Рішення

від 29.12.2020 по справі 909/1005/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1005/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження справу

за позовом: Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром", вул. Ботанічна, буд.2,м. Івано-Франківськ,76011

до відповідача: Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Галицький двір" вул. Галицька, буд. 34 А, м. Івано-Франківськ,76019

про стягнення заборгованості в сумі 52 448, 14грн

За участю:

від позивача: Куриляк Я.Я. (довіреність №75/68 від 15.01.20), представник

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Івано-Франківськводоекотехпром" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Галицький двір" про стягнення 52448,14 грн заборгованості за неналежне виконання договору № 3038 від 20.01.2010 року у період з 26.03.2019 по 20.10.2020.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договору від 20.01.2010 № 3038 "На відпуск і споживання води з комунального водопроводу та на приймання стічних вод до комунальної каналізації".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні норми містяться в частині 9 статті 165 ГПК України.

Згідно ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне.

20.01.2010 між КП "Івано-Франківськводоекотехпром" та ОСББ "Галицький двір" укладено договір № 3038 "На відпуск і споживання води з комунального воопроводу та на приймання стічних вод до комунальної каналізації".

Відповідно до п. 1.1 Договору, позивач зобов"язується надавати відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а відповідач зобов"язується своєчасно оплачувати спожиті послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно до ст. 9 ч. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідач повинен здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

В зв"язку з порушенням відповідачем договірних зобов"язань, станом на 26.03.2019 заборгованість за надані послуги становить 53985,69 грн.

26.03.2019 між сторонами укладено договір розстрочення боргу № 3038.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договору розстрочення боргу № 3038, відповідач визнав за собою заборгованість перед позивачем в сумі 53985,69 грн станом на 26.03.2019 та зобов"язався сплатити вказану заборгованість протягом 9-ти місяців до 31.12.2019 згідно графіку.

В період з 26.03.2019 по 20.10.2020, відповідачем частково здійснено оплату по заборгованості, однак не оплачені поточні платежі (п. 2.2 договору), які він зобов"язаний своєчасно оплачувати, тому станом на 22.10.2020 виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 52448,14 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору розстрочення боргу № 3038 від 26.03.2019, у разі несплати боржником сум заборгованості, визначених даним договором, позивач залишає за собою право пред"явити до сплати всю суму заборгованості, що визначена п. 1.2 даного договору у зв"язку з порушенням умов сплати щомісячних платежів згідно графіка визначеного п. 1.3. договору.

28.01.2020 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 75.2.4.1/134 з вимогою сплатити суму заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення згідно договору розстрочення боргу № 3038 від 26.03.2019 на суму 53832,63 грн, однак відповіді не отримав.

23.10.2020 позивачем повторно на адресу відповідача надіслано рахунки-фактури за період з 26.03.2019 по 20.10.2020 з проханням оплатити заборгованість протягом трьох днів з дня отримання листа, однак жодних дій відповідач не вчинив.

При вирішенні даного спору суд враховує положення ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) відповідно до якої господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до преамбули Закону України Про житлово-комунальні послуги цей закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про житлово-комунальні послуги предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

У відповідності до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Галицький двір" про стягнення 52448,14 грн заборгованості, задоволити.

Стягнути з Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Галицький двір" ( вул. Галицька, 34а, м. Івано-Франківськ, 76019, ідентифікаційний код 35276496) на користь Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" (вул. Ботанічна, 2, м. Івано-Франківськ, 76011, ідентифікаційний код 32360815) 52448,14 грн (п"ятдесят дві тисячі чотириста сорок вісім грн , 14 к.) заборгованості та 2102 грн (дві тисячі сто дві грн) судового збору на поточний рахунок НОМЕР_1 в філії Івано-Франківське ОУ АТ"Ощадбанк" МФО 336503, код ЄДРПОУ 32360815.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.12.2020

Суддя Шкіндер П.А.