Рішення

від 17.12.2020 по справі 688/2477/19

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/2477/19

№ 2/688/40/20

Рішення

Іменем України

17 грудня 2020 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюк Н.П.,

секретаря судових засідань Грицак Г.О.,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Шепетівська міська рада Хмельницької області, про усунення перешкод в користуванні власністю,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю, посилаючись на те, що вона є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 . Власниками квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 є, відповідно, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказані будинки є одноповерховими багатоквартирними будинками. Будинок АДРЕСА_4 не перебуває на балансі обслуговуючих підприємств міста, або ОСББ та розташований на земельній ділянці комунальної власності. Співвласники будинку АДРЕСА_5 створили ОСББ Подільське,10 та у встановленому порядку отримали у власність земельну ділянку під ним. Земельна ділянка між житловими будинками використовується їх мешканцями як проїзд у внутрішні дворики. Відповідно до рішення Шепетівського міськрайонного суду від 21 квітня 2016 року 688/4618/15-ц № 2/688/99/16, відповідачі побудували відмостку (бетонне замощення) з північної сторони будинку АДРЕСА_4 зі сторони проїзду між будинками АДРЕСА_5 і АДРЕСА_4 . На даній відмостці відповідачі самовільно встановили декоративну металеву огорожу висотою 60 см, довжиною 6 м та металеву сітку зі стовпами висотою 1,5 м та довжиною 20 м, чим позбавили її можливості користуватися власним майном - здійснювати заїзд автомобілем до власної квартири, що є порушенням правил добросусідства, а також створили перешкоди для заїзду спеціалізованих автомобілів (асенізатора до вигрібної ями вбиральні, швидкої допомоги, пожежної). Просила усунути перешкоди в обслуговуванні і користуванні квартирою АДРЕСА_1 , а саме в користуванні єдиним спільним (заїздом) проїздом між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 , шляхом знесення відповідачами з прибудинкової території, прилеглої до будинку АДРЕСА_4 декоративної металевої огорожі висотою 60 см, довжиною 6 м та металевої сітки зі стовпами висотою 1,5 м та довжиною 4 м до основи та відновлення у придатний для використання стан спільного (заїзду) проїзду між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 , який існував до порушення права, та в подальшому не перешкоджати користуватися спільним проїздом.

Ухвалою суду від 15 липня 2019 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 31 липня 2019 року. Підготовче засідання відкладалося за клопотанням відповідача ОСОБА_3 на 01жовтня 2019 року (з 5 серпня по 13 вересня 2019 року щорічна відпустка головуючого), на 29 жовтня 2019 року у зв`язку з перебуванням головуючого на лікуванні.

01 жовтня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позов відповідача ОСОБА_4 , у якому остання позов не визнала. В обґрунтування заперечень зазначила, що її квартира не межує з квартирою позивачки, вона користується заїздом, що міститься між будинками №№12 та АДРЕСА_6 , яким також користуються позивачка ОСОБА_1 , її сестра ОСОБА_3 та мешканці будинку АДРЕСА_6 . Зазначила, що ОСОБА_3 придбала квартиру у 2010 році, з уже встановленою огорожею по периметру будинку. Оскільки замощення по північній стороні будинку АДРЕСА_4 було знищене, стіна будинку дала тріщину, ОСОБА_1 перешкоджала встановленню відмостки, рішенням суду останню зобов`язано не чинити перешкоди у будівництві замощення. ОСОБА_3 змушена була встановити декоративну огорожу, оскільки після будівництва відмостки позивачка їздила по ній, що могло призвести до повторного руйнування стіни будинку. Зазначила, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи після влаштування відмостки, проїзд між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 не може використовуватися для заїзду автомобілів, оскільки його ширина зменшилася і не відповідає вимогам ДБН. Заперечила, що проїзд, на який вказує позивачка, є єдиним для заїзду автомобілів у внутрішні двори, оскільки існує інший заїзд між будинками АДРЕСА_4 та АДРЕСА_6 , яким всі користуються, в т.ч. і позивачка. Замощення є елементом фундаменту, несе захисну функцію будинку, є власністю сестри ОСОБА_3 , внесене до технічного паспорта квартири, не належить до прибудинкової території, не може використовуватися як проїжджа частина, а тому позов не підлягає задоволенню.

