Рішення

від 22.12.2020 по справі 463/2100/20

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/2100/20

Провадження № 2/463/869/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Грицка Р.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Козак М.В.,

представника позивача - Панчук Т.Б.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Хом`яка І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Приватна організація Дитячий будинок Благодать про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім цього, просить стягувати з ОСОБА_1 на користь Приватної організації Дитячий будинок Благодать аліменти на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до актового запису № 3398 від 27.06.2006 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в графі мати зазначено ОСОБА_3 , в графі батько - ОСОБА_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 видане Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції 27.06.2006 року). Згідно з рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 01.06.2011 року у справі № 2-710-2011 року, мати ОСОБА_3 позбавлена батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописки, виданою Управлінням Служба у справах дітей від 20.02.2020 року № 38, малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина влаштована на тимчасове проживання та виховання за заявою батька ОСОБА_1 у Приватну організацію Приватний дитячий будинок Благодать , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 10.06.2016 № 364 Про влаштування малолітньої ОСОБА_2 в Приватну організацію Приватний дитячий будинок Благодать . Малолітня ОСОБА_2 з 07.06.2016 року по даний час проживає, перебуває на вихованні та утриманні у Приватній організації Дитячий будинок Благодать . Згідно з довідкою від 24.09.2019 року № 185-У, виданою Ліцеєм Просвіта Львівської міської ради, ОСОБА_2 навчається у 8 класі ліцею Просвіта . Згідно з характеристикою, ОСОБА_2 навчається в ліцеї другий рік. За час навчання дівчина зарекомендувала себе неоднозначно. Психічні процеси розвинені на достатньому рівні. Учениця часто неуважна. В дівчини відсутня будь-яка мотивація, в тому числі і шкільна. Учениця не має улюбленого предмету, абсолютно не зацікавлена в навчальній діяльності. Уроки відвідує не систематично, не проявляє на них жодної активності. Дівчинку рідко можна побачити в хорошому настрої. Самооцінка різко занижена, схильна втікати від своїх проблем. Дівчина уникає спілкування та будь-якої допомоги. З однокласниками веде себе відсторонено, прагне уникати їх. Має досить вузьке коло спілкування. Товаришує лише з вихованцями дитячого будинку Благодать . Згідно з висновком про стан здоров`я, виданим Дитячим поліклінічним відділенням № 1 КНП Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева від 20.08.2019 року, малолітня ОСОБА_2 здорова. Як вбачається з повідомленнями Приватної організації Дитячий будинок Благодать від 25.12.2019 року та від 24.02.2020 року,протягом 2019 року і по даний час ОСОБА_1 жодного разу не навідував доньку у дитячому будинку, не цікавився станом здоров`я, умовами проживання, інтересами та уподобаннями. Малолітня ОСОБА_2 своєю заявою від 24.02.2020 року виявила бажання щодо позбавлення батька ОСОБА_1 батьківських прав щодо неї. Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, неодноразово зверталась з позовом про позбавлення батьківських прав до ОСОБА_1 відносно малолітньої дочки ОСОБА_2 , оскільки батько ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не цікавиться станом здоров`я, розвитком, навчанням, досягненнями, не спілкується з дитиною, матеріально її не отримує. Рішеннями Личаківського районного суду м.Львова від 16.04.2014 у справі № 2-463/851/2014, від 13.11.2018 року у справі № 463/2401/18, у задоволені позову Органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав було відмовлено. На адресу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради поступали заяви ОСОБА_1 щодо повернення йому на виховання та спільне проживання малолітньої дочки ОСОБА_2 з Приватної організації Дитячий будинок Благодать . Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов від 04.04.2019 року, складеного спеціалістом Служба у справах дітей Новороздільської міської ради, за адресою: АДРЕСА_3 , встановлено, що за вказаною адресою проживав без реєстрації ОСОБА_1 За адресою проживання не створено умов для проживання, виховання та розвитку дитини. В квартирі брудно, безлад, помешкання потребує ремонту. На адресу реєстрації батька ОСОБА_1 скеровано запрошення (лист від 21.01.2020 №260001-вих-6892 та від 14.02.2020 №260001-вих-10919) на засідання комісії з питань захисту прав дитини, щодо неналежного виконання батьківських обов`язків відносно малолітньої дочки ОСОБА_2 . Батько ОСОБА_1 на засідання комісії не з`явився та не повідомив про причини відсутності. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Справа поступила до суду 06.03.2020 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 30.03.2020 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

Підготовчі судові засідання 05.05.2020 року, 11.06.2020 року, 02.07.2020 року відкладалися, у зв`язку із запровадженням карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID -19 , а також у зв`язку із перебуванням головуючого-судді на листку непрацездатності.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 29.09.2020 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві. Додатково пояснила, що протягом останніх чотирьох років малолітня дитина проживає в Приватній організації Дитячий будинок Благодать , відповідач час від часу відвідував свою малолітню доньку ОСОБА_2 , однак ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не цікавиться станом здоров`я, розвитком, навчанням, досягненнями своєї доньки, не створив умови для проживання, виховання та розвитку дитини.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що систематичних зверненнях з позовами про позбавлення його батьківських прав за аналогічних підстав вбачається упередженість та змова державних органів умисно позбавити його батьківських прав. Відповідач висловив бажання повернути дитину, назвав причинами невідвідування дитини карантинні обмеження та значну відстань від місця проживання до місця перебування дитини, оскільки проживав за межами м.Львова, а саме у Львівській області м.Новий Розділ. Крім того пояснив, що через свою матір передає кошти, остання купує необхідні речі, одяг для його доньки, з донькою він спілкується по телефону, час від часу навідує дитину, приходячи до школи і дає їй кошти на особисті потреби. Його дохід складає заробітна плата, яку він отримує на посаді різноробочого у ЛКП ШРП Личаківського району. Одночасно повідомив, що він звертався із заявами до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради щодо повернення йому на виховання та спільне проживання малолітньої доньки, однак йому в цьому відмовили, з підстав неналежних житлово-побутових умов. Просить не позбавляти його батьківських прав та відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримав, та пояснив що малолітня ОСОБА_2 з 2016 року знаходиться у Приватній організації Дитячий будинок Благодать . Батько до дитини навідувався рідко, після рішення Личаківського районного суду м.Львова від 13.11.2018 року, відповідач ОСОБА_1 зобов`язувався створити житлові умови для своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 , однак ситуація не змінилася. Відповідач не цікавиться дитиною, не знає які у неї вподобання. У 2019 році відповідач декілька разів відвідував дитину, телефонував їй. У 2020 році з січня по березень місяць дитиною не цікався взагалі. Просить позов задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач є батьком малолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3), яка за розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради № 364 від 10.06.2016 року, влаштована в приватну організацію Приватний дитячий будинок Благодать (а.с.7).

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 01.06.2011 року у справі № 2-710/2011 за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, позбавлено ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітніх доньок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5-6).

Згідно з рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 13.11.2018 року у справі № 463/2401/18 за позовом Органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, у задоволені позову відмовлено (а.с.14).

Спеціалістами служби (управління) у справах дітей Новороздільської міської ради було здійснено обстеження житлово-побутових умов проживання відповідача згідно якого встановлено, що для дитини не створено належні умови, необхідні для повноцінного життя, розвитку та виховання ( а.с.17).

Згідно з висновком Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.02.2020 № 260001-вих-14602, визнано за доцільне позбавити батьківських прав відповідача, так як він тривалий час ухиляється від виконання обов`язків з виховання та утримання дитини, не цікавиться станом здоров`я, розвитком, навчанням, досягненнями, матеріально дитину не утримує (а.с.4).

Як вбачається з довідки Ліцею Просвіта від 24.09.2019 року № 185-У, ОСОБА_2 навчається в ліцеї другий рік. За час навчання дівчина зарекомендувала себе неоднозначно. Психічні розлади розвинені на достатньому рівні. Увага не стійка, учениця часто не уважна. В дівчини відсутня будь-яка мотивація, в тому числі і шкільна. Учениця не має улюбленого предмету, абсолютно не зацікавлена в навчальній діяльності. Уроки відвідує не систематично, не проявляє на них жодної активності. Дівчину рідко можна побачити в хорошому настрої, самооцінка різко занижена. ОСОБА_2 схильна втікати від своїх проблем, уникає спілкування та будь-якої допомоги, з однокласниками веде себе відсторонено, прагне їх уникати. Має досить вузьке коло спілкування, товаришує лише з вихованцями дитячого будинку Благодать (а.с.13-14).

Відповідно до розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 10.06.2016 року № 364 Про влаштування малолітньої ОСОБА_2 в приватну організацію Приватний дитячий будинок Благодать , вбачається, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 влаштовано на тимчасове проживання та виховання у приватну організації Приватний дитячий будинок Благодать (а.с.7).

Згідно з довідкою Приватної організації Дитячий будинок Благодать від 24.02.2020 року вбачається що у їхньому закладі проживає та виховується малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до розпорядження Залізничної районної адміністрації від 10.06.2016 року № 364. ОСОБА_2 навчається у 8 класі ліцею Просвіта Львівської міської ради. Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 13.11.2018 року, було відмовлено у позбавленні батьківських прав ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 , так як батько дівчинки обіцяв влаштуватись на роботу і забрати доньку додому для спільного проживання. Однак, протягом 2019 року і по даний час ОСОБА_1 жодного разу не навідував доньку, ні у дитячому будинку, ні у навчальному закладі, де вона навчається, не цікавиться її станом здоров`я, умовами проживання, інтересами та уподобаннями (а.с.11).

Згідно з висновком про стан здоров`я, виданим Дитячим поліклінічним відділенням № 1 КНП Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева від 20.08.2019 року, малолітня ОСОБА_2 здорова (а.с.8).

Із написаної заяви малолітньою ОСОБА_2 на ім`я начальника Служби у справах дітей Залізничної районної адміністрації Тинської Б.Т. від 24.02.2020 року вбачається, що ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення її батька ОСОБА_1 батьківських прав щодо неї (а.с.10).

Заслухана в судовому засіданні малолітня дитина ОСОБА_2 пояснила, що з батьком у неї відносини не погані, бачить його рідко, останній раз бачила його два рази в грудні 2020 року, коли він приходив до неї біля навчального закладу, в якому вона зараз знаходиться. Крім цього, повідомила, що до батька в більшості випадків телефонує сама, батько інколи надавав кошти у розмірі 200 гривень на особисті потреби. Також пояснила, що вона відчуває себе самотньою, їй не вистарчає батьківської турботи.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН Про права дитини , відповідно до преамбули якої, дитині для повного й гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі ст.9 Конвенції ООН Про права дитини держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню. Статтею 18 Конвенції про права дитини, передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Крім цього, вказані правовідносини регулюються міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України Про охорону дитинства від 21.06.2001 року № 2558-ІІІ, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Згідно зі ст.11 Закону України Про охорону дитинства сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом із батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.

Відповідно до положень ст.1-3 Конвенції ООН Про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

За положеннями ст.9 Конвенції ООН Про права дитини держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Статтею 164 СК України встановлено виключний перелік підстав для позбавлення матері чи батька дитини батьківських прав. Зокрема, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.п.15, 18 Постанови № 3 від 30.03.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити у задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських прав.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Згідно з п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.2 ст.78, ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази, суд не погоджується з висновком щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача та ставиться до нього критично, оскільки такий висновок винесено без достатніх правових підстав, невмотивовано, не містить обґрунтування доцільності такого рішення з точки зору позитивного впливу на дитину.

Відповідно до статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Доводи позивача про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини не знайшли свого підтвердження достовірними доказами.

У рішенні Європейського суду від 18.12.2008 року в справі Савіни проти України зазначається що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини .

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини (справа Хант проти України від 07.12.2006 року) свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

У постанові Верховного Суду від 06.05.2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) зроблено правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях. Питання щодо сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини. За обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачем батьківськими обов`язками, а також враховуючи те, що батько дитини проти позбавлення батьківських прав заперечує, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для позбавлення його батьківських прав. Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дочки не є обов`язковим для суду (ч.ч.5, 6 ст.19 СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

Враховуючи матеріали справи, суд вбачає відсутність у відповідача свідомого ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо виховання дитини.

Статтею 150 СК України передбачений обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно з ч.ч.2, 4 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, у п.6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно зі ст.19 Конвенції про права дитини держави-учасниці зобов`язані вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

Законодавець визначив, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини. Тому у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини. Якщо такий результат не передбачається, то позбавлення батьківських прав не дасть дитині полегшення. Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.

Особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав із підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.164 СК України, повинна довести, що батьки (один із батьків) ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини. У свою чергу батьки (один із батьків) мають довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов`язки.

Позивачем не надано суду достатніх належних та допустимих доказів винної поведінки відповідача щодо свідомого нехтування ним своїми обов`язками та ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, але аналіз доказів в їх сукупності свідчить про наявність у відповідача батьківського ставлення до своєї дочки, бажання виконувати свої батьківські обов`язки, що узгоджується з інтересами дитини.

Втручання у право на повагу до сімейного життя спричиняє порушення статті 8 Конвенції, за винятком випадків, коли воно здійснюється згідно із законом , має ціль або цілі, що є легітимними згідно з пунктом 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві для досягнення згаданої вище цілі або цілей (п.83 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Гаазе проти Німеччини ).

Таким чином, суд відступає від висновку органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки обставин, які були б беззаперечними підставами та свідчили б про винну поведінку відповідача щодо його ухилення від виховання дочки, умисного і свідомого нехтування своїми обов`язками, та є підставами для позбавлення відповідача батьківських прав, судом не встановлено.

Крім того, суд критично відноситься до письмової заяви малолітньої ОСОБА_2 , яка не заперечує проти позбавлення її батька ОСОБА_1 батьківських прав відносно, оскільки із заяви не вбачається мотиву написання такої, добровільно чи примусово була така написана, а також не встановлено у чиїй присутності була така заява написана.

Враховуючи встановлені судом обставини та зважаючи на той факт, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, враховуючи інтереси дитини, особу відповідача, його бажання виправитися, доброзичливі та теплі відносини, які існують між відповідачем та його малолітньою дитиною, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні позову Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Приватна організація Дитячий будинок Благодать про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, місцезнаходження: 79022, м.Львів, вул.Виговського,34, код ЄДРПОУ 04056084.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Третя особа: Приватна організація Дитячий будинок Благодать , місцезнаходження: 79019, м.Львів, вул.Папарівка,1, код ЄДРПОУ 34943153.

Повний текст судового рішення складено - 30 грудня 2020 року.

Суддя Грицко Р.Р.