Постанова

від 17.11.2020 по справі 947/23885/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6197/20

Номер справи місцевого суду: 947/23885/19

Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Князюка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Івкової Лариси Володимирівни на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінанс Груп , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Арді про визнання частково недійсним договору № 1514/К про відступлення прав вимоги від 13.06.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року представник позивачів ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила суд визнати договір №1514/К про відступлення прав вимоги від 13.06.2019 року, укладений між ПАТ Дельта Банк та ТОВ ФК Укрфінанс Груп , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №1126, недійсним в частині відступлення прав вимоги відносно боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 11095844000 від 15.12.2006 року та іпотечним договором, посвідченим 15.12.2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., реєстраційний номер №5030; відносно боржника ОСОБА_3 за договором поруки №75888 від 15.12.2006 року; відносно боржника ОСОБА_1 за договором поруки №75892 від 15.12.2006 року, а також стягнути судові витрати у вигляді сплаченого у розмірі 1536,80 грн. судового збору. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 16.02.2015 року було ухвалено рішення суду про стягнення на користь ПАТ Дельта Банк у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ТОВ Арді заборгованість за кредитним договором № 11095844000 від 15.12.2006 року у розмірі 964 262,29 грн., яка складається з заборгованості за кредитом та за відсотками, а тому зазначена у договорі відступлення прав вимоги від 13.06.2019 року сума заборгованості у розмірі 1 283 783, 07 грн., визначена всупереч діючому законодавству, що свідчить про недійсність правочину у відповідності до вимог ст. 215 Цивільного Кодексу України. Крім того, всупереч обставинам встановленим рішенням суду від 16.02.2015 року про те, що ОСОБА_3 не укладав договір поруки №75888 від 15.12.2006 року, він зазначений як солідарний боржник в оспорюваному правочині.

Представник відповідача ТОВ Фінансова компанія Укрфінанс Груп заперечує проти задоволення позову, вважаючи, що оспорюваний договір відповідає вимогам ст. 203 Цивільного Кодексу України в частині форми та змісту, розмір заборгованості визначений у договорі про відступлення прав вимоги був визначений ПАТ Дельта Банк , а крім того сам договір не порушує прав позивачів, так як визначає лише право ТОВ ФК Урфінанс Груп вимагати повернення заборгованості, розмір якої повинен бути доведеним вже під час вирішення питання про стягнення.

АТ Дельта Банк також заперечує проти задоволення позову вважаючи його не обгрунтованим, а оспорюваний договір таким, що відповідає вимогам законодавства, а розбіжність у розмірі заборгованості пов`язаний із тим, що судом сума заборгованості визначена в гривневому еквіваленті, хоча кредит було отримано у доларах США, а тому існує курсова різниця.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокат Івкова Лариса Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2020 року скасувати та задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи на 17.11.2020 року на 15-00 г., в умовах обмеженого пропуску до Одеського апеляційного суду у зв`язку з карантином представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокат Івкова Л.В. та представник ТОВ УКРФІНАНС ГРУП Алексашкіна С.В. подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи на 17.11.2020 року на 15-00 г., в умовах обмеженого пропуску до Одеського апеляційного суду у зв`язку з карантином ПАТ Дельта Банк та ТОВ АРДІ заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи в режимі відеоконференції не подали.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності належним чином повідомлених сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції повністю усім зазначеним вимогам не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ПАТ Дельта Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінанс Груп про визнання частково недійсним договору № 1514/К про відступлення прав вимоги від 13.06.2019 року, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачами порушення оспорюваним правочином їхніх прав. Посилання на невідповідність суми заборгованості у договорі фактичної суми заборгованості, встановленої рішенням суду, на думку суду, не є підставою для визнання в даної частині договору недійсним, так як дана сума не має преюдиціального значення у випадку розгляду питання про розмір суми яка підлягає стягненню. Відсутність порушення прав позивачів договором про відступлення права вимоги №1514/К від 13.06.2019 року є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Проте повністю погодитися з таким висновком районного суду не можна.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що:

-на підставі кредитного договору № 11095844000 від 15.12.2006 року ОСОБА_2 отримав у ПАТ Дельта Банк (у подальшому реорганізовано у АТ Дельта Банк ) кредит у розмірі 76 000, 00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 15.12.2013 року ( а. с. 111);

-рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.02.2015 року по справі 520/5779/13-ц ( а/с 21)., яке набрало законної сили, було частково задоволені позовні вимоги ПАТ Дельта Банк та стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_2 та поручителя по договору поруки №75892 від 15.12.2006 року ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 11095844000 від 15.12.2006 року у загальному розмірі 964262,29 грн., яка складається із суми заборгованості за кредитом у розмірі 570 310,71 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 393951,51 грн. Відмовлено у стягненні заборгованості у солідарному порядку із ОСОБА_3 , так як не доведено що дана особа уклала договір поруки №75888 від 15.12.2006 року;

- 13 червня 2019 року між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (надалі - АТ Дельта Банк ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінанс Груп (надалі - ТОВ ФК Укрфінанс Груп ) укладено договір № 1514/К про відступлення прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1126 (а. с. 17, 60);

-за цим договором Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених в Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги за кредитними договорами та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Основні договори, надалі за текстом - Права вимоги. Права вимоги означає всі права вимоги Банку в якості Кредитора до Боржників за Кредитними договорами, а також всі права вимоги Банку до осіб, які надали забезпечення (згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору) за всіма договорами забезпечення, включаючи будь-які з прав та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні Банку щодо виконання Позичальниками та особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов`язків за Кредитними договорами та Договорами забезпечення згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору (п.1). Згідно п.2 Договору, розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказані у Додатку № 1 до цього Договору . Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги . В Додатку № 1 до Договору № 1514/К про відступлення прав вимоги від 13 червня 2019 року, під № п/п 52 зазначено: Боржник - ОСОБА_2 , кредитний договір № 11095844000, дата укладення договору - 15.12.2006 року, дата закінчення договору - 15.12.2013 року (а. с. 19, 63);

-згідно з Витягом з Додатку до договору відступлення прав вимоги за кредитами фізичних осіб станом на 13.06.2019 року, загальна сума заборгованості за кредитним договором № 11095844000, позичальник ОСОБА_2 , становить 3 767 646, 76 грн. у тому числі: основна заборгованість - 1 283 783,07 грн., заборгованість за нарахованими доходами - 2 324 416,32 грн. ( а. с. 20, 64);

-ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 03.10.2019 року по справі №520/5779/13-ц задоволена заява ТОВ ФК Укрфінанс Груп та замінена сторона у виконавчому провадженні стягувача ПАТ Дельта Банк на його правонаступника ТОВ ФК Фінанс Груп за виконавчими листами, виданими на підставі рішення суду від 16.02.2015 року ( а. с. 72-78 );

-ухвалами Київського районного суду м.Одеси від 04.11.2019 року по справі 520/5779/13ц було відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання такими що не підлягають виконанню виконавчих листів виданих 04.06.2015 року ( а. с. 79-80);

- ОСОБА_2 не погодився із ухвалою суду від 04.11.2019 року і подав апеляційну скаргу, яка, на підставі ухвали Одеського апеляційного суду від 02.12.2019 року, прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції і на час перегляду рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2020 року, апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2019 року не розглянута і процесуальне рішення по ній не прийнято.

Обгрунтування заявлених вимог про визнання договору №1514/К про відступлення прав вимоги від 13.06.2019 року, укладеного між ПАТ Дельта Банк та ТОВ ФК Укрфінанс Груп , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №1126, недійсним в частині відступлення прав вимоги відносно ОСОБА_2 за кредитним договором № 11095844000 від 15.12.2006 року та іпотечним договором, посвідченим 15.12.2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., реєстраційний номер №5030; відносно боржника ОСОБА_3 за договором поруки №75888 від 15.12.2006 року; відносно боржника ОСОБА_1 за договором поруки №75892 від 15.12.2006 року, зведено до того, що фактично первісним кредитором новому кредитору за оспорюваним договором були відступлені права вимоги не в тому обсязі, що належав на час переходу цих прав.

Тобто представник позивачів звертає увагу, що зазначена у договорі відступлення права вимоги за кредитним договором № 11095844000 від 15.12.2006 року заборгованість у загальному розмірі 3 767 646,76 грн. в тому числі основна заборгованість 1 283 783, 07 грн., заборгованість за нарахованими доходами 2 324 416,32 грн. перевищують у відношенні ОСОБА_2 та поручителя по договору поруки №75892 від 15.12.2006 року ОСОБА_1 ті межі, які визначені рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2015 року у загальному розмірі 964 262,29 грн., яка складається із суми заборгованості за кредитом у розмірі 570 310,71 грн., та заборгованості за відсотками у розмірі 393 951,51 грн. і тому договір про відступлення прав вимоги відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в цій частині є недійсним.

Крім того, цим же рішенням суду у вимогах кредитора - ПАТ Дельта Банк до поручителя ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено у повному обсязі, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 не укладав і не підписував договір поруки і тому на думку апелянта у нього взагалі відсутнє зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором укладеним між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_2 і як слідство укладений договір про відступлення права вимоги відносно ОСОБА_3 є недійсним.

Дані обставини на думку представника позивачів є підставою для задоволення заявлених вимог.

Судова колегія виходить з такого.

Згідно з витягом з Додатку до договору відступлення прав вимоги за кредитами фізичних осіб станом на 13.06.2019 року, загальна сума заборгованості за кредитним договором № 11095844000, позичальник ОСОБА_2 , становить 3 767 646, 76 грн., у тому числі: основна заборгованість - 1 283 783,07 грн.. заборгованість за нарахованими доходами - 2 324 416,32 грн.

Таким чином, розмір основної заборгованості (тіло кредиту), визначений у договорі про відступлення права вимоги 1 283 783,07 грн. перевищує розмір заборгованості за кредитом, що стягнута за рішенням суду від 16.02.2015 року.

Механізм такого перевищення у договорі і наданих додатках не деталізований.

Проте єдиним логічним обґрунтуванням такого підвищення заборгованості за тілом кредиту з урахуванням валюти кредиту може бути застосування курсу долара США до гривні на час здійснення розрахунку.

Крім того у договорі про відступлення права вимоги та у додатках не деталізований механізм розрахунку заборгованості за нарахованими доходами - 2 324 416,32 грн., яка в такому обсязі була відступлена за оскаржуваним договором.

Між тим, судовим рішенням за кредитним договором було стягнуто заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 393 951,51 грн.

У відзиві на позовну заяву ТОВ ФК Укрфінанс Груп фактично не заперечує, що нараховані доходи є не отриманими процентами за користування кредитними коштами, які розраховані станом на час переходу права вимоги - 13.06.2019 року відповідно розміру договірної процентної ставки.

Як вже зазначалося, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2015 року з позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 570 310,71 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 393 951,51 грн., а всього 964 262,29 грн. у відповідності до заявлених позивачем вимог. При цьому зі змісту даного судового рішення не вбачається, що кредитором заявлялися вимоги із визначенням розміру еквіваленту у доларах США - валюті кредитного договору, а судом була стягнута заборгованість із зазначенням еквіваленту у доларах США. Сам по собі розрахунок заборгованості у національній валюті прив`язаний до заборгованості і у доларах США із застосуванням курсу валют. Проте вимоги кредитора стосувалися виключно заборгованості у національній валюті без зазначення розміру заборгованості в іноземній валюті, як еквіваленту і без відповідного спрямування вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором саме у доларах США, як еквіваленту заборгованості розрахованої у заявленої гривні.

Тобто, у даному випадку позивач, як кредитор за кредитним договором відповідно до вимог статей 6, 627 ЦК України та реалізуючи право на звернення до суду і принцип диспозитивності щодо можливості самостійно визначити позовні вимоги та спосіб захисту порушеного права, у 2014 році звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11095844000 від 15.12.2006 року, визначивши заборгованість у валюті гривні України, вказавши, що саме 964 262,29 грн. є повним розміром заборгованості, включаючи заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за відсотками.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2015 року позов задоволено у повному обсязі і на даний час набрало чинності, кредитором не оскаржено і перебуває на стадії виконання.

При таких обставинах у разі неналежного виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка була заявлена кредитором і стягнута судом в національній валюті, права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.02.2015 року на користь кредитора, який скористався своїм правом і змінив строк кредитування за кредитним договором № 11095844000 від 15.12.2006 року, з боржників стягнута в солідарному порядку заборгованість у загальному розмірі 964 262,29 грн., в том числі за кредитом у розмірі 570 310,71 грн., та за відсотками у розмірі 393 951,51 грн., права та обов`язки сторін за кредитним договором внаслідок прийняття судового рішення та вступу його в законну силу, трансформувалися в право кредитора вимагати виконання судового рішення, а не зобов`язання за кредитним договором.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного суду у постанові від 01.11.2019 року у справі № 925/896/18.

Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) викладено правову позицію про те, що після направлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення кредитної заборгованості та, відповідно, припинення дії кредитного договору, права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився з тридцятого дня з дати, зазначеної на квитанції, яка надається банку відділенням зв`язку при відправленні позичальнику листа з вимогою про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним з повідомленням про вручення, і вважається таким, що має бути виконаним у повному обсязі.

У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Оскільки кредитодавець самостійно, на власний розсуд, скориставшись своїм правом, достроково припинив на майбутнє дію кредитного договору та змінив строк кредитування, то за відсутності належної правової підстави (яка через власні дії кредитодавця є такою, що припинена), відсутні й підстави для нарахування процентів після дострокового припинення кредитного зобов`язання.

Таким чином збільшення розміру основного боргу за кредитним договором та за відсотками за користування кредитом, виникло відповідно за рахунок застосування позивачем курсу валют та договірної процентної ставки після закінчення строку кредитування у зв`язку з використанням кредитором свого права на зміну такого строку, що з урахуванням наведених в цій постанові суду апеляційної інстанції обґрунтувань не могло здійснюватися.

Не перевірка судом першої інстанції, розміру заборгованості та процентів призвело до помилкового висновку про відмову у позові, оскільки розмір заборгованості при відступленні права вимоги є істотною умовою договору.

Фактично відбулося відступлення неіснуючого обсягу права вимоги, зокрема, у частині відступлених тіла кредиту та процентів (нарахованих доходів) у розмірі, який перевищує розмір заборгованості за кредитним договором № 11095844000 від 15.12.2006 року, який визначений у рішенні Київського районного суду м. Одеси від 16.02.2015 року - 964 262,29 грн., яка складається із суми заборгованості за кредитом у розмірі 570 310,71 грн., та заборгованості за відсотками у розмірі 393 951,51 грн., оскільки відступлення неіснуючого права вимоги складає 2803384 грн. 45 коп. (3 767646,76 - 964 262, 29 ), в тому числі за тілом кредиту за основним боргом (тілом кредиту) у розмірі 713 472 грн. 36 коп. (1 283 783,07- 570310, 71) та за нарахованими доходами (відсотками за користування кредитом) - 1 930 464,81 ( 2 324 416,32 - 393 951,51), що свідчить про відсутність предмету договору в цій частині та його невідповідність вимогам ст. 514 ЦК України.

Крім того, зі змісту рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.02.2015 року вбачається, що у позові ПАТ Дельта Банк до поручителя ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено у повному обсязі, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 не укладав і не підписував договір поруки і тому на думку апелянта у нього взагалі відсутнє зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором укладеним між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_2 , що взагалі виключає можливість відступлення не існуючого зобов`язання ОСОБА_3 за кредитним договором новому кредитору.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При таких обставинах, рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, яким позов слід задовольнити частково та визнати договір №1514/К про відступлення прав вимоги від 13.06.2019 року, укладений між ПАТ Дельта Банк та ТОВ ФК Укрфінанс Груп , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №1126, недійсним в частині відступлення прав вимоги відносно боржника ОСОБА_3 за договором поруки №75888 від 15.12.2006 року. Визнати договір №1514/К про відступлення прав вимоги від 13.06.2019 року, укладений між ПАТ Дельта Банк та ТОВ ФК Укрфінанс Груп , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №1126, недійсним в частині відступлення прав вимоги відносно боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 11095844000 від 15.12.2006 року та іпотечним договором, посвідченим 15.12.2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., реєстраційний номер №5030 та відносно боржника ОСОБА_1 за договором поруки №75892 від 15.12.2006 року в частині відступлення прав вимоги за тілом кредиту та процентами (нарахованими доходами) у розмірі, що перевищує розмір заборгованості за кредитним договором № 11095844000 від 15.12.2006 року, який визначений рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.02.2015 року у розмірі 964 262,29 грн., та складається із суми заборгованості за кредитом у розмірі 570 310,71 грн., та заборгованості за відсотками у розмірі 393 951,51 грн., а саме у загальному розмірі 2 803 384,47 (3 767 646,76 - 964 262, 29 ), в тому числі за тілом кредиту за основним боргом (тілом кредиту) у розмірі 713 472 грн. 36 коп. (1 283 783,07- 570 310, 71) та за нарахованими доходами (відсотками за користування кредитом) - 2 089 912,18 (2 483 863,69 -393 951,51). В решті вимог про визнання недійсним договору №1514/К про відступлення прав вимоги від 13.06.2019 року, який укладений між ПАТ Дельта Банк та ТОВ ФК Укрфінанс Груп , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №1126, недійсним відносно боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 11095844000 від 15.12.2006 року та іпотечним договором, посвідченим 15.12.2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., реєстраційний номер №5030 та відносно боржника ОСОБА_1 за договором поруки №75892 від 15.12.2006 року - відмовити.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦП К України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно ч.2 п.3 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, у вигляді судового збору відшкодовуються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що даним рішення вимоги позивачів задоволено частково та визнано недійсним договір про відступлення права вимоги на суму 2 803 384 грн.45 коп., що становить 74 % від заявлених вимог 3 767 646,76 грн., з відповідачів на користь позивача ОСОБА_2 , який є платником судового збору в суді першої інстанції та в апеляційному суді, слід стягнути 74% від сплаченого ним судового збору в першій та апеляційній інстанції в загальній сумі 1921 грн., що становить 1 421 грн. 54 коп., тобто по 710 грн. 77 коп. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Івкової Лариси Володимирівни - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати договір №1514/К про відступлення прав вимоги від 13.06.2019 року, укладений між ПАТ Дельта Банк та ТОВ ФК Укрфінанс Груп , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №1126, недійсним в частині відступлення прав вимоги відносно боржника ОСОБА_3 за договором поруки №75888 від 15.12.2006 року.

Визнати договір №1514/К про відступлення прав вимоги від 13.06.2019 року, укладений між ПАТ Дельта Банк та ТОВ ФК Укрфінанс Груп , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №1126, недійсним в частині відступлення прав вимоги відносно боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 11095844000 від 15.12.2006 року та іпотечним договором, посвідченим 15.12.2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., реєстраційний номер №5030 та відносно боржника ОСОБА_1 за договором поруки №75892 від 15.12.2006 року в частині відступлення прав вимоги за тілом кредиту та процентами (нарахованими доходами) у розмірі, що перевищує розмір заборгованості за кредитним договором № 11095844000 від 15.12.2006 року, який визначений рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.02.2015 року у розмірі 964 262,29 грн., та складається із суми заборгованості за кредитом у розмірі 570 310,71 грн., та заборгованості за відсотками у розмірі 393 951,51 грн., а саме у загальному розмірі 2 803 384,47 (3 767 646,76 - 964 262, 29 ), в тому числі за тілом кредиту за основним боргом (тілом кредиту) у розмірі 713 472 грн. 36 коп. (1 283 783,07- 570 310, 71) та за нарахованими доходами (відсотками за користування кредитом) - 2 089 912,18 (2 483 863,69 -393 951,51).

В решті вимог про визнання недійсним договору №1514/К про відступлення прав вимоги від 13.06.2019 року, який укладений між ПАТ Дельта Банк та ТОВ ФК Укрфінанс Груп , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №1126, недійсним відносно боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 11095844000 від 15.12.2006 року та іпотечним договором, посвідченим 15.12.2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., реєстраційний номер №5030 та відносно боржника ОСОБА_1 за договором поруки №75892 від 15.12.2006 року - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 710 грн. 77 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінанс Груп на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 710 грн. 77 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 28.12. 2020 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

О.В. Князюк