Рішення

від 30.12.2020 по справі 826/14466/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 року м. Київ № 826/14466/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю РЕСУРСТРЕЙД до проГоловного управління ДФС у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.07.2018 №0038431404,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю РЕСУРСТРЕЙД (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.07.2018 №0038431404.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення, оскільки первинні документи, які складені позивачем та його контрагентом ФОП ОСОБА_1 на виконання умов Договору про надання юридичних послуг відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV.

04 жовтня 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі направлення від 17.05.2018 №861/26-15-14-04-04, №860/26-15-14-04-04, №1240/26-15-14-03-01, №1405/26-15-14-03-02, №862/26-15-14-04-04, №824/26-15-42-08, ГУ ДФС у м. Києві проведено перевірку ТОВ РЕСУРСТРЕЙД за результатами якої 06.07.2018 складено акт №660/26-15-14-04-04/37853712 Про результати планової виїзної перевірки ТОВ РЕСУРСТРЕЙД податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, валютного за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 (далі по тексту - Акт перевірки).

Під час перевірки контролюючим органом встановлено порушення п. 44.1 статті 44, п. 134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 197 640,00грн., у тому числі за 3 квартал 2017 року у сумі 98 820грн., за 4 квартал 2017 року у сумі 98 820грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 20.07.2018 прийнято податкове повідомлення - рішення №0038431407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 247 050,00грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 197 640,00грн. та штрафні (фінансові) санкції - 49 410,00грн.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) 03.07.2017 укладено Договір про надання юридичних послуг №К-02/07, відповідно до якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику юридичні послуги, що полягають у абонентському обслуговуванні господарської діяльності Замовника в обсязі та на умовах визначених даним Договором.

Так, на виконання умов вказаного Договору між сторонами складені та підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000055, №ОУ-0000056, №ОУ-0000057, №ОУ-0000058, №ОУ-0000059, №ОУ-0000060, Звіти про обсяги виконаних робіт (наданих послуг) за липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року.

Про порушення позивачем норм податкового законодавства по контрагенту - ФОП ОСОБА_1 , контролюючий органі дійшов висновку з наступних підстав.

Як зазначено в Акті перевірки, до перевірки не надано проекти та/або оригінали консультацій, договорів, юридичних експертиз, звіти (результати) перевірки контрагентів.

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ РЕСУРСТРЕЙД у 2017 році брало участь у двох судових засіданнях. Серед представників ТОВ РЕСУРСТРЕЙД відсутній ФОП ОСОБА_1 . Тобто це свідчить про те, що ФОП ОСОБА_1 не брав участі в судових засіданнях та не представляв інтереси підприємства у суді.

Однак, суд з висновками контролюючого органу, які викладені в Акті перевірки не погоджується, з наступних підстав.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивач надав суду копії Договору про надання юридичних послуг від 03.07.2017 №к-02/07, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000055, №ОУ-0000056, №ОУ-0000057, №ОУ-0000058, №ОУ-0000059, №ОУ-0000060, Звіти про обсяги виконаних робіт (наданих послуг) за липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, банківські виписки.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 24.09.2018 ФОП ОСОБА_1 надав до суду письмові пояснення щодо предмету спору, відповідно до яких зазначив, що останній надавав наступні юридичні послуги: зокрема брав участь у проведенні переговорів, здійснював юридичний супровід під час укладання договорів, зокрема, це договори на постачання природного газу, (копії яких додано до матеріалів справи). Крім того, ТОВ РЕСУРСТРЕЙД було надано ряд юридичних консультацій (як усно так і в письмовій формі) на теми, що були цікаві Замовнику і були необхідні під час здійснення ними своєї господарської діяльності.

ФОП ОСОБА_1 також зазначив, що на підставі Договору про надання юридичних послуг від 03.07.2017 №к-02/07, ним здійснювався супровід по адміністративній справі за позовом ТОВ РЕСУРСТРЕЙД до ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення (справа №826/1164/17), по якій готував всі процесуальні документи, розробляв стратегію захисту порушених прав та інтересів підприємства.

Так, до письмових пояснень ФОП ОСОБА_1 надав копії договорів про постачання природного газу, договір комісії, договір про продаж природного газу, договір купівлі-продажу природного газу, тексти юридичних консультацій на тему: Індивідуальні трудові спори. порядок їх вирішення", "Купівля-продаж. Цивільний та господарський кодекси , Трудові відносини: сутність, структура та їх характерні риси у сучасній економічній системі , Нещасні випадки, що пов`язані з виробництвом. Порядок їх розслідування, спеціальне розслідування , Вирішення трудових спорів у судовому порядку , Охорона праці в Україні , Аналіз економічної діяльності підприємства , Класифікація витрат і аналітика при обліку витрат .

Крім того, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, КВЕД ФОП ОСОБА_1 , зокрема є: Код КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права.

Отже, позивачем надано як до контролюючого органу, так і до суду первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом. Такі документи не мають дефектів форми, змісту або походження, та вказують на понесення позивачем дійсних витрат. Більш того, порушень в порядку оформлення цих документів, які б могли свідчити про нереальність спірних операцій, перевіркою та судом не виявлено.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2. ст.138 Податкового кодексу).

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливої недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому, слід враховувати вимоги частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ФОП ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа - підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з зазначеним вище контрагентом, який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований, оформлені договором, який не були визнаний в судовому порядку недійсним, а також підтверджені виданими контрагентом первинними документами, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права декларування податку на прибуток приватних підприємств.

На думку суду, позивач, не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за виконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Отже, висновки контролюючого органу щодо відсутності підстав у позивача на декларування податку на прибуток приватних підприємств по взаємовідносинам з контрагентом: ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 20.07.2018 №0038431404 є безпідставним та неправомірним, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСУРСТРЕЙД .

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3705,75грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСУРСТРЕЙД (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 37/14, офіс 108, код ЄДРПОУ 37853712) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20.07.2018 №0038431404.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСУРСТРЕЙД (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 37/14, офіс 108, код ЄДРПОУ 37853712) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3705,75грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (м. Київ, 04116, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін