Рішення

від 29.12.2020 по справі 343/2162/20

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/2162/20

Провадження №: 2/0343/805/20

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Тураша В. А.,

секретаря - Лукань О.З.,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до Рахинянської сільської ради Долинського району, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки із спільної часткової власності, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач з врахуванням заяви від 14.12.2020 року,просить виділити ОСОБА_1 в натурі приміщення зерноскладу, що позначений в технічному паспорті літерою Б та має загальну площу 472,4 м.кв., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , що становить 41/100 часток майнового комплексу в АДРЕСА_2 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на приміщення зерноскладу, що позначений в технічному паспорті літерою Б та має загальну площу 472,4 м.кв., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , яка становила 41/100 часток майнового комплексу в АДРЕСА_2 , у зв`язку з виділенням частки в натурі.

Судові витрати за його позовом залишити за ним.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 належить 41/100 частка майнового комплексу в АДРЕСА_2 , що підтверджується Договором дарування від 15.07.2020 року.

Відповідно всім відповідачам разом належить в сукупності 59/100 часток цього комплексу.

ОСОБА_1 бажає виділити в натурі приміщення, що становить 41/100 часток вказаного майнового комплексу, припинивши право спільної часткової власності.

Підставою його звернення до суду з вказаним позовом є те, що в спільній частковій власності сторін по справі знаходиться майновий комплекс, який фактично між власниками розділений, оскільки будівлі (приміщення) кожного співвласника є окремими чи мають окремі входи, відсутні місця загального користування, тому вважає, що це дає змогу виділити йому в натурі його частку 41/100 як окреме ціле, припинивши право спільної часткової власності.

Належна ОСОБА_1 41/100 частка майнового комплексу складається із зерноскладу, що позначений в технічному паспорті літерою Б та має загальну площу 472,4 м.кв. і є окремо стоячою будівлею, що дає змогу виділити його в натурі у даному майні. Це підтверджується також Висновком щодо технічної можливості виділення в натурі частки з об`єкта нерухомого майна від 21.08.2020 року.

Це підтверджується також Рішенням виконавчого комітету Рахинянської сільської ради від 24.09.2020 року №15, яким кожному співвласнику присвоєно на його частку окремий поштовий адрес. Частка належна ОСОБА_1 отримала поштовий адрес АДРЕСА_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Малетин А.Я., (ордер а.с.15) в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини, просить позов задоволити.

Представник відповідача Рахинянської сільської ради в судове засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому Законом порядку.Сільським головою Рахмнянської сільської ради подано відзив на позов, відповідно до якого Рахинянська сільська рада не заперечує проти задоволення позову про виділення ОСОБА_1 , 41/100 його частки майнового комплексу в АДРЕСА_2 як окреме ціле, припинивши його право спільної часткової власності. Розгляд справи просить здійснювати за відсутності представника сільської ради. Проти заочного рішення сільська рада не заперечує (а.с.19).

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, хоч про дату, час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку, подали заяву згідно якої відповідачі визнають позов ОСОБА_1 , про виділення 41/100 частки майнового комплексу в АДРЕСА_2 як окреме ціле, припинивши його право спільної часткової власності з ними. Проти винесення рішення в підготовчому засіданні та проти винесення заочного рішення не заперечують. Просять розгляд справи здійснювати за їх відсутності (а.с.20).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши відзив на позов, дослідивши та оцінивши надані сторонами та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Ст. 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, а право власності набувається в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Ст.355 ЦК України встановлено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Ч. 1 ст.356 ЦК України зазначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також; у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно копії договору дарування від 15.07.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Долинської РНО Барабаш Р.С., реєстровий №739, ОСОБА_7 , безоплатно передала у власність ОСОБА_1 , належну їй на праві приватної власності 41/100 частку майнового комплексу за №7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5-6).

Копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 216436038 від 15.07.2020 року (а.с.7) свідчить про те, що 41/100 часток майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_1 (а.с.7).

Згідно висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна ФОП ОСОБА_8 , від 21.08.2020р. - на підставі договору дарування від 15.07.2020 року серії НОН № 849089, НОН № 849090 та зареєстрованого в Реєстрі за №739. Витяг з Державного реєстру Речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу:216436038 від 15.07.2020р.

