Ухвала

від 28.12.2020 по справі 303/2408/16-ц

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28 грудня 2020 року м. Мукачево Справа №303/2408/16-ц

6/303/331/20

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши матеріали

за заявою ОСОБА_1 , ФГ Михайлик , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

про затвердження мирової угоди,

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 жовтня 2016 року (Т.1, а.с.147-153), залишеного в силі постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року (Т.2, а.с. 106-115) стягнуто солідарно з фермерського господарства Михайлик та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства ЮНІОН СТАНДАРД БАНК суму 1602365,60 грн. (один мільйон шістсот дві тисячі триста шістдесят п`ять гривень 60 коп заборгованості за кредитним договором від 14 квітня 2015 року №27/04-15; стягнуто солідарно з фермерського господарства Михайлик та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства ЮНІОН СТАНДАРД БАНК суму 1602365,60 грн. (один мільйон шістсот дві тисячі триста шістдесят п`ять гривень 60 коп.) заборгованості за кредитним договором від 14 квітня 2015 року №27/04-15; стягнуто солідарно з фермерського господарства Михайлик та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства ЮНІОН СТАНДАРД БАНК суму 1602365,60 грн. (один мільйон шістсот дві тисячі триста шістдесят п`ять гривень 60 коп.) заборгованості за кредитним договором від 14 квітня 2015 року №27/04-15.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року (Т.2, а.с. 203-207) заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про заміну ПАТ Юніон Стандарт Банк , як позивача по справі за позовом ПАТ Юніон Стандарт Банк до фермерського господарства Михайлик , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості на його правонаступника, а саме - ОСОБА_1 задоволено.

09.12.2020 видано виконавчі листи.

Заявники звернулися до суду із вищевказаною заявою про затвердження мирової угоди в процесі виконання судового рішення.

При вирішенні питання щодо можливості прийняття заяви про затвердження мирової угоди до розгляду суд, передусім, виходить з того, що відповідно до частин першої-четвертої статті 207 Цивільного процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити певні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови мирової угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Отже, укладення мирової угоди є правом сторін, яким вони можуть скористатися у будь-який момент судового розгляду, тобто після відкриття провадження у справі судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції та до ухвалення судового рішення за результатами такого розгляду.

В свою чергу, після ухвалення судового рішення судовий процес припиняється.

Разом з тим процес захисту прав продовжується у формі виконання судового рішення, яке може відбуватися у добровільному чи примусовому порядку (виконавче провадження).

При цьому добровільний порядок, на відміну від примусового, на законодавчому рівні не регулюється.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 2 статті 19 Закону України Про виконавче провадження сторони у процесі виконання рішення мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Порядок укладення та затвердження мирової угоди під час виконавчого провадження регламентований в статті 434 Цивільного процесуального кодексу України .

Так, мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ (частина 1 статті 434 Цивільного процесуального кодексу України).

Отже, на законодавчому рівні встановлений імперативний припис щодо часу, коли може бути укладена мирова угода після ухвалення судового рішення, тобто закінчення судового процесу, та кола суб`єктів, уповноважених звернутися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, які розширеному тлумаченню не підлягають.

Суб`єктами, які уповноважені звертатися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, є державні або приватні виконавці, на виконанні в яких перебуває відповідне виконавче провадження.

Фактичний аналіз змісту заяви про затвердження мирової угоди свідчить про те, що така подана особами, які не вправі подавати до суду мирову угоду, укладену в процесі примусового виконання судового рішення.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 753/16296/14-ц (провадження № 61-8665св20).

Також заявниками не додано доказів щодо підтвердження факту наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 жовтня 2016 року, що давало б суду підстави для висновку про можливість застосування правової процедури затвердження мирової угоди, передбаченої статтею 434 Цивільного процесуального кодексу України.

З урахуванням вищенаведених обставин справи та положень чинного законодавства, заява підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 4 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 185, 260, 354, 434 Цивільного процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву про затвердження мирової угоди повернути особам, які її подали.

2. Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.В. Кость