Постанова

від 30.12.2020 по справі 440/3609/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 р. Справа № 440/3609/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, м. Полтава, повний текст складено 14.09.20 року по справі № 440/3609/20

за позовом ОСОБА_1

до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області (надалі також - відповідач, Великосорочинська сільська рада), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 13.04.2020 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області;

- зобов`язати Великосорочинську сільську раду Миргородського району Полтавської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,000 га на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, згідно з клопотанням від 07.02.2020.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає його таким, що прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, з неналежною оцінкою доказів.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції не враховано того, що на момент його звернення із заявою про надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області рішення про віднесення такої ділянки до земель, які планується реалізувати з аукціону, не було прийнято. Окрім цього, позивач звернувся із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а не із заявою про передачу земельної ділянки у власність, у зв`язку з чим просить урахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, сформовані у постановах від 28.11.18 у справі № 826/5735/16, від 23.01.19 у справі № 308/10112/16-а. Вказує, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не дослідив належним чином порядок віднесення земельних ділянок до категорії земель, що підлягають реалізації з аукціону, не дослідив факту відсутності належних доказів на підтвердження позиції відповідача. Зазначає про необхідність обрання належного способу захисту порушеного права позивача.

За результатами апеляційного розгляду ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 від 07.12.2017 (запис у Єдиному державному демографічному реєстрі 19721118-00457), орган, що видав 5332, та витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 13.12.2017 за № 5332-1138950-2017/а.с. 10, т. 1/.

07.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області із заявою від 07.02.2020 про передання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га та надання йому дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населеного пункту відповідно до графічних матеріалів номер земельної ділянки 5 (п`ять) (вх. № 38 від 07.02.2020) /а.с. 34, т. 1/.

До заяви позивачем додано схему бажаного розташування земельної ділянки в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5323285600:00:001:0106, копію паспорта та ідентифікаційного коду /а.с. 35 зворотній бік - 36, т. 1/.

Листом № 266/04-15 від 04.03.2020 Виконавчий комітет Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області повідомив ОСОБА_1 про те, що питання стосовно передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства буде розглянуто на черговій сесії Великосорочинської сільської ради /а.с.13, т.1/.

Рішенням п`ятдесят п`ятої сесії сьомого скликання Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 19.02.2020 Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону) визначено земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, землі запасу, не надані у власність чи користування, розташовані за межами населених пунктів на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області (перелік додається), право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні), зі зміною цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З метою підготовки документації до земельних торгів, виконавчому комітету сільської ради на земельні ділянки, зазначені у додатку цього рішення доручено: забезпечити виготовлення проекту землеустрою зі зміною цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; отримати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; отримати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення. Виконавцем торгів визначити приватне підприємство Регіональний інвестиційний центр аукціонів , за рахунок коштів якого здійснити фінансування підготовки лотів до продажу на торгах, з наступним відшкодуванням витрат виконавця за рахунок коштів переможця аукціону. Зокрема, до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, переданих у комунальну власність Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області для підготовки документації до земельних торгів включено земельну ділянку з кадастровим номером 5323285600:00:001:0106, площею 13,6416 га із цільовим призначенням: землі запасу /а.с. 7-8, т. 2/.

Також, Рішенням п`ятдесят п`ятої сесії сьомого скликання (друге засідання) Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 19.02.2020 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надано дозвіл на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 13,6416 га кадастровий номер 5323285600:00:001:0106, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (сіножаті), не наданих у власність чи користування, розташованої за межами населених пунктів на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, з метою продажу права оренди на неї на земельних торгах у формі аукціону, із зміною цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с. 37, т. 1/.

Рішенням п`ятдесят шостої сесії сьомого скликання Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок від 13.04.2020 відмовлено ОСОБА_1 , жителю міста Миргород Полтавської області, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, у зв`язку з тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 5323285600:00:001:0106 включена до переліку земельних ділянок, призначених для продажу права оренди на земельних торгах (у формі аукціону) /а.с. 14, т. 1/.

ОСОБА_1 , вважаючи рішення п`ятдесят шостої сесії сьомого скликання Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок від 13.04.2020 у частині відмови йому у наданні дозволу на розробку землеустрою протиправним, звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем надано належні, допустимі та достатні докази на обґрунтування правомірності рішення Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 13.04.2020 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з огляду на що дійшов висновку, що рішення Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 13.04.2020 у частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ґрунтується на вимогах чинного законодавства та фактичних обставинах, які мали значення для його прийняття.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи з огляду на таке.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 за № 2768-ІІІ (далі - ЗК України).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Згідно із пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації та зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтею 122 ЗК України.

Частиною 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 за № 280/97-ВР (надалі-Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини п`ятої статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до приписів частини першої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом частин 1, 2 статті 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Частиною 3 статті 136 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Як встановлено судовим розглядом, позивач є громадянином України, а тому має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, звертаючись до Великосорочинської сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність орієнтовною площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населеного пункту, приєднав до неї, зокрема, графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію паспорту та ідентифікаційного коду.

Позивачем в заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір.

Отже, позивачем надано необхідний та повний пакет документів, визначений статтею 118 Земельного кодексу України, що не спростовано відповідачем, а тому у відповідача виник обов`язок розглянути подане позивачем клопотання у строки, встановлені статтею 118 Земельного кодексу України.

Із доданих позивачем до заяви графічних матеріалів убачається, що бажаним місцем розташування земельної ділянки визначено ділянку 5 в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5323285600:00:001:0106.

За змістом спірного рішення підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідач указав на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5323285600:00:001:0106 включена до переліку земельних ділянок, призначених для продажу права оренди на земельних торгах (у формі аукціону).

Надаючи оцінку викладеним в спірному рішення мотивам відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, колегія суддів виходить з такого.

Як зазначалось вище, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, аналіз приписів статті 136 ЗК України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, ця ділянка не може відчужуватися, відтак наведені обставини є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Аналогічні правові висновки неодноразово висловлено у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 806/3708/15, від 03.04.2018 та від 02.10.2018 у справах № № 815/3059/17, 806/3708/15 відповідно, від 17.10.2019 у справі № 823/1120/16.

Як встановлено судовим розглядом, рішенням п`ятдесят п`ятої сесії сьомого скликання Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 19.02.2020 Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону) визначено земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, землі запасу, не надані у власність чи користування, розташовані за межами населених пунктів на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області (перелік додається), право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні), із зміною цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зокрема, до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, переданих у комунальну власність Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області для підготовки документації до земельних торгів, який є додатком до рішення п`ятдесят п`ятої сесії сьомого скликання Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 19.02.2020 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)", включено земельну ділянку з кадастровим номером 5323285600:00:001:0106, площею 13,6416 га із цільовим призначенням: землі запасу /а.с. 7-8, т. 2 /.

Також, рішенням п`ятдесят п`ятої сесії сьомого скликання (друге засідання) Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 19.02.2020 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надано дозвіл на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 13,6416 га кадастровий номер 5323285600:00:001:0106, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (багаторічні насадження), не наданих у власність чи користування, розташованої за межами населених пунктів на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, з метою продажу права оренди на неї на земельних торгах у формі аукціону, із зміною цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Отже, станом на момент прийняття рішення Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 13.04.2020 у частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, земельна ділянка, частину якої хотів отримати у власність позивач, була включена до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, а відповідачем розпочато підготовчі дії щодо проведення таких торгів, що виключало можливість здійснити безоплатну приватизацію такої земельної ділянки.

Зазначене відповідає правовому висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 620/1058/19.

З огляду на те, що земельна ділянка, площею 13,6416 га, кадастровий номер 5323285600:00:001:0106 включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з наведених у рішенні від 13.04.2020 підстав.

Крім того, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції щодо неврахування доводів позивача про те, що рішення від 13.04.2020 є протиправним, оскільки відповідач прийняв його з пропущенням строку, встановленого частиною 7 статтею 118 ЗК України для розгляду заяви про надання дозволу, з огляду на таке.

Як зазначалось вище, частиною 7 статті 118 ЗК України встановлено місячний строк розгляду клопотання особи щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивач подав заяву про надання дозволу на розробку землеустрою 07.02.2020, у той час як сільська рада прийняла оскаржуване рішення 13.04.2020.

Отже, відповідачем допущено порушення місячного строку розгляду клопотання позивача.

Також, слід зазначити, що строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов`язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правоможності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі й тих, які є предметом спору у цій справі. Тому пропуск цього строку сам по собі не свідчить про протиправність ухваленого рішення.

Зазначене відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а.

Отже, відповідачем надано належні, допустимі та достатні докази на обґрунтування правомірності рішення Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 13.04.2020 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про те, що рішення Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 13.04.2020 у частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ґрунтується на вимогах чинного законодавства та фактичних обставинах, які мали значення для його прийняття, є правомірним.

Доводи позивача, наведені у апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції.

Твердження позивача про те, що на момент звернення його із заявою про надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області рішення про віднесення такої ділянки до земель, які планується реалізувати з аукціону, не було прийнято, є таким, що не заслуговує на увагу, оскільки рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області прийнято 13.04.2020, тобто, після включення земельної ділянки, частину якої хотів отримати у власність позивач, до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.

За вказаних обставин, висновки Великої Палати Верховного Суду, сформовані у постановах від 28.11.18 у справі № 826/5735/16, від 23.01.19 у справі № 308/10112/16-а, колегією суддів не враховуються як такі, що сформовані за інших спірних правовідносин.

Суд першої інстанції надав оцінку всім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та врахував усі аргументи сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, у справі відсутні підстави для обрання належного способу захисту порушеного права позивача.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на висновки суду апеляційної інстанції та приписи статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 по справі № 440/3609/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін