Постанова

від 28.12.2020 по справі 495/7179/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5574/20

Номер справи місцевого суду: 495/7179/19

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Дрішлюка А.І.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 січня 2020 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за розписками,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 вересня 2019 року заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за розписками, було задоволено частково, накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0626 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , яка надана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5110300000:01:009:0121, та на квартиру АДРЕСА_2 , до ухвалення рішення по справі. В задоволенні іншої частини заяви, відмовлено.

20 січня 2020 року до суду від ОСОБА_4 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якій заявник вказує, що ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 вересня 2019 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 . Вказаний арешт накладався як на майно, що перебуває у власності одного з учасників процесу - ОСОБА_2 .

Однак, як вбачається із договору дарування вказаної квартири від 14.08.2019р., квартира перебуває у його власності, громадянин ОСОБА_2 відношення до даної квартири не має.

На підставі вищевикладеного, просив суд скасувати арешт з квартири АДРЕСА_2 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 січня 2020 року в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за розписками відмовлено. Скасовано арешт з квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_4 , який був накладений ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 вересня 2019 року.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу та повернути без розгляду заяву ОСОБА_4 про скасування забезпечення позову, відмовити у скасування арешту з квартири АДРЕСА_2 , який був накладений ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 вересня 2019 року, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заявник ОСОБА_4 не набув процесуального статусу учасника прави, що розглядається, а отже суд першої інстанції повинен був повернути без розгляду заяву ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову.

Короткий зміст відзиву ОСОБА_2 .

У відзиві ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції вірно скасував заходи забезпечення позову, а отже ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Сповіщення сторін.

У судове засідання, призначене на 28 жовтня 2020 року, сторони у справі не з`явились, були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 28 грудня 2020 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 09 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за розписками.

Представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просила суд накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 5110300000:01:009:0121, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,0626 га, яка розташована по АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №900555; заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 5110300000:01:009:0121, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,0626 га, яка розташована по АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №900555; накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу майнових прав №426-5/Ш від 22.09.2014 року, укладеним між ТДВ ВБМО Одесабуд та ОСОБА_2 , акту прийому - передачі квартири від 19.06.2017 року; заборонити ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу майнових прав №426-5/Ш від 22.09.2014 року, укладеним між ТДВ ВБМО Одесабуд та ОСОБА_2 , акту прийому - передачі квартири від 19.06.2017 року.

В обґрунтування належності нерухомого майна відповідача до заяви було надано копію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №900555, копію договору купівлі - продажу майнових прав №426-5/Ш від 22.09.2014 року, укладеного між ТДВ ВБМО Одесабуд та ОСОБА_2 , на квартиру АДРЕСА_2 та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, згідно якого вказана квартира належить відповідачу ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами по справі є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 . Тобто, заявник ОСОБА_4 не є учасником справи, а тому не наділений правом для звернення до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції вірно вважав за необхідне в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову відмовити, оскільки воно подано особою, яка не має права звертатися до суду із вказаним клопотанням.

Однак, як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 24.01.2020 року, власником квартири АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування від 14.08.2019 року є ОСОБА_4 .

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що власником нерухомого майна, на яке ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 11 вересня 2019 року накладено арешт є ОСОБА_4 , до якого позивачем не пред`явлено жодних позовних вимог, який взагалі не є учасником справи, суд першої інстанції вірно вважав за необхідне зняти арешт з квартири АДРЕСА_2 , з власної ініціативи, з метою не порушення його прав володіння, користування та розпорядження належним майном ОСОБА_4 .

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Щодо доводів апеляційної скарги, то судова колегія зазначає, що заходи забезпечення позову були скасовані у порядку ч. 1 ст. 158 ЦПК України з власної ініціативи , а не за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Заява про скасування заходів забезпечення позову розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 28 грудня 2020 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дрішлюк