Постанова

від 29.12.2020 по справі 367/5294/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/14082/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року м. Київ

Справа № 367/5294/20

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Університету державної фіскальної служби України на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 жовтня 2020 року, постановлену у складі судді Саранюк Л.П.,

усправі за позовом Університету державної фіскальної служби України до ОСОБА_1 про стягнення грошового боргу,

встановив:

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 жовтня 2020 року справу за позовом Університету державної фіскальної служби України до ОСОБА_1 про стягнення грошового боргу - передано за підсудністю для розгляду Печерському районному суду м. Києва.

Не погоджуючись з ухвалою, в.о. ректора Університету державної фіскальної служби України Шевчук О. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на її незаконність, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Вказує, що відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК України, позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати, які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. Враховуючи, що освітні послуги надавались відповідачу за місцем його навчання у Університеті державної фіскальної служби України, позов пред`явлений до Ірпінського міського суду за місцем надання послуг.

Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2020 року Університет державної фіскальної служби України звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошового боргу за надання освітніх послуг.

При цьому, в позовній заяві зазначено, що позов пред`являється відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК України, за місцем надання освітніх послуг.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з отриманих даних Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ Державної міграційної служби України у Київській області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи викладене, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України справа підлягає розгляду Печерським районним судом м. Києва.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором № 1121 про надання освітніх послуг, укладеним 21.09.2018 року між Університетом державної фіскальної служби України (виконавець) та ОСОБА_1 (аспірант).

При цьому, як вбачається зі змісту вказаного договору, освітні послуги надаються аспіранту за місцем його навчання у Національному університеті державної фіскальної служби України, який знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Університетська, 31.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, передбачено правило загальної територіальної підсудності, згідно з якою, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 8 ст. 28 ЦПК України визначено, позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

За змістом вказаної норми, місцем виконання зобов`язання є те місце, в якому боржник повинен виконати свій обов`язок (передати кредитору річ, результати робіт, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор повинен прийняти належне виконання. За загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , правила визначення місця виконання зобов`язання передбачено статтею 532 ЦК. При цьому слід ураховувати, що правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, пункт 4 частини першої статті 532 ЦК) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Отже, ст. 28 ЦПК України встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред`явлений в одному з двох і більше судів. Суд не має права обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, позивач звернувся до суду з позовом, що виникає із договору, в якому зазначено місце виконання останнього, а саме: АДРЕСА_2 .

Отже, позивач Університет державної фіскальної служби України, звертаючись з позовною заявою до Ірпінського міського суду Київської області за місцем виконання договору про надання освітніх послуг, не порушив вимог закону щодо територіальної (юрисдикції) підсудності.

Враховуючи викладене, при вирішенні питання щодо відкриття провадження суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав щодо передачі позовної заяви за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 01 жовтня 2020 рокупостановлена з порушенням вимог процесуального права, тому існують підстави для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374 - 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Університету державної фіскальної служби України - задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 жовтня 2020 року- скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Немировська О.В.

Чобіток А.О.