Ухвала
від 29.12.2020 по справі 910/20448/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

29.12.2020Справа № 910/20448/20

Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О. розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРДОЛІК" (02660, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПУХІВСЬКА, будинок 4, ідентифікаційний код 24368236)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАД-НОВОБУД" (25031, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, ПРОСПЕКТ УНІВЕРСИТЕСЬКИЙ, будинок 25, ідентифікаційний код 36200412)

про визнання недійсним договору та застосування двосторонньої реституції

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРДОЛІК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАД-НОВОБУД" про визнання укладеного 22 грудня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРДОЛІК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАД-НОВОБУД" договору купівлі-продажу Ѕ частини нерухомого майна, яким є нежилий будинок - депо (літ.У) загальною площею 916,10 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, будинок, 67, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко А.В. недійсним та застосування двосторонньої реституції.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення даного позову без руху, з огляду на наступне.

Згідно із ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

Згідно із пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.31 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується за загальною сумою всіх вимог.

Як вказано п.2.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013, за умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об`єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру.

Із сукупного аналізу п.2.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", п. 2.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 та п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 № 9 вбачається, що вимога про застосування наслідків недійсності провочину (реституція) є саме майновою вимогою.

Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року № 7, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах частини п`ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача. На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею; з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій, а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду.

Позивачем заявлено наступні вимоги: про визнання недійсним договору купівлі-продажу (вимога немайнового характеру) та про застосування двосторонньої реституції (майнова вимога).

Отже, за вимогу немайнового характеру позивач мав сплатити судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Щодо вимоги про застосування двосторонньої реституції (майнова вимога) суд зазначає, що суд не повинен визначати вартість майна за відповідною вимогою про реституцію, оскільки за змістом п.3 ч.3 ст.162 та ст.163 ГПК України такий обов`язок покладається на позивача.

Однак позивачем до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір", порядку та розмірі.

Водночас, позивачем до матеріалів позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, посилаючись на запровадження на території України карантину, що обмежує здійснення підприємницької діяльності позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, позивачем не надано доказів наявності умов, визначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за яких суд може відстрочити сплату судового збору.

Обставини, на які посилається позивач, не є тими обставинами, за яких можливе надання відстрочки сплати судового збору.

Суд зазначає, що позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочки сплати судового збору, а також, не додано належних та допустимих доказів на підтвердження його доводів.

Крім того, під час розгляду клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001, згідно із якою вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позивачем про застосування двосторонньої реституції, однак не зазначено у чому саме полягає застосування двосторонньої реституції (повернення майна, коштів, документів, тощо)

Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У переліку додатків до позовної заяви позивачем зазначено, що договір купівлі-продажу №15 від 26.02.2009, у той час як додано до позову договір купівлі-продажу №15 від 26.02.1999.

Окрім того, згідно із опису вкладення у цінний лист наданого у матеріали позовної заяви, позивачем відсутні відомості щодо направлення відповідачу копії договору купівлі-продажу №15 від 26.02.1999, що є порушенням п.1 ч.1 ст.164, ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху.

Для усунення вказаних недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:

докази сплати судового збору за подання цього позову у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі;

докази на підтвердження факту надсилання на адресу відповідача копії договору купівлі-продажу №15 від 26.02.1999 (опису вкладення у цінний лист, квитанції про оплату поштових послуг, тощо);

пояснення щодо заявленої вимоги про застосування двосторонньої реституції.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, 164, 174, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕРДОЛІК" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРДОЛІК" залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.О. Турчин

Дата ухвалення рішення29.12.2020
Оприлюднено04.01.2021

Судовий реєстр по справі —910/20448/20

Ухвала від 13.01.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 16.11.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Рішення від 02.09.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 29.07.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 24.06.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 24.06.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 10.06.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 24.05.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 29.04.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Постанова від 31.03.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пашкіна С.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні