Рішення

від 18.12.2020 по справі 455/1564/19

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1564/19

Провадження № 2/455/366/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2020 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання - Сенета Г.Н.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань цивільну справу №455/1564/19 за позовною заявою заступника керівника Самбірської місцевої прокуратури Львівської області, в інтересах держави в особі: Новоміської об`єднаної територіальної громади Старосамбірського району Львівської області до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

26.11.2019 року заступник керівника Самбірської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі - Новоміської об`єднаної територіальної громади Старосамбірського району Львівської області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, посилаючись на те, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019140320000272, від 16.07.2019 року за ч.1 ст.197-1 КК України встановлено, що ОСОБА_1 здійснив самовільне зайняття частини земельних ділянок, а саме: з кадастровим номером 4625182300:07:000:0264 - площею 3 га; з кадастровим номером 4625182300:07:000:0261 - площа 4 га; з кадастровим номером 4625182300:06:000:0278 - площею 8 га, шляхом засівання сої, що є порушенням Земельного кодексу України.

Крім цього, в межах кримінального провадження №12019140320000272 допитано голову Новоміської об`єднаної територіальної громади ОСОБА_2 , землевпорядника вказаної громади ОСОБА_3 , які в показах вказують, що вищевказані земельні ділянки самовільно використовуються ОСОБА_1 .

Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 повідомив, що самовільно, без дозволу органу місцевого самоврядування, засіяв спірні земельні ділянки насінням сої.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 використовує спірні земельні ділянки за відсутності рішення органу виконавчої влади про їх передачу у власність або надання у користування та за відсутності відповідного правочину щодо таких земельних ділянок.

Вказані дії ОСОБА_1 свідчать про вчинення ним самовільного зайняття земельних ділянок.

Державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Львівській області здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ОСОБА_1 земельних ділянок площами 3, 4 та 8 га у межах території Новоміської об`єднаної територіальної громади Старосамбірського району Львівської області, яка склала 2210,88 гривень, 2947,84 гривень, 5895,68 гривень.

Посадовими особами Головного управління Держгеокадастру 26.06.2019 року встановлено факти самовільного використання спірних земель відповідачем, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок таких порушень при використанні земельних ділянок та винесено постанови про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

Отже, Новоміською об`єднаною територіальною громадою Старосамбірського району Львівської області з вказаного часу було достеменно відомо про наявність порушення земельного законодавства у вигляді самовільного зайняття земель на території сільської ради, які потребували усунення.

Враховуючи викладене, Новоміська об`єднана територіальна громада Старосамбірського району у Львівській області має право звернутися до суду за захистом порушеного права, як власник та розпорядник, на даний час, земель сільськогосподарського призначення.

Місцевою прокуратурою про факт неусунення ОСОБА_1 порушень земельного законодавства при використанні спірних земель додатково повідомлено Новоміську об`єднану територіальну громаду листом від 17.09.2019 року.

Разом з тим, об`єднаною територіальною громадою не вжито заходів до звернення з відповідним позовом до суду, що підтверджується інформацією позивача від 23.09.2019 року, яка аргументована необхідністю до вирішення питання про судовий захист інтересів держави вжиття всіх заходів державного контролю.

Проте, на даний час всі можливі та необхідні заходи державного контролю вже були проведені. Більш того, фактична бездіяльність ОТГ підтверджується фактами встановлення самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок (їх частин) упродовж 2017-2018 років, які документувались актами контролюючого органу. Проте внаслідок не звернення уповноваженого на захист інтересів держави органу до суду вжиті упродовж попередніх років заходи не віднайшли свого логічного завершення, а тому порушення існує по теперішній час.

Враховуючи негативну тенденцію, яка мала місце упродовж останніх років, контрольні заходи Головного управління без звернення до суду з позовом про звільнення самовільно зайнятих земель виявились абсолютно безрезультативними та не припинили і не можуть припинити порушення вимог земельного законодавства.

Єдиним ефективним способом захисту інтересів держави у даному випадку може бути звернення з відповідним позовом до суду, із яким уповноважений на захист інтересів держави орган та орган місцевого самоврядування вже тривалий час зволікає.

З урахуванням уточнених позовних вимог просить зобов`язати ОСОБА_1 звільнити, а саме:

частину самовільно зайнятої земельної ділянки з кадастровим номером 4625182300:07:000:0264, площею 3 га;

частину самовільно зайнятої земельної ділянки з кадастровим номером 4625182300:07:000:0261, площею 4 га, що розташовані в межах території Новоміської об`єднаної територіальної громади Старосамбірського району Львівської області;

повернути самовільно зайняту земельну ділянку з кадастровим номером 4625182300:07:000:0278, площею 8 га, що розташована у межах території Новоміської об`єднаної територіальної громади Старосамбірського району Львівської області та стягнути з відповідача на користь прокуратури Львівської області 5763,00 гривень судового збору.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2019 року справу передано для розгляду судді Ніточко Л.Й..

Ухвалою судді від 16.12.2019 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 10 годину 15 хвилин 07.12.2020 року.

Наказом від 10.07.2020 року суддю ОСОБА_4 відраховано зі штату Старосамбірського районного суду Львівської області у зв`язку з її смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на вказані обставини, на підставі розпорядження керівника апарату суду Волошина І.С. № 362/07/2020 від 20.07.2020 року по даній справі був призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2020 року справу передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П..

Ухвалою судді від 28.10.2020 року справу прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11 годину 00 хвилин 18.12.2020 року.

Заступник керівника Самбірської місцевої прокуратури Львівської області Затварський А.В. в підготовчому судовому засіданні вимоги уточненого позову підтримав, просив його задовольнити.

Представник позивача - Новоміської об`єднаної територіальної громади Старосамбірського району Львівської області Шидловський І.М. в судовому засіданні уточнені вимоги позову підтримав, просив його задовольнити, додатково пояснив, що земельні ділянки з кадастровим номером 4625182300:07:000:0264, площею 3 га, з кадастровим номером 4625182300:07:000:0261, площею 4 га та кадастровим номером 4625182300:07:000:0278, площею 8 га з моменту звернення до суду поданий час перебувають у власності Новоміської об`єднаної територіальної громади Старосамбірського району Львівської області, ніким не використовувалися і фактично нікому не передавалися.

Відповідач ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні вимоги уточненого позову визнав у повному обсязі, проти ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні не заперечував.

Дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Судом встановлено, що в ході проведення державним інспектором провідним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель в Мостиському, Самбірському, Старосамбірському, Турківському районах Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Андрейчуком О.П. перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що ОСОБА_1 здійснив самовільне зайняття частини обстежених земельних діляок, а саме: з кадастровим номером 4625182300:07:000:0264, площею 3 га, з кадастровим номером 4625182300:07:000:0261, площею 4 га та кадастровим номером 4625182300:07:000:0278, площею 8 га, шляхом засівання сої, які знаходяться за межами с.Чижки Новоміської сільської ради Старосамбірського району Львівської області. Органом місцевого самоврядування надано викопіювання, що підтверджує факт самовільного зайняття земельних ділянок, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №381-ДК/430/АП/09/01/19 від 26.06.2019 року та акт обстеження земельної ділянки №381-ДК/144/АО/10/01/-19 (а.с.12-18).

У ході досудового розслідування кримінального провадження №12019140320000272 від 16.07.2019 року за ч.1 ст.197-1 КК України допитано в процесуальному статусі свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , які в показах вказують, що вищевказані земельні ділянки самовільно, без дозволу органу місцевого самоврядування, використовуються ОСОБА_1 за відсутності рішення органу виконавчої влади про їх передачу у власність або надання у користування та за відсутності відповідного правочину щодо таких земельних ділянок (а.с. 23-27).

У адресованому Самбірській місцевій прокуратурі листі №302/02-26 від 23.09.2019 виконавчим комітетом Новоміської об`єднаної територіальної громади Старосамбірського району Львівської області повідомлено, що позов до суду на ОСОБА_1 з метою витребування із незаконного володіння частин земельних ділянок не буде, оскільки в місцевому бюджеті немає коштів для оплати судового збору (а.с.30).

З огляду на наведене заступник керівника Самбірської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі: Новоміської об`єднаної територіальної громади Старосамбірського району Львівської звернувся до суду із вимогою зобов`язати ОСОБА_1 повернути та звільнити самовільно зайняті земельні ділянки.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог п. 1, 3 ст.23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч.4 ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст.24 Закону України Про прокуратуру право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному, прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Згідно ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

За змістом наведених правових норм прокурор вправі пред`явити позов в інтересах держави у разі порушення матеріальних або інших інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження та якщо відсутній орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або у відповідного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду.

Відповідно до ч. 4 ст.23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги прокурором дотримано.

Перед зверненням до суду з вказаним позовом прокурор повідомив про це Новоміську об`єднану територіальну громаду Старосамбірського району Львівської області та відповідача ОСОБА_1 (а.с.32).

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що невжиття Новоміською об`єднаною територіальною громадою Старосамбірського району Львівської області заходів щодо усунення порушень ОСОБА_1 , а саме: щодо звільнення самовільно зайнятої спірної земельної ділянки свідчить про невиконання обов`язку щодо захисту та відновлення порушених майнових інтересів держави. Таке порушення веде до спричинення суттєвої шкоди державним інтересам.

Згідно з ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з частинами 1, 2 статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Статтею 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі відповідно до яких належать:

здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

Судом встановлено, що договір оренди земельних ділянок не укладено, відтак до Реєстру речових прав на нерухоме майно відомості не вносились.

Відповідно до частини першої та другої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 цього Кодексу визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності (абзац третій п.2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин № 6 від 17.05.2011 року).

Згідно визначеного статтею 123 Земельного кодексу України порядку одержання у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, особа звертається з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного Кодексу України, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

При цьому, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відсутність у цієї особи даних документів є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Зі змісту ч.1 ст. 122 ЗК України вбачається, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Разом з тим, використовуючи спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів, у порушення вимог земельного законодавства, відповідач позбавляє вищевказаний орган місцевого самоврядування права розпоряджатися земельною ділянкою та одержувати відповідні доходи від оренди.

Визначення факту самовільного зайняття земельної ділянки містить стаття 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , згідно якої будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, вважаються самовільним зайняттям земельних ділянок.

Згідно ст. 84 ЗК України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим кодексом.

Статтею 90 ЗК України визначено, що власники земельних ділянок мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Такий захист здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За приписами ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Згідно статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.

Оцінюючи зібрані по справі докази, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про звільнення та повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, оскільки відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, тому суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до задоволення позовних вимог.

Оскільки прокуратурою при поданні позову понесено витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5763,00 гривень, які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ч.1 ст.13, ст.14, ст.131-1 Конституції України, п.п.1, 3 ст.23, ч.4 ст.23, ч.1 ст.24 Закону України Про прокуратуру , ст.ст. 141, ч.3 ст.200, ч.3 ст.206, ст.ст. 263, 265, 268 ЦПК України, ч.ч. 1, 2 ст.84, ст. ст.90, 116, ч.1 ст. 122, ст.ст. 123, 125, 126, ч.2 ст.152, ст.ст. 211, 212 ЗК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву заступника керівника Самбірської місцевої прокуратури Львівської області, в інтересах держави в особі: Новоміської об`єднаної територіальної громади Старосамбірського району Львівської області, - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки з кадастровим номером 4625182300:07:000:0264, площею 3 га, що розташована в межах території Новоміської об`єднаної територіальної громади Старосамбірського району Львівської області.

Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки з кадастровим номером 4625182300:07:000:0261, площею 4 га, що розташована в межах території Новоміської об`єднаної територіальної громади Старосамбірського району Львівської області.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути самовільно зайняту земельну ділянку з кадастровим номером 4625182300:07:000:0278, площею 8 га, що розташована у межах території Новоміської об`єднаної територіальної громади Старосамбірського району Львівської області.

Стягнути з ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , в користь Прокуратури Львівської області, (код ЄДРПОУ: 02910031, рахунок №35211093000774, Держказначейська служба України, м. Київ) судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Старосамбірський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено 28.12.2020 року.

Суддя Ю.П.Пошивак