Рішення

від 23.12.2020 по справі 472/304/20

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/304/20

Провадження №2/472/204/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" грудня 2020 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Кучерявенка С.С.,

при секретарі Чорної О.В.,

прокурора Могили С.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області, в інтересах держави в особі: Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області, Веселинівської селищної ради Миколаївської області та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі: Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області, Веселинівської селищної ради Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення шкоди.

На обґрунтування своїх вимог в позовній заяві зазначив, що відповідно до розпорядження Веселинівської райдержадміністрації № 611-р від 27.12.2012 року ОСОБА_2 надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 39, 7676 га пасовищ для сінокосіння та випасання худоби із земель державної власності, не наданих у власність чи користування, в межах території Зеленівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

28.12.2012 року між Веселинівською райдержадміністрацією та відповідачем було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідач отримав в строкове користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 39,7676 га для сінокосіння та випасання худоби, кадастровий номер 4821780300:01:000:0798.

Згідно висновку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, вартість земельної ділянки площею 39,7676 га складає 1249037 грн.

Під час обстеження 25.05.2018 року державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області вказаної земельної ділянки було встановлено, що відповідач розорав орендовану земельну ділянку та вирощував на ній зернові культури, тим самим використовуючи земельну ділянку не за цільовим призначенням порушив умови укладеного договору оренди, в звязку з чим відносно ОСОБА_2 було складено протокол про

адміністративне правопорушення, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення та припис про усунення порушень земельного законодавства.

Крім цього, вказані порушення вимог земельного законодавства є систематичними, зокрема за результатами перевірки стану використання спірної земельної ділянки у 2017 році виявлено аналогічні порушення

В зв`язку з цим прокурор просив розірвати вказаний договір оренди землі, повернути спірну земельну ділянку та стягнути шкоду, завдану нецільовим використанням земельної ділянки.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтрима в тому ж обсязі і з тих же підстав та просив їх задовольнити.

Представник Веселинівської райдержадміністрації в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Веселинівської селищної ради Коржинський Б.Г. в судовому засіданні позовні вимоги прокурора підтримав повністю, просить розірвати оспорюваний договір та відшкодувати спричинену шкоду. Одночасно повідомив, що Веселинівською селищною радою було укладено додаткову угоду від 06.08. 2020 року до договору оренди вказаної земельної ділянки.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засіднання не з`явився, надав заяву, в якій підтримує в повному обсязі позовні вимоги прокурора.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином , в порядку визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України . Водночас відповідач звернувся до суду із клопотаннями, в яких просив відкласти розгляд справи, через запровадження карантину. Судом вказані клопотання неодноразово були задоволенні, а судові засідання відповідно відкладенні. Відзив на позовну заяву відповідач не надавав. Задля розгляду справи в розумні строки , судом було направлено листи відповідачу про можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції, однак відповідач не скористався цією моживістю.

З огляду на приписи ст.ст. 12 , 13 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі відповідача за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в справі матеріали, суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів, приходить до переконання про необхідність задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 28.12.2012 року між Веселинівською райдержадміністрацією (орендодавцем) та відповідачем ОСОБА_2 (орендарем) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідач отримав в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 39, 7676 га пасовищ для сінокосіння та випасання худоби строком на 10 років, який зареєстровано у Веселинівському відділі земельних ресурсів 28.12.2012 р. за № 482178034002532, кадастровий номер земельної ділянки 4821780300:01:000:0798.

П.15-16 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для сінокосіння та випасання худоби. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до п. 18-19 договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється із розробленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Інші умови передачі земельної ділянки в оренду це заборона зміни цільового призначення земельної ділянки. Згідно з вихідною земельно-кадастровою інформацією, умовами відведення земельної ділянки, погодженням комісії від 29.10.2012р. №49, висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища № 01-04/5780-05, які містяться в проекті землеустрою, щодо вказаної земельної ділянки встановлені обмеження прав користування - ділянку використовувати виключно за цільовим призначенням та заборона нецільового призначення.

За змістом п. 28 договору орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 31 договору орендар, серед іншого, зобовязаний виконувати встановлені щодо земельної ділянки обмеження в обсязі, передбаченому законом та цим договором, використовувати земельну ділянку тільки за цільовим призначенням.

Підстави припинення дії договору визначені в п. 37 оспорюваного договору.

25.05.2018 року державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області після обстеження вказаної земельної ділянки було встановлено, що відповідач обробив орендовану земельну ділянку сільськогосподарською технікою та засіяв її зерновими культурами, тим самим використав земельну ділянку не за цільовим призначенням.

В зв`язку з цим, відносно ОСОБА_2 10.07.2018 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ст. 53КУпАП у виді штрафу в сумі 170,00 грн, який правопорушником сплачено 22.08.2018 року.

06.07.2018 року державним інспектором винесено припис про усунення порушень земельного законодавства.

Внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у 2018 році, державі завдано шкоду в сумі 16255,0280 грн, яка відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про охорону земель особи, винні в порушенні законодаства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно з законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє виних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Така шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Верховний Суд України в п. п. 12,16 постанови Пленуму № 7 віж 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснив, що у випадках самовільного зайняття змельних ділянок, псуваня, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до ст. 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України в повному обсязі особами, що її заподіяли.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода заподіяна відповідачем внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у добровільному порядку не сплачена, у зв`язку з чим підлягає стягненню в судовому порядку.

Вказані порушення вимог земельного законодавства є систематичними, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства проведеної державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 12.06.2017р. та актом обстеження земельної ділянки від 12.06. 2017р..

При цьому факт, продовження використання земельної ділянки не за цільовим призначенням зафіксовано також протоколом огляду земельної ділянки від 24.10.2019 р., згідно якого, вказана земельна ділянка оброблена після збору врожаю соняшника і підготовлена для подальшого засівання.

В матеріалах справи відсутні дані щодо оскарження відповідачем постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, а факт сплати відповідачем штрафу та відшкодування нарахованої шкоди підтверджують визнання ним допущених порушень земельного законодавства при використанні спірної земельної ділянки.

При цьому слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 28.01.2019р. у справі № 473/4413/17 вказав, що при істотному порушенні умов договору оренди землі (а саме нецільовому використанню земельної ділянки), для дострокового його розірвання за рішенням суду достатньо встановлення самого факту такого істотного порушення, а подальше його усунення не позбавляє орендодавця права вимагати розірвання договору у зв`язку із невиконанням його умов.

Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 468/1498/17-ц від 22.01.2020 року.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади,

орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

Наведені вище вимоги закону прокурором дотримані, що підтверджується змістом позовної заяви. Про звернення до суду прокурор повідомив Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Веселинівську районну державну адміністрацію та Веселинівську селищну раду Веселинівського району.

На підставі ст.ст. 2,4,6,7,8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад Веселинівською селищною радою прийнято рішення №1 від 06.09.2016 року Про добровільне об`єднання територіальних громад , яким припинено , окрім інщих, юридичну особу- Зеленівську сільську раду шляхом приєднання до Веселинівської селищної ради, яка є її правонаступником з дня набуття повноважень Веселинівською селищною радою, обраною Веселинівською селищною об`єднаною територіальною громадою.

У відповідності з вимогами Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад та розпорядження Кабінету Міністрів України Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад № 60-р від 31.01.2018 року, Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 6517/0/14-18-СГ від 26.09.2018 року передано територіальній громаді сіл в особі Веселинівської селищної ради у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, про що 27.09.2018 складено відповідний акт приймання -передачі.

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на спірну земельну ділянку 29.11.2019 року, зареєстровано право комунальної власності, де власником зазначено Веселинівську селищну раду , про що вчинено запис № 3447784.

Таким чином, на цей час фактичним власником спірної земельної ділянки є Веселинівська об`єднана територіальна громада в особі Веселинівської селищної ради, тому спірна земельна ділянка підлягає поверненню у розпорядження територіальної громади сіл в особі вказаного органу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з загальним правилом, визначеним ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Але, при цьому, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються земельної ділянки та відповідно до ч.1 ст. 2 Земельного кодексу України є земельними відносинами, при вирішенні питання про розірвання договору оренди землі (дострокового припинення земельних відносин) слід враховувати вимоги Земельного кодексу України щодо

