Рішення

від 28.12.2020 по справі 320/5337/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року № 320/5337/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби України у Київській області до Акціонерного товариства Завод Точмаш про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби України у Київській області (далі - ГУ ДПС України в Київській області, позивач) з позовом до Акціонерного товариства Завод Точмаш (далі - АТ Завод Точмаш , відповідач), в якому просить суд стягнути з рахунків у банках, що обслуговують АТ Завод Точмаш (код ЄДРПОУ 19277566) - 545657,44 грн. в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб.

Позов мотивовано тим, що у відповідача наявні узгоджені податкові зобов`язання, які виникли на підставі:

- податкових повідомлень-рішень від 20.09.2016 №0000821200, №0000831200 (правомірність яких була перевірена та підтверджена в судовому порядку в межах справи № 810/700/17 рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2017, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017);

- податкових повідомлень-рішень від 20.12.2018 № 0111645105, від 26.06.2019№ 0065925105 (які були належним чином вручені відповідачу, в адміністративному та судовому порядках не оскаржувались, а відтак є узгодженими);

- поданих відповідачем податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2018 рік (по зобов`язанням за лютий - грудень), за 2019 рік (по зобов`язанням за січень - липень).

З тих підстав, що наведені податкові зобов`язання не були сплачені АТ Завод Точмаш у встановлений законодавством строк у добровільному порядку, з огляду на що відповідачу також була нарахована пеня, в тому числі й пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань по графіку розстрочки згідно ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року по справі № 810/4422/15, позивач просить суд стягнути податковий борг в сумі 545657,44 грн. у примусовому порядку.

Ухвалою суду від 30 червня 2020 року відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано учасникам справи подати до суду заяви по суті справи.

Відповідач подав до суду відзив, у якому не визнав позовні вимоги позивача з посиланням на те, що заборгованість по сплаті податкових зобов`язань за податковими деклараціями з плати за землю за 2018-2019 роки у товариства відсутня, оскільки відповідачем у повній мірі сплачено орендну плату з юридичних осіб за вказаний період. Окрім того зазначає, що позивач в позовній заяві посилається на факт наявності заборгованості по податкових повідомленнях-рішеннях (від 20.09.2016 №0000821200, №0000831200), які вже були предметом судового спору, а тому, зважаючи на положення п. 10 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), слід залишити даний позов без розгляду.

Також відповідач вважає незаконним нарахування позивачем пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по графіку розстрочки згідно ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 по справі №810/4422/15 через те, що підстави, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України), виникають у силу самого факту погашення грошового зобов`язання з простроченням строків, передбачених ПК України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення згідно зі статтею 263 КАС України.

Разом з цим відповідач звертає увагу суду на те, що виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 у справі № 810/3703/16, на яке посилається позивач, зупинене ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.07.2017 до закінчення касаційного провадження. Також, на думку відповідача, податкова вимога форми Ю від 25 вересня 2014 року № 2940-25 не є діючою, оскільки постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у справі № 210/4422/15, яка набрала законної сили, вже стягнуто з товариства податковий борг у сумі 362426,20 грн на підставі вказаної податкової вимоги.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив представник позивача заперечив щодо доводів відповідача про незаконне нарахування податкового боргу товариству, оскільки, враховуючи наявність у відповідача податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб станом на 31.12.2018, спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, а тому позивач, керуючись пунктом 87.9 статті 87 ПК України, зараховував кошти, що сплачувались АТ Завод Точмаш , в рахунок погашення податкового боргу згідно черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного відповідачем.

Позивач зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення податкового боргу, в той час як у справі №810/700/17 - визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, які стали підставою для виникнення податкового боргу. Таким чином, твердження відповідача про те, що суд має право залишити позов без розгляду відповідно до положень пункту десятого частини першої статті 240 КАС України, є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо нарахування пені за користування режимом розстрочки позивач вказує, що прийняття судового рішення, яким згідно процесуального закону визначено порядок виконання судового рішення щодо стягнення податкового боргу у формі розстрочки чи відстрочки, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності у вигляді пені, нарахування якої передбачено статтею 129 ПК України.

На рахунок дійсності податкової вимоги від 25.09.2014 №2940-25 позивач зауважує, що податкова вимога додаткового не надсилається у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений у повному обсязі. Положеннями ПК України не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу. Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених статтею 60 ПК України. Станом на день звернення до суду податкова вимога не скасована та не відкликана, а відтак є дійсною.

Ухвалою суду від 15.09.2020 суд за клопотання відповідача судом постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального провадження та призначити підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 22.10.2020 на підставі частини 4 статті 173 КАС України суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого провадження за клопотанням відповідача.

Протокольною ухвалою від 17.11.2020 суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку підготовчого провадження та відкладення розгляду справи, задовольнити клопотання позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження, закрити підготовче провадження та, керуючись частиною третьою статті 194, частиною дев`ятою статті 205 КАС України, постановлено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимог підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ Завод Точмаш є юридичною особою, що зареєстрована та знаходиться за адресою: 08401, Київська область, місто Переяслав-Хмельницький, вулиця Петропавлівська, будинок 34.

Відповідач є платником податків та зборів і знаходиться за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.

Переяслав-Хмельницькою ОДПІ 25.09.2014 було направлено відповідачу засобами поштового зв`язку податкову вимогу форми Ю від 25 вересня 2014 року № 2940-25 (а.с. 55).

Судом встановлено, що відповідачем було подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності):

- за 2017 рік з річною сумою зобов`язання - 198390,17 грн (а.с. 11-13);

- за 2018 рік з річною сумою зобов`язання - 210293,58 грн (а.с. 14-16);

- за 2019 рік з річною сумою зобов`язання - 210293,58 грн (а.с.17-19).

Станом на 27.05.2020 за відповідачем обліковується заборгованість по узгодженим зобов`язанням за лютий - грудень 2018 року та за січень - липень 2019 року, які не були сплачені АТ Завод Точмаш у встановлений законодавством строк у добровільному порядку, з огляду на що відповідачу також була нарахована пеня (а.с. 43-47, 48-54, 117-123).

Відповідно до акта про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податкових зобов`язань, задекларованих у податковій звітності з орендної плати за землю ПАТ Завод Точмаш за 2013-2016 роки від 06.09.2016 № 52/19277566/1032/1201 встановлено несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання з орендної плати за землю (а.с. 20-21), у зв`язку з чим були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.09.2016 № 0000821200 на суму 51478,67 грн.. та № 0000831200 на суму 1120,97 грн.. (а.с. 22, 23).

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, правомірність винесення податковим органом зазначених вище податкових повідомлень-рішень була перевірена у судовому порядку в межах розгляду справи №810/700/17. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 та постановою Верховного Суду від 20.02.2018, відмовлено у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Завод Точмаш до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.201+ №0000821200 та № 0000831200.

Таким чином, сума податкового зобов`язання, визначена відповідачу за податковими повідомленнями-рішеннями від 20.09.2016 №0000821200 та № 0000831200, є узгодженою.

Згідно акта камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати угодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб від 19.11.2018 №5001/10-36-51-05/19277566, податковим органом встановлено факт несвоєчасної сплати ПАТ Завод Точмаш узгодженого грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб (а.с. 25-27), на підставі чого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2020 № 0111645105 на суму 75986,61 грн. (а.с. 29).

В матеріалах справи наявне підтвердження належним чином вручення вказаного податкового повідомлення-рішення платнику податків (а.с. 30), у той час як матеріали справи не містять відомостей щодо оскарження останнього у судовому або адміністративному порядках.

На підставі встановлених поршень за результатами камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати угодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб від 03.06.2019 №1591/10-36-51-05/19277566 (встановлено несвоєчасну сплату ПАТ Завод Точмаш узгодженого грошового зобов`язання) (а.с. 31-32), прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2019 року № 0065925105 на суму 14957,56 грн (а.с. 33).

В матеріалах справи наявне підтвердження належним чином вручення вказаного податкового повідомлення-рішення платнику податків (а.с. 34), у той час як матеріали справи не містять відомостей щодо оскарження останнього у судовому або адміністративному порядках.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 у справі №810/4422/15 постановлено задовольнити заяву ПАТ Завод Точмаш про розстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до ПАТ Завод Точмаш про стягнення заборгованості. Розстрочено виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 у згаданій справі та зобов`язано ПАТ Завод Точмаш сплатити на користь Державного бюджету України 362426,20 грн.. з листопада 2015 року в термін 36 місяців щомісячно з 01 листопада 2015 року по 01 жовтня 2018 року по 10000,00 грн, а з вересня 2018 року - 12426,20 грн (а.с.58-59).

У зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язань по графіку розстрочки, згідно зазначеного вище судового рішення, податковим органом нараховано пеню (а.с. 35-42, 43-47, 48-54, 117-123).

На підтвердження відсутності, на думку відповідача, заборгованості АТ Завод Точмаш по сплаті податкових зобов`язань за податковими деклараціями з плати за землю за 2018-2019 роки, суду надано платіжні доручення від 29 грудня 2017 року № 313 на 27524,47 грн., від 24 квітня 2018 року № 388 на 27524,47 грн., від 30 травня 2018 року № 406 на 17524,47 грн., від 30 травня 2018 № 407 на 10000,00 грн., від 17 серпня 2018 року № 465 на 10000,00 грн., від 30 серпня 2018 року № 470 на 17524,47 грн., від 28 вересня 2018 року № 489 на 17524,47 грн., від 31 жовтня 2018 року № 506 на 12000,00 грн., від 28 листопада 2018 року № 528 на 27524,47 грн., від 28 грудня 2018 року № 555 на 10000,00 грн., від 01 лютого 2019 року № 2 на 17524,47 грн., від 01 березня 2019 року № 25 на 17524,47 грн., від 29 березня 2019 року № 43 на 35048,94 грн., від 26 квітня 2019 року № 68 на 17524,47 грн., від 07 червня 2019 року № 93 на 17524,47 грн., від 27 червня 2019 року № 114 на 17524,47 грн., від 30 липня 2019 року № 140 на 17524,47 грн., від 30 серпня 2019 року № 160 на 17524,47 грн., від 30 вересня 2019 року № 180 на 17524,47 грн., від 25 жовтня 2019 року № 200 на 17524,47 грн., від 29 листопада 2019 року № 221 на 17524,47 грн., від 27 грудня 2019 року № 242 на 17524,47 грн., від 30 січня 2020 № 265 на 17524,47 грн., відповідно до яких відповідач сплатив орендну плату з юридичних осіб (призначення платежів) (а.с.81-103).

Посадовими особами ГУ ДПС у Київській області встановлено, що станом на 27 травня 2020 року АТ Завод Точмаш має податковий борг, в межах позовних вимог, з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 545657,44 грн., що складається із наступних несплачених узгоджених податкових зобов`язань:

- з орендної плати за землю, самостійно задекларованих платником (по зобов`язанням за лютий - грудень 2018 року та за січень - липень 2019 року);

- які виникли на підставі податкових повідомлень-рішень від 20 вересня 2016 року № 0000821200, від 20 вересня 2016 року № 0000831200, від 10 грудня 2018 року № 0111645105, від 26 червня 2019 року № 0065925105, які вважаються узгодженими,

- пені, яка була нарахована, у зв`язку з несплатою платником податку у встановлений законодавством строк у добровільному порядку узгоджених податкових зобов`язань, в тому числі й пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань по графіку розстрочки згідно ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року по справі № 810/4422/15 (а.с. 7-8, 10).

З тих підстав, що сума податкового зобов`язання, яка виникла і наявна у відповідача, залишається непогашеною, Головне управління ДПС у Київській області звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та нормами ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Податковий період, порядок обчислення плати за землю, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 ПК України.

Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 ПК України визначено порядок подання податкової декларації до податкового органу.

Так, пунктом 49.2 статті 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

У відповідності до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України визначено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, податкове зобов`язання, визначене АТ Завод Точмаш у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2018-2019 роки вважається узгодженим та оскарженню не підлягає.

Згідно з підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено в абзаці 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на вказані норми законодавства, податкові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 20 вересня 2016 року №0000821200, від 20 вересня 2016 року №0000831200 - вважаються узгодженими з дня набрання судовим рішенням законної сили у справі №810/700/17, а за податковими повідомленнями-рішеннями від 10 грудня 2018 року № 0111645105, від 26 червня 2019 року №0065925105 - за минуванням 10 календарних днів, що настали за днями отримання таких податкових повідомлень-рішень, з урахуванням того, що відповідачем останні не оскаржувались у встановленому законом порядку.

Суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність у АТ Завод Точмаш заборгованості по сплаті податкових зобов`язань за податковими деклараціями з плати за землю за 2018-2019 роки з огляду на те, що у товариства станом на 31 грудня 2017 року був наявний податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 470460,19 грн., а тому сплачені відповідачем кошти за платіжними дорученнями (а.с. 81-103), зарахування яких відображенні також й у документах, наданих позивачем суду, зараховані контролюючим органом в порядку пункту 87.9 статті 87 ПК України в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положеннями статті 60 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

25 вересня 2014 року Переяслав-Хмельницькою ОДПІ, у зв`язку з тим, що відповідач у добровільному порядку узгоджені податкові зобов`язання у повному обсязі не виконував, було прийнято податкову вимогу № 2940-25, яку направлено відповідачу засобами поштового зв`язку.

Посилання позивача щодо недійсності означеної податкової вимоги суд відхиляє з посиланням на те, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 818/1117/16.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було погашено у повній мірі суми податкового боргу за податковою вимогою від 25 вересня 2014 року № 2940-25, а тому вона є діючою.

Окрім того, позивач зазначає, що неодноразово було перевірено та підтверджено факт того, що податкова вимога від 25 вересня 2014 року № 2940-25 є діючою, в судовому порядку в межах розгляду наступних справ: №810/4422/15 (рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року стягнуто з ПАТ Завод Точмаш податковий борг в сумі 362426,20 грн.), №810/3703/16 (рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року, стягнуто з ПАТ Завод Точмаш податковий борг в сумі 126119,58 грн.), № 810/1153/18 (рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року без змін, у задоволенні позову ПАТ Завод Точмаш про скасування рішення про опис майна в податкову заставу (предметом доказування у якій був факт наявності податкового боргу за підприємством) відмовлено у повному обсязі).

Положеннями ПК України не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу. Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених статтею 60 ПК України.

Відповідач помилково ототожнює поняття стягнення в судовому порядку податкового боргу за податковою вимогою та відкликання податкової вимоги.

Щодо нарахування пені за користування режимом розстрочки суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Приписами пункту 32.1 статті 32 ПК України визначено, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Пунктом 32.2 статті 32 ПК України передбачено, що зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, розстрочки.

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку (пункт 32.3 статті 32 ПК України).

У відповідності до пункту 100.1 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Отже, при розстроченні (відстроченні) грошових зобов`язань (податкового боргу) відповідно до статті 100 Кодексу нараховуються проценти за користування таким розстроченням (відстроченням), тобто розстрочення (відстрочення) податкового боргу здійснюється виключно на платній основі, а плата (проценти) дорівнює саме розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

З аналізу вказаних правових норм суд приходить до висновку, що, оскільки розстрочення сплати податкового боргу є платним, то за розстрочення, що передбачено статтею 100 Податкового кодексу України, платою є проценти, що дорівнюють розміру пені, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, а за розстрочення сплати податкового боргу за судовим рішенням - пеня, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

Судове рішення про розстрочення сплати податкового боргу не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, а така пеня фактично і є платою за таке розстрочення, а тому контролюючий орган має право нараховувати пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань по графіку розстрочки згідно ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року по справі № 810/4422/15.

Висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 805/4622/16-а.

Посилання відповідача на те, що суд має право залишити даний позов без розгляду, оскільки податкові повідомлення рішення від 20.09.2016 №0000821200, №0000831200, на які посилається позивач, вже були предметом судового розгляду у справі №810/700/17, рішення в якій вже набрало законної сили, суд відхиляє з огляду на те, що предметом позову у даній справі є стягнення податкового боргу, в той час як у справі №810/700/17 - визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, які стали підставою для виникнення податкового боргу.

Окрім того, факт зупинення Верховним Судом до закінчення касаційного провадження виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі № 810/3703/16 (щодо стягнення з відповідача податкового боргу) не впливає на вирішення даної справи, оскільки позивач посилався на вказане рішення лише в контексті дійсності податкової вимоги від 25 вересня 2014 року № 2940-25.

До того ж, у відповідності до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 10.09.2020 Верховний Суд постановою у справі №810/3703/16 залишив касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Завод Точмаш без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року без змін.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Під час розгляду справи судом встановлено наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 545357,44 грн., у той час як доказів сплати у добровільному порядку сум узгоджених грошових зобов`язань відповідачем суду не надано.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Акціонерне товариство Завод Точмаш (код ЄДРПОУ 19277566), на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 545657 (п`ятсот сорок п`ять тисяч шістсот п`ятдесят сім) грн 44 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.