Рішення

від 29.12.2020 по справі 631/1379/18

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/1379/18

провадження № 2/631/124/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т.М.,

за участі секретаря судового засідання М`ячиної Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Крецул Л. М. на підставі договору про надання правової допомоги № 54 від 29 листопада 2018 року та ордеру серії ПТ № 084353 від 29 листопада 2018 року, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, в якій просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для прийняття спадщини після смерті бабусі - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 терміном три місяці, у зв`язку з його поважністю.

В обґрунтування позовних вимог позивачем в позові зазначено наступне. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача - ОСОБА_4 , після смерті якої залишилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок залишився померлій у спадщину від її матері - ОСОБА_5 , з якою ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала разом, але не встигла оформити спадщину у зв`язку зі смертю. За життя ОСОБА_5 склала заповіт на користь свого онука - ОСОБА_6 (син ОСОБА_4 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не встигнувши оформити спадщину. ОСОБА_6 до часу смерті проживав разом з дружиною - ОСОБА_7 та дітьми - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 й ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняла його дружина - ОСОБА_7 , проте одержати свідоцтво про право на спадщину за законом, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 не мала можливості через невідповідність записів у свідоцтві про право власності на житловий будинок, виданого 16 листопада 1990 року Просянською сільською радою народних депутатів. 03 травня 2017 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 на житловий будинок, але під час судового розгляду справи з`ясувалось, що незважаючи на наявність заповіту, який був складений ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_6 , останній в установленому законом порядку спадщину після смерті ОСОБА_5 не прийняв. Спадщина фактично була прийнята матір`ю ОСОБА_6 - ОСОБА_4 , оскільки остання на час відкриття спадщини проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем - ОСОБА_5 .

Звернувшись до державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач отримав відмову у вчиненні вказаної нотаріальної дії у зв`язку із тим, що останнім пропущено встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України строк для прийняття спадщини.

На думку позивача строк на подачу заяви про прийняття спадщини був пропущений ним з поважних причин, оскільки протягом шести місяців після смерті ОСОБА_4 , матір позивача - ОСОБА_7 , яка не є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , отримавши постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дій - видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , робила усі належні дії, щоб отримати вказане майно у спадок, помиляючись щодо її спадкових прав та відповідно вказаними діями ввівши в оману позивача відносно можливості реалізації ним своїх прав на спадкове майно.

Відповідачами у справі - Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відзиву щодо позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у відповідності до приписів статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, до суду надано не було.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 04 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 08 лютого 2019 року було витребувано від Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

27 січня 2020 року Нововодолазьким районним судом Харківської області постановлено ухвалу, відповідно до якої за клопотанням сторони позивача було залучено до участі у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/1379/18 (провадження № 2/631/124/20) за позовом ОСОБА_1 до Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якості співвідповідачів онуків спадкодавця - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 27 серпня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у справі за позовом ОСОБА_1 до Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, судом не вживалось.

Позивач, ОСОБА_1 , та його представник - адвокат Крецул Л. М., у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась відповідно до вимог приписів Цивільного процесуального кодексу України.

Скориставшись правом, встановленим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, через канцелярію суду представник позивача - адвокат Крецул Л. М., надала клопотання, яке було зареєстроване за вхідним № 7055/20-вх від 29 грудня 2020 року, відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, розгляд справи провести за її відсутності та відсутності позивача.

Представник відповідача, Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, у судове засідання також не прибув, хоча про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

29 вересня 2020 року від сільського голови Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області О. Вітер на електронну адресу суду надійшла заява, що була зареєстрована за вхідним № ЕП - 1859/20-вх, відповідно до якої останній вказав, що просить розгляд справи за позовом ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, розглядати без участі представника сільської ради.

Відповідачі по справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у судове засідання теж не з`явилися, незважаючи про те, що про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до приписів частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через канцелярію суду надали спільну заяву, яка була зареєстрована за вхідним № 5274/20-вх від 14 вересня 2020 року, відповідно до якої вказали, що проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті їх баби - ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заперечують, розгляд справи просять провести за їх відсутності. Підписи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вищевказаній заяві, в установленому законом порядку, засвідчені секретарем виконавчого комітету Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Л. Г. Нетецькою 27 серпня 2020 року за № 20.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до положень частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін свідчить відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав на участь в розгляді справи у суді, підстав для визнання необхідним надання сторонам особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу по суті вимог за їх відсутності.

Вивчивши доводи, що наведені у позовній заяві, здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з приписами частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

ОСОБА_9 за життя набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 воводолазького району Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого 16 листопада 1990 року Виконавчим комітетом Просянської сільської ради народних депутатів Нововодолазького району на підставі рішення виконкому Нововодолазької районної Ради народних депутатів № 417 від 17 липня 1990 року.

За життя ОСОБА_5 визначила своїх спадкоємців шляхом складання заповіту.

Так, згідно змісту дублікату заповіту, посвідченого 27 лютого 2004 року секретарем виконавчого комітету Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Нетецькою Л. Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 24, ОСОБА_5 , мешканка села Просяне Нововодолазького району Харківської області, на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також все те, що їй буде належати на день смерті та на що вона за законом буде мати право заповіла - ОСОБА_6 (онуку) .

Із матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 89 років у селі Просяне Нововодолазького району Харківської області померла ОСОБА_5 , про що складений відповідний актовий запис № 7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 15 лютого 2016 року.

Відповідно до довідки Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 18 липня 2014 року за № 345, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_5 проживала разом із донькою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована та постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з 1970 року і по день надання довідки.

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 , виданого 07 лютого 1958 року Просянським сільським РАЦС Нововодолазького району Харківської області, вбачається, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що в Книзі записів актів громадського стану про народження зроблено відповідний запис за № 10. Згідно вказаного свідоцтва про народження батьками ОСОБА_6 зазначено: мати - ОСОБА_10 , у графі батько відомості відсутні .

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 55 років в селищі міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, про що Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області складений відповідний актовий запис № 9 від 13 березня 2013 року та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .

На день свої смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , був зареєстрований та постійно мешкав за адресою: АДРЕСА_2 . Померлий ОСОБА_6 проживав за вказаною адресою разом із дружиною - ОСОБА_7 , сином - ОСОБА_2 , сином - ОСОБА_1 , донькою - ОСОБА_3 та онуком - ОСОБА_11 , що підтверджується довідкою Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 20 квітня 2017 року за № 224.

Відповідно до копії свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 15 грудня 1972 року Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області вбачається, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 15 грудня 1972 року уклала шлюб з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 23 та у зв`язку із реєстрацією шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_13 на ОСОБА_14 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Новопросянське Нововодолазького району Харківської області у віці 80 років померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області складений відповідний актовий запис № 31 від 17 листопада 2013 року та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 .

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

При цьому, спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).

За життя ОСОБА_4 не визначила своїх спадкоємців шляхом складання заповіту, що вбачається з копії Інформаційної довідки із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 53857330, сформованої 29 жовтня 2019 року о 16 годині 01 хвилин та наданої завідувачем Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвською Т. М. разом із копією матеріалів спадкової справи, листом від 22 березня 2019 року № 215/01-16, а отже спадкування здійснюється за законом.

Перевіряючи факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_4 , як між онуком та бабою, судом встановлено, що померлий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , був рідним сином ОСОБА_4 , та рідним батьком позивача - ОСОБА_1 , що вбачається з копії свідоцтва про народження останнього серії НОМЕР_6 , виданого 05 жовтня 1982 року Просянським сільським РАЦС Нововодолазького району Харківської області.

Так із вказаного вище свідоцтво встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 у селі Просяне Нововодолазького району Харківської області, про що в Книзі реєстрації актів про народження зроблено відповідний запис за № 18 та в графі батько зазначено ОСОБА_6 , в графі мати - ОСОБА_7 .

Окрім цього, у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у шлюбі народились і інших діти, відповідачі по справі - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого Просянським РАЦС Нововодолазького району Харківської області, актовий запис № 15 та ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , виданого Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, актовий запис № 4.

Як вже зазначалося вище батько позивача ОСОБА_3 та відповідачів ОСОБА_2 й ОСОБА_3 - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 13 березня 2013 року.

Таким чином, в даному випадку має місце спадкування за правом представлення, оскільки син спадкодавця - ОСОБА_6 помер раніше своєї матері - ОСОБА_4 .

Так, відповідно до частини 1 статті 1266 Цивільного кодексу України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 , виданого Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 20 травня 1996 року, актовий запис № 26.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області з заявою прийняття спадщини після смерті бабусі - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі якої державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвською Т. М. 29 жовтня 2018 року заведено спадкову справу за номером у Спадковому реєстрі 63225331, номер у нотаріуса 151, що підтверджується Витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі № 53857374, сформованого 29 жовтня 2018 року.

Згідно матеріалів спадкової справи, наданих завідувачем Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвською Т. М. відповідно до листа від 22 березня 2019 року № 215/01-16 встановлено, що інших спадкоємців, які б фактично прийняли спадщину, або зверталися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має.

Відповідачі по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які також є онуками померлої ОСОБА_4 , з заявами про прийняття спадщини після її смерті у встановленому законом порядку до нотаріальної контори не зверталися та фактично спадщину не прийняли, оскільки були зареєстровані та фактично мешкали за іншою адресою.

Відповідно до поданої 14 вересня 2020 року заяви до суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 визнали в повному обсязі та не заперечували проти визначення останньому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті бабки, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, судом не встановлено осіб, які б відповідно до приписів статті 1241 Цивільного кодексу України мали право на одержання обов`язкової частки у спадщині після смерті ОСОБА_4 .

З матеріалів справи з`ясовано, що 30 жовтня 2018 року державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвською Т. М. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, через те, що останній у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а також через наявність розбіжностей у правовстановлюючих документах.

З довідки, виданої Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 23 листопада 2017 року за № 826, встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , була зареєстрована та постійно мешкала одна по день своєї смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Положеннями статті 1221 Цивільного кодексу України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Частиною 1 статті 1268 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина 1 статті 1269 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 1270 Цивільного кодексу України обумовлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Оскільки з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 із померлою (спадкодавцем) ОСОБА_4 були зареєстровані за різними адресами, позивач повинен був подати нотаріусу впродовж шести місяців з дня смерті спадкодавця заяву про прийняття спадщини за законом, проте вказаних дій не вчинив.

Частиною 3 статті 1272 Цивільного кодексу України передбачено, що за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленуму Верховного Суду України у пункті 24 Постанови № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані, якщо, по-перше, у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; по-друге, ці обставини можливо визнати поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Із наданих позивачем доказів судом окрім іншого встановлено, що постановою державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвської Т. М. від 02 грудня 2017 року у видачі свідоцтва про право власності на спадщину ОСОБА_7 після смерті її чоловіка - ОСОБА_6 було відмовлено, у зв`язку із наявністю розбіжностей у правовстановлюючих документах на спадкове майно, а саме у свідоцтві про право особистої власності на домоволодіння ОСОБА_9 , виданого 16 листопада 1990 року Виконавчим комітетом Просянської сільської ради народних депутатів Нововодолазького району на підставі рішення виконкому Нововодолазької районної Ради народних депутатів № 417 від 17 липня 1990 року.

У зв`язку з чим ОСОБА_7 зверталась до Нововодолазького районного суду Харківської області про встановлення належності правовстановлюючого документу певній особі та визнання права власності в порядку спадкування, що підтверджується копією позову, але як повідомив позивач під час розгляду вказаної справи стало відомо, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину за заповітом ОСОБА_5 , складеним 27 лютого 2004 року, у встановленому законом порядку не прийняв, замість нього спадщина фактична була прийнята ОСОБА_4 .

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 24 вересня 2018 року позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування - повернуто позивачеві.

Отже, як свідчать фактичні обставини справи, встановлені судом, позивач, будучи обізнаним про існування заповіту ОСОБА_5 , складеного 27 лютого 2004 року на користь ОСОБА_6 , не був обізнаний про нереалізацію прав останнього на отримання спадщини за заповітом, що було визначальним у прийнятті рішення про відмову від наміру подання заяви на прийняття спадщини. При цьому, вказана обставина не була загальновідомою та була з`ясована лише під час проведення вищевказаних процедур; крім цього, після смерті бабусі ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та до порушення питання позивачем про допуск до спадкування пройшов незначний термін.

Таким чином, оцінюючи надані позивачем докази, суд дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_1 впродовж встановленого законом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, не прийняв її з об`єктивних причин, викликаних наявністю розбіжностей у правовстановлюючих документах на спадкове майно, а також помилкою дій інших спадкоємців, направлених на реалізацію спадкових справ, через їх юридичну необізнаність, а тому можливо вказати, що строк для прийняття спадщини ним пропущений з поважних причин та є не значним (близько 6 місяців).

При цьому, суд бере до уваги висновок щодо незначного часового проміжку між закінченням строку для прийняття спадщини та звернення до суду з відповідним позовом зроблений Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі з єдиним унікальним № 681/203/17-ц (провадження № 61 - 26164св18).

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Також суд бере до уваги, що інших спадкоємців, які в установлений законом строк та порядок прийняли б спадщину після смерті ОСОБА_4 та могли б надати згоду на прийняття спадщини ОСОБА_1 , не встановлено.

Спадщина після померлої ОСОБА_4 на даний час залишилась відкритою та ніким не прийнята, заяв про відмову від спадщини позивач не подавав, а факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Крім того, з аналізу приведених вище норм Цивільного законодавства України необхідно прийти до висновку, що, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини із поважних причин, закон гарантує йому право для звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши в силу положень статей 76 - 80 Цивільного процесуального кодексу України надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що оскільки позивач в інший спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, строк звернення до нотаріальної контори не дотриманий позивачем з поважної причини, відповідачі проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечують, тому наявні усі підстави для задоволення позову у повному обсязі та визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом тривалістю у три місяця з дня набрання даним рішенням законної сили.

Питання щодо судових витрат, суд вирішує відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням положень частин 1 та 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України за якими суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог; при цьому, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Оскільки питання відшкодування судових витрат під час звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, не порушувалось, процесуальне рішення з вказаного питання судом не приймається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 15, 1216, 1217, 1220, 1223, 1233, частиною 1 статті 1266, статтями 1268, 1270 та 1272 Цивільного кодексу України, статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 23, 42, 48, 58, 60, 62, 65, 67, 76 - 81, 83, 89, 128 - 131, 133, 137, 141, 211, 214, 223, 227, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , додатковий строк для прийняття спадщини за законом, яка залишилась після смерті баби - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю три місяці, який відраховувати з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до пункту 15.5 розділу 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Нововодолазький районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , місце проживання або перебування: АДРЕСА_2 .

Відповідач : Просянська сільська рада Нововодолазького району Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, Нововодолазький район, село Просяне, вулиця Центральна, будинок № 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04398040.

Відповідач : ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , місце проживання або перебування: АДРЕСА_2 .

Відповідач : ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 , місце проживання або перебування: АДРЕСА_2 .

Суддя: Т. М. Трояновська