Постанова

від 30.12.2020 по справі 641/7556/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

30 грудня 2020 року

м. Харків

справа № 641/7556/20

провадження № 22-ц/818/5783/20

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Яцини В.Б., Маміної О.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія

третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія , третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2020 року, постановлену суддею Янцовською Т.М., -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія , третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2020 року справу передано на розгляд до Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху з підстав невідповідності позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Ухвалою цього ж суду від 06 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що нею, на виконання вимог ухвали суду від 29 жовтня 2020 року про залишення її позовної заяви без руху 03 листопада 2020 року було надано уточнену позовну заяву, яка сформована та роздрукована з системи електронний суд.

Також вказує, що подана позовна заява була скріплена її власним електронним підписом в сервісі Електронний суд з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що 03 листопада 2020 року вх. № 27292 до суду надійшла позовна заява на виконання вимог ухвали суду від 29 жовтня 2020 року. Уточнена позовна заява було сформована та роздрукована з системи Електронний суд . Оскільки станом на 06 листопада 2020 року Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не затверджено, та вона не діє, тому відсутні правові підстави для звернення до суду в системі Електронний суд , що унеможливлює її прийняття судом в електронній формі.

Також зазначив, що система Електронний суд не є тотожною Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а за змістом ч. 4 ст. 14 ЦПК є лише одним елементом ЄСІТС засобом комунікації між судом та учасниками справи з метою надсилання документів по справі, які можуть заміняти паперові документи лише у випадках, прямо передбачених у законі.

Також всупереч вимогам ч. 1 ст. 177 ЦПК України не було надано копій позовної заяви для учасників справи.

Оскільки вимоги ухвали суду від 29 жовтня 2020 року про залишення позовної заяви без руху позивачем виконані не були, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 55 , 124 Конституції України , ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України , звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно із ч. 2 ст. 175 ЦПК України , позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України , особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (надалі ЄСІТС), можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний підпис , якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Пунктом 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування ЄСІТС: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Відповідно до пп.15.15 п.15 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України , ЄСІТС починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У номері Голосу України за 01 грудня 2018 опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС. З 01 січня 2019 ЄСІТС буде функціонувати в тестовому режимі, а дослідна експлуатація системи розпочнеться з 01 березня 2019 року.

Листомвід 28 лютого 2019 року № 15-4999/19 Державна судова адміністрація України повідомила, що на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19, надіслала до Державного підприємства Редакція газети Голос України лист з проханням опублікувати 01 березня 2019 року оголошення в газеті Голос України про відкликання оголошення, опублікованого 01 грудня 2018 року № 229 (6984) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Таким чином, після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , пов`язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не набувають чинності.

В той же час, на підставі вимог наказу Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 Про проведення тестування підсистеми Електронний суд у місцевих та апеляційних судах у всіх місцевих та апеляційних судах України запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми Електронний суд , у ході якого всім судам та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції.

Крім того, листом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2019 року №15-1446/19 судам додатково роз`яснено, що отримані місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему Електронний суд мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Отже надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд , розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постановах від 10 вересня 2019 року у справі №640/1374/19, 06 серпня 2019 року у справі №2340/4648/18 та 22 серпня 2019 року у справі №520/20958/18.

Отже, тестовий режим функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не дає підстав суду для неприйняття процесуальних та інших документів у електронному вигляді, з використанням сервісу Електронний суд .

З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія , третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Документ сформований в системі Електронний суд 27 вересня 2020 року.

Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням РСУ від 26 листопада 2019 року №30 (в ред. рішення РСУ від 02 березня 2018 року №17 із змінами), далі - Положення про АСДС, передбачає можливість до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи використання судами в тестовому режимі окремих інструментів електронного правосуддя, серед яких і підсистема Електронний суд .

Наказом ДСА України від 22 грудня 2018 року №628 Про проведення тестування підсистеми Електронний суд запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Отже, починаючи з 22 грудня 2018 року існує можливість прийняття місцевими та апеляційними судами заяв та інших процесуальних документів, поданих особами через підсистему Електронний суд .

Колегія суддів звертає увагу, що можливість використання електронних документів та організаційно-правові засади електронного документообігу також передбачені Законом України Про електронні документи та електронний документообіг .

Відповідно до ч. 2ст. 9 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Таким порядком електронного документообігу, визначеним для судів у розумінні статті 9 вищезгаданого Закону, є Положення про АСДС.

Відповідно до статті 8 цього Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 18 Закону України Про електронні довірчі послуги , електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Тобто згадані норми Закону також передбачають визнання юридичної сили електронних документів, підписаних електронним підписом.

Пунктом 2 розділу XI Положення про АСДС передбачено, що учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Згідно пунктів 3-5 Положення про АСДС особи, за допомогою зареєстрованого електронного кабінету формують проекти (створюють шляхом заповнення відповідних форм, редагують, долучають), підписують та подають до суду і ОСП електронні запити, скарги, пропозиції та інші не процесуальні звернення, що стосуються діяльності таких органів, а також отримують відповідь на них.

Для формування проектів електронних документів особи використовують загальні форми, створені адміністратором або створюють власні форми засобами електронного кабінету з можливістю їх збереження в підсистемі електронного суду та повторного використання. Адміністратор може встановлювати додаткові технічні обмеження щодо форм та змісту електронних документів (щодо розміру, формату тощо).

Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан "Оригінал" такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства.

Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Крім того, з огляду на те, що подання документу через систему Електронний суд без використання власного електронного цифрового підпису неможливо, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заява ОСОБА_1 не містить належного підпису особи, яка її подає.

Також колегія суддів зазначає, що за загальним правилом, передбаченим ч.1 ст. 77 ЦПК України , позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Згідно ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Перевіряючи позовну заяву ОСОБА_1 на відповідність вимогам статті 77 ЦПК України , суд першої інстанції дійшов висновку, зокрема, про те, що заявником не надано копій позовної заяви відповідно до кількості учасників справи та що заява не містить особистого підпису позивачки, оскільки подана ним через її формування в системі Електронний суд , про що було постановлено ухвалу від 29 жовтня 2020 року, якою позовну заяву залишено без руху.

Дійшовши вказаного висновку, суд не звернув уваги на те, що позовну заяву було подано через підсистему Електронний суд , а тому відсутні підстави вважати, що у суду існує необхідність в отриманні копій позовної заяви, яка сформована і подана у вигляді електронного документу, оскільки електронний документ - позовна заява може бути направлена відповідачам у підсистемі Електронний суд , або на офіційні електронні адреси відповідачів - органів державної влади, що містяться в Єдиній базі електронних адрес суб`єктів владних повноважень, або працівники апарату суду за допомогою функції друку електронного документа мають можливість сформувати належну кількість копій позовної заяви, а відтворення копії заяви потребує використання однієї й тієї ж функції друку документа.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про невідповідність позовної заяви ОСОБА_1 вимогам статті 177 та 175 ЦПК України не можуть бути визнані обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам процесуального закону.

Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України , підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367 , 374 , 379 ЦПК України , суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2020 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - В.Б. Яцина

О.В. Маміна