09 жовтня 2019 року позивач надала заперечення на відзив, у якому зазначила, що не може користуватися проїздом між будинками АДРЕСА_4 та АДРЕСА_6 , оскільки чоловік ОСОБА_4 та її племінниця ОСОБА_5 навмисне залишають автомобілі на проїзді між будинками АДРЕСА_4 та АДРЕСА_6 , чим блокують спільний проїзд, а проїзд між будинками №8 та АДРЕСА_5 неможливий.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 27 листопада 2019 року. У судовому засіданні оголошувались перерви за клопотанням позивача про виклик свідків.

Ухвалою суду від 13 лютого 2020 року до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог - Шепетівську міську раду, зобов`язано Шепетівського міського голову розглянути земельний спір між сторонами щодо дотримання правил добросусідства в порядку, визначеному ст.ст.158-161 ЗК України, залучивши до його розгляду спеціалістів відділу містобудування та архітектури працівників сектору з питань державного архітектурно-будівельного контролю Шепетівської міської ради та надати суду відповідні пропозиції по його вирішенню, із складанням схеми землекористування, зазначенням місць для заїзду транспортних засобів відповідно до ДБН та містобудівної документації, оголошено перерву до 05 березня 2020 року.

В справі оголошувалися перерви за клопотанням представника третьої особи про надання додаткового строку для розгляду земельного спору, в зв`язку з оголошенням карантину, внаслідок поширення коронавірусної інфекції (COVID-19), перебуванням представників міської ради у відпустці та у відрядженні, а також у зв`язку з невирішенням земельного спору.

16 вересня 2020 року на виконання ухвали про вирішення земельного спору до суду надійшли матеріали рішення узгоджувальної комісії та схема землекористування. В справі оголошувалися перерви за клопотанням позивачки у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та про додатковий допит свідка.

Ухвалою суду від 11 листопада 2020 року роз`яснено позивачу ОСОБА_6 право (за наявності підстав) заявити відповідне клопотання про залучення до участі в справі як співвідповідача ОСОБА_7 , яка проживає по АДРЕСА_7 , і як слідує з інформації Шепетівської міської ради, встановила на території загального користування (проїзд між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 ) огорожу в порушення Правил благоустрою м. Шепетівки без отримання відповідного дозволу, внаслідок чого ширина заїзду між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 .Молодики була зменшена.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала з підстав, викладених у ньому. Суду пояснила, що проживає у будинку АДРЕСА_5 , відповідачі побудували декоративну огорожу біля будинку АДРЕСА_4 , внаслідок чого зменшилася ширина проїзду, що перешкоджає їй вільному заїзду легковим автомобілем у внутрішній двір будинку. Кожного разу вона побоюється зачепити автомобілем дану огорожу. Крім того, ширина проїзду унеможливлює проїзд спеціалізованого автотранспорту. Зазначила, що не пред`являє позовні вимоги до ОСОБА_7 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_8 , оскільки їй достеменно відомо, що добудова та декоративна огорожа до квартири ОСОБА_7 побудовані значно раніше на рівні сходинки до добудови. Площа добудови входить у загальну площу квартири, внесена до технічного паспорта будинку та відповідає площі вказаній у свідоцтві про право власності. ОСОБА_7 не порушені її права, вона не чинить їй перешкод у користуванні власністю. Зазначила, що крім проїзду між даними будинками є ще проїзд між будинками АДРЕСА_9 та АДРЕСА_5 , однак заїзд транспорту по ньому неможливий через самовільні збудовані споруди мешканцями. А проїзд між будинками АДРЕСА_4 та АДРЕСА_6 постійно блокується автомобілями мешканців будинку АДРЕСА_4 . Зазначила, що за час перебування справи у провадженні суду вона користується проїздом між будинками АДРЕСА_4 та АДРЕСА_6 , оскільки родичі відповідачів, у зв`язку з розглядом справи, утримуються від блокування проїзду власним транспортом, однак, на її думку, після завершення судового розгляду, вони знову чинитимуть перешкоди. Просила позов задовольнити.

Представник третьої особи на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 надала письмові пояснення, з яких слідує, що спір між сторонами існує з 2014 року. Рішенням узгоджувальної комісії від 05 листопада 2014 року роз`яснено сторонам про можливість облаштування відмостки, обов`язок утриматися від руйнування відмостки внаслідок заїзду автомобілів по спільному проїзду між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_10 ; власникам квартир будинку АДРЕСА_5 роз`яснено необхідність звільнення від загороджень та складування матеріалів на проїзді до будинку АДРЕСА_11 , звільнення спільного двору будинку АДРЕСА_5 від самовільних будівель та споруд; власникам квартир будинку АДРЕСА_4 роз`яснено необхідність звільнення спільного двору від самовільно побудованих будівель, споруд, загородження та складування матеріалів. Однак вказане рішення не було виконане. Під час вирішення земельного спору у 2020 році встановлено, що за фактичними обмірами з урахуванням самовільних будівель, споруд та загороджень ширина заїзду між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 є допустимою та дозволяє заїзду легкового транспорту. При умові, що власники будинку АДРЕСА_5 звільнять від загороджень та складування матеріалів на проїзді до будинку АДРЕСА_5 зі сторони будинку АДРЕСА_9 та звільнять спільний двір будинку АДРЕСА_5 від самовільних будівель та споруд ширина проїзду не перешкоджатиме заїзду спеціалізованого транспорту. Крім того, на території загального користування спільного заїзду між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 .Молодики знаходиться паркан не лише зі сторони будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також гр. ОСОБА_7 , що проживає в будинку АДРЕСА_7 , самовільно встановлено огорожу до власного будинку, що заборонено п.6.9.4 Правил благоустрою міста Шепетівки. В судовому засіданні представник третьої особи щодо вирішення спору поклалася на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивачки, представника третьої особи на стороні відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи та матеріали справи 688/4618/15-ц № 2/688/99/16, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що будинки АДРЕСА_5 та АДРЕСА_12 дистанції будинків та споруд Південно-Західної залізниці, а наявні у них квартири були відчужені громадянам за договорами купівлі-продажу, а деякі приватизовані відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду .

Позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 відповідно до договору обміну квартир від 03 квітня 2008 року.

ОСОБА_8 є власником квартири АДРЕСА_13 відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 14 травня 2010 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26328050 від 07.06.2010 року.

Відповідач ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_3 , що сторонами не оспорюється.

Відповідно до ст.20 Земельного кодексу України надання земельних ділянок у власність чи користування здійснюється на підставі рішень відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а порядок використання земель житлової та громадської забудови передбачений ст.39 і ч.1 ст.42 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об`єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками (ч.ч.2,3 ст.42 ЗК України).

При цьому під прибудинковою територією слід розуміти встановлену за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельну ділянку багатоквартирної несадибної житлової забудови, необхідну для розміщення й обслуговування жилого будинку та пов`язаних із ним господарських і технічних будівель і споруд, тобто нею є територія під жилим будинком, проїзди та тротуари, озеленені ділянки та ігрові майданчики, майданчики для відпочинку, занять спортом, тимчасового зберігання автомобілів жителів будинку, для господарських цілей та інші території, пов`язані з утриманням і експлуатацією будинку.

Відповідно до вимог Земельного кодексу України (ст.ст.116,118,124,125), право власності чи користування земельною ділянкою із земель комунальної власності виникає з моменту державної реєстрації цих прав на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_4 на балансі в будь-якому комунальному підприємстві не перебуває, об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_4 власниками квартир не створювалося, та відповідна прибудинкова територія їм у власність чи у користування не передавалась. Земельна ділянка під вказаним будинком відноситься до земель житлової та громадської забудови, є землею комунальної власності, якою розпоряджається Шепетівська міська рада як орган місцевого самоврядування.

Власники квартир будинку АДРЕСА_5 створили Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Подільське,10 , головою якого є ОСОБА_1 , що підтверджується випискою з ЄДРПОУ.

Рішенням Шепетівської міської ради від 11 жовтня 2018 року №31 передано у власність ОСББ Подільське,10 земельну ділянку площею 1500 кв.м. по АДРЕСА_5 (6810700000:01:010:0632) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Отже, з викладеного слідує, що частина земельної ділянки між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 , яка використовується для проїзду у внутрішній двір будинків - є земельною ділянкою комунальної власності, якою розпоряджається Шепетівська міська рада як орган місцевого самоврядування.

Відповідачкою ОСОБА_3 , що підтверджується письмовими поясненнями відповідачки ОСОБА_4 та показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , для запобігання подальшого руйнування будівлі квартири у житловому будинку АДРЕСА_4 , приведення його до аварійного стану, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, виконано облаштування замощення (відмостки), а в подальшому, з метою запобігання наїзду на замощення біля зовнішньої стіни будинку АДРЕСА_4 , із власної ініціативи та за власні кошти зведена декоративна металева огорожа.

При цьому відповідачка ОСОБА_4 , як слідує з її письмових пояснень, будь-якої участі у зведенні огорожі не приймала, проживає окремо, в іншій квартирі, не є членом сім`ї ОСОБА_3 , а отже не є належним відповідачем у спорі щодо усунення перешкод шляхом знесення огорожі, яка нею не встановлювалася.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу додержання правил добросусідства при використанні спільного заїзду між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 .

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом даної норми закону відповідачем у справі повинна бути особа, яка порушує, не визнає або оспорює права, свободи чи інтереси позивача, і такі порушення, невизнання та оспорювання унеможливлюють в повній мірі реалізувати позивачеві свої права, свободи та інтереси.

Згідно з рішенням узгоджувальної комісії виконкому Шепетівської міської ради з вирішення земельних спорів від 05 листопада 2014 року №18, ОСОБА_9 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_13 , та фактично представляє інтереси власника квартири ОСОБА_3 , яка є її дочкою, роз`яснено можливість облаштування відмостки на ширину від 70 см від стіни будинку. Роз`яснено ОСОБА_1 про необхідність утримуватися від руйнування відмостки, облаштованої біля будинку, автомобілем, що заїжджає по спільному проїзду між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 .

Рішенням встановлено, що станом на час розгляду спору єдиним доступним в`їздом в двір будинку АДРЕСА_5 .Молодики є проїзд між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 . Інші проїзди неможливо використовувати через самовільні побудови, споруди, які належать власникам квартир. Вказаним рішенням ОСОБА_1 рекомендовано утриматися від руйнування відмостки, облаштованої біля будинку АДРЕСА_4 .

Крім того, рішенням зобов`язано ОСОБА_9 зрізати гілку належного їй дерева, яка перешкоджає в`їзду автомобільного транспорту в двір будинку АДРЕСА_5 ; роз`яснено власникам квартир в будинку АДРЕСА_5 : ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про необхідність звільнення від загороджень та складування матеріалів на проїзді до будинку АДРЕСА_5 зі сторони будинку №8; про необхідність звільнення спірного двору будинку АДРЕСА_5 від самовільних будівель і споруд та облаштувати другий проїзд в двір будинку АДРЕСА_5 ; роз`яснено ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 необхідність звільнення спільного двору будинку АДРЕСА_4 від самовільно побудованих будівель, споруд, загородження та складування матеріалів, необхідність усунення перешкод на території спільного проїзду між будинками АДРЕСА_4 та АДРЕСА_6 , після чого облаштувати спільний проїзд зі сторони будинку АДРЕСА_6 в двір будинку АДРЕСА_4 .

Рішенням узгоджувальної комісії виконкому Шепетівської міської ради з вирішення земельних спорів від 14 серпня 2014 року №3 встановлено, що під`їзду спеціальних машин до туалету загального користування та господарських будівель, що знаходяться біля будинку АДРЕСА_4 , перешкоджають складовані будівельні матеріали.

Отже, вищезазначеними рішеннями узгоджувальної комісії встановлено, що в`їзду автомобільного транспорту в двір будинку АДРЕСА_5 перешкоджають: гілка дерева, яке належить ОСОБА_9 ; встановлені загородження та складені матеріали власниками квартир в будинку АДРЕСА_5 : ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на проїзді до будинку АДРЕСА_11 та зведені ними самовільні будівлі і споруди.

Вказані рішення виконкому Шепетівської міської ради позивачем не оскаржувалися.

Листом в.о. міського голови від 13 червня 2014 року ОСОБА_3 роз`яснено, що проїзд між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 є спільним і всі мешканці двох будинків мають право ним користуватися, в тому числі заїжджати на подвір`я автомобілями. ОСОБА_1 роз`яснено право ОСОБА_3 на влаштування відмостки вздовж фундаменту будинку АДРЕСА_4 .

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2016 року 688/4618/15-ц № 2/688/99/16, що набрало законної сили, зобов`язано ОСОБА_1 , з метою усунення перешкод у здійсненні права приватної власності ОСОБА_3 , не чинити перешкоди в облаштуванні нею бетонного замощення (відмостки) з північної сторони по всій довжині стіни будинку АДРЕСА_4 зі сторони проїзду між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 , шириною не більше 0,70 м, з поперечним ухилом від стіни будинку не менше 0,03 м, та в подальшому не руйнувати вказане замощення.

Отже, судом встановлено, що між мешканцями будинків АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 існує спір щодо дотримання ними правил добросусідства з 2014 року.

Допитана свідок ОСОБА_7 суду показала, що проживає в квартирі АДРЕСА_8 з 2003 року. ОСОБА_3 придбала квартиру в 2010 році. Після того як ОСОБА_3 встановила огорожу, ширина проїзду зменшилася, а тому автомобілі швидкої допомоги та для викачки нечистот не можуть проїхати. Підтвердила, що біля її квартири також встановлена декоративна огорожа шириною 80 см без будь-яких дозволів, однак дана огорожа побудована значно раніше, ніж таку огорожу побудувала ОСОБА_3 , вона розміщена на рівні сходинки до її прибудови. До того, як ОСОБА_3 встановила огорожу проїжджали всі автомобілі, після встановлення огорожі - це стало неможливо. Вважає, що саме внаслідок будівництва ОСОБА_3 огорожі порушуються права мешканців на проїзд між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що є матір?ю відповідачів, проживає в квартирі АДРЕСА_13 . Коли її донька ОСОБА_3 придбала цю квартиру, там була встановлена відмостка на 90 см., яка з часом зруйнувалася, а в стіні пішла тріщина. Отримавши дозвіл на встановлення відмостки на 70 см, донька побудувала її лише на 60 см. ОСОБА_1 продовжувала їздити автомобілем по відмостці, а тому донька ОСОБА_3 встановила огорожу, щоб автомобілі не їздили по відмостці та не руйнували її. Огорожа встановлена по краю відмостки, а не за її межами, ширина існуючого проїзду не перешкоджає заїзду легкових автомобілів, в т.ч. і автомобілю позивачки. Крім того, існує ще два заїзди між будинками №8 та АДРЕСА_14 та АДРЕСА_6 , де ширина становить 4-5 метрів. Вказала, що ОСОБА_4 не приймала участі у будівництві огорожі, яку побудувала ОСОБА_3 , щоб запобігти руйнуванню відмостки.

Допитана свідок ОСОБА_5 суду показала, що її мати ОСОБА_3 встановила декоративну загорожу для того, щоб автомобілі не їздили по відмостці та не руйнували її, а також, щоб не руйнувалася стіна у будинку. ОСОБА_4 не приймала участі у будівництві огорожі. Позивачка має можливість, та користується усіма проїздами, а саме: між будинками №8, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 . Зазначила, що паркує власний автомобіль таким чином, аби не перешкоджати іншим мешканцям, в т.ч. ОСОБА_1 , заїжджати автомобілями у двір.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що працює начальником адміністративно-комунальної інспекції. За зверненням ОСОБА_1 , яка скаржилася, що ОСОБА_16 загородила їй проїзд до будинку, проводили обстеження. Комісія не встановила жодних перешкод для проїзду автотранспорту позивачки між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 , оскільки відстань становить 2,20 м, що не перешкоджає такому заїзду. Крім того, зазначив, що у внутрішні двори будинків є інші заїзди, якими може проїхати спецтранспорт. Огорожа встановлена ОСОБА_3 для того, щоб ОСОБА_1 не їздила по збудованій нею відмостці, без відповідних дозволів, про що ОСОБА_3 було винесено усне попередження. У внутрішній двір до житла ОСОБА_1 є три заїзди, необхідно лише виконати рішення узгоджувальної комісії за 2014 рік: зрізати дерево, зняти сітку, прибрати складені матеріали та вирішити питання про самочинні побудови та споруди, чим відновити заїзд.

Відповідно до листа начальника відділу містобудування та архітектури від 23 листопада 2015 року забудова АДРЕСА_15 проводилась у середині минулого століття, у зв`язку з чим проекти (плани) забудови відсутні. У зв`язку з цим неможливо визначити ширину проектованих заїздів. Ширина заїзду становить між будинком АДРЕСА_4 та декоративною огорожею біля будинку АДРЕСА_5 - 2,8 м; між будинком АДРЕСА_4 та сходами біля будинку № НОМЕР_1 - 2,93 м; між будинком АДРЕСА_16 - 3,8 м. Ширина заїзду у внутрішні дворики будинків регламентується ДБН 360-92** і повинна становити 3,4-3,5 м для забезпечення заїзду пожежних машин.

Допитаний у судовому засіданні начальник відділу містобудування і архітектури виконавчого комітету Шепетівської міської ради Донков В.В. суду пояснив, що будинки АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 .Молодики є будинками старої забудови, були відомчим житлом, належали Південно-Західній залізниці, в подальшому квартири були приватизовані та відчужені. Будинок АДРЕСА_4 на балансі комунальних підприємств не стоїть, ОСББ не створено, земельна ділянка під будинком не приватизована. Відповідно до Закону України Про благоустрій населених пунктів , Правил благоустрою території м. Шепетівки, розміщення малих архітектурних форм, до яких належать огорожі, здійснюється на підставі відповідного дозволу виконкому. ОСОБА_3 за таким дозволом для встановлення огорожі не зверталася. Разом з тим, нею встановлена огорожа в межах відмостки шириною 70 см, побудованої відповідно до рішення суду, з метою її захисту від наїзду транспорту та руйнування. Зазначив, що ширина заїзду у внутрішні дворики будинків повинна становити не менше 3,5 м для забезпечення заїзду пожежних машин. Однак будинки, в яких проживають сторони, є одноповерховими, тому чинним законодавством не передбачено заїзд пожежних автомобілів у внутрішній двір будинку. Згідно діючих норм для пожежних машин передбачено під`їзд до одноповерхового будинку - за 5,5 м, а також 1,5 м для розвороту, а також використання пожежних гідрантів та іншого обладнання. Для заїзду легкових автомобілів норм не існує, а тому комісія вважала, що ширина проїзду між будинками АДРЕСА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має 2,20 м є достатньою для заїзду легкового автотранспорту. Зазначив, що всередині двору є чотири узаконених будівлі, решта будівель та споруд є самочинно збудованими, тому їх знесення сприятиме заїзду спеціалізованого автотранспорту. До будинку позивачки є три заїзди, фактично по всіх можна проїхати легковим автомобілем. Проїзд між будинками №8 та №10 складає 2,40 м, а між будинками №№12,14 - 6 м, що дозволяє проїхати спецтранспорту. Підтвердив, що відмостка облаштована ОСОБА_3 згідно судового рішення, для того, щоб забезпечити відтік води, має товщину 10 см, не витримує великого навантаження, а тому не розрахована для проїзду транспорту по ній, оскільки руйнуватиметься, що призведе до замочення фундаменту та руйнування стіни будинку. Огорожа влаштована на рівні відмостки, а тому ніяким чином не заважає проїзду транспорту.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до частин першої, третьої статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд зазначає, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов) (ст. 391 ЦК України).

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина друга статті 386 ЦК України).

Аналіз наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, в тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Частинами 2 , 3 ст.152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України Про благоустрій населених пунктів огорожі, ворота, грати є елементами декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою і є малою архітектурною формою. Контроль за розміщенням малих архітектурних форм покладено на органи місцевого самоврядування.

Згідно п. 6.9.4 Правил благоустрою території м. Шепетівки, затверджених рішенням ХLVIII сесії міської ради 5 скликання від 29 жовтня 2009 року №8 забороняється без дозволу управління архітектури та погодження УЖКГ встановлювати на територіях міста малі архітектурні форми некомерційного призначення (бесідки, ротонди, арки, знаки, інформаційні матеріали, виносні щити, огорожі, паркани та ін.).

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За інформацією начальника відділу містобудування та архітектури від 09 листопада 2020 року №102 ОСОБА_4 , яка мешкає по АДРЕСА_17 та ОСОБА_7 , яка мешкає по АДРЕСА_7 із заявами про надання дозволів на встановлення огорож біля своїх будинків не звертались і таких дозволів не отримували. В судовому засіданні начальник відділу містобудування та архітектури підтвердив, що ОСОБА_3 не зверталася із заявою про надання дозволу на встановлення огорожі біля будинку.

Отже, декоративна металева огорожа та металева сітка, які побудовані відповідачкою ОСОБА_3 , є самочинним будівництвом.

Вирішуючи спір про усунення перешкод у користуванні власністю, суд повинен установити: чи були порушені, не визнані, обмежені або оспорені права, свободи чи інтереси особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого, суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частини 4 статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Суд зауважує, що з урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 цього Кодексу вимоги про усунення перешкод шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (ст.391 ЦК України), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (ч. 4 ст. 376 та ст. 391 ЦК України).

Так, за приписами статей 3,4,15 Цивільного процесуального Кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має конституційне право на судовий захист своїх цивільних прав і може звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у спосіб, передбачений ЦК України.

Сторонами до матеріалів справи долучено фотографії, на яких вбачається, що дійсно між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 встановлено металеві огорожі, які розташовані по краю відмосток (замощень), як зі сторони будинку АДРЕСА_4 так і зі сторони будинку АДРЕСА_5 . На фотографіях зафіксовано рух легкових автомобілів, котрі в`їжджають та виїжджають з внутрішнього двору будинків АДРЕСА_5 та № НОМЕР_2 , в т.ч. і спеціалізований автомобіль поліції.

Вказаними фотографіями підтверджуються показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_17 про те, що відстань між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 , з урахуванням місця розташування декоративних металевих огорож, розташованих біля вказаних будинків, є достатньою для проїзду легкових автомобілів.

Отже, вказаними доказами спростовано твердження позивача про порушення її права на в`їзд легковим автомобілем у внутрішній двір будинку АДРЕСА_18 та АДРЕСА_4 .

Поряд з викладеним, рішеннями узгоджувальної комісії виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 05 листопада 2014 року №18 та від 14 серпня 2014 року №2 спростовано твердження позивачки про те, що заїзд між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 є єдиним заїздом у двір будинку АДРЕСА_5 , оскільки, як слідує з даних рішень, існують інші заїзди між будинками АДРЕСА_9 та АДРЕСА_5 , а також між будинками АДРЕСА_4 та АДРЕСА_6 , яким станом на час розгляду справи у суді користується позивачка, що слідує з її пояснень у судовому засіданні.

Позивачкою також не надано жодних доказів на підтвердження порушення її права, внаслідок неможливості заїзду у внутрішній двір будинку АДРЕСА_5 спеціалізованого автотранспорту (як-то автомобілів швидкої допомоги, пожежного транспорту та асенізатора до вигрібної ями вбиральні).

Крім того, рішенням узгоджувальної комісії виконкому Шепетівської міської ради з вирішення земельних спорів №8 від 11 вересня 2020 року встановлено, що ширина заїзду між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_9 .Молодики - 3,50 м, біля господарської дерев`яної будівлі звужується до 2,40 м та поступово збільшується біля побудованої будівлі до 2,80 м; ширина заїзду між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 .Молодики складає: з вулиці 3,70 м та поступово звужується до 2,20 м. Державними будівельними нормами визначено ширину проїзду 3,50 м для пожежних машин, для інших транспортних засобів такі норми відсутні. За фактичними обмірами, з врахуванням існуючих самовільних будівель, споруд та загороджень, ширина заїзду між житловими будинками АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 є допустимою та дозволяє проїзд легкових транспортних засобів. Ширина заїзду між житловими будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_9 також є допустимою і дозволяє проїзд легкового транспорту. Із вказаного рішення слідує, що існуючий між мешканцями будинків АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 спір щодо дотримання правил добросусідства може бути вирішений шляхом звільнення власниками квартир від загороджень та складування матеріалів на проїзді до будинку АДРЕСА_5 зі сторони будинку №8 від самовільних будівель та споруд, чим забезпечити проїзд і пожежного транспорту.

В судовому засіданні встановлено, що Шепетівська міська рада як власник земельної ділянки, на якій побудована огорожа, про знесення якої заявлено позовні вимоги, визнаючи факт самочинного будівництва, не заявляє вимог про його знесення. Натомість начальник відділу містобудування і архітектури виконавчого комітету Шепетівської міської ради ОСОБА_17 у своїх показаннях зазначив, що дана огорожа збудована на рівні відмостки, з метою її захисту він наїзду транспорту та руйнування, що узгоджується з принципами рівності прав усіх власників та забезпечення рівних умов здійснення власниками своїх прав, а також із принципом пропорційності у цивільному судочинстві.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд зазначає, що позивач не довела належними та допустимими доказами порушення її права як співвласника квартири у будинку АДРЕСА_4 , а саме, що внаслідок побудови загорожі суміжними власниками квартир у будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на земельній ділянці комунальної власності, що використовується як заїзд у внутрішні двори будинків, їй, як власнику нерухомого майна, створюються перешкоди у користуванні квартирою.

За таких обставин суд, перевіривши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що порушення її цивільного права є результатом протиправних дій відповідачів, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Шепетівська міська рада Хмельницької області, про усунення перешкод в користуванні власністю відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_19 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області 23 травня 1997 року, РНОКПП - НОМЕР_4 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в АДРЕСА_20 , проживає в АДРЕСА_12 ;

відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_17 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області 12 листопада 1997 року, РНОКПП - НОМЕР_6 ;

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Шепетівська міська рада Хмельницької області, адреса: м. Шепетівка, вул. Островського, 4, Хмельницької області.

Суддя: