне провадження №К/9901/19387/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №826/12793/17

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Рівненської обласної виборчої комісії, Голови Рівненської обласної виборчої комісії Загиней Наталії Ігорівни, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, скасування постанов

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Гудима Л.Я., суддів Довгополова О.М., Святецького В.В.

УСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , разом - позивачі) звернулися до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської обласної виборчої комісії (далі - Рівненська ОВК, відповідач 1), голови Рівненської обласної виборчої комісії Загиней Наталії Ігорівни (далі - голова Рівненської ОВК Загиней Н.І., відповідач 2), із залученням третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 , третя особа 1), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , третя особа 2), в якому просили суд:

- визнати неправомірними (такими, що вчиненні всупереч вимогам статей 37, 38, 39, 40, 41, 46, 47, 48 Закону України Про статус депутатів місцевих рад , статей 19, 24, 27, 89, 90 Закону України Про місцеві вибори , Порядку організації роботи та ведення діловодства, затвердженому постановою Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) від 5 вересня 2015 року № 228 та Роз`ясненням щодо порядку реєстрації обраних депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим:, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост сіл, селищ, затвердженим постановою ЦВК від 2 жовтня 2017 року № 381) дії (бездіяльність) Рівненської ОВК щодо розгляду питання про визнання обраними та реєстрації депутатів Рівненського обласної ради ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , замість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- скасувати постанови Рівненської ОВК від 13 грудня 2018 року № 105, № 106;

- визнати неправомірними дії голови Рівненської ОВК щодо підписання постанови №106 та оголошення її на сесії Рівненської обласної ради 14 грудня 2018 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Рівненської ОВК щодо розгляду питання про визнання обраними та реєстрацію депутатів Рівненського обласної ради ОСОБА_3 , ОСОБА_4, замість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнано протиправними та скасовано постанови Рівненської обласної виборчої комісії 13 грудня 2018 року № 105 та № 106. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки встановлені обставини підтверджують протиправність дій Рівненської обласної виборчої комісії на стадії перевірки дотримання вимог статей 38-40 Закону України Про статус депутатів місцевих рад від 11 липня 2002 року № 93-IV (далі - Закон № 93-IV), то наступні дії комісії на зазначених у вказаному Законі етапах відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, є протиправними, а рішення, відповідно, не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вирішуючи питання щодо наявності підстав скасування спірних постанов слід надати оцінку правомірності дій Рівненської ОВК на момент їх винесення і встановити чи є ознаки протиправності в діях відповідача на момент їх винесення. Втім, Рівненська ОВК в даному випадку діяла чітко до законодавчо встановлених вимог, а тому відсутні будь-які правові підстави для задоволення такої позовної вимоги, оскільки заявлення такої вимоги без встановлення незаконності рішення вищого керівного органу партії про відкликання позивачів є передчасним.

5 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якій скаржники просять скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року.

В обґрунтування касаційної скарги скаржники вказують, що при ухвалені оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладену Верховним Судом у постанові від 4 жовтня 2018 року у справі № 816/1807/17, а саме щодо застосування положень статті 41 Закону України Про статус депутатів місцевих рад від 11 липня 2002 року № 93-IV (далі - Закон № 93-IV).

5 серпня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Зі змісту даної ухвали слідує, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України. Даною нормою передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

За правилами пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Верховний Суд нагадує, що касаційне провадження у справі відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Водночас, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

В обґрунтування касаційної скарги скаржники вказують, що при ухвалені оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладену Верховним Судом у постанові від 4 жовтня 2018 року у справі № 816/1807/17, а саме щодо застосування положень статті 41 Закону № 93-IV.

Варто зауважити, що у справі № 816/1807/17 предметом оскарження була бездіяльність Карлівської районної виборчої комісії Полтавської області щодо визнання обраними депутатами наступних трьох за черговістю кандидатів у депутати до Карлівської районної ради сьомого скликання Полтавської області від місцевої організації ВО Свобода у визначений законодавством строк на виконання рішення Політичної партії ВО Свобода про відкликання депутатів Карлівської районної ради Полтавської області сьомого скликання, прийнятого у порядку, передбаченому приписами статті 41 Закону № 93-IV.

При цьому, суд апеляційної інстанції, постанова якого оскаржувалася в касаційному порядку, виходив з того, що на засіданні Карлівська РВК були розглянуті матеріали, що надійшли від політичної партії ВО Свобода , про відкликання за народною ініціативою депутатів Карлівської районної ради Полтавської області та виявивши, що рішення про звернення до вищого керівного органу політичної партії ВО Свобода щодо відкликання за народною ініціативою депутатів Карлівської районної ради Полтавської області Карлівською РВК не приймалися, відповідні постанови, на які посилався позивач (політична партія ВО Свобода ), не складалися та не оформлювалися, а отже є наявними ознаки підробки офіційних документів Комісії, Карлівською РВК було прийнято рішення (постанову) про звернення до правоохоронних органів з заявою про кримінальне правопорушення за даним фактом.

Виходячи із обсягу встановлених у справі № 816/1807/17 обставин, Верховний Суд у постанові від 4 жовтня 2018 року зазначив про те, що зі змісту статті 41 Закону № 93-IV випливає, що рішення вищого керівного органу партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією партії, за народною ініціативою - є обов`язковою умовою для визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії. Проте, процедура прийняття рішення про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою та, відповідно, визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії, передбачає належне здійснення всіх передбачених статтею 41 вказаного Закону заходів, у тому числі прийняття територіальною виборчою комісією рішення про звернення до вищого керівного органу партії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою після перевірки дотримання вимог статей 38-40 вказаного Закону.

Прийняття вищим керівним органом партії рішення про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією партії, не може бути підставою для здійснення територіальною виборчою комісією передбачених частиною дев`ятою статті 41 Закону України Про статус депутатів місцевих рад щодо визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії у випадку недодержання встановленої статті 41 вказаного Закону процедури прийняття рішення.

При цьому, Верховний Суд під час перегляду у касаційному порядку справи № 816/1807/17 врахував, що рішення ХХХІХ з`їзду ВО Свобода про відкликання депутатів прийняті на підставі рішень про звернення, щодо яких Карлівська РВК заперечує факт їх прийняття та такі рішення не зафіксовані у протоколі Карлівської РВК, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності Карлівської РВК щодо визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії.

Повертаючись до обставин справи №460/1471/19, Верховний Суд зауважує, що предметом оскарження у цій справі є дії Рівненської ОВК щодо розгляду питання про визнання обраними та реєстрацію депутатів Рівненського обласної ради, а також рішення Рівненської ОВК про визнання обраними депутатами наступними за черговістю кандидатів у депутати від Рівненської територіальної організації Радикальної партії Олега Ляшка та про реєстрацію обраними депутатами Рівненської обласної ради, оформлені відповідними постановами.

Так, у цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що до Рівненської обласної виборчої комісії надійшло Рішення № 3 про відкликання депутатів Рівненської обласної ради Ковальчука В.О. та Сайчука А.О. за народною ініціативою, яке було прийнято на ХХІ Позачерговому з`їзді політичної партії Радикальна партія Олега Ляшка , що відбувся в м. Київ 10 грудня 2018 року. Вказане рішення було розглянуто Рівненською обласною виборчою комісією на засіданні 13 грудня 2018 року та відповідно до протоколу засідання Рівненської обласної виборчої комісії від 13 грудня 2018 року № 24 були прийняті рішення, зокрема, про:

- визнання обраними депутатами наступними за черговістю кандидатів у депутати від Рівненської територіальної організації Радикальної партії Олега Ляшка ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;

- реєстрацію обраними депутатами Рівненської обласної ради ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Вказані рішення підтримані десятьма присутніми членами комісії та оформленні відповідно постановами № 105 та № 106, які додаються до протоколу.

Відповідно до постанови Рівненської обласної виборчої комісії від 13 грудня 2018 року № 105 комісія постановила: 1. Повідомити ініціативні групи по відкликанню депутатів Рівненської обласної ради ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про прийняте Позачерговим з`їздом рішення. 2. Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 93-IV та частини першої статті 90 Закону України Про місцеві вибори від 14 липня 2015 року № 595-VIII (далі - Закон № 595-VIII) визнати обраними депутатами наступними за черговістю кандидатів у депутати від Рівненської територіальної організації Радикальної партії Олега Ляшка ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . 3. Повідомити обраних депутатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про їх обрання.

Постановою Рівненської обласної виборчої комісії від 13 грудня 2018 року № 106 комісія постановила зареєструвати обраними депутатами Рівненської обласної ради ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Згідно з протоколом другого пленарного засідання двадцять третьої сесії Рівненської обласної ради сьомого скликання від 14 грудня 2018 року та стенограми роботи другого пленарного засідання двадцять третьої сесії Рівненської обласної ради сьомого скликання від 14 грудня 2018 року головою Рівненської обласної виборчої комісії Загіней Н.І. було зачитано постанову Рівненської обласної виборчої комісії №106 від 13 грудня 2018 року, новообрані депутати набули повноважень. Тобто дія актів індивідуальної дії вичерпана їх виконанням.

Колегія суддів звертає увагу, що прийняттю спірних постанов Рівненської обласної виборчої комісії від 13 грудня 2018 року № 105 та № 106 передувала встановлена статтею 41 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" процедура прийняття рішення про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, яка включала етапи збирання підписів ініціативноою групою на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою; перевірку територіальною виборчою комісією дотримання вимог статей 38-40 цього Закону при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, правильність оформлення підписних листів, кількість підписів, що встановлена частиною першою статті 40 цього Закону; прийняття територіальною виборчою комісією рішення про звернення до політичної партії, від місцевої організації якої обрано відповідного депутата, щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою; прийняття вищим керівним органом політичної партії рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою за результатами розгляду звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.

За наслідками цієї процедури було прийняте рішення Рівненської обласної виборчої комісії від 5 грудня 2018 року, викладене в протоколі від 6 грудня 2018 року № 23 про дотримання вимог статей 38-40 Закону № 93-IV при ініціюванні відкликання депутатів Рівненської обласної ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за народною ініціативою та звернення до вищого керівного органу партії щодо відкликання депутатів Рівненської обласної ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Це рішення Рівненської обласної виборчої комісії на момент прийняття спірних постанов Рівненської обласної виборчої комісії від 13 грудня 2018 року № 105 та № 106 було чинним.

Вказане рішення у подальшому було скасовано в судовому порядку за позовами депутатів Рівненської обласної ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 7 травня 2019 року у справі №460/3070/18, яке набрало законної сили 13 серпня 2019 року, та рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі № 460/3071/18, яке набрало законної сили 18 грудня 2019 року.

У цій справі саме з цим фактом суд першої інстанції пов`язував протиправність оскаржуваних постанов Рівненської обласної виборчої комісії від 13 грудня 2018 року № 105 та № 106.

Натомість, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що вирішуючи питання щодо наявності підстав для скасування спірних постанов слід надати оцінку правомірності дій Рівненської ОВК на момент їх винесення і встановити чи є ознаки протиправності в діях відповідача на момент їх винесення.

Колегія суддів зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

З огляду на наведене, колегія суддів Верховного Суду констатує, що обставини справи, та, відповідно, спірні правовідносини у справах № 816/1807/17 та № 460/1471/19 не є подібними, а відтак правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 4 жовтня 2018 року у справі № 816/1807/17 щодо застосування положень статті 41 Закону № 93-IV не є релевантною до спірних правовідносин у справі № 460/1471/19 та, відповідно, не повинна була застосовуватися судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

В силу вимог пункту 5 частини першої статті 339 КАС України, вказані обставини є підставою для закриття касаційного провадження судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 339 КАС України про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 339, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Закрити касаційне провадження № К/9901/19387/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №460/1471/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов ,

Судді Верховного Суду