Ухвала

від 30.12.2020 по справі 420/7626/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 420/7626/19

адміністративне провадження № К/9901/34710/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 420/7626/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕДІС УКРАЇНА до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕДІС УКРАЇНА звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати повністю Рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25 липня 2018 року № 854341/30622532;

- визнати протиправним та скасувати повністю Рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25 липня 2018 року № 854256/30622532;

- визнати протиправним та скасувати повністю Рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25 липня 2018 року № 853913/30622532;

- визнати протиправним та скасувати повністю Рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25 липня 2018 року № 854550/30622532;

- визнати протиправним та скасувати повністю Рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21 червня 2018 року № 808437/30622532;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні: № 513336 від 04 квітня 2018 року, № 521838 від 05 квітня 2018 року, №541424 від 10 квітня 2018 року, № 560469 від 12 квітня 2018 року, № 563125/45 від 13 квітня 2018 року, складені та подані на реєстрацію Позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх подачі на реєстрацію.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, відповідач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (підтвердження здійснення господарських операцій), викладені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 816/1422/17, від 07 лютого 2019 року у справі № 806/5086/15, від 20 грудня 2018 року у справі № 823/1688/16, від 28 лютого 2019 року у справі № 826/10838/15, від 17 січня 2018 року у справі № 804/8943/13-а, від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 31 січня 2020 року у справі № 520/10953/18.

Водночас скаржник не вказує, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на його думку, наявний у постановах Верховного Суду, а також не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.

Крім того, у касаційній скарзі зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 420/7626/19 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов