Ухвала

від 10.12.2020 по справі 761/39975/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/39975/20

Провадження № 2-з/761/1360/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Петришака Андрія Ярославовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу і трьох процентів річних від простроченої суми, -

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу і трьох процентів річних від простроченої суми.

Одночасно з цим до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в сумі 151 123,77 дол. США (сто п`ятдесят одна тисяча сто двадцять три долари США 77 центів), які знаходяться на банківських рахунках Відповідача; накласти арешт на належні ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ): частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРАТІВАГРОІНВЕСТ", код ЄДРПОУ 40838909, розмір 100 %, що становить 1000,00 грн., житловий будинок, адреса: АДРЕСА_2 ., земельну ділянку, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1500 га, адреса: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 0523155100:01:001:0020., земельну ділянку, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,3182 га, адреса: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 0523155100:01:001:0021.

Заява вмотивована тим, що ОСОБА_1 до ОСОБА_2 подано позовну заяву про стягнення суми боргу і трьох процентів річних від простроченої суми.

Згідно поданої позовної заяви вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 серпня 2020 року укладено договір позики у формі боргової розписки, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошову позику в розмірі 151 000,00 (сто п`ятдесят одна тисяча доларів США) зі строком повернення 20 листопада 2020 року, що на дату укладення Договору еквівалентно 4 197 800,00 грн. (чотири мільйони сто дев`яносто сім тисяч вісімсот гривень 00 копійок) (курс гривні до долара 27,8 грн. за 1 дол. США).

У зв`язку із неналежним виконанням умов договору у відповідача станом на час подання позовної заяви виникла заборгованість перед позивачем, а саме: 151 123,77 дол. США (сто п`ятдесят одна тисяча сто двадцять три долари США 77 центів).

Відтак, предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів у загальній сумі 151 123,77 дол. США (сто п`ятдесят одна тисяча сто двадцять три долари США 77 центів), що становить великий розмір. Зазначена заборгованість виникла на основі Договору позики, що підтверджує реальність спірних правовідносин між сторонами.

Представник позивача зазначає, що на даний час відсутні будь-які підстави вважати, що Відповідач не визнає свої боргові зобов`язання за Договором позики, одночасно Відповідач продовжує ухилятись від взятого на себе зобов`язання, що свідчить про наявні у нього фінансові труднощі, через які виконати взяті на себе зобов`язання він не у змозі.

Позивачем встановлено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відповідачу належить 100 % частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРАТІВАГРОІНВЕСТ", код ЄДРПОУ 40838909, розмір якого становить 1000,00 грн.

Крім того, згідно відомостей, наявних в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Відповідачу на праві приватної власності належне наступне нерухоме майно:

- житловий будинок, адреса: АДРЕСА_2 .

- земельна ділянка, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1500 га, адреса: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 0523155100:01:001:0020.

- земельна ділянка, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,3182 га, адреса: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 0523155100:01:001:0021.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Встановлено, що предметом спору є стягнення грошових коштів у загальній сумі 151 123,77 дол. США (сто п`ятдесят одна тисяча сто двадцять три долари США 77 центів).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так, відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З врахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд дослідивши матеріали позовної заяви, заяву про забезпечення позову та надані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року N 9).

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу стягнення грошових коштів у загальній сумі 151 123,77 дол. США (сто п`ятдесят одна тисяча сто двадцять три долари США 77 центів).

Разом із тим, заявником не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження підстав вважати, що виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову, може бути утрудненим чи неможливим.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відтак, заявник не обґрунтував належним чином необхідність вжиття вказаного заходу забезпечення позову і не зазначив причини, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Петришака Андрія Ярославовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу і трьох процентів річних від простроченої суми - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: