Рішення від 17.12.2020 по справі 914/1451/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2020 справа № 914/1451/20

м. Львів

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Автоформула Центр , м.Запоріжжя

до відповідача: Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго , м.Львів

про стягнення заборгованості. Ціна позову 2866920,64 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

За участю секретаря Кравець В.П.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області поступи позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоформула Центр" до Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товару №2703-ЗЭ-БуТЭС від 26.03.2019 у розмірі 2866920,64 грн, з якої: 2655960,00 грн основного боргу, 132798,00 грн пені, 39839,40 грн. інфляційних втрат та 38323,24 грн 3% річних.

Ухвалою суду від 22.06.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 12.08.2020. Крім того, ухвалою суду від 26.06.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоформула центр" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Підготовче засідання, призначене на 12.08.2020, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Кітаєвої С.Б. у відпустці. Ухвалою суду від 17.08.2020 призначено підготовче засідання на 25.08.2020 на 14:30 год.

18.08.2020, за вх.№24548/20, від ТзОВ Автоформула Центр поступило клопотання від 12.08.2020 про участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої позивач просив доручити Господарському суду Запорізької області, або Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя, або Хортицькому районному суду м.Запоріжжя. Відтак, ухвалою суду від 20.08.2020 дане клопотання задоволено, ухвалено підготовче засідання призначене на 25.08.2020 проводити в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Хортицькому районному суду м.Запоріжжя.

10.08.2020 на розгляд Господарського суду Львівської області поступила зустрічна позовна заява Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Автоформула центр про визнання договору №2703-ЗЭ-БуТЭС від 26.03.2019 року недійсним.

Ухвалою суду від 25.08.2020 у задоволенні клопотання АТ ДТЕК Західенерго про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову до винесення рішення відмовлено, зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго 06.08.2020 №82/625 (вх.№2122 від 10.08.2020) залишено без руху, встановлено позивачу за зустрічним позовом строк у 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а також спосіб усунення недоліків шляхом подання належних доказів сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн за подання зустрічної позовної заяви до Господарського суду Львівської області

Ухвалою суду від 25.08.2020 продовжено Акціонерному товариству ДТЕК Західенерго строк для подання відзиву у даній справі до 15.09.2020, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з 26.08.2020 та відкладено підготовче засідання на 16.09.2020.

15.09.2020, за вх.№26760/20, на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

16.09.2020, за вх.№2196/20, на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату після завершення карантинних заходів в країні, та про продовження підготовчого провадження у справі.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 16.09.2020, зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго , до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Автоформула центр про визнання договору №2703-ЗЭ-БуТЭС від 26.03.2019 року недійсним повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою від 16.09.2020 суд ухвалив у задоволенні клопотання Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго від 15.09.2020 року про відкладення розгляду справи відмовити; у задоволенні клопотання Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго від 16.09.2020 року про продовження підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання у справі до закінчення карантинних заходів та про продовження терміну для надання відзиву на позовну заяву відмовити; закрити підготовче провадження у справі № 914/1451/20; призначити справу до розгляду по суті на 23.09.2020 .

З підстав, викладених в ухвалі суду від 23.09.2020, суд ухвалив зупинити провадження у справі №914/1451/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автоформула Центр до Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товару №2703-ЗЭ-БуТЭС від 26.03.2019 у розмірі 2866920,64 грн, з якої: 2655960,00 грн основного боргу, 132798,00 грн пені, 39839,40 грн. інфляційних втрат та 38323,24 грн 3% річних - до розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.09.2020 у даній справі.

01.12.2020 із Західного апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи №914/1451/20, з яких вбачається, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго за №82/503 від 22.09.2020 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.09.2020 у справі №914/1451/20 - без змін.

Ухвалою суду від 04.12.2020 провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 17.12.2020.

Ухвалою суду від 10.12.2020 клопотання від 07.12.2020, надіслане на електронну пошту суду без засвідчення електронним цифровим підписом, повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 16.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Автоформула Центр про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання для розгляду справи по суті, 17.12.2020 відповідач явку представника не забезпечив, 15.12.2020 подав клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з неможливістю забезпечення явки представника у судове засідання 17.12.2020 року у зв`язку з його відрядженням до іншого міста.

У судове засідання 17.12.2020 року сторони явку представників не забезпечили. Щодо поданого відповідачем клопотання, суд зазначає про його необгрунтованість та про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи таке.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Так, відповідачем систематично подавались клопотання про відкладення розгляду справи. Підставами для відкладення зазначено впровадження карантину на території України або неможливість забезпечити явку представника. При цьому, наміру вчинити конкретні процесуальні дії для вирішення спору по суті та розгляду справи відповідачем не повідомлено. Строк для подання відзиву судом продовжено, про що повідомлено відповідача в ухвалі від 25.08.2020 року, однак, відповідач дій по поданню відзиву не вчинив, водночас, подавав зустрічну позовну заяву та клопотання про зупинення провадження, у зв`язку з оскарженням ухвали суду про повернення зустрічної позовної заяви. Суд зазначає, що відповідачу неодноразово забезпечувалась можливість висловити свою правову позицію щодо предмета спору чи заявити клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, оскільки судові засідання неодноразово відкладались як на стадії підготовчого провадження, так і на стадії розгляду справи по суті. Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Тому відсутність представника юридичної особи у день засідання не може свідчити про неможливість забезпечення явки іншого представника сторони. Беручи до уваги те, що ухвалою суду від 04.12.2020 явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, а відтак у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Додатково слід зазначити, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено карантин. Cуд звертає увагу сторін на правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 у справі №924/369/19, з аналізу якої вбачається, що встановлений на всій території України карантин, згідно з постановою Кабінету міністрів України від 11.03.2020 № 211 (в редакції на момент ухвалення рішення) не є перешкодою у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України» ).

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 26.03.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Автоформула Центр та Акціонерним товариством ДТЕК Західенерго , в особі директора відокремленого підрозділу Бурштинська ТЕС АТ ДТЕК Західенерго було укладено договір №2703-ЗЭ-БуТЭС про закупівлю товару, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався поставити покупцю товар, зазначений в специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією.

Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого станом на момент подання позовної заяви у відповідача існує заборгованість у розмірі 2655960,00 грн по оплаті основного боргу за поставлений товар.

У зв`язку з порушенням строків оплати товару відповідачу нараховано 132798,00 грн пені, 38323,24 грн 3% річних, 39839,40 грн інфляційні втрати. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідача становить 2866920,64 грн

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини справи.

26 березня 2019 року між Акціонерним товариством ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО (далі - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР (далі - Позивач) був укладений договір про закупівлю товару № 2703-33-БуТ9С (далі-Договір).

Згідно з умовами вказаного Договору Позивач зобов`язується поставити Відповідачу товар, зазначений в специфікації, а Відповідач - прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: 8504, код ДК 021-2015:31173000-9 Трансформатори вимірювальні (далі-Товар), 2019 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією.

Відповідно до Специфікації (п. 1.1. Договору), Позивач поставляє Відповідачу, а Відповідач приймає наступний Товар: Трансформатор струму (з послугою шеф-інженера) Найменування Товару: Koncar-Instrumental transformers Inc.,Хорватія АGU-420 в кількості 4 шт. На загальну суму 2 655 960, 00 грн. Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна на Товар що поставляється, вказується у специфікації та є незмінною протягом строку дії цього Договору крім випадків, встановлених діючим законодавством України. Відповідно до п. 3.2. Договору, сума цього Договору становить: 2 655 960, 00 грн. (два мільйони шістсот п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 00 копійок).

У пункті 4.1. договору зазначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем постановленого Покупцю Товару на 30 (тридцятий) календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору.

У пункті 4.4 договору сторони узгодили, що при надходженні грошових коштів на поточний рахунок Постачальника від Покупця, Сторони обумовлюють, що в будь-якому випадку вони надходять в рахунок оплати Товару, що поставляється Постачальником. Пунктом 4.5 договору передбачено, що Сторони дійшли згоди датою оплати Товару вважати дату списання грошових коштів із поточного банківського рахунку Покупця. Відповідно до п.5.2. договору поставка Товару буде виконуватися на умовах DDP згідно з Правилами "ІНКОТЕРМС" у редакції 2010 року у місце призначення поставки Товару: ДТЕК Бурштинська ТЕС м. Бурштин Івано-Франківської обл.

Згідно з п 5.5 договору Товар вважається поставленим Покупцю з дати підписання Сторонами видаткових накладних (дата поставки Товару). Крім того, пунктом 5.6. Договору встановлено, що право власності на Товар, усі ризики втрати або пошкодження Товару, переходять від Постачальника до Покупця з дати поставки Товару. Пунктом 5.12. Договору передбачено, що зобов`язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі Товару в розпорядження Покупця в місці призначення поставки, що вказане у п.5.2. Договору, в асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими Сторонами у специфікації (п.1.1.цього Договору) з обов`язковим підписанням документів зазначених в пункті 5.5.Договору (видаткової накладної) та наданням всіх документів, передбачених п. 5.7 цього договору. Зобов`язання Покупця вважаються виконаними з моменту прийняття і оплати поставленого Товару (дата списання грошових коштів з рахунку покупця). У п.6.1 договору зазначено, що Покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар; приймати поставлений Товару згідно з умовами цього Договору. У п.6.4. сторони узгодили, що Постачальник має право: своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений Товар; на дострокову поставку Товару за письмовим погодженням Покупця.

30 вересня 2019 року Сторони уклали Додаткову угоду №2, в якої домовились внести зміни в п. 13 Договору, стосовно реквізитів Сторін.

Листом № 110/601 від 01 квітня 2019 року Відповідач звернувся до Позивача з проханням здійснити поставку Товару, а саме: Трансформатор струму АGU-420 в кількості 4 шт.

19.11.2019 року представниками сторін підписано (зокрема, від сторони отримувача Галичем Олександром Олександровичем на підставі наряду на отримання ТМЦ № БТС000002636 від 19.11.2019 року) видаткову накладну № 152 на суму 2655960,00 грн.

19 листопада 2019 року, Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату № 190 від 19.11.2019 р., на суму 2 655 960, 00 грн.

Свої договірні зобов`язання з поставки Товару, Позивач виконав повністю, що підтверджується погодженою та підписаною Сторонами видатковою накладною № 152 від 19.11.2019 р. на суму 2 655 960, 00 грн.

Позивачем 13.12.2019 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 19.11.2019 року стосовно господарської операції, вартістю 2655960,00 грн.

Позиція суду.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України).

Як встановлено вище, підтверджується матеріалами справи та не заперечується і не спростовується відповідачем, 19.11.2019 року позивач поставив відповідачу продукцію, загальною вартістю 2655960,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором сторони погодили, що відповідач здійснює оплату товару на 30 (тридцятий) календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5.

Видаткова накладна № 152 на суму 2655960,00 грн. підписана обома сторонами. Відповідно, товар прийнято покупцем 19.11.2019 року. Відтак, 19.12.2019 року -останній день строку оплати отриманого товару.

Жодних зауважень, претензій, повідомлень зі сторони покупця, у тому числі у порядку, визначеному п. 2.4 договору (покупець повідомляє постачальна про невідповідність отриманого товару за кількістю - протягом 24 годин, за якістю - протягом 10 календарних днів з дати поставки товару і проведення вхідного контролю, з оформленням документів відповідно до законодавства України та внутрішніх документів покупця) до постачальника після 19.11.2019 року, тобто після отримання товару, не надходило.

Із наявних у справі доказів вбачається прийняття відповідачем Товару 19.11.2019 року. Дата отримання відповідачем рахунку на оплату Товару в жодних документах не зафіксована, проте заперечень чи зауважень щодо невиконання постачальником інших умов, пов`язаних з настанням у відповідача обов`язку оплатити отриманий товар, відповідачем не заявлялось. Крім цього, як вказує Верховний Суд (Касаційний господарський суд) в постанові від 29.04.2020 р. у справі № 915/641/19, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу, що відзив відповідачем у встановлений законом і судом строк та у продовжений судом строк відповідач не надав. Зустрічна позовна заява, подана з недоліками, які не усунуто заявником, до спільного розгляду з позовом не прийнята, тому жодних наслідків для прийняття рішення у даній справі не створює.

Враховуючи наведене, відповідачем не спростовано обставин поставки позивачем Товару та прийняття такої Твоару, а відповідно не доведено відсутності у покупця обов`язку оплатити отриману продукцію.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем доведено наявність у нього права на отримання плати за поставлену продукцію. Не здійснивши оплату продукції у погоджений сторонами в договорі строк, з 20.12.2019 року відповідач вважається таким, що прострочив виконання свого обов`язку - сплати позивачу 2655960,00 грн. Відтак, задоволенню підлягає позовна вимога про стягнення 2655960,00 грн.

Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення також пеню, інфляційні втрати та 3 % річних.

Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Позивачем за період прострочення 19.12.2019 року по 11.06.2020 року нараховано пеню в розмірі 269151,79 грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Договором сторони передбачили, що у разі прострочення оплати товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від вартості невчасно оплаченого товару, однак не більше 5% від вартості невчасно оплаченого товару (пп. 7.14 п. 7 договору).

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» ).

Перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, позивачем правильно враховано, що розмір пені обмежений 5% від вартості невчасно оплаченого товару, тому така не може перевищувати 132798,00 грн. Відтак, позивач обґрунтовано заявляє до стягнення 132798,00 грн. пені і така вимога підлягає задоволенню.

Щодо нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» ).

Судом встановлено, що 30 день виконання зобов`язання з оплати поставленого 19.11.2020 товару припадає на 19.12.2019, відтак з 20.12.2020 у відповідача виникло прострочення виконання зобов`язання з оплати поставленого товару.

Судом здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми 3% річних та встановлено, що за період з 20.12.2019 по 11.06.2020 від суми заборгованості 2655960,00 грн. розмір 3% річних становить 38104,94 грн. (позивачем заявлено 38323,24 грн.), а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає до задоволення частково у розмірі 38104,94 грн.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних втрат та встановлено, що за період з 20.12.2019 по 11.06.2020 від суми заборгованості 2655960,00 грн. розмір інфляційних втрат становить 39950,52 грн., яка є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення (позивачем заявлено 39839,40 грн.), однак, оскільки позивач у визначеному ст.46 ГПК порядку із заявою про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат не звертався, то суд приходить до висновку, що до стягнення підлягають інфляційні втрати у розмірі 39839,40 грн.

Відповідно ч. 1, ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241, 326, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, м.Львів, вулиця Козельницька, будинок 15, ідентифікаційний код 23269555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоформула Центр» (69104, місто Запоріжжя, вулиця Олімпійська, будинок 7, ідентифікаційний код 33921034) 2655960,00 грн. основного боргу, 132798,00 грн. пені, 38104,94 грн. 3% річних, 39839,40 грн. інфляційних втрат та 43000,54 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 28.12.2020.

Суддя С.Б. Кітаєва