Ухвала

від 29.12.2020 по справі 120/8331/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

29 грудня 2020 р. Справа № 120/8331/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 39767547, вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Встановлено, що в позовній заяві позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною.

До позовної заяви позивачем не надано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, в прохальній частині позову позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або розстрочення сплати судового збору.

Клопотання обґрунтовується тим, що позивач віднесений до категорії осіб, які мають право на пільги передбачені для багатодітних сімей, а тому наявні підстави для звільнення від сплати судового збору або розстрочення сплати судового збору.

Вирішуючи дане клопотання слід зазначити наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Відповідно до п.п. "г" п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо позивачами є члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Отже, в силу приписів закону, суд може звільнити позивача від сплати судового збору за його клопотанням і однією із обов`язкових підстав для цього є майновий стан сторони.

Закон від 08.07.2011 № 3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява N 73547/01).

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або розстрочення сплати судового збору мотивоване тим, що позивач віднесений до категорії осіб, які мають право на пільги передбачені для багатодітних сімей.

До матеріалів позовної заяви позивачем подано посвідчення батька багатодітної сім`ї серії НОМЕР_2 , довідку про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 18.05.2020 №260, свідоцтво про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 , ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 .

Однак зміст наданих позивачем документів не дає суду можливості перевірити факти наявності у позивача джерел доходів.

Аналізуючи норми ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 по справі № 0840/4075/18 дійшов висновку, що підставою для звільнення від сплати судового збору є відповідний майновий стан заявника при одночасному дотриманні умов, визначених у ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI.

Поряд з цим, сама лише наявність умов, визначених цією статтею, не є безумовною підставою для звільнення заявника від сплати судового збору, у разі, якщо він не підтвердить належними та допустимими доказами своє скрутне матеріальне становище, яке не дозволяє йому сплатити судовий збір, або якщо його сплата призведе до погіршення майнового стану сторони.

З вищевказаних документів, вбачається, що позивач володіє статусом багатодітної сім`ї, проте надані ним документи не містять інформації про майновий стан особи, а інших доказів у підтвердження аргументів про те, що майновий стан позивача не дозволяє сплатити судовий збір при зверненні до суду не подано.

Відтак, позивачем не подано достатніх доказів, із урахуванням яких суд може розглянути клопотання та об`єктивно встановити майновий стан особи в цілях вирішення процесуального питання про звільнення від сплати судового збору. Такими доказами може слугувати зокрема довідка органів Державної податкової служби України, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків із інших джерел, тощо.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2019 у справі № 9901/166/19 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2020 у справі № 215/4837/18.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 гривні.

Відтак розмір належного до сплати судового збору за подання позову становить (2102,00 х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) 840,80 грн.

Таким чином, з метою виконання вимог Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами КАС України, позивачу слід здійснити оплату судового збору за звернення до суду в розмірі 840,80 грн або подати до суду достатні докази отриманих у 2019 році доходів для вирішення питання про його звільнення від сплати судового збору.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб надання до суду:

- документу, який підтверджує сплату судового збору у сумі 840,80 грн. (реквізити для сплати судового збору: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.);

або

- докази щодо отриманих сум позивачем у 2019 році доходів (зокрема у виді довідки органів Державної податкової служби України, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідки про отримання інших виплат, тощо).

Керуючись ст. 132, 160, 161, 169, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 39767547, вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

3. Запропонувати позивачу у 5-ти денний строк з дня вручення копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

4. Копію ухвали направити на адресу позивача.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна