Рішення

від 30.12.2020 по справі 640/18119/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 грудня 2020 року справа №640/18119/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Нікея-ЛТД (далі по тексту - позивач, ТОВ Нікея-ЛТД ) до 1. Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1, ГУ ДФС) 2. Виконуючого обов`язки начальника Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві Олійник Юлії Олексіївни (далі по тексту - відповідач 2, в. о. начальника ДПІ Олійник Ю.О.) про 1) визнання незаконним та скасування рішення ГУ ДФС від 20 лютого 2019 року вих. №30908/10/26-15-58-05-05; 2) зобов`язання ГУ ДФС внести податкову інформацію з поданої у письмовій формі податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць січень 2019 року з додатками 2, 5 та доповнень до неї ТОВ Нікея-ЛТД до інформаційних баз даних ДФС України; 3) визнання незаконними дій в.о. начальника ДПІ Олійник Ю.О., які полягають у підписанні рішення ГУ ДФС від 20 лютого 2019 року №30908/10/26-15-58-05-05

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про безпідставність відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року з додатками та доповненнями, оскільки спірна податкова декларація подана у встановленому порядку. На думку позивача, чинне податкове законодавство не містить прямої заборони контролюючому органу на прийняття податкової звітності, поданої платником податків у паперовому вигляді, а тому рішення відповідача 1 щодо відмови у прийнятті вказаної податкової декларації на паперових носіях є незаконним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/6170/20 в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач 1 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані, а тому позовні вимоги є безпідставними. Крім того, наголошував про обов`язок позивача подавати декларацію з податку на додану вартість в електронному вигляді.

Позивач подав відповідь на відзив, де зазначив про невідповідність відзивів вимогам частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: відзив не містить інформації про визнання чи невизнання позовних вимог, обставин, які визнані чи не визнані відповідачем 1, заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

ТОВ Нікея-ЛТД 13 лютого 2019 року направило засобами поштового зв`язку до Державної податкової інспекції у Солом`янському району Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2019 року з додатками №2 та №5 відповідно до опису вкладення у цінний лист; зазначене відправлення отримано Державною податковою інспекцією у Солом`янському району Головного управління ДФС у м. Києві 14 лютого 2019 року, що підтверджує відповіді дна відмітка на копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Листом від 20 лютого 2019 року №30908/10/26-15-58-05-05, за підписом начальника ДПІ Олійник Ю.О., позивача повідомлено, що за результатами перевірки достовірності обовязкових реквізитів (пункт 49.8 статті 49 Кодексу) податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року, яка подана засобами поштового зв`язку та отримана ДПІ 14 лютого 2019 року, вважається не поданою у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: подано документ (податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2019 року) на паперовому носії, чим порушено вимоги пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України.

З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених постанові у від 31 липня 2018 року у справі №810/1570/16 у даній категорії справ відповідно до змісту положень статей 48, 49 Податкового Кодексу України надання податкової звітності у паперовій формі само по собі не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації за умови наявності у поданих документах реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Таким чином, в межах даної справи необхідно з`ясувати, чи було подано позивачем податкову звітність з відображенням у ній реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового Кодексу України, чи відповідають дії відповідачів щодо відмови у прийнятті податкової звітності позивача вимогам пункту 49.8 Податкового Кодексу України.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог з урахуванням висновків Верховного Суду, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає про таке.

Згідно з пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент подання спірної податкової звітності) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Поряд із цим пункт 49.4 статті 49 Податкового кодексу України встановлює, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами а і б пункту 49.3 цієї статті.

Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

Такі норми щодо необхідності подання податкової звітності з податку на додану вартість в електронній формі діють з 01 січня 2015 року, а саме з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року № 71- VIII.

Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року, платники податків зобов`язані подавати податкову звітність з податку на додану вартість в електронній формі.

За вимогами пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

З наведених правових норм слідує, що у разі не дотримання платником податків вимог статті 49 Податкового кодексу України, контролюючий орган не має обов`язку приймати таку податкову звітність.

Підпункт 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачає, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання.

Разом із тим, з огляду на висловлену Верховним Судом позицію, недодержання платником податків приписів пункту 49.4. статті 49 Податкового Кодексу України щодо подання податкової звітності з податку на додану вартість в електронній формі та надання такої звітності у паперовій формі не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації за умови наявності у поданих документах реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Так, відповідно до пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з пунктом 48.4 статті 48 Податкового кодексу України передбачено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента

На підставі наявної у справі копії податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року з додатками 2, 5 суд встановив, що вона містить необхідні обов`язкові реквізити, відповідає нормам та змісту податку на додану вартість, підписана керівником підприємства.

При цьому посилань на будь-які порушення при заповненні та поданні податкової звітності за січень 2019 року лист ГУ ДФС у м. Києві від 20 лютого 2019 року №30908/10/26-15-58-05-05 не містить, що свідчить про порушення контролюючим органом вимог підпункту 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що підстави для відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ Нікея-ЛТД з податку на додану вартість за січень 2019 року з додатками 2, 5 не узгоджуються з нормами Податкового кодексу України, а тому рішення ГУ ДФС у м. Києві про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року з додатками 2, 5, викладене у листі від 20 лютого 2019 року №30908/10/26-15-58-05-05, є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що лист від 20 лютого 2019 року №30908/10/26-15-58-05-05, підписаний від імені уповноваженої особи контролюючого органу, по суті є рішенням суб`єкта владних повноважень про відмову у прийнятті податкової декларації, якому надано судом оцінку при розгляді цієї справи.

В той же час, дії - це активна поведінка контролюючого органу, яка має вплив на права, свободи та інтереси платників податків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що не підлягають окремому захисту порушені права, свободи та законні інтереси позивача шляхом визнання незаконними дій уповноваженої особи ГУ ДФС у м. Києві, оскільки така особа мала компетенцію на підписання рішення від імені контролюючого органу, яке є предметом розгляду справи. Тобто, відповідач 2 не вчиняв окремих активних дій (окрім підписання саме рішення), що призвели до порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо визнання незаконними дій відповідача 2 фактично дублюють позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у м. Києві від 20 лютого 2019 року №30908/10/26-15-58-05-05.

У зв`язку з викладеним, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача 2, які полягають у підписанні рішення ГУ ДФС у м. Києві від 20 лютого 2019 року №30908/10/26-15-58-05-05.

Суд також не погоджується із вимогами про зобов`язання відповідача 1 включити відомості з поданої ТОВ Нікея-ЛТД податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць січень 2019 року, доповнення та додатків 2 та 5 до цієї декларації до облікових даних щодо цього товариства в інформаційних базах даних ДФС України, у зв`язку із їх передчасністю, оскільки скасування рішення про відмову у прийнятті податкової звітності вказує на те, що спірна податкова декларація вважається прийнятою, що, у свою чергу, створює у відповідача 1 обов`язок подальшого відображення її показників в інформаційних базах даних.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем 1 не доведено правомірності рішення про не прийняття податкової звітності з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ Нікея-ЛТД підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Нікея-ЛТД задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві про відмову у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю Нікея-ЛТД з податку на додану вартість за січень 2019 року з додатками 2 та 50, викладене у листі від 20 лютого 2019 року №30908/10/26-15-58-05-05.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нікея-ЛТД понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 1 280,67 грн. (одна двісті вісімдесят гривень шістдесят сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Нікея-ЛТД (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 1; ідентифікаційний код 30405094);

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2; ідентифікаційний код 39669867);

Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980);

Виконуючий обов`язки начальника Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві Олійник Юлія Олексіївна ( 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 ; реєстраційний номер облікової картки не відомий).

Суддя В.А. Кузьменко