Ухвала

від 24.12.2020 по справі 753/20710/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20710/20

провадження № 1-кс/753/4061/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2020 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника ТОВ «Емейбі Інновейшн Трейдінг» адвоката ОСОБА_3 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Емейбі Інновейшн Трейдінг» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018100020009860, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

УСТАНОВИВ

07.12.2020 адвокат ОСОБА_3 ,яка дієв інтересахТОВ «ЕмейбіІнновейшн Трейдінг»звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018100020009860.

В обґрунтування клопотання зазначила, що ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 10.12.2018 накладено арешт на об`єкт нерухомого майна №1284762880000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18-Г, який на праві власності належить ТОВ «ЕмейбіІнновейшн Трейдінг»вмежах кримінальногопровадження № 12018100020009860 від 09.11.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України

Під час ухвалення рішення про застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею визнано обґрунтованими доводи слідчого, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного майна може призвести до наслідків у вигляді його перепродажу, що перешкодить кримінальному провадженню. Вищевказаний об`єкт нерухомості може бути відчужений на користь третіх осіб, що ускладнить та може унеможливити повернення майна законному власнику.

Однак,заявник вважає,що слідчимсуддею арештнакладений безпідставно.Зазначає,що клопотанняоргану досудовогорозслідування належнимчином необґрунтовано,оскільки відсутнійзв`язокміж матеріаламикримінального провадженнята обставинамивикладеними вклопотанні,в якомуслідчий обґрунтовуєнеобхідність накладенняарешту.Не доведенонаявність достатніхпідстав вважати,що нерухомемайно самепо собіабо всукупності зіншими речамиі документамикримінального провадженнямають суттєвезначення длявстановлення важливихобставин укримінальному провадженніта відповідаютькритеріям ст.170КК України.Відповідно доВитягу зДержавного реєструречових правна нерухомемайно прореєстрацію прававласності «ЕмейбіІнновейшн Трейдінг»є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18-Г.

Таким чином, ухвала слідчого судді від 10.12.2018 про накладення арешту є незаконною, та не узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 173 КПК України, а накладений арешт на майно підлягає скасуванню.

На підставі вище викладеного заявник просив скасувати арешт накладений на об`єкт нерухомого майна № 1284762880000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18-Г, який на праві власності належить ТОВ «ЕмейбіІнновейшн Трейдінг»вмежах кримінальногопровадження № 12018100020009860 від 09.11.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України

В судовому засіданні представник заявника клопотання підтримала та просила задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував мотивуючи тим, що майно на яке накладено арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні і вимагає відповідних заходів щодо його збереження. Відтак з метою запобігання відчуження об`єкта нерухомого майна або його зміні, з метою проведення об`єктивного досудового слідства, потреба в арешті вказаного майна не відпала.

Вислухавши доводи представника заявника, слідчого, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.

До Дарницького УП ГУ НП у м. Києві надійшла заява від Голови ліквідаційної комісії ПП "ДАСКО", з приводу того, що невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи приміщенням, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18-Г, що належить ПП "ДАСКО", завдавши останньому збитків в особливо великих розмірах.

На підставі поданої заяви, Дарницьким управлінням поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100020009860 від 09.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

06.12.2018 об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі, реєстраційний номер №1284762880000, що за адресою м. Київ, вул. Тепловозна, 18-Г, згідно постанови слідчого, визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження №12018100020009860.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 10.12.2018 накладено арешт на об`єкт нерухомого майна №1284762880000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18-Г, який на праві власності належить ТОВ «ЕмейбіІнновейшн Трейдінг»вмежах кримінальногопровадження № 12018100020009860 від 09.11.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У якості правової підстави для застосування такого заходузабезпечення кримінальногопровадженняякарешт нежитлових приміщень зазначено, що постановою слідчогоСВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві від 06.12.2018об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18-Г,визнано речовим доказом у кримінальному, на час розгляду клопотання, у слідчого судді були достатні підстави для висновку, що майно, вказане у клопотанні слідчого, повинно бути арештовано за для забезпечення потреб досудового розслідування та з метою недопущення його відчуження.

При цьому, слідчим суддею встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям визначеним ст. 98 вказаного Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Отже, власник або володілець майна під час розгляду клопотання про скасування арешту майна повинен довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зі змісту клопотання вбачається, що на, думку його автора, накладення арешту було вчинено незаконно та без жодних правових підстав.

Проте, з такими доводами клопотання не можна погодитись.

Відповідно до вимог ст. ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, оскільки, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування на даний час триває.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ТОВ «ЕмейбіІнновейшн Трейдінг»обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства. Також, слідчим суддею встановлено, що на даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ТОВ «ЕмейбіІнновейшн Трейдінг»та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Отже враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а ризик, що ТОВ «ЕмейбіІнновейшн Трейдінг»може розпорядитися майном продовжує існувати, доводи клопотання про те, що арешт накладено безпідставно та в його в подальшому застосуванніарешту майна відпала потреба, суд вважає безпідставними.

Крім того, в судовому засіданні слідчим було обґрунтовано необхідність в подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, так як мета накладення арешту у кримінальному провадженні, на даний час не досягнута.

На підставі викладеного, керуючись статтями 98, 131, 132, 170, 174, 309 Кримінального процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Емейбі Інновейшн Трейдінг» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018100020009860, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 30.12.2020.

Слідчий суддя: ОСОБА_1