Рішення

від 30.12.2020 по справі 200/9031/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 р. Справа№200/9031/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Боржава Резорт про стягнення заборгованості у розмірі 121 240, 65 грн,-

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Боржава Резорт про стягнення заборгованості у розмірі 121 240, 65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки станом на дату подання позовної заяви за Товариством з обмеженою відповідальністю Боржава Резорт рахується сума податкового боргу у розмірі 121 240, 65 грн та заходи, вжиті податковим органом щодо стягнення такого боргу з платника податків, до його погашення не призвели, тому податковий орган вважає, що він правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення суми боргу. У зв`язку із чим просить суд стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Боржава Резорт в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 121 240, 65 грн.

В установлений законом строк відповідачем відзив на адміністративний позов не поданий. Згідно з приписами статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. Частиною другою вказаної статті КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою від 05.10.2020 Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Боржава Резорт про стягнення заборгованості у розмірі 121 240, 65 грн та відкрив провадження по справі. Розгляд адміністративної справи суд визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

02.11.2020 суд виніс ухвалу, якою розгляд адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Боржава Резорт про стягнення заборгованості у розмірі 121 240, 65 грн, визначив проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 13 год 00 хв 05.11.2020. Продовжив строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду.

05.11.2020 суд ухвалою вирішив відкласти підготовче засідання по адміністративній справі до 09 год 00 хв 02.12.2020.

02.12.2020 суд ухвалою закрив підготовче провадження по адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Боржава Резорт про стягнення заборгованості у розмірі 121 240, 65 грн. Призначив судовий розгляд по суті на 15 годину 30 хвилин 23 грудня 2020 року.

23.12.2020 суд відклад судове засідання до 10 години 00 хвилин 30.12.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду були направлені відповідачу на офіційну адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як то передбачено п.1 ч.4 ст.124 КАС України.

Однак конверти із вказаними відправленнями, разом із повідомленнями про вручення поштового відправлення, повернуті відділенням поштового зв`язку із зазначенням причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою .

Суд зазначає, що приписи КАС України не дозволяють дійти висновку, що повернення ухвали суду з вказівкою причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи.

Повернення із вказаної причини не свідчить про відмову сторони від одержання відправлення.

Разом з тим, межі відкладання підготовчого засідання не повинні призводити до порушення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи і такі критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

З метою дотримання розумного строку розгляду справи, судом забезпечено належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання шляхом розміщення ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на офіційному вебсайті Донецького окружного адміністративного суду (офіційному вебпорталі судової влади України), в порядку, що визначений статтею 130 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Головне управління ДПС у Закарпатській області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об`єктів оподаткування і обчислення податків та зборів (а.с. 26).

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Боржава Резорт (далі -ТОВ Боржава Резорт ), зареєстрований в якості юридичної особи, включений до ЄДРПОУ за номером 35104676, перебуває на обліку платників податків Головного управління ДПС у Донецькій області, Маріупольське управління, Центральна ДПІ (Центральний район м. Маріуполь) (а.с.4-11).

Відповідач також перебуває на обліку у Мукачівському управлінні ГУДПС у Закарпатській області за неосновним місцем обліку як платник орендної плати за землю.

Судом встановлено, що станом на 25.08.2020 за ТОВ Боржава Резорт рахувався податковий борг на загальну суму 121 240, 65 грн, що раніше не був заявлений до суду.

Так, працівниками контролюючого органу проведено камеральну перевірку відповідача щодо своєчасності сплати плати за землю (орендної плати).

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 1659/04-03/706/35104676 від 12.12.2019 (а.с.48-51) та винесено:

податкове повідомлення-рішення № 0089255204 від 16.12.2019, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб відповідачу нараховано штрафну санкцію у розмірі 22 066, 95 грн (а.с.20);

податкове повідомлення-рішення № 0089275204 від 16.12.2019, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб відповідачу нараховано штрафну санкцію у розмірі 19 268, 10 грн(а.с.20 зворотній бік);

Доказів, що дані податкові повідомлення-рішення оскаржувались в адміністративному чи в судовому порядку відповідачем до суду не надано.

Крім того, відповідачем до податкового органу самостійно подано звітну податкову декларацію № 9010914421 від 02.02.2018 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік у розмірі 730 262, 60 грн (а.с.18-19).

Проте, самостійно задекларована сума орендної плати за 2018 рік сплачена ТОВ Боржава Резорт частково у розмірі 650 357, 00 грн., залишок несплаченої суми орендної плати за 2018 рік становить 79 905,60 грн (а.с.14).

У зв`язку з несплатою ТОВ Боржава Резорт узгоджених податкових зобов`язань контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми Ю № 587/52 від 18.09.2018 на суму податкового боргу 49 479, 54 грн, яка була направлена на адресу відповідача та отримана його уповноваженим представником 03.08.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.22).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ч.1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, в першу чергу, суд вважає за необхідне роз`яснити предмет доказування у цій справі.

Так, предметом доказування в адміністративній справі є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує факт узгодженості податкової заборгованості; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, тощо.

При цьому питання правомірності застосованих контролюючим органом фінансових санкцій не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень не є предметом позову у цій справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Отже, в рамках адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ТОВ Боржава Резорт про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках на суму податкового борг у суду відсутні повноваження щодо перевірки правомірності виникнення податкового боргу та застосування щодо позивача штрафних санкцій.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року по справі № 826/18379/14.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до пункту 41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно з пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Органом стягнення, у відповідності до приписів підпункту 14.1.137. пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач - є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожний зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Як передбачає пункту 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно пункту 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 20.1.19 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Поряд з цим, суд зазначає, що право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, передбачено підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених податкових зобов`язань, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не вчинив жодних дій для спростування доводів позивача та не надав суду доказів, які б свідчили про відсутність в останнього податкової заборгованості.

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача податкового боргу, підтвердженого наданими позивачем доказами, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 121 240,65 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 43143065, місцезнаходження: Україна, 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Волошина, будинок 52) до Товариства з обмеженою відповідальністю Боржава Резорт (код ЄДРПОУ 35104676, місцезнаходження: Україна, 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 112, офіс 2) про стягнення заборгованості у розмірі 121 240, 65 грн, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Боржава Резорт податковий борг по платежу 5018010600 Орендна плата з юридичних осіб у розмірі 121 240, 65 грн (сто двадцять одна тисяча двісті сорок гривень шістдесят п`ять копійок) за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Повний текст рішення складено та підписано 30.12.2020.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб