Ухвала

від 24.12.2020 по справі 2-472/10

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 2-472/10

Провадження № 4-с/265/51/20

У Х В А Л А

24 грудня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т. С.,

за участю секретаря судового засідання Онищука О.Є.,

розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія на бездіяльність Лівобережного відділу ДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), зацікавлені особи: боржник ОСОБА_1 та Лівобережний відділ Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ,

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія в особі адвоката Бондар І.П. звернулося до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області із скаргою на бездіяльність Лівобережного відділу ДВС міста Маріуполя Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Просила визнати неправомірною бездіяльність Лівобережного відділу ДВС міста Маріуполя Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в особі начальника відділу щодо невжиття заходів відповідно до ст.. 61 Закону України Про виконавче провадження відносно реалізації на електронних торгах нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення, площею 263,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить боржнику ОСОБА_1 на праві власності. Також просила зобов`язати Лівобережний відділ Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в особі начальника відділу - вжити невідкладних заходів відповідно до ст.. 61 Закону України Про виконавче провадження щодо реалізації на електронних торгах нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення, площею 263,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку та спосіб визначений Законом України Про виконавче провадження . В обґрунтування скарги посилалася на те, що 08 вересня 2020 року та 09 вересня 2020 року головний державним виконавцем Лівобережного ВДВС Голояд О.В. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 62975375 та № 62983584 за виконавчими листами у справі № 2-472/10 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами, які об`єднані в одне провадження № 62990616. 02 жовтня 2020 року ТОВ ФК Довіра та гарантія звернулося із заявою про звернення стягнення на нерухоме майно в межах виконавчого провадження, а саме: нежитлове приміщення 11, 12 за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 . На вказану заяву отримано відповідь про те, що реалізувати на електронних торгах вказане майно можливо тільки за наявності рішення суду або виконавчого напису нотаріуса щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

22 грудня 2020 року до суду подані заперечення на скаргу головним державним виконавцем Лівобережного відділу ДВС міста Маріуполя Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Голояд О.В., в яких остання просила відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі, виходячи з наступного. 08.09.2020 року державним виконавцем в порядку ст.. 56 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про арешт майна боржника та арешт коштів боржника. Згідно відповідей з ПФУ та ДПС встановлено, що боржник працює в АТ ДТЕК Донецькі Електромережі . 15 вересня 2020 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. На теперішній час утримання проводяться. Щодо заяви ТОВ ФК Довіра та гарантія про реалізацію нежитлового приміщення, належного боржнику ОСОБА_1 , Лівобережним відділом ДВС повідомлено стягувача про те, що реалізація предмета іпотеки можлива тільки за наявності рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, згідно ст.. 9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який на теперішній час є чинним, передбачено, що протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (в частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України Про іпотеку . АТО на теперішній час закінчено, але Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції є чинним. Тому Лівобережним ВДВС у місті Маріуполі і не було проведено дії з опису і реалізації предмета іпотеки.

Ухвалою суду від 18 грудня 2020 року відкрите провадження по справі та скарга призначена до розгляду.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник Лівобережного відділу ДВС міста Маріуполя Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Голояд О.В., діюча на підставі довіреності, надала заяву про розгляд справи в її відсутності з урахуванням обставин, зазначених у запереченнях. Просила відмовити у задоволенні скарги.

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Враховуючи положення ст.. 450 ЦПК України, суд розглядає скаргу у відсутності осіб, що не з`явилися у судове засідання.

Суд, дослідивши скаргу та письмові матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року (справа N 6-2187цс15) та 24 лютого 2016 року (справа N 6-3077цс15), які є обов`язковими для застосування у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України, викладено правовий висновок про те, що виходячи з положень статті 383, частини четвертої статті 384 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі ДВС перебуває зведене виконавче провадження № 62990616 з примусового виконання виконавчих листів № 2-472/10, виданих 12.08.2020 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 02.11.2007 року у розмірі 82820,50 доларів США (що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на 29.12.2020 року складає 659342,28 гривень), заборгованість за відсотками 1147,77 доларів США (що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на 29.12.2020 року складає 9089,01 гривень), пеню у розмірі 65109,78 гривень, судовий збір у сумі 1700 гривень, а всього 817050,07 гривень та в рахунок погашння заборгованості за кредитним договором від 16.02.2007 року 62248,14 доларів США (що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 30.12.2013 року становить 495562,55 гривень), заборгованість за відсотками 7973,13 доларів США (що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 30.12.2013 року становить 63474,89 гривень), пеню у розмірі 156484,10 гривень, штраф у розмірі 75 гривень, судовий збір у розмірі 1700 гривень та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень, а всього 717416,54 гривень. Стягувачем є ТОВ ФК Довіра та Гарантія (а.с. 9,10).

02 жовтня 2020 року ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія звернулося до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з заявою про вжиття невідкладних заходів відповідно до ст.. 61 Закону України Про виконавче провадження щодо реалізації на електронних торгах нерухомого майна боржника, а саме нежитлового приміщення АДРЕСА_3 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 11).

Згідно відповіді Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 03.11.2020 року, реалізація предмета іпотеки можлива лише за наявності рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 13).

Згідно зі статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VІІІ ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, а саме за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 статті 26 Закону України Про виконавче провадження , передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Судом встановлено, що 08.09.2020 року державним виконавцем в порядку ст.. 56 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про арешт майна боржника, а саме: накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 . Також постановою державного виконавця від 15 вересня 2020 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства у розмірі 20%.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.06.2020 року, нежиле приміщення 11, 12 за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 , та знаходиться в іпотеці, іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія (а..с 7-8).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 2 Закону - законодавство України про іпотеку базується на Конституції Україниі складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України,Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Згідно з частиною шостою статті 3 Закону - у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Статтею 33 Закону передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст.41 Закону України "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до частини 1статті 9 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цьогоЗаконущодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб`єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах)Закону України Про іпотеку .

Відповідно до частини 2статті 9 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції положення частини першої цієї статті, крім зупинення дії статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти )Закону України Про іпотеку , не поширюються на нерухоме майно фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб - суб`єктів малого і середнього підприємництва, місцем розташування якого є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язань за договорами, укладеними після 01.01.2018 р., або за договорами, до яких після 01.01.2018 р. за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Згідно статті 1 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цей Законнабирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Указом Президента України №116/2018 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях . Проте у назві Указу не йдеться про завершення АТО, а текст його не оприлюднений.

Відповідно до статті 9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції певні обмеження застосовуються щодо нерухомого майна розташованого на території проведення антитерористичної операції яка є відмінною від тимчасово окупованою територію. Перелік населених пунктів на яких здійснювалась АТО визначено розпорядженням КМУ від 30.10.2014 року, № 1050Р, дію якого було призупинено, розпорядження № 1079-р від 05.11.2014 року, розпорядження від 02.12.2015 № 1275 р місто Маріуполь входить до відповідного переліку населених пунктів на території яких проводилось АТО. На даний час Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції є чинним.

Враховуючи викладене, оскільки на даний час діють норми частини першої статті 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", якими щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України та перебуває в іпотеці (тобто і щодо об`єкту нерухомості: нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 , зупинена дія статей 37, 38 Закону України "Про іпотеку" (які передбачають передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки та право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), суд приходе до висновку, що підстави для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія на бездіяльність Лівобережного відділу ДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відсутні.

Керуючись ст.ст. 447, 448, 449, 451 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія на бездіяльність Лівобережного відділу ДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), зацікавлені особи: боржник ОСОБА_1 та Лівобережний відділ Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Адамова Т.С.