Повістка

від 21.12.2020 по справі 908/1428/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/163/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

21.12.2020 Справа № 908/1428/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Лісовик А.В.,

розглянувши заяву розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-СЕРВІС" про вирішення питання щодо стягнення судових витрат понесених позивачем у справі № 908/1428/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-СЕРВІС" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.48)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД "ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА" (69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, буд.3)

про стягнення 28 902,64 грн.

за участю представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 у справі № 908/1428/20 позов задоволено частково, а саме вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД "ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-СЕРВІС" заборгованість в сумі 28400 грн. 00 коп., три проценти річних в сумі 114 грн. 07 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2073 грн. 74 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

09.12.2020 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-СЕРВІС" від 04.12.2020, в якій останній просить стягнути з ПАТ "ЗАВОД "ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА" на користь ТОВ "ЮТ-СЕРВІС" понесені судові витрати у розмірі 36 012,25 грн.

Витягом із протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.12.2020 вказану вище заяву передано на розгляд судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 09.12.2020 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-СЕРВІС", судове засідання з розгляду вказаної заяви призначено на 21.12.2020 об 11 год. 30 хв.

Учасники судового процесу в судове засідання 21.12.2020 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду заяви були повідомлені належним чином шляхом надіслання на їх адреси копії ухвали суду від 09.12.2020.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Нез`явлення в судове засідання учасників судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду вказаної заяви.

Розглянувши вказану вище заяву про винесення додатково рішення, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача в судовому засіданні 30.11.2020 надав суду заяву про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог в якій зазначив про надання доказів що стосуються витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по справі.

Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

В якості підтвердження судових витрат позивач надає копії наступних документів

- копія договору № 2-1/20 про надання правової допомоги від 02.03.2020 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТ-СЕРВІС" та Адвокатським об`єднанням Вергелес та партнери ;

- копія протоколу погодження ціни від 02.03.2020 (додаток № 1 до вказаного договору);

- копія детального опису наданих послуг (робіт) від 30.11.2020 до вказаного договору;

- копія акту про надання правової допомоги від 30.11.2020 до вказаного договору;

- копія платіжного доручення № 1399 від 02.12.2020;

- копія платіжного доручення № 1208 від 06.08.2020;

- копія Договору про надання юридичної (правової) допомоги від 18.08.2020 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТ-СЕРВІС" та Адвокатським бюро Приладишеворї Наталії ;

- копія додатку № 1 до вказаного Договору;

- копія акта приймання виконаних робіт від 30.11.2020 до вказаного договору.

Згідно із ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

При засвідченні документів сторонам необхідно враховувати вимоги до змісту та розташування реквізитів документів, встановлені п. 5 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), затвердженої Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 року № 55.

Пунктом 5.27 цієї Уніфікованої системи встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом» , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпису).

Однак, з доданих до поданої заяви документів вбачається, що копія договору № 2-1/20 про надання правової допомоги від 02.03.2020 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТ-СЕРВІС" та Адвокатським об`єднанням Вергелес та партнери , копія протоколу погодження ціни від 02.03.2020 (додаток № 1 до вказаного договору), копія детального опису наданих послуг (робіт) від 30.11.2020 до вказаного договору, копія акту про надання правової допомоги від 30.11.2020 до вказаного договору, копія платіжного доручення № 1399 від 02.12.2020, копія платіжного доручення № 1208 від 06.08.2020, не засвідчені. Відтак суд позбавлений можливості прийняти їх в якості належних та допустимих доказів відповідно до положень ст. ст. 76, 77 ГПК України. Разом з тим, в матеріалах справи міститься копія Договору № 2-1/20 про надання правової допомоги від 02.03.2020, яка засвідчена належним чином. Однак, інших достовірних і допустимих доказів представництва Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-СЕРВІС" з боку Адвокатського об`єднання Вергелес та партнери до матеріалів справи не надано. Відтак, у суду відсутні підстави для покладення на відповідача судових витрат в цій частині.

При цьому, 18.08.2020 між Адвокатським бюро Приладишевої Наталії , далі Адвокатське бюро, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТ-СЕРВІС", як Замовником, укладено Договір про надання юридичної (правової) допомоги, відповідно до якого Замовник доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (правову) допомогу Замовнику у обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність, далі Договір.

Питання надання послуг замовнику перелічені у п. 1.2. вказаного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Розділом 3 Договору визначена ціна та порядок розрахунків, а розділом 4 визначено права та обов`язки сторін. Так, відповідно до п. 4.1. Договору Адвокатське бюро має право самостійно визначати способи і методи надання правової допомоги відповідно до діючого законодавства.

Додатком № 1 до Договору сторони погодили найменування роботи - представництво інтересів у судовому засіданні (кожне) та їх вартість 2000 грн. Всього 4 засідання, зокрема 21.10.2020, 05.11.2020, 16.11.2020, 30.11.2020.

30.11.2020 між Адвокатським бюро Приладишевої Наталії та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТ-СЕРВІС" підписано акт приймання передачі виконаної роботи , відповідно до якого Адвокатським бюро здійснено представництво у 4-х судових засіданнях на загальну суму 8000, 00 грн.

Разом з тим, надано суду квитанцію до прибуткового касового ордеру № 3011 від 30.11.2020, відповідно до якої вбачається про отримання Адвокатським бюро від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-СЕРВІС" 8000, 00 грн. за надання правової допомоги - участь у судових засіданнях 21.10, 05.11, 16.11, 30.11.

Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із :

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру , виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

Дослідивши подані позивачем в обґрунтування стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу докази, обсяг наданих адвокатським об`єднанням позивачу послуг (виконаних робіт) та їх вартість, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем в даній справі загальна вартість витрат на правничу допомогу є достатньо завищеною та є неспіврозмірною із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт та зі складністю даної справи.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та стягнути на користь позивача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи, а саме 6000,00 грн.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Вказана правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-СЕРВІС" про стягнення з ПАТ "ЗАВОД "ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА" на користь ТОВ "ЮТ-СЕРВІС" понесені судові витрати у розмірі 36 012, 25 грн. № 908/1428/20 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-СЕРВІС" у справі № 908/1428/20 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД "ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА", 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, буд. 3, ідентифікаційний код 00187292, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-СЕРВІС", 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, офіс 609/2, ідентифікаційний код 40389341, витрати на правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.

3. В задоволенні іншої частини вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-СЕРВІС" у справі № 908/1428/20 відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 28.12.2020.

Екземпляр додаткового рішення надіслати сторонам у справі.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.