Рішення

від 18.12.2020 по справі 291/60/19

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/60/19

2/291/15/20

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2020 року

Ружинський районний суд Житомирської області

в складі : головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря - Підгорної А.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Остапчука І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2

до Приватного підприємства Ташір

про визнання недійсним договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Приватного підприємства Ташір про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, мотивуючи його тим, що він є власником земельної ділянки, загальною площею 3.5522 га, яка розташована на території Вербівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер

1825281600:07:000:0233. Право власності на дану земельну ділянку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю Серія ЖТ -05-36 № 000250, виданим 21 листопада 2002 року Ружинською районною державною адміністрацією, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 250. Вищевказана земельна ділянка була передана в оренду відповідачу на підставі договору оренди від 1 січня 2009 року, зареєстрованого у Ружинському відділі Житомирської філії Центру державного земельного кадастру 29.12.2010 року за № 041022100308, з терміном дії 10 років. Бажаючи самостійно обробляти земельну ділянку, позивач, відповідно до вимог п. 8 договору оренди землі від 1 січня 2009 року, у вересні 2018 року звернувся до відповідача з попередженням про те, що не має наміру продовжувати дію договору оренди землі від 01 січня 2009 року, а тому після закінчення дії договору, попросив не приступати до використання земельної ділянки та повернути її. Проте, відповідач повідомив про існування іншого договору оренди від 05.01.2015 року, яким було визначено інший термін оренди земельної ділянки, на десять років, тобто до 05.01.2025 року, про що було надано належний позивачу примірник договору оренди землі. Інформацію про право власності на вищевказану земельну ділянку, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 13278034, дата державної реєстрації 09.02.2016 р. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 848886318252. Як вбачається з інформаційної довідки № 53348121 від 16.02.2016 року, 09.02.2016 року на земельну ділянку зареєстровано право оренди, на підставі договору оренди землі від 05.01.2015 року, з строком дії :05.01.2025 року,номер запису про інше речове право: 13255623. Ознайомившись із змістом договору оренди, належний йому примірник який був у відповідача, та якого було надав за його вимогою, позивачем було виявлено, що підпис на договорі оренди землі, не є його підписом, крім того, повноважень іншій особі на підписання та укладання договору оренди не надавав.Вважає, що наявність договору оренди землі порушує його права та не відповідає інтересам як власника цього нерухомого майна. У зв`язку з цим просить, суд, визнати договір оренди землі недійсним.

В судовому засіданні позивач, та його представник позовні вимоги підтримали з вказаних в позовній заяві підстав, а саме :вважає договір оренди землі від 05.01.2015 року недійсним, тому, що він не підписував оспорюваний договір оренди землі, про існування спірного договору оренди, дізнався лише у вересні 2018 року, коли звернувся до відповідача з попередженням про те, що не має наміру продовжувати дію договору оренди землі від 01 січня 2009 року, а тому після закінчення дії договору, попросив не приступати до використання земельної ділянки та повернути її. В подальшому представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, за присутності позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає повністю, з тих підстав що позивачем обрано неефективний (неналежний) спосіб захисту. Крім того позивач знав про існування спірного договору оренди землі, так як відповідач виконував належно умови договору, сплачуючи позивачу вчасно орендну плату. Важає висновок судово - почеркознавчої експертизи неналежним доказом по справі, так як експертом відповідно до мотивувальної частини експертного висновку чомусь було взято до уваги деякі окремі вільні зрозки почерку та підпису ОСОБА_1 ..

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши судового експерта, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. За правилами ст.207 ЦК України, правочин ввважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 3.5522 га, яка розташована на території Вербівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер

1825281600:07:000:0233. Право власності на дану земельну ділянку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю Серія ЖТ -05-36 № 000250, виданим 21 листопада 2002 року Ружинською районною державною адміністрацією, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 250 (а.с.7).

Як вбачається з договору оренди землі б/н від 01 січня 2009 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПП Ташір було укладено договір оренди землі, щодо об`єкта оренди, земельної ділянки належної позивачу, який зареєстрованоий у Ружинському відділі Житомирської філії Центру державного земельного кадастру 29.12.2010 року за № 041022100308, з терміном дії 10 років (а.с.52-56), який як стверджує позивач він укладав та підписував.

Згідно договору оренди землі б/н від 05 січня 2015 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПП Ташір було укладено договір оренди землі, щодо об`єкта оренди, земельної ділянки належної позивачу, який згідно інформації про право власності на вищевказану земельну ділянку, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 13278034, дата державної реєстрації 09.02.2016 р. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 848886318252, та відповідно даної інформаційної довідки № 53348121 від 16.02.2016 року, 09.02.2016 року на земельну ділянку зареєстровано право оренди, на підставі договору оренди землі від 05.01.2015 року, з строком дії :05.01.2025 року,номер запису про інше речове право: 13255623 (а.с.12, 58-59).

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи за №1/3-312 від 11.09.2019 року досліджуваний підпис від імені ОСОБА_1 у графі Орендодавець розділу Підписи сторін договору оренди землі від 05.01.2015 року, який укладений між ОСОБА_1 та ПП Ташір щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825281600:07:000:0233 та загальною площею 3,5522 га, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.137-143).

В суду, відсутні будь-які підстави вважати висновок судово-почеркознавчої експертизи, неналежним доказом як про це стверджує представник відповідача, так як експерт був попереджений про кримінальну відповідальність, та дав пояснення в суді, так в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_3 , що при проведенні судово-почеркознавчої експертизи керується науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення експертиз, затвердженої наказом №53/3 МЮУ, яка є конфіденційною інформацією, на цю методику є посилання у висновку експерта. Відповідно вказаної методики при проведенні судово-почеркознавчої експертизи, експерт порівнює між собою вільні і експериментальні зразки підпису та почерку особи підпис якої встановлюється чи спростовується. У двох документах, які були подані на дослідження, так як розписано у висновку, були встановлені розбіжності тому дійшов висновку, що достовірність цих документів викликає сумнів і тому, до уваги їх, під час досліджень не приймав. При порівнянні наданих зразків , було встановлено між собою розбіжності загальних та окремих ознак, підписів які виконанні в двох документах, а саме в договорі за 2009 рік та акті, а також між наданими вільними та експерементальними зразками та підписом у договорі за 2015 рік.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

У статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно із частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), від 16 вересня 2020 року в справі №291/131/17 (провадження №61-18847 св19) зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами .

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення .

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Враховуючи наведене, спірний договір оренди землі від 18.04.2012 року, та додаткова угода до договору оренди землі від 05.08.2015 року є неукладеними тому у задоволенні позову в частині визнання їх недійсними слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним.

З позивача на користь судового експерта підлягають стягненню судові витрати пов`язані із викликом його до суду, які підтверджуються документально..

Керуючись ст.ст. 203, 205, 215, 216, 638 ЦК України , Законом України Про оренду землі , ст.ст.19, 48, 89, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 до Приватного підприємства Ташір про визнання недійсним договору оренди землі - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь судового експерта Яновича Максима Аркадійовича (одержував ОСОБА_3 , рахунок НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , банк одержувача АТ КБ ПриватБанк , Київ, Україна, РНОКПП одержувача НОМЕР_4 , призначення платежу поповнення рахунку) витрати по справі у зв`язку з викликом в судове засідання експерта в сумі 529 грн. 80 коп. (П`ятсот двадцять дев`ять гривень 80 копійок).

Повне рішення по справі складено 28 грудня 2020 року.

Сторони:

позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - Приватного підприємства Ташір , місцезнаходження:13600, Житомирська область, Ружинський район смт.Ружин, вулШкільна, буд.9, код ЄДРПО 31826055.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається за правилами, що діяли відповідно до ЦПК України в в редакції чинній до 15.12.2017р.

Суддя О. В. Митюк.