Ухвала

від 24.12.2020 по справі 522/10940/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/10940/20

Провадження №1-кс/522/16262/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 розглянувши клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_2 , яке погоджено х прокурором вдділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12017160490004486 від 01.09.2017 року, за ознаками злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 364 КК України, про накладення арешту на майно.

В С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

Старший слідчий СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_2 , звернулася до слоідчого судді Приморського районного суду м. Одеси із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12017160490004486 від 01.09.2017 року, за ознаками злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 2015 року по теперішній час невстановлені службові особи Філії «Укрінтеравтосервіс-Одеса» Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (далі за текстом Філія), в особі в.о. директора ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою зі службовими особами Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» та фізичними і юридичними особами, з метою привласнення бюджетних коштів та одержання неправомірної вигоди, всупереч інтересам служби, передають у протиправне користування державне майно, без передбаченого ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» узгодження з Регіональним відділенням ФДМ України в Одеській та Миколаївській областях та в порушенні вимог Постанови КМУ № 786 від 04.10.1995 (якою передбачені орендні ставки за використання державного майна), що призвело до ненадходження до Державного бюджету грошових коштів у розмірі понад 1700000, 00 грн.

Згідно внесеним змінам до Положення про Філію, керівник Філії самостійно укладає угоди та вчиняє інші правочини, на закупівлю товарів, послуг та робіт, за умови, що вартість предмета закупівлі не перевищує 20000, 00 (двадцять тисяч) гривень на календарний рік; несе персональну відповідальність за дії (укладення договорів, вчинення інших правочинів), здійснені з перевищенням повноважень, наданих йому.

Однак, досудовим розслідуванням встановлено, що між Філією, в особі ОСОБА_4 та ТОВ «АВТОРУХ СЕРВІС» (ЄДРПОУ 33720985), в особі директора ОСОБА_5 укладено: 01.05.2019 договір зберігання майна - устаткування для перевірки технічного стану транспортних засобів у кількості 30 шт., за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 2 у боксі під літерою «Ч» ( площею 330,4 кв.м.), вартістю 10 000 грн./місяць, строком дії до моменту отримання від однієї сторони письмового повідомлення про розірвання договору (станом на 30.09.2019 укладена додаткова угода до договору); 01.10.2019 договір зберігання автотранспортних засобів: 81 одиниць ТЗ на спеціально відведених майданчиках та приміщеннях (в боксі, згідно плану літера «З» (площею 607 кв.м.) та «Е» (площею 793,6 кв.м.) вартістю 10000 грн., строк дії до моменту отримання від однієї сторони письмового повідомлення про розірвання договору, станом на 01.10.2019 укладений протокол погодження договірної ціни.

У зв`язку з вищевказаними обставинами та нововиявленими обставинами в рамках кримінального провадження, починаючи з 13.30 год. 19.12.2020 до 20.12.2020 03.30 год., слідчими слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області, на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 20.11.2020 проведено обшук у нежитлових приміщеннях розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 2, в тому числі, за місцем знаходження Філії «Укрінтеравтосервіс-Одеса» Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (код ЄДРПОУ 38959413).

Позиція учасників судового розгляду.

До судового засідання учасники не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду клопотання.

Положення Закону, якими керувався слідчий суддя, під час постановлення ухвали.

Кримінальний процесуальний кодекс

Стаття 170. Накладення арешту на майно

1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

4. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

5. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

6. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

7. Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

8. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

9. У невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.

10. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

12. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Стаття 171. Клопотання про арешт майна

1. З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

2. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

3. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

5. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Стаття 172. Розгляд клопотання про арешт майна

1. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

2. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

3. Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

4. Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

Мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.

Так, завданням заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження такого майна.

Згідно зі ст. 2 КК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

В поданому до слідого судді клопотанні, сторона обвинувачення зазначила про фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення; про майно, яке було вилучено під час проведення обшуку; і як на підставу арешту вказано на те, що зазначене у клопотанні майно є речовими доказами у кримінальному провадженні.

В той же час, в порушення вимог ст.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, вказане у клопотання майно, вилучено на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку. В подальшому, на вилучене майно накладено арешт в порядку передбаченому кримінальним процесуальним кодексом. Ухвалою слідчого судді, арешт на майно скасовано, так як підстави, що були вказані під час застосування заходу забезпечення кримінального провадження перестали існувати. Згідно з вимогами кримінального процесуального кодексу, після скасування арешту, майно негайно повертається особі у якої воно було вилучено.

У даному клопотанні, сторона обвинувачення продовжує наполягати на тому, що майно є вилученим і знаходиться у його володінні. Вказана обставина, на думку слідчого судді свідчить про суттєвий недолік клопотання, адже не зазначено на підставі якого процесуального документа майно було повторно вилученим. Не дотримання вимог ст. 171 КПК України в цій частині є очевидним.

Крім цього, слідчий суддя розцінює недоліком і правову підставу для накладення арешту, адже в ст. 170 КПК України перелічений вичерпний перелік підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Вказані вище порушення унеможливлюють винесення кінцевого рішення за результатом розгляду клопотання, у зв`язку із чим клопотання підлягає поверненню прокурору для їх усунення.

Керуючись ст.ст. 170-175, 372, КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_2 , яке погоджено х прокурором вдділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12017160490004486 від 01.09.2017 року, за ознаками злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 364 КК України, про накладення арешту на майно, - повернути прокурору для усунення недоліків надавши строк протягом 72 (сімдесяти двох) годин.

Копію ухвали із клопотанням направити прокурору у даному кримінальному провадженні - для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

24.12.2020