Рішення

від 10.12.2020 по справі 757/49516/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49516/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Бусик О.Л.

при секретарі: Диба І.Б.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Київхаус.ком

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київхаус.ком до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Київхаус.ком про визнання недійним та скасування правочину, скасування державної реєстрації права власності на квартиру та запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ТОВ Київхаус.ком звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ Київхаус.ком є власником квартири АДРЕСА_1 , так як відповідач та інші співвласники квартири - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відповідно до акту оцінки вартості та приймання-передачі майна від 07 березня 2019 року внесли її до статутного капіталу позивача, проте незважаючи на перехід права власності на квартиру до позивача відповідач протиправно чинить позивачу перешкоди в користуванні спірною квартирою, не допускаючи до неї представника позивача.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд усунути перешкоди в користуванні вищевказаною квартирою шляхом вселення до неї позивача.

Ухвалою судді від 20 вересня 2019 року відкрито провадження у вказаній справі для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

09 грудня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та зустрічна позовна заява.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2019 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ Київхаус.ком про вселення було прийнято до спільного розгляду з основним позовом та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Зустрічний позов відповідач мотивує тим, що він є одноособовим власником квартири АДРЕСА_1 та жодних правочинів щодо відчуження вказаного нерухомого майна не укладав, однак після отримання у нотаріуса Київського міського округу Кузьмича В.М. інформаційної довідки щодо належної на праві власності квартири йому стало відомо, що запис про право власності на квартиру скасовано, а підставою для прийняття такого рішення державним реєстратором вказано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року в справі № 757/20918/19-ц.

Враховуючи, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва такої справи не перебувало, а відтак і судового рішення від 15 травня 2019 року судом не приймалося, просив визнати недійним та скасувати правочин, оформлений у формі акта оцінки та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ Київхаус.ком від 07 березня 2019 року, скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ Київхаус.ком на квартиру АДРЕСА_1 та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30720278, за яким зареєстровано це право власності за останнім, а також витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ Київхаус.ком на його користь вказане спірне житлове приміщення.

В судовому засіданні 19 грудня 2019 року представником відповідача заявлено клопотання про витребування доказів, яке ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2019 року було задоволено.

13 лютого 2020 року від представника позивача надійшли пояснення на зустрічну позовну заяву, відповідно до яких ТОВ Київхаус.ком є єдиним законним власником спірної квартири, у задоволення зустрічного позову просив відмовити.

14 лютого 2020 року від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копії наказу Міністерства юстиції України від 21 листопада 2019 року, копії висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 28 вересня 2019 року та копії інформаційної довідки з Єдиного реєстру нотаріусів від 11 лютого 2020 року №45-КО.

18 лютого 2020 року на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2019 року від Державної прикордонної служби України надійшов лист Державної прикордонної служби України від 07 лютого 2020 року № 757/49516/19-ц.

Ухвалою суду від 30 липня 2020 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду на 05 жовтня 2020 року.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позов просив задовольнити з викладених у позові підстав, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив у задоволенні позову відмовити, зустрічний позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у порядку загального позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що 13 липня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шандибою Л.І.

23 липня 2010 року Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 та інших покупців на вказану квартиру. Відповідно до умов цього договору кожен із покупців, в тому числі ОСОБА_1 , отримав у власність 1/4 частки вказаної квартири.

22 березня 2019 року між ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 укладено новий договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 викупив у вищевказаних осіб 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 , ставши її єдиним власником.

В цей же день договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гармаш Ю.В. та проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_1 .

27 липня 2019 року після отримання у нотаріуса Київського міського округу Кузьмича В.М. інформаційної довідки щодо належної йому на праві власності квартири ОСОБА_1 стало відомо, що запис про його право власності на квартиру скасовано на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства Центр реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Кити Я.О. від 16 травня 2019 року, індексний номер рішення 46894491.

Підставою для прийняття такого рішення державним реєстратором вказано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року у справі № 757/20918/19-ц.

Враховуючи відсутність відомостей про вищевказане судове рішення в Єдиному державному реєстру судових рішень в електронній формі, з метою перевірки існування вищевказаної ухвали суду представником ОСОБА_1 - адвокатом Яковенком А.О. було направлено відповідний запит до Печерського районного суду м. Києва.

Відповідно до листа Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2019 року № 2922/19 цивільної справи № 757/20918/19-ц в провадженні Печерського районного суду м. Києва не перебувало, а відтак судове рішення від 15 травня 2019 року судом не приймалося.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відповідно до акта оцінки вартості та приймання-передачі майна від 07 березня 2019 року внесли квартиру АДРЕСА_1 до статутного капіталу ТОВ Київхаус.ком .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2020 року у позивача витребувано оригінал акта оцінки вартості та приймання-передачі майна від 07 березня 2019 року, проте останній оригінал акта до суду для огляду та проведення почеркознавчої експертизи не надав.

Крім того, як вбачається листа Державної прикордонної служби України від 07 лютого 2020 року № 757/49516/19-ц, наданого на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2019 року, ОСОБА_1 07 березня 2019 року на території України не перебував.

Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Враховуючи, що відповідно до акта оцінки приймання-передачі від 07 березня 2019 року відбулася передача права власності на нерухоме майно, то в розумінні ст. 202 ЦК України вищевказаний акт є правочином.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державної реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до п. 6 ст. 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, вирішуючи переданий на розгляд суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.

