ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.12.2020 року м.Дніпро Справа № 904/3599/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Вечірка І.О., Кузнецова В.О.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Трубіна Олександра Анатолійовича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 року (повний текст рішення складено 17.06.2020 року) та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2020 у справі № 904/3599/19 (суддя Васильєв О.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група «Альбатрос» , м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Трубіна Олександра Анатолійовича , м. Дніпро
про стягнення 48 120,00 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 року у справі № 904/3599/19 позовні вимоги задоволено у повному обсязі та з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.06.2020 року стягнуто з відповідача - фізичної особи-підприємця Трубіна Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група «Альбатрос» ( 49000, м. Дніпро , вул. Погребняка, б.23,кв.15; код ЄДРПОУ 40054470): 46 762, 00 грн. - безпідставно набутих грошових коштів; 701, 43 грн. - інфляційних втрат, 657, 23 грн. 3% річних та 1 921,00 грн. витрат на сплату судового збору.
Обґрунтовуючи рішення, суд дійшов висновку, що обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог - відсутність будь-яких господарських правовідносин з відповідачем, не надання тим жодних послуг із застосуванням сервісу "Neuron", помилкове перерахування на користь відповідача 46 762, 00 грн., є доведеними, оскільки докази, надані позивачем на підтвердження таких обставин, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на їх спростування.
Суд дійшов висновку про помилкове перерахування ТОВ "Торгівельна група "Альбатрос" на користь ФОП Трубіна О.А. 46 762, 00 грн. та наявність у відповідача обов*язку повернути позивачу ці кошти як безпідставно набуті.
Рішення в частині стягнення на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних судом не мотивовано ні в частині наявності підстав для їх стягнення, ні в частині розміру зазначених сум.
Не погодившись з рішенням та ухвалою суду про виправлення описки, відповідач оскаржив їх в апеляційному порядку.
Вважає, що:
- під час ухвалення рішення суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими недоведені аргументи позивача, порушив норми процесуального права та не застосував норми матеріального права, які необхідно застосувати до спірних правовідносин, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи;
- висновки суду не відповідають обставинам справи, що в розумінні ст.277 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що:
- твердження позивача про відсутність господарських відносин з відповідачем та безпідставність отримання грошових коштів в розмірі 46 762,00 є надуманими та не правдивими. Вказані кошти були перераховані відповідачу не помилково, а за надання доступу в мережі Internet до платного сервісу "Neuron" і на підставі виставлених рахунків №2,3 від 08.10.2018 року за надані інформаційні послуги та впровадження програмного забезпечення сервісу "Neuron" ("Neuron") в мережі Internet;
- позивач не заперечує в позові, що між сторонами велися переговори щодо придбання сервісу "Neuron" ("Neuron") та склалися господарські відносини. Крім того, перемовини щодо укладання договору та оплати рахунків з позивачем велися шляхом обміну повідомленнями через програму Viber;
- оплата позивачем рахунків свідчить про акцептування договору-оферти та схвалює дії представника. Позивачем були сплачені кошти в повному обсязі за обраний тариф "VIP" 6 місяців - 10 користувачів та надання інформаційних послуг згідно рахунку №3 від 08.10.2018 року в сумі 27 597 грн., у зв`язку з чим, позивач і отримав доступ до користування сервісом "Neuron" ("Neuron") та частково були сплачені кошті в сумі 19 165 грн. згідно рахунку №2 від 08.10.2018 року за надання інформаційних послуг;
- призначення платежу в дорученні №3594 від 10.10.2018 року повністю співпадає з призначеннями, вказаними в отриманих позивачем рахунках №2,3 від 08.10.2018 року та суті отриманих послуг. Відповідно до п.1.1. договору - оферти сервісу "Neuron" ("Neuron") це ї є програмне забезпечення, що співпадає з призначенням платежу;
- відповідно до свідчень колишніх працівників позивача, ТОВ ТГ "Альбатрос" користувався сервісом "Neuron" ("Neuron") та їх працівники отримували консультаційні послуги (техпідтримку) ФОП Трубіна O.A. та навчались користуватися сервісом.
Скаржник також зазначає на безпідставність стягнення на користь позивача інфляційних витрат та 3 % річних.
Просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2020 року по справі №904/3599/19 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, стягнути з позивача судові витрати за подання апеляційної скарги в сумі 2 881,50 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи апелянта. Просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2020 року у справі № 904/3590 19 без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.08.2020 року було відкрито апеляційне провадження в порядку письмового провадження.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів даної справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, помилково перерахованих згідно платіжного доручення №3594 від 10.10.2018 року. Також просив стягнути 701, 43 грн. інфляційних втрат та 657, 23 грн. 3% річних на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.
Позивач стверджував, що договірні відносини з відповідачем відсутні, що в телефонному режимі з відповідачем велися переговори щодо придбання сервісу автоматизації телефонних продаж "Neuron", однак згоди на укладання договору сторони не дійшли. Грошові кошти у розмірі 46 762, 00 грн помилково перераховано на рахунок відповідача згідно платіжного доручення №3594 від 10.10.2018 року.
Правовою підставою заявлених вимог позивач зазначив положення ст.ст.11, 625, 638, 638, 640, 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.ст. 205, 207, 638-642 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України врегульовано загальний порядок укладення договорів.
З аналізу зазначених норм вбачається, що за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому укладання господарських договорів допускається у спрощений спосіб шляхом обміну листами, прийняття до виконання замовлень тощо.
Зокрема, прийняттям пропозиції відповідно до ч.2 ст. 642 Цивільного кодексу України є вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (надання послуг, сплата коштів тощо). Зазначена правова норма не містить вичерпного переліку можливих конклюдентних дій.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
У відповідності до норм ст. ст. 202, 205 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч.1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
За приписами ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Згідно ч.1 ст.642 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського процесуального кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідач надав суду до матеріалів справи роздруківку договору -оферти з сайту http://neuron-system.com (а.с.85-95 том 1), роздруківку з особистого кабінету позивача (а.с. 96-107 том 1) та стверджував, що між сторонами у даній справі виникли договірні відносини, позивач приєднався в мережі інтернет до програмного забезпечення, яке надав позивачу відповідач і саме за інформаційні послуги були перераховані грошові кошти згідно виставлених позивачу рахунків.
Відповідно до ч.1-3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивач заперечував укладання сторонами договору у зазначений відповідачем спосіб та стверджував, що переговори між сторонами щодо придбання сервісу "Neuron" велися в телефонному режимі.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що необхідно встановити чи користувався позивач сервісом, чи дійсно позивач здійснював для використання програмного забезпечення дії з реєстрації в сервісі "Neuron", вводив особисті дані компанії тощо. У зв`язку з тим, що відповідач відмовився надати на вимогу експерта необхідні дані, суд визнав встановленою обставину, що позивач у жовтні 2018 року не користувався сервісом "Neuron" за адресою: http://neuron-system.com
Між тим, вказані судом обставини стосуються виконання договору, в той час, як до предмету дослідження у даній справі входять обставини щодо укладання сторонами у спрощений спосіб договору та підставність отримання відповідачем зазначених у позові грошових коштів.
Висновок оскаржуваного рішення суду про те, що грошові кошти 46 762,00 грн. помилково перераховані позивачем на користь відповідача і є безпідставно отриманими відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України є помилковим з огляду на таке:
Відповідно до ст.420 Господарського кодексу України до об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, комп`ютерні програми.
Відповідно до ст.421 Господарського кодексу України суб`єктом права інтелектуальної власності сервісу автоматизації телефонних продаж " ІНФОРМАЦІЯ_1 " є відповідач як його розробник.
Згідно ст.422 Господарського кодексу України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим кодексом, іншим законом чи договором.
За змістом ст.1107 Господарського кодексу України розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється (серед інших) на підставі договору про створення за замовленням і використання об`єкта права інтелектуальної власності.
Вказані позивачем кошти не можна вважати помилково та безпідставно перерахованими відповідачу, оскільки обставини справи, докази, зокрема, зміст платіжного доручення, свідчать про наявність між сторонами договірних відносин та перерахування вказаних коштів на відповідній правовій підставі.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку доводам відповідача про те, що оплата позивачем рахунків свідчить про акцептування позивачем Договору - оферти та схвалення дій представника позивача.
Відповідно до п.2.3.Договору-оферти (том 1 а.с.85-95) з моменту здійснення акцепту оферти Клієнт вважається таким, що ознайомився і погодився з цією офертою і вступив з Виконавцем в договірні відносини у відповідності до норм чинного законодавства України, а цей Договір-оферта вважається укладеним в простій письмовій формі і має повну юридичну силу.
В даному випадку оплата позивачем рахунків свідчить про акцептування Договору-оферти та схвалює дії представника позивача.
Відповідно до роздруківок особистого кабінету Сервісу "Neuron" вказано ідентифікаційний код 40054470 користувача послуг, який співпадає з кодом позивача (том 1 а.с.13,101).
Відповідно до п.2.2. Договору - оферти укладання Клієнтом цього Договору з Виконавцем (акцепт даної оферти) здійснюється шляхом вчинення однієї з наступних дій:
здійснення оплати за підключення доступу до Сервісу "Нейрон" (NEURON) на рахунки Виконавця відповідно до умов п.3.4. Договору;
підтвердження веб-Сервісом "Нейрон" (NEURON) реєстрації Клієнта і відсилання за вказаною в заявці e-mail- адресою Клієнта пароля для входу в аккаунт;
установка, запуск або інший початок використання веб-Сервісу "Нейрон" (NEURON) означає належне укладання цього договору-оферти і повну згоду Клієнта з усіма його умовами.
Оплата позивачем рахунків саме і свідчить про акцептування Договору-оферти.
Призначення платежу в дорученні №3594 від 10.10.2018 року повністю співпадає з призначеннями, вказаними в отриманих позивачем рахунків №2,3 від 08.10.2018 року та суті отриманих послуг. Відповідно до п. 1.1Договору-оферти Сервісу "Нейрон" (NEURON) - це ї є програмне забезпечення, що співпадає з призначенням платежу.
Отже, колегія суддів поділяє доводи скаржника, що дії позивача свідчать про укладання з відповідачем договору у спрощений спосіб.
Офертою відповідача є надання рахунків №2 від 08.10.2018 на суму 38 330,00 грн. та №3 від 08.10.2018 року на суму 27 597,00 грн., а факт прийняття пропозиції відповідача позивачем є вчинення відповідних конклюдентних дій, зокрема оплата рахунків №2 від 08.10.2018 року на суму 38 330,00 грн. та №3 від 08.10.2018 року на суму 27 597,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3594 від 10.10.2018 року на суму 46 762,00 грн.
Дані факти та конклюдентні дії позивача також свідчать про невідповідність його заперечень щодо відсутності договірних правовідносин між сторонами, оскільки ці посилання спростовуються фактичними обставинам справи.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України погоджено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Обставини, що досліджувались у оскаржуваному рішенні, викладена правова позиція позивача свідчать про те, що позивач не згоден з виконанням відповідачем послуг.
З цього приводу слід звернути увагу на ту обставину, що рахунок №2 від 08.10.2018 року (том 1 а.с.73) виставлено відповідачем за надання інформаційних консультаційних послуг, а рахунок №3 від 08.10.2018 року (том 1 а.с.74) за впровадження програмного забезпечення.
Суд не надав зазначеному оцінку. Між тим, визнаючи, що позивач не користувався сервісом у жовтні 2018 року, суд безпідставно вирішив питання і щодо надання послуг по рахунку №2, що свідчить про неналежне з`ясування судом обставин справи та їх неналежну оцінку.
За змістом ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №904/5844/17 від 19.03.2018 року (http://revestr.court.sov.ua/Review/72964727).
Таким чином, під час ухвалення рішення суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими недоведені позивачем обставини, порушив норми процесуального права та не застосував норми матеріального права, які необхідно застосувати до спірних правовідносин, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи. Також висновки суду не відповідають обставинам справи, що в розумінні ст.277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Оскільки ухвала суду від 19.06.2020 року про виправлення описки є невід`ємною частиною оскаржуваного рішення, вона також підлягає скасуванню як винесена з порушенням норм матеріального права.
Згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд позову та апеляційної скарги покладаються на позивача. Тому з позивача на користь відповідача слід стягнути сплачений Фізичною особою-підприємцем Трубіним Олександром Анатолійовичем судовий збір в розмірі 2 881,50 грн.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2020 року у справі № 904/3599/19 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група "Альбатрос" ( 49000, м. Дніпро , вул. Погребняка, б.23,кв.15; код ЄДРПОУ 40054470) на користь фізичної особи-підприємця Трубіна Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір за розгляд апеляційної скарги 2 881,50 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.А.Верхогляд
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя І.О. Вечірко
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.12.2020 |
Оприлюднено | 04.01.2021 |
Номер документу | 93959628 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Васильєв Олег Юрійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні