Рішення

від 29.12.2020 по справі 420/5219/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5219/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративний позов MARINA SANDS SHIPPING CORP. (МАРІНА СЕНДС ШИПІНГ КОРП.) до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, Державної екологічної інспекції в Одеській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області, за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ , ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення №13 від 01.09.2019 року, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії щодо стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов MARINA SANDS SHIPPING CORP . (МАРІНА СЕНДС ШИПІНГ КОРП.) до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, Державної екологічної інспекції в Одеській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області, за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ , ОСОБА_1 , в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення № 13 про заборону на вихід судна PORT ESTRELA (ІМО 9735098) з морського торговельного порту Южний в зв`язку з заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу та несплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства України, винесене 01.09.2019 року Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу;

визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо здійснення заходів з відбору проб зворотних (баластних) вод, скинутих з судна PORT ESTRELA (ІМО 9735098), розрахунку збитків та пред`явлення претензії №100007 від 01.03.2019 року на суму 16 869, 55 доларів США шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять доларів США 55 центів);

стягнути з Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу на користь іноземної компанії MARINA SANDS SHIPPING CORP в особі свого агента ТОВ МЕТІНВЕСТ- ШІППІНГ" суму 453 102, 03 грн. (чотириста п`ятдесят три тисячі сто два гривні 03 копійки), що еквівалентно 16 869, 55 доларів США (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять доларів США 55 центів) станом на 01.03.2019 року, сплачених як збитки заподіяні державі внаслідок порушення законодавства з питань охорони внутрішніх морських вод та територіального моря, за рахунок державного бюджету на наступні банківські реквізити: р/р НОМЕР_1 в АО ПУМБ , МФО 334851;

стягнути з Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу на користь іноземної компанії MARINA SANDS SHIPPING CORP в особі свого агента ТОВ МЕТІНВЕСТ- ШІППІНГ" суму 1 190, 00 (одна тисяча сто дев`яносто гривень 00 копійок, сплачених в якості штрафу відповідно до Постанови про накладення адміністративного стягнення № 000028 від 01.03.2019 року за рахунок державного бюджету на наступні банківські реквізити: р/р НОМЕР_1 в АО ПУМБ , МФО 334851;

стягнути з Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу на користь іноземної компанії MARINA SANDS SHIPPING CORP в особі свого агента ТОВ МЕТІНВЕСТ- ШІППІНГ" суму, сплаченого останньою, судового збору в розмірі 6814 грн. 39 коп. та витрат на професійну правничу допомогу, сплачених останньою, за рахунок державного бюджету на наступні банківські реквізити: р/р НОМЕР_1 в АО ПУМБ , МФО.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для здійснення заходу держанвого контролю. Також представник позивача вказує, що відповідачем не дотримано процедури здійсненя заходу контролю.

Разом з тим, представник позивача стверджує, що протиправність дій та рішень відповідача підтверджується рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 522/7482/19 від 15.08.2019 року, яким скасовано постанову про притягнення до адміністративної відповідальності капітана судна PORT ESTRELA за те, що він допустив забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря України в наслідок скиду з судна баластних вод в акваторію Аджалинського лиману з перевищенням гранично допустимих концентрацій по завислим речовинам та залізу.

Від третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-ШИППІНГ надійшли пояснення, в яких представник третьої особи зазначив, що повністю підтверджує наведене у позовній заяві та просить задовольнити адміністративний позов. (а.с. 96-97 т.2)

Відповідачем - Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача зазначив, що Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу не погоджується з обставинами викладеними у ньому та вважає що викладені в позові твердження не відповідають дійсним обставинам справи, Позивач однобоко обґрунтував норми матеріального права, позов не підлягає задоволенню. (а.с. 178-189 т.2)

Представник відповідача зазначає, що за результатом здійснення заходів контролю встановлено, що баласт на судні був забруднений, з 26.02.2019 року почався скид баластних вод у акваторію ЮФ ДП АМПУ , що також підтверджується витягом з журналу поводження з баластними водами (Ballast water reporting form) та проведеними лабораторними вимірюваннями, що надає підстави стверджувати про забруднення внутрішніх морських вод, саме судном PORT ESTRELA . Отже, Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу був встановлений та підтверджений факт забруднення поверхневих морських вод ЮФ ДП АМПУ , найбільша концентрація забруднюючих речовин знаходилась саме біля корми судна PORT ESTRELA . Внаслідок чого, відповідачем складено протокол про адмінстративне правопорушення, проведено розрахунок збитків, заподіяних внаслідок забруднення з судна територіальних і внутрішніх морських вод України. Відповідно до платіжного доручення №о000002744 від 01.03.2019 агентуючою компанією ТОВ МЕТІНВЕСТ-ШІПІНГ у добровільному порядку було сплачено 453102,03 грн на рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області.

Разом з тим, представник відповідача вказує, що Інспекторами Держекоінспекції був здійснений огляд транспортного засобу, а не заходи державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання. А також інспекторами встановлено, що баластна система судна не є ізольованою оскільки поєднується із вантажним трюмом (який може використовуватися як баластний танк також) за допомогою одних і тих самих насосів та трубопроводів. В свою чергу, Інспекція не погоджується з доводами позивача , що на момент виникнення спірних правовідносин, Кабінетом Міністрів України не було прийнято спеціального порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу, оскільки, п. 5-1 Постанови №269 стосується виключно ізольованого баласту. В той час, Інспекцією було встановлено порушення п. 4 Постанови №26.

Крім того, представник відповідача зазначив, що відповідно до Наказу №203 від 16 жовтня 2018 року уповноважено на підписання рішень про заборону на вихід судна з морського порту та морських вимог керівників Державної Азовської морської екологічної інспекції та Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря. Наказом № 289 від 07 грудня 2018 року, було внесено зміни до наказу Держекоінспекції від 16.10.2018р. №203, а саме: у пункті першому слова Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря замінити словами Державної екологічної інспекції Кримсько- Чорноморського округу .

За таких обставин представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

Від відповідача Державної екологічної інспекції в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, в якій представник відповідача зазначив, що враховуючи, що предметом розгляду справи є відшкодування шкоди, завданої діями державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, а також те, що діяльність Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу не є припинена, а Позивачем не надано жодних доказів про визнання Державної екологічної інспекції в Одеській області її правонаступником, то Інспекція не несе відповідальності у даній справі та не має фактичного відношення до спірних відносин.

Разом з тим, представник відповідача вказує, що позивач претензію сплатив у повному обсязі та у добровільному поряду, що підтверджується платіжним дорученням у матеріалах справи. Тобто на момент сплати претензії позивач не вважав дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо розрахунку збитків, оформлення та пред`явлення претензії протиправними або такими, що порушують права, свободи чи інтереси Позивача, адже ані про необхідність звірення розрахунків, ані про призначення експертизи чи вчинення будь яких інших дій, як того вимагає досудовий порядок врегулювання спору, Позивачем не повідомлялось, у тому числі оскарження дій Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу в судовому порядку, а отже вимоги заявника одержувач претензії вважав обґрунтованими та задовольнив. Представник позивача вказує, що беручи до уваги сукупність юридично значимих дій Позивача у спірних відносинах на противагу ймовірності зазначених ним розрізі положень ст. 91 Кодексу торговельного мореплавства України, стверджуємо, прийняті рішення суб`єкта владних повноважень, тобто як реальні адміністративні акти, які призвели б до стверджуваних порушень прав позивача, не розуміються у значенні ст. 19 КАС України, а тому вони не можуть бути предметом спору.

Від відповідача Управління ДКСУ у м. Южний Одеської області надійши до суду пояснення, в яких представник відповідача зазначив, що Управління Державної казначейської служби України у м. Южний Одеської області є окремою юридичною особою, яка самостійно несе відповідальність за своїми зобов`язаннями, в повному обсязі виконує свої завдання та функції і ніяких прав та законних інтересів позивача не порушувало.

Також представник відповідача зазначив, що Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок) визначено процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Зазначене представник третьої особи просить врахувати при розгляді справи. (а.с. 148-150 т. 2).

Представником позивача до суду подано відповідь на відзив Державної екологічної інспекції в Одеській області, в якому зазначив, що сама собою претензія безпосередньо не породжує негативних наслідків для юридичної особи. Однак такі наслідки (у вигляді обмеження господарської діяльності) породжують рішення про заборону судна на вихід з порту, яке ґрунтується на претензії. Отже, саме рішення Інспекції про заборону на вихід судна з порту накладає обтяження на суб`єкта господарювання та є основним рішенням суб`єкта владних повноважень, яке підлягає оскарженню в судовому порядку. Враховуючи, що Начальником Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Стайнічуком О.П. було складено Рішення № 13 про заборону на вихід судна PORT ESTRELA (ІМО 9735098) з морського торговельного порту Южний, наявні підстави стверджувати про можливі втрати у господарській діяльності. За таких обставин твердження представника ДЕІ в Одеській області про добровільність сплати заборгованості є необгрунтованим.

Ухвалою суд від 18.06.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 13.01.2020 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.03.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 26.03.2020 року зупинено провадження до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 28.09.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.09.2020 року залучено до участі у справі співвідповідача - Державну екологічну інспекцію в Одеській області.

Ухвалою суду від 23.11.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Учасники справи до судового засідання 14.12.2020 року не зявились, про дату, час та місце розгляд усправи повідомлені належним чином та своєчасно, відповдіно до вимог КАС України.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом 24.10.2020 року, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, заслухавши пояснення свідків, суд встановив наступні факти та обставини.

MARINA SANDS SHIPPING CORP . (МАРІНА СЕНДС ШИПІНГ КОРП.) відповідно до свідоцтва про право власності та обтяження є судновласником судна PORT ESTRELA . (а.с. 153-154 т.1).

Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу складено претензію № 100007 від 01.03.2019 року, відповідно до якої, судно PORT ESTRELA , IMO 9735098, перебуваючи у внутрішніх морських водах України акваторії Южненської філії ДП АМПУ , забруднило внутрішні морські води України; 28.02.2019 встановлено факт забруднення внутрішніх морських вод України внаслідок скиду з судна PORT ESTRELA , IMO 9735098 забрудненої баластної води з перевищенням нормативів гранично допустимих концентрацій завислих речовин та заліза чим нанесено збитки державі на суму 16869,55 доларів США. (а.с. 109 т.1)

Додатком до претензії є протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 28.02.2019 року № 135, який складений відповідно до акта відбору проб вод від 28.02.2019 року, де зазначено, що проведено вимірювання показників складу та властивостей баластної вод з неізольованої баластної системи судна PORT ESTRELA . (а.с. 106-108 т.1)

На підставі акта відбору проб вод №133 від 28.02.2019 року, протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб вод № 135 від 28.02.2019 року та BALLAST WATER REPORTING FORM державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу виконано розрахунок обчислення розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення з суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, відповідно до якого сума збитків складає 16869,55 доларів США. (а.с. 218 т.2).

26.02.2019 року Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу здійснила відбір проб поверхових вод Чорного моря акваторія Аджалицького лиману, про що складено акт № 130, відповідно до якого здійснено вимірювання показників складу та властивостей проб вод, про що складено протокол № 132 від 27.02.2019 року (т.2 а.с.219-222). Згідно з проведеним вимірюваннями показники морської води в районі ЮФ ДП АМПУ (фонова) знаходяться в межах норми, окрім показника завислих речовини (результат 6 при нормативному значенні 2 (фон)).

Начальником Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу прийнято рішення про заборону на вихід судна з морського порту в зв`язку з заподіянням шкоди навколишньому середовищу та несплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства України № 13 від 01.03.2019 року, відповідно до якого судно PORT ESTRELA (IMO 9735098, прапор LIBERIA, судновласник MARINA SANDS SHIPPING CORP. 28.02.2019 року забрудило внутрішні морські води України в районі причалу № 8 ДП МТП Южний , чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу та нанесено збитки державі на суму 16869,55 доларів США. (а.с. 110 т.1)

Також 01.03.2019 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Борисевич Володимиром Юрійовичем складено протокол №000028 від 01.03.2020 року та постанову про накладення адміністративного стягнення № 000028 у відношенні ОСОБА_2 , капітана судна PORT ESTRELA (IMO 9735098) за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 гривень. (а.с.101-102 т.1)

Фактичною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності у постанові вказано забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря України внаслідок скиду з судна вод в акваторію Аджаликського лиману з перевищенням гранично допустимих концентрацій по завислим речовинам та залізу.

Відповідно до платіжного доручення № о000002744 від 01.03.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-ШИППІНГ , яке є морським агентом позивача, сплатило повну суму претензії у розмірі 453102,03 грн. (а.с. 111 т.1)

Відповідно до платіжного доручення № о000002749 від 01.03.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-ШИППІНГ , яке є морським агентом позивача, сплатило повну суму штрафу у розмірі 1190,00 грн. (а.с. 112 т.1)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.07.2019 року у справі №522/7482/19 позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ) до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Борисевича Володимира Юрійовича та Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (код ЄДРПОУ 42335172, місцезнаходження м. Одеса, пр.-т Шевченко, 12) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволено. Визнано протиправною та скасовано Постанову про накладення адміністративного стягнення № 000028 від 01.03.2019, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Борисевичем Володимиром Юрійовичем у відношенні ОСОБА_2 , капітана судна PORT ESTRELA (IMO 9735098) за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень. (а.с. 117-126 т. 1). Рішення набрало законної сили 26.07.2019 року.

Так, в рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 15.07.2019 року у справі №522/7482/19 вказано, що Судом досліджено, що в Протоколі вимірювань зазначено про те, що на Судні відібрані проби з неізольованої баластної системи та складено Акт відбору проб від 28.02.2019 р.

Відповідно до вказаного рішення, також суд дослідив, що підтверджено доказами, що під час відбору проб з баластної системи в присутності державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Костінюк Дмитра Елемировича, суднового агента, старшого механіка Тимченко В`ячеслава та капітана ОСОБА_1 було взято та опечатано 6 зразків проб за наступники номерами пломб:

1887060 - для P&I сюрвейра;

1887059 - для P&I сюрвейра;

1887058 - для залишення на судні;

1887057 - для судновласника;

1887060 - для державної екологічної інспекції;

1887060 - державної екологічної інспекції;

Відповідно до результатів вимірювань, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю:

частка завислих речовин у пробах становить 8 (нормоване значення - 2)частка заліза у пробах становить 0,11 (нормоване значення - 0.05)

На замовлення ТОВ Джи.Ес.Ел в інтересах судновласника ДП Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України було проведено незалежне дослідження зразків відібраних баластних вод. Наявність відповідних знань та компетенції науково-дослідного інституту підтверджується Свідоцтвом про технічну компетенцію № 011/17 від 23.12.2017.

Згідно Результатів дослідження баластної води, відібраної на т/х Порт Естрела

частка завислих речовин у пробах становить 0.58;

частка заліза у пробах становить 0,05;

Судом підтвержено, згідно даного дослідження встановлено відсутність будь-якого забруднення внутрішніх вод України та перевищення гранично допустимих показників у ізольованій баластній системі.

Також в матеріалах судової справи наявний та досліджений судом протест капітана судна від 01.03.2019 р. проти дій державного інспектора з охорони навколишнього середовища, в якому капітан судна зазначає, що скид баластних вод не здійснювався у вказаний держаними інспекторами час, що всі інші стоки на судні закриті та опечатані, та заява капітана судна від 01.03.2019, де позивач зазначив, що на судні взагалі відсутній неізольований баласт, весь баласт був викачаний за допомогою системи очищення баластних вод, судно щойно пройшло щорічний огляд класу, має усі дійсні свідоцтва та дотримується усіх міжнародних вимог.

Суд зазначив, що діюче законодавство України встановлює чіткі умови та підстави для проведення екологічного контролю суден закордонного плавання. Державний екологічний контроль на судні може здійснюватися лише у двох випадках: зафіксований у встановленому законом порядку факт скидання з судна видимих плавучих часток або виникнення видимих слідів нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води відповідно до фонових показників якості води в районі водокористування, наявність від посадових осіб Морської адміністрації інформації про скидання з судна шкідливих речовин за результатами перевірки судна або повідомлення про забруднення судном довкілля.

Так, за результатом розгялу справи №522/7482/19 суд дійшов наступних висновків:

На підтвердження факту скидання з судна PORT ESTRELA (IMO 9735098), видимих плавучих часток або виникнення видимих слідів нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі скидання відповідач посилався на Акт відбору проб вод від 28 лютого 2018 р., з якого вбачається, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Костінюком Дмитром Елемировичем було виконано відбір проб баластних вод з неізольованої баластної системи. Внаслідок чого 01.03.2019 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Борисевич Володимиром Юрійовичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000028 у відношенні ОСОБА_1 , капітана судна PORT ESTRELA (IMO 9735098) за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 гривень..

Фактичною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності у Постанові вказано забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря України внаслідок скиду з судна вод в акваторію Аджаликського лиману з перевищенням гранично допустимих концентрацій по завислим речовинам, та залізу.

У судовому засіданні 08 липня 2019 року, було досліджено висновок ДП Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України, яким проведено незалежне зразків відібраних баластних вод та результати даного дослідження.

Також в судовому засіданні відповідач та представник третьої особи підтвердили відсутність доказів на підтвердження проведення заходів контролю на судні з метою отримання відомостей про масові явища та процеси, у тому числі опитування членів екіпажу судна PORT ESTRELA (IMO 9735098) огляд судового природоохоронного обладнання, огляд судна щодо наявності слідів підтікання забруднюючих речовин, з`ясування характеру скидів з судна.

Тобто, будь-яких доказів, фактів, наявність яких є підставою для контролю ізольованого баласту, відповідачем надано не було. Відтак, підстави для здійснення відбору проб з танків судна з ізольованим баластом в усіх зазначених випадках були відсутні.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що своїм рішенням відповідач фактично встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим природоохоронним законодавством, суперечить вимогам статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд погоджується з тим, що фонові показники якості води щодо завислих речовин повинні визначатися відповідно до Порядку здійснення державного моніторингу вод (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 758). Застосований відповідачем метод визначення фонового значення показника якості води щодо завислих речовин не відображає реальний показник фонового значення ГДК по завислим речовинам, а тому результати разового відбору проб води на відстані 250 м від судна не можуть вважатися належним та допустимим доказом для доведення факту погіршення якості води. Крім того, в судовому засіданні відповідач та представник третьої особи не змогли пояснити, чому кількість забруднюючих речовин в баластному танку (6 мг/дм3 при похибці 30%), де концентрація забруднення повинна бути максимальною, виявилася 37 мг/дм3 при похибці +/-25%, тобто в 6 разів меншою, ніж в акваторії порту біля судна після скидання туди баластної води та змішування з незабрудненою водою в порту.

Доводи сторони позивача щодо того, що відповідач здійснював відбір проб води без достатнього нормативного обґрунтування в частині проведення самої процедури, оскільки відповідний порядок лише розробляється Кабінетом Міністрів України, суд вважає обґрунтованими, оскільки з відкритих інформаційних джерел (офіційний сайт Державної екологічної інспекції України) вбачається, що відповідний нормативний акт наразі перебуває на етапі розробки, обговорення та прийняття.

Отже, Приморським районним судом м. Одеси від 15.07.2019 року по справі №522/7482/19 встанволено, що дії відповідача щодо відбору проб води вчинені без достатнього нормативного обгрунтування в частині проведення самої процедури. Також суд встановив, що на судні знаходиться ізольований баласт, а не неізольований на чому наполягає відповідач.

З урахуванням встанволених обставин та фактів, які мають преюдиційне значення для даної справи, суд зазначає наступне.

Статтею 15 Закону України Про морські порти України встановлено, що нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту. Повноваження, порядок призначення та інші питання щодо функціонування капітана морського порту, служби капітана морського порту визначаються Кодексом торговельного мореплавства України.

Відповідно до ст. 78 Кодексу торговельного мореплавства України, до функцій капітана морського порту належить, зокрема, оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту.

Частиною 1 ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що кожне судно зобов`язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту.

Згідно з ч.2 цієї статті капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі, зокрема, рішення уповноважених законодавством державних органів (органів доходів і зборів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, та прикордонної служби) (пп. г ч.2).

Таким чином, зазначена норма (пп. г ч.2 ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України) визначає перелік уповноважених законодавством державних органів, які мають право приймати відповідне рішення.

Наказом Державної екологічної інспекції України № 203 від 16.10.2018 року з метою вжиття вичерпних заходів з дотримання суднами, кораблями міжнародних конвенцій, договорів та вимог природоохоронного законодавства України з питань запобігання забрудненню морського середовища було уповноважено на підписання рішень про заборону на вихід судна з морського порту та морських вимог керівників Державної Азовської морської екологічної інспекції та Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря.

Наказом Державної екологічної інспекції України № 289 від 07.12.2018 року було внесено зміни до наказу від 16.10.2018 року № 203, а саме у пункті першому слова Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря замінено словами Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу .

Вказаний наказ є підзаконним нормативно-правовим актом, який, в тому числі, було прийнято відповідно до ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України.

При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Що стосується органів екологічного контролю, то таким органом може бути лише центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, тобто Державна екологічна інспекція України, яка згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017 року є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідач, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України №256 від 27.11.2018 року (далі - Положення №256), є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України.

Підпунктом 18 пункту 2 розділу ІІІ (Організація діяльності Інспекції) Положення №256 встановлено, що Інспекція для виконання покладених на неї завдань має право вимагати затримання у встановленому законом порядку будь-яких суден, кораблів та інших плавучих об`єктів, що перебувають у внутрішніх морських водах і територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, незалежно від форм власності та господарювання для з`ясування причин та обставин скидання або втрат речовин, шкідливих для водних об`єктів та водних живих ресурсів, здійснювати перевірки правильності реєстрації у суднових документах операцій з цими речовинами.

Суд зазначає, що вказане право Інспекції не є тотожним праву щодо прийняття рішення про заборону на вихід судна з морського порту в зв`язку з заподіянням шкоди навколишньому середовищу та несплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства.

Інспекції надано право вимагати затримання будь-яких суден саме у встановленому законом порядку. До умов такого встановленого законом порядку відносяться вимоги ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України, а саме щодо компетенції уповноважених законодавством державних органів приймати рішення на підставі яких капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту. Таким уповноваженим органом є саме Державна екологічна інспекція України, як центральний орган виконавчої влади.

Згідно з розділом ІІ (Функції Інспекції) Положення №256, Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування) (п.3); розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції (п.7).

Таким чином, зазначеним Положенням №256 Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу не наділено правом самостійно приймати рішення про заборону на вихід судна із порту.

Статтею 102 Водного кодексу України встановлено, що у внутрішні морські води та територіальне море забороняється скидати з суден і плавучих засобів, платформ та інших морських споруд і повітряних суден хімічні, радіоактивні та інші шкідливі речовини, а також радіоактивні або інші відходи, матеріали, предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря. Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, інших актів законодавства.

Згідно з п.1 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 року № 269 (далі-Правила №269) ці Правила встановлюють вимоги щодо запобігання забрудненню та засміченню внутрішніх морських вод і територіального моря України підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, громадянами України, а також іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства, українськими та іноземними суднами, які перебувають у цих водах.

Згідно з п.6 Правил перед заходженням суден у внутрішні морські води та територіальне море України всі запірні пристрої, призначені для скидання забруднюючих речовин, у тому числі вод, що їх містять, повинні бути закриті та опломбовані адміністрацією судна у порядку, визначеному Мінінфраструктури.

Відповідно до п.4 Правил №269 заборонено скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України: вантажів, які перевозяться навалом, насипом чи у зрідженому стані; твердих забруднюючих речовин (відходів); вод, які містять забруднюючі речовини, зазначені в додатку1 до цих Правил, крім вод після охолодження суднових механізмів, стічних вод, скидання яких здійснюється згідно з п.5 цих Правил.

Операції з ізольованим баластом здійснюються відповідно до Конвенції МАРПОЛ 73/78.

Постановою Кабінету Міністрів України №367 від 27.03.2019 року були внесені зміни в Правила №269 та п.5-1 викладений у новій редакції, відповідно до якої скидання ізольованого баласту в територіальному морі, на внутрішніх водних шляхах України дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів за умови, що такий баласт прийнято у Чорному чи Азовському морі до входу в територіальні води.

Згідно з Правилами № 269, ізольованим баластом вважається баласт який повністю відділено від вантажної і паливної системи і призначено тільки для перевезення водяного баласту та вантажів, які не є нафтою або рідкими отруйними речовинами.

Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу зазначає, що баластна система Судна не є ізольованою, оскільки поєднується із вантажним трюмом, який може використовуватися як баластний танк також.

Суд звертає увагу, що Конвенція МАРПОЛ 73/78 поділяє баласт (баластні води) на чистий, брудний та ізольований.

Згідно з правилом 1 Додатку І до Конвенції МАРПОЛ 73/78 чистий баласт означає баласт в танку, який після останньої перевезення в ньому нафти, був очищений таким чином, що стік з цього танка, скинутий з нерухомого судна в чисту спокійну воду при ясній погоді, не викликає появи видимих слідів нафти на поверхні води або на прилеглому узбережжі або появи нафтовмісних осадів або емульсії під поверхнею води або на прилеглому узбережжі. Якщо скидання баласту проводиться через схвалену Адміністрацією систему автоматичного виміру, реєстрації і управління скиданням нафти, то свідчення такої системи про те, що зміст нафти в стоків, що скидаються не перевищує 15 мільйонних часток, приймаються як доказ чистоти баласту незалежно від наявності видимих слідів.

Ізольований баласт означає водяний баласт, прийнятий у танк, який повністю відділений від нафтової вантажної і нафтової паливної систем і призначений тільки для перевезення баласту або баласту або вантажів, які не є нафтою або шкідливими рідкими речовинами, які визначені по-різному в Додатках до цієї Конвенції.

Подібні визначення дають і норми національного законодавства. Зокрема, Правила № 269 в п. 3 дають такі визначення:

- баласт брудний - баластні води (з нафтою або іншими забруднюючими речовинами), які утворюються в неочищених суднових танках (нафтотанках) після приймання до них водяного баласту;

- баласт чистий - баластні води у танку, призначені тільки для цих цілей, або в танку, який після останнього транспортування в ньому нафти очищений до такого стану, що стік з нього, скинутий з непорушного судна на спокійну чисту воду при ясній погоді, не викликає появи слідів нафти на поверхні води.

Пункт 2.3 ДСанПІН 199-97 визначає чистий баласт як водяний баласт у танку, що призначений тільки для цього, або в танку, який після останнього транспортування в ньому нафти очищений до такого стану, що стік з нього, скинутий з непорушного судна на спокійну чисту воду при ясній погоді, не викликає появи слідів нафти на поверхні води; ізольований баласт - баластні води, прийняті в танк, який повністю відділено від вантажної і паливної системи і призначено тільки для перевезення водяного баласту та вантажів, які не є нафтою або рідкими отруйними речовинами, які визначені у Додатках до Конвенції МАРПОЛ 73/78.

Ізольований баласт по суті є баластною водою, яка прийнята у баластні танки, які є повністю ізольовані та незалежні від усіх інших систем судна (як то паливна, вантажна, фанова та ін.), та використовується тільки для набрання додаткової ваги судну з метою покращення його морехідних якостей.

Відповідно до параграфу 4 (В) правила 34 частини С глави 4 Конвенції МАРПОЛ 73/78, ізольований баласт взагалі не підлягає контролю, його скид в особливих районах не заборонений та не обмежений. Пункт 3.4.1 ДСанПІН 199-97 визначає, що відведення чистого баласту з ізольованих танків, якщо він прийнятий за межами акваторії порту вивантаження, будь-якими обмеженнями не обумовлюється.

Таким чином, у випадку, якщо судно не перевозить нафту або рідкі отруйні речовини, баластна вода, яку таке судно набирає до своїх танків для досягнення необхідних морехідних якостей, є ізольованим баластом, тобто баласт судна PORT ESTRELA є ізольованим.

Отже, на момент спірних правовідносин, скидання ізольованого баласту судна PORT ESTRELA в територіальному морі на внутрішніх водних шляхах України дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів, а відтак дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо зазначеного контролю є неправомірними.

Відповідно до п.5-1 Правил №269, морські екологічні інспекції Держекоінспекції проводять перевірки у місцях стоку лояльних, стічних та баластних вод (крім ізольованого баласту), скидання яких здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, на відповідність вимогам, зазначеним у додатку 1 до цих Правил, у морському порту виключно у разі виявлення видимих слідів нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі імовірного скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води. Отже, екологічний контроль судна є можливим за наявності сукупності двох обставин: 1) виявлення видимих слідів нафти чи нафтовмісних або інших забруднювальних речовин у районі імовірного скидання; 2) фактичного погіршення якості води внаслідок такого скидання.

При цьому, Південна філія державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту Південний ) у листі від 23.08.2019 року № 3159/27-01-05/Вих/27 зазначила, що 26.02.2019 року до відділу екологічної безпеки адміністрації морського порту Південний звернувся інспектор державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу з вимогою щодо спільного обстеження акваторії порту Південний в районі причалів №№ 5-9, у зв`язку з чим провідний інженер відділу екологічної безпеки адміністрації морського порту Південний ОСОБА_3 та заступник начальника відділу охорони навколишнього середовища ДП МТП Южний Телешко Є. в присутності державних інспекторів Манченко Ю., Борисевич В. прибули в район причалу № 8, біля якого було ошвартоване судно PORT ESTRELA (прапор Ліберія, ІМО 9735098). (а.с. 127-128 т.1)

Так, під час обстеження вище вказані інспектори державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу встановлено наявність видимих плавучих часток невідомого походження в районі корми судна PORT ESTRELA , що стало підставою для відбору проб морської води біля вказаного судна.

Разом з цим, працівники відділу екологічної безпеки адміністрації морського порту Південний та ДП МТП Южний звернулись до інспекторів державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу з проханням надати опечатану пробу морської води для передачі до незалежної лабораторії. У відповідь на вищевказане прохання інспектори відмовились надавати опечатану пробу морської води працівникам адміністрації иорського порту Південний та ДП МТП Южний .

Окремо звернуто увагу, що провідним інженером з охорони навколишнього середовища ВЕБ АМП Південний О. Мороз та заступником начальника відділу охорони навколишнього середовища ДП МТП Южний Є. Телешко під час огляду акваторії Морського порту Південний в районі стоянки судна PORT ESTRELA за візуальною оцінкою забруднення акваторії плавучими частками або нафтопродуктами не виявили, про що зазначили в акті перевірки від 26.02.2019 року №89.

Разом з тим, судом досліджений лист-протест капітана судна PORT ESTRELA проти дій екологічного інспектора від 01.03.2019 року, в якому зокрема зазначено, що прибувшими на борт судна інспекторами повідомлено про забруднення акваторії баластними водами з правого борту судна, підтверджується відповідними відео та фото матеріалами. В сіою чергу капітан судна пояснив, що це неможливо, оскільки усі труби для випуску баластних вод знаходяться по лівому борту, баластні операції не проводились у вказаний час, та усі інші випускні отвори та клапани зачинені та опломбовані. Про що внесено відповідні записи. Також капітан повідомив, що судно є новим та на борту судна є лише ізольований баласт, належним чином сертифікований у відповідності до усіх чинних конвенцій ІМО. (а.с. 113-114 т.1)

Судом також враховується те, що відповідачем так і не надано жодних фото та відеоматеріалів щодо фіксації наявності забруднень в місці швартування судна PORT ESTRELA .

Таким чином, підстав проводити перевірку у місці швартування т/х PORT ESTRELA станом на момент виникнення спірних правовідносин у Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу не було.

Крім того, факт погіршення якості води в районі імовірного скидання встановлюється шляхом порівняння показників якості води, відібраної в районі імовірного скидання, з фоновими показниками якості води.

Відбір проб фонових показників якості води в акваторії морського порту та забезпечення проведення їх аналізу здійснюється адміністрацією відповідного морського порту.

Перевірка вод здійснюється з метою встановлення джерела забруднення.

Порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З огляду на відсутність обставин на можливість здійснення екологічного контролю судна, відсутність порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу, дії Відповідача 1 щодо відбору проб баласту судна є протиправними.

Крім того, оскільки саме адміністрацією відповідного морського порту, а не Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу, здійснюється відбір проб фонових показників якості води в акваторії морського порту, на час спірних правовідносин вказаний порядок затверджений не був, дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо відбору проб поверхових вод Чорного моря акваторії Аджалицького лиману та застосування виявлених фонових показників, також не є правомірними.

Наведені обставини свідчать про відсутність достовірних та належних доказів щодо правомірності відбору зразків води та їх обстеження.

Суд зазначає, що Порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №828, якій визначає механізм перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу з метою встановлення джерела забруднення внутрішніх морських вод та територіального моря, був відсутній на час виникнення спірних правовідносин у липні 2019 року.

Згідно з вказаним Порядком відбір проб води у місці забруднення здійснюється державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у присутності уповноважених представників адміністрації морського порту.

Порядком встановлені вимог до посуди для проб води, кількості забору води для обстеження. Відповідно до п.7 проби води у місці забруднення відбираються у двох екземплярах. Для визначення фонових показників якості води проби беруться в одному екземплярі.

Пунктом 8 визначено, що після опечатування посуду з пробами води в місці забруднення державний інспектор, який проводив відбір проб води, складає акт обстеження акваторії та відбору проб води в місці забруднення у двох примірниках за формою, наведеною у додатку 1.

Кожний примірник акта обстеження акваторії та відбору проб води в місці забруднення підписується державним інспектором та уповноваженим представником адміністрації морського порту.

Перший екземпляр проб води транспортується державним інспектором до лабораторії.

Другий екземпляр опечатаної проби разом з актом обстеження акваторії та відбору проб води в місці забруднення передається адміністрації морського порту та зберігається як контрольний для проведення аналізу у разі виникнення суттєвих розбіжностей з фоновими показниками чи інших претензій щодо результатів проб води, в тому числі з боку адміністрації порту, судновласника (його представника) тощо.

Таким чином, Порядок прийнятий Кабінетом Міністрів України є таким, що забезпечує об`єктивне встановлення джерела забруднення внутрішніх морських вод з оформленням належних доказів цих обставин.

Відсутність законодавчо встановленого порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу виключали можливість діяти відповідачу у спосіб встановлений законом, що є умовою правомірності дій та рішень суб`єкта владних повноважень у відповідності до вимог ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини національні суди при розгляді справ зобов`язані застосовувати Конвенцію та практику Суду, які є джерелом національного права.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово зазначалось, що будь-яка норма не може вважатися законом , якщо вона не сформульована з достатньою точністю. Фраза передбачено законом не просто відсилає до внутрішнього права, але і має на увазі якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішнім праві повинні існувати визначені заходи захисту проти довільного втручання публічної влади у здійсненні прав

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України зазначено, що принцип належного врядування , передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникнути виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням встановлених по справі обставин суд дійшов висновку, що Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу, як суб`єкт владних повноважень, при відборі проб баластних вод діяв протиправно, відповідно не можуть вважатися правомірними його послідуючі похідні дії щодо розрахунку збитків та пред`явлення претензії, прийняття рішення про заборону на вихід судна з морського порту.

Правовий алгоритм стягнення збитків, завданих навколишньому середовищу, передбачає, що у разі відхилення претензії, органи Державної екологічної інспекції України звертаються до суду з відповідним позовом до власника судна про стягнення збитків. Під час розгляду справи за таким позовом суд перевіряє, зокрема, чи було вчинено правопорушення, чи завдано збитки та який їх розмір. Судовий порядок стягнення збитків дає можливість суб`єкту господарювання захиститися від необґрунтованих вимог.

На стадії оформлення та пред`явлення претензії у адресата претензії не виникають обмеження або перешкоди у здійсненні своєї нормальної господарської діяльності.

Однак у випадку позивача, а вона загалом є типовою для портів України через наявність законодавчих прогалин, цей алгоритм не працює. Заборона виходу судна з порту у зв`язку із несплатою суми збитків вимушує судновласника сплатити суму претензії. Після сплати суми, зазначеної у претензії, у Державної екологічної інспекції України відпадає необхідність звертатися до суду. Де-юре Державної екологічної інспекції України реалізувала свої повноваження повною мірою: виявила порушення, зафіксувала, пред`явила претензію, стягнула збитки.

Зазвичай, добровільна сплата претензійної суми свідчить про згоду з претензією. Судновласник міг би відхилити претензію, якщо вважав її безпідставною. Однак претензія у цій справі мала наслідком заборону виходу судна з порту. А це, своєю чергою, призводить до збитків від простою та низки інших негативних наслідків. Тому сплату претензійної суми за таких вимушених для позивача обставин не можна назвати добровільною або такою, що свідчить про згоду із претензією.

Зважаючи на зазначені чинники, судновласник сплатив суму претензії як певну заставу (гарантію). Така поведінка має раціональні причини і захищає інтереси не лише судновласника, але й державу, до якої згодом може бути пред`явлено позов про відшкодування шкоди у зв`язку із незаконною затримкою судна.

Якщо оцінювати контекст цієї справи, то сплата суми претензії зовсім не свідчить про визнання претензії. Спір щодо наявності правопорушення, за яке пред`явлено претензію, залишається. Судновласник і далі вважає, що його права було порушено.

Суд звертає увагу на те, що сама собою претензія безпосередньо не породжує негативних наслідків для юридичної особи. Однак такі наслідки (у вигляді обмеження господарської діяльності) породжують рішення про заборону судна на вихід з порту, яке ґрунтується на претензії.

Правомірність рішення про заборону на вихід судна з морського порту може бути перевірена і після його виконання, а також у разі зупинення чи скасування органом, що його видав, якщо позивач вважає, що мало місце порушення його прав у зв`язку із таким рішенням.

Такі висновки відповідають правовій позиції викладеній в постанові Верховного суду від 19.10.2020 року у справі № 420/4129/19.

Стаття 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує, щоб кожний, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, мав право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, якщо права порушено і наявний юридичний спір, має застосовуватися ефективний засіб захисту. Тим більше, якщо цим порушником є державний орган. В іншому випадку виникає ефект влади, від якої неможливо захиститися .

У даній справі суд оцінює правомірність підстав, порядку екологічного контролю Судна та рішення про заборону на вихід судна з порту, тобто тих реальних дій суб`єкта владних повноважень, які призвели до стверджуваних порушень прав позивача.

Стосовно вимог позивача про стягнення з Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу на користь іноземної компанії MARINA SANDS SHIPPING CORP в особі свого агента ТОВ МЕТІНВЕСТ- ШІППІНГ" суму 453 102, 03 грн. (чотириста п`ятдесят три тисячі сто два гривні 03 копійки), що еквівалентно 16 869, 55 доларів США (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять доларів США 55 центів) станом на 01.03.2019 року, сплачених як збитки заподіяні державі внаслідок порушення законодавства з питань охорони внутрішніх морських вод та територіального моря, за рахунок державного бюджету на наступні банківські реквізити: р/р НОМЕР_1 в АО ПУМБ , МФО 334851 та стягнення з Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу на користь іноземної компанії MARINA SANDS SHIPPING CORP в особі свого агента ТОВ МЕТІНВЕСТ- ШІППІНГ" суму 1 190, 00 (одна тисяча сто дев`яносто гривень 00 копійок, сплачених в якості штрафу відповідно до Постанови про накладення адміністративного стягнення № 000028 від 01.03.2019 року за рахунок державного бюджету на наступні банківські реквізити: р/р НОМЕР_1 в АО ПУМБ , МФО 334851, суд зазначає наступне.

Так, відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок). Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Оскільки 453 102, 03 грн та 1190,00 агентом MARINA SANDS SHIPPING CORP. - товариством з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ ШИППІНГ в рахунок погашення претензії та постанови було сплачено в дохід Державного бюджету України на рахунок Управління державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області, тому суд вважає зазначені вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Реалізуючи мету судочинства та з урахуванням принципу офіційності, суди мають самостійно визначати відносини, що зумовили порушення прав, з`ясовувати всі обставини, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів із власної ініціативи, і застосовувати способи захисту, які у найбільшій мірі здатні їх відновити.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, з огляду на те, що адміністративний позов MARINA SANDS SHIPPING CORP. (МАРІНА СЕНДС ШИПІНГ КОРП.) підлягає частковому задоволенню, з Держанвої екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути на користь MARINA SANDS SHIPPING CORP. в особі ТОВ МЕТІНВЕСТ- ШІППІНГ" суму сплаченого судового збору у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні).

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно зі ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Однак, представником позивача окрім договору про надання правової допомоги до адміністративного позову не надав жодного документу, який підтверджує фактично виконану роботу та здійснення розрахунків.

Таким чином, суд дійшов висновку, щодо відсутності підстав для стягнення з Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-244, абз. 2 ч. 4 ст. 245, 246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов MARINA SANDS SHIPPING CORP . (МАРІНА СЕНДС ШИПІНГ КОРП.) до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, Державної екологічної інспекції в Одеській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області, за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ , ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення №13 від 01.09.2019 року, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії щодо стягнення коштів - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 13 про заборону на вихід судна PORT ESTRELA (ІМО 9735098) з морського торговельного порту Южний в зв`язку з заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу та несплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства України, винесене 01.09.2019 року Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу.

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо здійснення заходів з відбору проб зворотних (баластних) вод, скинутих з судна PORT ESTRELA (ІМО 9735098), розрахунку збитків та пред`явлення претензії №100007 від 01.03.2019 року на суму 16 869, 55 доларів США шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять доларів США 55 центів)

Стягнути з Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу за рахунок її бюджетних асигнувань на користь іноземної компанії MARINA SANDS SHIPPING CORP в особі свого агента ТОВ МЕТІНВЕСТ- ШІППІНГ" суму, сплаченого судового збору в розмірі 4204,00 грн на наступні банківські реквізити: р/р НОМЕР_1 в АО ПУМБ , МФО.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 20.02.2019 року.

Позивач: MARINA SANDS SHIPPING CORP. (МАРІНА СЕНДС ШИПІНГ КОРП.) (80 Броуд Стріт, Монровія, Ліберія)

Відповідач: Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу (код ЄДРПОУ 42335172, 65058, м. Одеса, пр.-т Шевченка, 12.)

Відповідач: Державна екологічна інспекція в Одеській області (код ЄДРПОУ 38017120, 65058, м. Одеса, пр.-т Шевченка, 12.)

Відповідач: Управління Державної казначейської служби України у м. Южному Одеської області (код ЄДРПОУ 37894235, 65481, Одеська обл., м.Южне, проспект Григорівського Десанту, буд.16)

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ (код ЄДРПОУ 31158623, 87510, Донецька обл., м. Маріуполь, вулиця Ширшова, будинок 6А)

Третя особа: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )

Суддя П.П. Марин