Рішення

від 17.12.2020 по справі 520/11212/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 р. № 520/11212/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Севастьяненко К.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Жук С.В.,

представника позивача - Прядко Л.В.,

представника третьої особи - Глущенко С.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про скасування декларації,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт "Реконструкція" офісної будівлі по АДРЕСА_1 № ХК 1001200723602 замовник будівництва - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що реконструкція нежитлової будівлі літ. А-1 по АДРЕСА_1 виконана зі збільшенням загальної площі з 34,5 кв.м. до 312.8 кв.м. (як зазначено у повідомлені про початок виконання будівельних робіт № ХК 0611935432512), тобто зі зміною зовнішньої конфігурації об`єкта без отримання вихідних даних для проектування (містобудівних умов та обмежень), а в повідомлені про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ХК 0611935432512 зазначено недостовірні данні щодо земельної ділянки, містобудівних умов та обмежень, та як наслідок належно затвердженої проектної документації,

Ухвалою суду від 01.09.2020 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі та призначено судове засідання.

Харківським окружним адміністративним судом в порядку ч. 3 ст. 171 КАС України надіслано запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській з проханням повідомити зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідно до відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області гр. ОСОБА_1 : знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 та зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалу про відкриття провадження та повістку судом направлено на адресу відповідача ( АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 ), однак поштове відправлення не було вручено адресату та повернуто на адресу суду, що підтверджується повідомленням пошти.

Відповідно до ч. 4. ст. 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам або фізичним особам - підприємцям - за адресою їх місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Отже судом здійснено всі необхідні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Від представника третьої особи надійшли письмові пояснення в яких третя особа погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві та вважає їх обґрунтованими та спрямованими на захист публічно-правового порядку в галузі містобудування в межах своєї компетенції.

Протокольною ухвалою суду від 24.11.2020 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 03.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові та письмових поясненнях.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з підстав викладених в письмових поясненнях.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України наявна інформація по об`єкту: Реконструкція офісної будівлі; АДРЕСА_1 , а саме: повідомлення про початок будівельних робіт № ХК 061193542512, грудень 2019, (замовник - ОСОБА_1 ); декларація про готовність до експлуатації № ХК 101200723602 (замовник - ОСОБА_1 ).

Згідно інформації в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за № ХК 061193542512 на об`єкт: Реконструкція офісної будівлі по АДРЕСА_1 , зазначено зокрема:

- замовник - ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМС в Харківській області 06.02.2013, ІПН НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_3 ;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані - не потребуються, відповідно до п. 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289 (реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації);

- земельна ділянка використовується для будівництва на підставі:не зазначається у разі реконструкції, реставрації або капітального ремонту об`єктів без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані (п. 4 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності );

загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації - 312,8 кв.м; поверховість - 2 пов.

Згідно інформації в декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за № ХК 101200723602 на об`єкт: Реконструкція офісної будівлі по АДРЕСА_1 , зазначено зокрема:

- замовник - ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМС в Харківській області 06.02.2013, ІПН НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_3 ;

- земельна ділянка використовується для будівництва на підставі:не зазначається у разі реконструкції, реставрації або капітального ремонту об`єктів без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані (п. 4 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності );

- загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації - 312,8 кв.м; поверховість - 2 пов.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Реєстр) нежитлова будівля літ. А-1 загальною площею 34,5 кв.м по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 15.03.2019 № 1174.

11.08.2020 до Реєстру державним реєстратором внесено відомості про зміни об`єкту нерухомого майна нежитлової будівлі літ. А-1 по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 389387163101), а саме нежитлову будівлю літ. А-1 загальною площею 34, 5 кв.м. змінено на нежитлову будівлю літ. В-2 загальною площею 312, 8 кв.м.

Наявність виявлених органом державного архітектурно-будівельного контролю фактів зазначення замовником будівництва в зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації недостовірних даних, внаслідок чого такий об`єкт вважається самочинно збудованим, стало підставою для звернення до суду про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт "Реконструкція" офісної будівлі по АДРЕСА_1 № ХК 1001200723602 замовник будівництва - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Загальні засади прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначені статтею 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038VІ.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Процедура подання декларації про готовність об`єкта до експлуатації та її форма визначені Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі - Порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.

Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через (1) центр надання адміністративних послуг чи через (2) електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та (3) надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг один примірник декларації за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку (щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

З аналізу наведених норм вбачається, що ані Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , ані Порядком № 461 не передбачено вимагати від суб`єкта містобудування інших документів, окрім заповненої декларації встановленого зразку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Отже, декларація подається в одному належним чином заповненому та підписаному примірнику. Чинне законодавство не передбачає подання додаткових примірників декларації або будь-яких інших документів (наприклад, будівельного або технічного паспорту, документів на земельну ділянку, правовстановлюючих документів на нерухоме майно до реконструкції тощо).

Виключними підставами для відмові у реєстрації декларації про готовність є:

- подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог законодавства;

- виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства, недостовірних відомостей у поданих документах (розбіжності у графах декларації, невірні показники, коди, назва об?єкту, неповно зазначені дані, помилки при заповненні форм декларації, банальна неуважність тощо).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, якщо суб?єкт містобудування подав та оформив декларацію про готовність належним чином, вказав всі необхідні для заповнення дані, підстави для її повернення відсутні.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 17.10.2019 № 199-ІХ, який набув чинності 01.12.2019 року, внесено зміни до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , в тому числі щодо скасування дозвільних документів на будівництво.

Згідно підпункту 21 цього Закону статтю 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності викладено в такій редакції: назву викласти в такій редакції:

"Стаття 39-1. Внесення змін до повідомлення або декларації про готовність об`єкта до експлуатації, скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення";

частини другу і третю викласти в такій редакції:

"2. У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

3. Замовник будівництва після припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, або скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації може повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством";

Згідно Прикінцевих та перехідних положень підпункт 21 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 17.10.2019 № 199-ІХ набирає чинності через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, Закон України Про регулювання містобудівної діяльності в частині механізму та порядку скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації та про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, починаючи з 01.06.2020 діє у новій редакції, якою визначені відмінні від попередньої редакції порядок скасування дозвільних документів.

Отже, з 01.06.2020 року органи державного архітектурно-будівельного контролю втратили право самостійно:

припиняти (скасовувати) право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення;

припиняти (скасовувати) право на початок виконання підготовчих робіт, набуте на підставі повідомлення;

анульовувати (скасовувати) документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Таким чином, нинішня редакція Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не визначає процедури скасування повідомлення або декларації інакше, ніж на підставі відповідного рішення суду, в свою чергу органи держархбудконтролю позбавляються права самостійно (без рішення суду) приймати рішення про скасування містобудівних умов та обмежень, права на виконання будівельних робіт, документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Частина 2 ст. 35 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначає, що виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.

За вимогами п. 4 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністру України від 13.04.2011 № 466, встановлено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пункт 13 цього Порядку встановлює, що орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр) згідно з цим Порядком. У разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

В свою чергу, Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністру України від 13.04.2011 № 466, не наділяє орган державного архітектурно-будівельного контролю правом відмовити забудовнику у внесенні інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру.

Підсумовуючи викладене вище, декларативний принцип реєстрації дозвільних документів, які дають право на виконання будівельних робіт, та введення об`єкту до експлуатації зобов`язує інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю приймати до розгляду подане замовником повідомлення або декларацію, перевірити повноту даних, зазначених у них (які можливо об`єктивно перевірити), та внести їх до Реєстру.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що реконструкція нежитлової будівлі літ. А-1 по АДРЕСА_1 виконана зі збільшенням загальної площі з 34,5 кв.м. до 312,8 кв.м. (як зазначено у повідомлені про початок виконання будівельних робіт № ХК 0611935432512), тобто зі зміною зовнішньої конфігурації об`єкта без отримання вихідних даних для проектування (містобудівних умов та обмежень), а отже в повідомлені про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ХК 0611935432512 та в декларації про готовність до експлуатації № ХК 101200723602 зазначено недостовірні данні щодо земельної ділянки та містобудівних умов та обмежень, та як наслідок належно затвердженої проектної документації.

Підставою для вказаних змін стала декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 101200723602.

Також відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 03.04.2020 № 1199/0/608-20 (вх. № 5011/0/39-20 від 06.04.2020) будь-які проекти рішень з питання надання земельної ділянки у власність або користування для розміщення, здійснення будівництва, збереження об`єкту біля житлового будинку АДРЕСА_1, на розгляд Харківської міської ради зазначеним Департаментом не готувались. Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва за вказаною адресою Департаметом не видавались.

Разом з цим, згідно з інформацією з Реєстру Приватній фірмі Герольд 04.07.2016 припинено право оренди земельної ділянки площею 0,016 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136600:01:010:0008) обслуговування торговельного павільйону з майданчиком літнього кафе. Отже, на момент подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, речові права на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не оформлені у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оскільки загальна площа нежитлової будівлі літ. А-1 до реконструкції складала 34,5 кв. м, а після реконструкції загальна площа нового об?єкту літ. В-2 складає 312,8 кв.м. то в даному випадку здійснено будівництво нового об`єкту.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З урахуванням вищевикладеного, є підстави вважати обєкт: Реконструкція офісної будівлі; АДРЕСА_1 самочинним будівництвом, як такий що реконструйовано з порушенням норм будівельних правил та без належним чином завершеного проекту.

У разі розроблення та затвердження проекту будівництва без попереднього отримання містобудівних умов та обмежень, коли таке будівництво передбачає зміну зовнішньої конфігурації об?єкту, то такий проект є неналежно затвердженим (висновок Верховного суду України, викладений у постанові від 25.04.2019 у справі № 815/5987/16).

Верховний суд вже розглядав подібні спори з оскарження наказу органу державного архітектурно-будівельного контролю про скасування декларації про готовність об?єкту до експлуатації та висловлював правову позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Так, у постанові від 24.01.2020 у справі № 820/4350/18 Верховний Суд вказав оскільки в даному випадку реконструкція квартири позивачки здійснена зі зміною її зовнішньої конфігурації, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що пункт 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, не застосовується.

Саме посилання на цей пункт Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, вказано у поданій ОСОБА_1 повідомлення про початок будівельних робіт № ХК 0611935432512. Отже, отримання позивачем містобудівних умов та обмежень в такому випадку є обов`язковим.

Таким чином, виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

Факт самочинного будівництва об`єкту може бути встановлений не тільки у рамках проведення перевірки Інспекцією, а ще самостійно виявлених органом держархбудконтролю недостовірних даних

Для встановлення факту недостовірності даних у поданих замовником документах у органу державного архітектурно-будівельного контролю не має обов?язку здійснювати контроль шляхом обов?язкового проведення перевірки, скасування декларації про початок будівельних робіт може бути наслідком самостійно виявлених органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації (висновок Верховного Суду у постанові від 01.11.2018 по справі № 826/8556/17).

Отже, такі обставини можуть встановлюватись органом архітектурно-будівельного контролю поза процедурою перевірки згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Щодо способу захисту порушеного права та законного інтересу Інспекції.

Стаття 4 КАС України встановлює, що публічно-правовим є, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

До суб`єктів владних повноважень за приписами цієї статті віднесено органи державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), органи місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особи, інші суб`єкти при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Позивачем за вимогами цієї статті є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

В свою чергу, Інспекція виконує на території міста Харкова делеговані повноваження зі здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а отже незалежно від відсутності статусу юридичної особи є суб`єктом владних повноважень і може бути позивачем за адміністративним позовом у прямо визначених законом випадках, що відповідає вищезазначеним приписам КАС України.

Як вже зазначено судом, відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва внесено зміни до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , в тому числі щодо скасування дозвільних документів на будівництво.

Таким чином, Закон України Про регулювання містобудівної діяльності в частині механізму та порядку скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації та про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, починаючи з 01.06.2020 діє у новій редакції, якою визначені відмінні від попередньої редакції порядок скасування дозвільних документів.

Абзацем 2 частиною 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції починаючи з 01.06.2020) передбачено, що відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Разом з цим, цим абз. 2 ч.2 ст. 39-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено процедуру, за якою на підставі судового рішення вносяться відомості до Реєстру будівельної діяльності про скасування дозвільних документів.

Таким чином, у разі прийняття судом рішення про скасування декларації про готовність об`єкту до експлуатації, до Реєстру будівельної діяльності вноситься інформація про припинення таких прав.

Таким судовим рішенням за частиною 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності може бути:

- судове рішення про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації;

- судове рішення про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, належним способом захисту прав та законних інтересів Інспекції в даному випадку є скасування декларації про готовність об`єкту до експлуатації, в якій недобросовісним суб`єктом містобудування зазначені недостовірні відомості.

З питань юрисдикції цього спору суд зазначає наступне.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання правил юрисдикції та підсудності.

Отже, спірні правовідносини виникли з приводу реалізації функцій суб`єкта владних повноважень - Інспекції щодо скасування декларації про готовність об`єкту експлуатації, в якій суб`єктом містобудування зазначені недостовірні відомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єктом владних повноважень за правилами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1 ч. 1 ст. 19 КАС).

Із аналізу наведених вище положень КАС слідує, що при визначенні предметної юрисдикції справи суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Тобто, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У свою чергу приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку, Інспекція звернулась до суду за захистом порушених інтересів як органу, який виконує функції прийняття до експлуатації об`єктів будівництва на території міста Харкова та здійснює державний архітектурно-будівельний контроль.

Щодо подання Інспекцією, яка не є юридичною особою, самостійно позову

Рішенням Харківської міської ради від 23.09.2015 № 1981/15 створено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, яка почала діяти з 11.04.2016.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства та підпункту 4 пункту 9-1 Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності за зверненням відповідного органу місцевого самоврядування до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, створюється спільна комісія з передачі відповідної документації та вирішення питань, пов`язаних з утворенням та функціонуванням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, будучи виконавчим органом Харківської міської ради, наділена делегованими повноваженнями органу виконавчої влади щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та має право на звернення до адміністративного суду у відповідності до ч. 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності з позовом про скасування реєстрації декларації про готовність об?єкту до експлуатації, у Департаменті територіального контролю Харківської міської ради або Харківської міської ради такі повноваження відсутні.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про скасування декларації - задовольнити.

Скасувати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт "Реконструкція" офісної будівлі по АДРЕСА_1 № ХК 1001200723602 замовник будівництва - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 грудня 2020 року.

Суддя Севастьяненко К.О.