Ухвала

від 24.12.2020 по справі 487/4532/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Миколаївської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 листопада 2020 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020150030000141, відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Софіївка Новобузького району Миколаївської області, зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

захисник ОСОБА_8 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 листопада 2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020150030000141, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Прокурор просить ухвалу суду скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Узагальнені доводи апелянта.

В апеляційній скарзі прокурор вважає, що посилання суду першої інстанції на порушення вимог ст. 293 КПК України, оскільки обвинуваченому ОСОБА_6 не було вручено копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, суперечать вимогам ст. 291 КПК України та не є підставою для повернення обвинувального акту.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

До Заводського районногосуду м.Миколаєва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України

В підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Дослідивши обвинувальний акт, суд першої інстанції дійшов висновку, що він не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України, з огляду на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про отримання обвинуваченим ОСОБА_6 копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а тому, підлягає поверненню прокурору.

Заслухавши доповідь судді, прокурорів на підтримку апеляційної скарги, обвинуваченого та захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України, суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.

За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Пунктами 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті і цей перелік є вичерпним.

Згідно із п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта додається, зокрема, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу).

Відповідно до приписів ст. 293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.

Відповідно до ст. 7 КПК України, однією з загальних засад кримінального провадження, яким повинні відповідати зміст та форма кримінального провадження, являються забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та змагальність сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» та у справі «Даллос проти Угорщини», наголошував на тому, що право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12020150030000141 від 14.01.2020 р., він містить усі необхідні відомості, передбачені ст. 291 КПК України, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону й статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, відомості про відсутність обставин, які обтяжують та пом`якшують покарання, а також інші відомості, передбачені ст. 291 КПК України.

В той же час, в порушення приписів п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України, матеріали провадження не містять розписки підозрюваного ОСОБА_6 , що свідчить про недотримання стороною обвинувачення положень ст. 293 КПК України.

За такого, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, з огляду на порушення положень ст. 293 КПК України, які є імперативними, мають вказівку категоричного характеру та є обов`язковими для виконання, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано повернув обвинувальний акт прокурору, у зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

При цьому, апеляційний суд погоджується із тим, що стороною обвинувачення вживались заходи, спрямовані на вручення копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_6 , однак, з урахуванням відсутності даних про успішне їх вручення, прокурором не було наведено процесуальної необхідності скеровування обвинувального акту до суду із порушенням порядку, передбаченого ст.293 КПК України.

Керуючись ст. ст. 291, 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 листопада 2020 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020150030000141, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Миколаївської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 , без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3