дострокового припинення права відповідача користуватись орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Згідно зі ст ст. 34, 93, 96 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до ч.9 ст. 93 Земельного кодексу України та ч.2 ст. 792 ЦК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Із змісту ч.1 ст. 32 Закону України Про оренду землі слідує, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження обєкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до положень ст.ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно з п. ґ ч.1 ст. 141, ст. 143 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до Договору оренди землі орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для сінокосіння та випасання худоби загальною площею 32,3912 гектарів пасовищ, кадастровий номер земельної ділянки 4821780300:01:000:0799. Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим договором. Орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку тільки за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У з`вязку з цим сторони мають безумовно дотримуватись умов, визначених укладеним між ними договором до тих пір, доки такі умови відповідним чином не будуть змінені або відмінені сторонами.

Відповідач допустив неодноразове нецільове використання орендованої земельної ділянки, що відповідно до ст. 651 ЦК України, ст. 32 Закону України Про оренду землі , п. ґ ч.1 ст. 141, ст. 143 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди землі.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач не виконує своїх передбачених договором та законом обов`язків по використанню орендованої земельної ділянки за її цільовим призначенням, оскільки здійснює вирощування сільськогосподарських культур на землях, призначених для сінокосіння та випасання худоби.

Вказані обставини є достатньою підставою для розірвання договору оренди землі через невиконання орендарем своїх зобов`язань за договором щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки

від 06.08.2020 року на думку суду не має правового значення при розгляді вказаного спору.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання про те, що відповідач використовував орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, тобто замість сінокосіння та випасання худоби використовував земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур, здійснюючи ведення товарного сільськогосподарського виробництва, чим істотно порушив умови укладеного договору оренди, що є підставою для задоволення позовних вимог прокурора про дострокове розірвання вказаного договору оренди землі з поверненням земельної ділянки у розпорядження органу, уповноваженому розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення та стягнення шкоди.

Вказаний висновок узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 02.09.2019р. у справі № 623/2421/16-ц (провадження № 61-24009св18), від 28.01.2019 р. у справі № 473/4413/17 (провадження 61-40320св18), від 22.01.2020р. у справі № 468/1498/17-ц (провадження № 61-36544св18), від 06.04.2020р. у справі № 707/658/17 (провадження № 61-17009св18).

Оскільки позов підлягає задоволенню, тому з відповідача на користь прокуратури Миколаївської області (якою перераховані відповідні суми судового збору) підлягають стягненню витрати, понесені на оплату судового збору за позовну заяву в сумі 22939,55 грн.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 76-89 , 141 , 258 , 259 , 263-265 , 268 , 273 ЦПК України , суд,

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури (провулок Костенка, 2 м. Вознесенськ Миколаївської області) в інтересах держави в особі Веселинівської районної державної адміністрації (вул. Мозолевського, 14 смт Веселинове Веселинівського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04056635), Веселинівської селищної ради (вул. Мозолевського, 14 смт Веселинове Веселинівського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04376044), Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (просп. Миру, 34 м. Миколаїв Миколаївської області, ЄРДПОУ 39825404) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки повернення земельної ділянки та стягнення шкоди - задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі, укладений 28.12.2012 року між Веселинівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 , зареєстрований Веселинівським відділом земельних ресурсів 28.12.2012 за № 482178034002532.

Зобов`язати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку площею 39,7676 га (кадастровий номер 4821780300:01:000:0798), вартістю 1249037 грн., що розташована в межах Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області у розпорядження територіальної громади сіл, в особі Веселинівської селищної ради Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до бюджету Веселинівської селищної ради Веселинівського району (Банк одержувача Казначейство України, МФО банку 899998, рахунок UA868999980000031410611014374, отримувач Веселинівське УК/отг смт Веселинівсь.сел.рада /24062200, ЄДОПОУ37363365) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 16255 (шістнадцять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень 03 (три) копійки, яка спричинена використанням не за цільовим призначенням земельної ділянки площею 39, 7676 га, що розташована в межах території Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Миколаївської області (р/р UA 748201720343150001000000340, код ЄДРПОУ 02910048, банк ДКСУ м. Києва МФО 820172) судовий збір сплачений за подачу позову в

сумі 22939,55 (двадцять дві тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 55 (п`ятдесят п`ять) копійок.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено "28" грудня 2020 року.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіС. С. Кучерявенко