Рішення

від 23.12.2020 по справі 527/2034/19

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/2034/19

провадження 2/527/51/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Павлійчук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Бутко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Глобине цивільну справу №527/2034/19 за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником, яких є ОСОБА_5 , за участю третіх осіб: Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, служби у справах дітей Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області, служби у справах дітей Саратської районної державної адміністрації Одеської області про визнання втрати права користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2019 року представник позивачки звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання.

В своїй заяві позивач зазначила, що вона є власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , відповідачі зареєстрована за вищевказаною адресою, проте у даному будинку не проживають. Як власник вона утримує будинок та оплачує комунальні послуги, а реєстрація відповідачів у домоволодінні не дає їй змоги вільно розпоряджатися своєю власністю, оскільки вона бажає її продати.

Посилаючись на викладене, на порушення своїх прав власника, позивач просила суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 та зняти їх з реєстрації.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, подали до суду заяву, в якій просила справу розглядати за їх відсутності, позов підтримала повністю.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, не повідомивши суд про причину неявки, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, направила відзив на позов, яким в повному обсязі заперечила в задоволенні позову.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, не повідомивши суд про причину неявки, належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі продажу житлового будинку посвідченого нотаріально від 08.11.2012.

Як вбачається із довідки виконавчого комітету Івановоселищенської сільської ради Полтавської області № 259 від 17.09.2019, виданій ОСОБА_1 що в належному їй будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та онук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ( а.с. 9)

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання № 02-25/560 від 12.08.2020 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . (а.с. 132)

Факт не проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у вищевказаному житловому будинку з серпня 2016 року року по теперішній час підтвердили ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , про що надали письмові пояснення.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Стаття 41 Конституції України проголошує право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 47 Конституції України гарантує право кожному на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як зазначено в ч. 1 ст. 383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до положень ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 2 ст. 405 ЦК України передбачено, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ч. 1 ст. 150 Житлового кодексу Української РСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав №24-150/0/4-13 від 28.01.2013 року, при розгляді справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, судам необхідно розрізняти правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім`ї, колишніми членами його сім`ї, а також членами сім`ї колишнього власника житла.

Відповідно до ст.7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (частина друга статті 3 Сімейного кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

За змістом ч.2 ст. 18 Закону України Про охорону дитинства діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

У принципі 4 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією №1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, передбачено, що дитина має користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання й розвиток; із цією метою спеціальні догляд і охорона мають бути забезпечені дитині та її матері, зокрема належний допологовий та післяпологовий догляд. Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування.

Однак судом встановлено, і не оспорюється сторонами, що жодний з батьків неповнолітніх дітей не зареєстрований в цьому житловому будинку і не проживають за цією адресою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач, будучи власником житлового будинку, позбавлений права вільно розпоряджатись своєю власністю, оскільки у ньому зареєстровані онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та онук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які не проживають в ньому, а тому позов є законним, обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 211, 223, 258, 259, 263, 265,268,273, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником, яких є ОСОБА_5 , за участю третіх осіб: Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, служби у справах дітей Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області, служби у справах дітей Саратської районної державної адміністрації Одеської області про визнання втрати права користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Хорол, Полтавської області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 уродженця м. Хорол, Полтавської області, таким, що втратили право користування житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (Херсонська область, Горностаївський район, с. Костянтинівка, рнокпп: НОМЕР_1 ).

Представник позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

Відповідачі: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), законний представник, яких є ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , рнокпп: НОМЕР_2 ).

Треті особи: Івановоселищенська сільська рада Глобинського району Полтавської області (Полтавська область Глобинський район, с. Іванове Селище, вул. Центральна, 15, код ЄДРПОУ: 22549778), служба у справах дітей Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області (Полтавська область, м. Глобине, вул. Центральна, 281), служба у справах дітей Саратської районної державної адміністрації Одеської області (68200, Одеська область, смт. Сарата, вул. Крістіана Вернера, 81, ЄДРПОУ: 04056871)

Повний текст рішення складений 29.12.2020 року.

Суддя А. В. Павлійчук