Судом достовірно встановлено, що відповідач не міг підписати вищевказаний акт оцінки вартості та приймання-передачі майна від 07 березня 2019 року в м. Києві, а справжність підписів на зазначеному акті засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського округу Харківської області Осипенко Є.М., відомості щодо якого в Єдиного реєстру нотаріусів відсутні, що підтверджується відповідним витягом з реєстру нотаріусів, лише копія якого наявна в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи, що відповідач ставить під сумнів існування оригіналу вищевказаного акту оцінки та приймання-передачі, а позивач його оригіналу до суду не надав, відсутність відповідача на території України в день підписання акту, відсутність в Єдиного реєстру нотаріусів відомостей щодо приватного нотаріуса Харківського міського округу Харківської області Осипенко Є.М., який нібито засвідчив підпис відповідача та інших співвласників квартири на акті, акт оцінки вартості та приймання-передачі майна від 07.03.2019 року судом не можуть братися як доказ наявності у позивача права власності на спірну квартиру.

Оскільки у первісній позовній заяві позивачем ставиться питання про усунення перешкод у користуванні спірним житловим приміщенням, саме як його власником, однак не надано належних та допустимих підтверджень таких обставин і того, що саме він є законним власником квартири АДРЕСА_1 , а тому, первісний позов про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні майном шляхом вселення ТОВ Київхаус.ком до квартири задоволенню не підлягає, адже вимогу відповідно до ст.391 ЦК України може заявити лише власник майна.

Щодо вимог, заявлених у зустрічному позові слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що 27 липня 2019 року після отримання у нотаріуса Київського міського округу Кузьмича В.М. інформаційної довідки щодо належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1 стало відомо, що запис про його право власності на вказане житлове приміщення скасовано на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства Центр реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Кити Я.О. від 16 травня 2019 року, індексний номер рішення 46894491.

Підставою для прийняття такого рішення державним реєстратором вказано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року у справі № 757/20918/19-ц.

Як вже було судом встановлено та зазначено вище, відомості про вищевказане судове рішення в Єдиному державному реєстру судових рішень в електронній формі відсутні, а також відповідно до листа Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2019 року № 2922/19 цивільної справи № 757/20918/19-ц в провадженні Печерського районного суду м. Києва не перебувало, а відтак і судове рішення від 15 травня 2019 вказаним судом не приймалося.

Статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі, зокрема, рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Згідно з ст. 31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду.

Проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.

Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

Пунктом 2. перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності від 06 жовтня 2016 року № 1666 встановлено, що:

1) до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов`язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

Також судом з`ясовано, що враховуючи що порушення державним реєстратором п. 2. перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності від 06 жовтня 2016 року № 1666 призвело до прийняття протиправного рішення та вчинення реєстраційних дій на підставі неіснуючого судового рішення суду, ОСОБА_1 звернувся до Міністерство юстиції України з відповідною скаргою на рішення державного реєстратора.

Наказом Міністерства юстиції України від 21 листопада 2019 року № 3599/5 скаргу Відповідача задоволено, скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства Центр реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Кити Я.О. від 16 травня 2019 року, індексний номер рішення 46894491.

Поряд із цим, із згаданої довідки та поданого ТОВ Київхаус.ком первісного позову вбачається, що невстановлені особи від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відповідно до акта оцінки вартості та приймання-передачі майна від 07 березня 2019 року внесли кожен 1/4 частки у квартирі АДРЕСА_1 у статутний капітал ТОВ Київхаус.ком .

На підставі вищевказаного акта державним реєстратором КП Реєстратор Нікітіною Ю.В. здійснено запис про право власності № 30720278 про реєстрацію за ТОВ Київхаус.ком права власності на спірне майно.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави й суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, установленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент учинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені в чч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу.

Враховуючи, що судом встановлено, що акт оцінки та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ Київхаус.ком від 07 березня 2019 року відповідач не підписував, тому вимога останнього про визнання недійним та скасування правочину, оформленого у формі акта оцінки та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ Київхаус.ком від 07 березня 2019 року, скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ Київхаус.ком на квартиру АДРЕСА_1 та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30720278, за яким зареєстровано це право власності за ТОВ Київхаус.ком підлягають задоволенню.

Статтею 388 ЦК України передбачено право власника на витребування майна від добросовісного набувача, зокрема:

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Враховуючи що спірне майно вибуло поза волею законного власника майна, то воно має бути витребуване від ТОВ Київхаус.ком на підставі ст. 387, ч. 1ст. 388 ЦК України.

Згідно положень ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (п.35). Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну (п.36).

У зв`язку із задоволенням зустрічного позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3073,60 грн відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 202, 203, 315, 316, 328, 331, 388, 391 ЦК України, ст. 2, 4, 95, 141, 174 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Київхаус.ком до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Київхаус.ком - задовольнити.

Визнати недійним та скасувати правочин, оформлений у формі акта оцінки та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Київхаус.ком від 07 березня 2019 року.

Скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Київхаус.ком на квартиру АДРЕСА_1 та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30720278, за яким зареєстровано це право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Київхаус.ком .

Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Київхаус.ком на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київхаус.ком на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3073 грн (три тисячі сімдесят три гривні) 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Київхаус.ком (вул. Полярна, 10, оф. 3, м. Київ, 04201, ЄДРПОУ 42890866).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Повний текст судового рішення складено 21 грудня 2020 року.

Суддя О.Л. Бусик