Технічна характеристика: 41/100 часток майнового комплексу загальною площею 472,4м 2 , яка складається: а саме літера Б зерносклад - площею 472,4м 2 .

Розташовано: АДРЕСА_2 -Є вартістю: 91147,00грн.

Право власності (користування) земельною ділянкою підтверджується: на підставі , Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ-2600844662014, кадастровий номер, 2622085201:01:005:0273.

За технічними показниками частка майнового комплексу є відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в натурі (а.с.8-12).

Позивач виявив бажання виділити в натурі свою частку із майна, що є у спільній частковій власності.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач ОСОБА_1 вказує про те, що таке звернення зумовлене необхідністю виділення в натурі об`єкту нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності, задля подальшого оформлення права власності на таке приміщення.

Разом з тим, суд враховує і наступне.

У відповідності до вимог ч.3 ст. 364 ЦК України, договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Право власності на нерухоме майно, набуте за таким договором, підлягає реєстрації у органах, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і виникає з моменту державної реєстрації (ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 331 ЦК, ст. 4 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно").

Згідно з п.п. 6.6, п.п. 6.8-6.11 ст.6 ІІ Розділу Глави І Порядку

вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства

юстиції України 22.02.2012 № 296/5, учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі (поділу).

Договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право.

Одночасно з посвідченням договору про виділ частки в натурі (поділ) житлового будинку, будівлі або споруди нотаріусом посвідчується договір про виділ частки в натурі на місцевості земельної ділянки. Для посвідчення останнього разом з іншими документами нотаріусу подається нотаріально посвідчений договір про спільну часткову власність на земельну ділянку.

Укладення договору про виділ частки в натурі припиняє спільну часткову власність для особи (осіб), частка якої виділяється за цим договором. Укладення договору про поділ спільного майна припиняє спільну власність для усіх співвласників.

Якщо між учасниками спільної часткової власності виникають спори щодо визначення, зміни розміру часток, а також виділу частки спільного майна в натурі (поділу), нотаріус відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії і роз`яснює заінтересованим особам їх право звернутися до суду для вирішення цих спорів.

Відповідно до вимог ч.4 ст.49 Закону України Про нотаріат , на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Проте, матеріали справи не містять доказів звернення до нотаріуса.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду без врегулювання вказаного питання, як це передбачено законом, шляхом укладання нотаріально посвідченого договору про виділ у натурі частки з нерухомого майна, оскільки судом не вставлено перешкод у вчиненні відповідних дій або ухилення відповідачів від укладання вказаного правочину.

В даному випадку позивачем ОСОБА_1 не доведено порушення, невизнання чи оспорення його прав ішими співвласниками майна відповідачами по справі, якими, як вбачається із їх письмової заяви на адресу суду та відзиву на позов, визнаються позовні вимоги, що не перешкоджає сторонам виконати вимоги закону та добровільно укласти спільний договір про виділ частки спільного майна в натурі, що також вказує на відсутність спору про право.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Рахинянської сільської ради Долинського району, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки із спільної часткової власності .

Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі , ст. ст. 182,316,317,356,358,364 ЦК України, Закону України Про нотаріат , Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства

юстиції України 22.02.2012 № 296/5 , керуючись ст.ст.141, 206, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Рахинянської сільської ради Долинського району, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки із спільної часткової власності- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , житель с.Рахиня Долинського району Івано-Франківської області , 77514.

Відповідачі:

Рахинянська сільська рада Долинського району Івано-Франківської області код ЄДРПОУ 04356063 с.Рахиня Долинського району Івано-Франківської області, 77514;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителька с.Рахиня Долинського району Івано-Франківської області , 77514;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , житель с.Рахиня Долинського району Івано-Франківської області , 77514;

ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , житель с.Рахиня Долинського району Івано-Франківської області , 77514;

ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , житель с.Рахиня Долинського району Івано-Франківської області , 77514;

ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , жителька с.Рахиня Долинського району Івано-Франківської області , 77514;

Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш