Постанова від 21.04.2021 по справі 914/1451/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2021 р. Справа №914/1451/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Скрипчук О.С.

суддів Желіка М.Б.

Мирутенка О.Л.

Секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» за № 82/31 від 14.01.2021 (вх. № 01-05/265/21 від 19.01.2021)

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2020 (повний текст рішення складено 28.12.2020, м. Львів, суддя Кітаєва С.Б.)

у справі № 914/1451/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоформула Центр» , м.Запоріжжя

до відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» , м. Львів

про стягнення заборгованості 2 866 920,64 грн.

за участю представників:

від позивача: Буц О.В. - ордер серії АР № 1023112 від 03.11.2020

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоформула Центр" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товару №2703-ЗЭ-БуТЭС від 26.03.2019 у розмірі 2866920,64 грн., з якої: 2 655 960,00 грн. сума основного боргу, 132 798,00 грн. пені, 39 839,40 грн. інфляційних втрат та 38 323,24 грн.- 3% річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2020 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з АТ «ДТЕК Західенерго» на користь ТзОВ «Автоформула Центр» 2 655 960,00 грн. основного боргу, 132 798,00 грн. пені, 38 104,94 грн. 3% річних, 39 839,40 грн. інфляційних втрат та 43000,54 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено наявність у нього права на отримання плати за поставлену продукцію. Не здійснивши оплату продукції у погоджений сторонами в договорі строк, з 20.12.2019 року відповідач вважається таким, що прострочив виконання свого обов`язку щодо сплати позивачу 2 655 960,00 грн. Відтак, задоволенню підлягає позовна вимога про стягнення 2 655960,00 грн.

Також, суд дійшов висновку, що позивачем правильно враховано, що розмір пені обмежений 5% від вартості невчасно оплаченого товару, тому така не може перевищувати 132 798,00 грн.

Разом з цим, судом здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми 3% річних та встановлено, що за період з 20.12.2019 по 11.06.2020 від суми заборгованості 2655960,00 грн. розмір 3% річних становить 38104,94 грн. (позивачем заявлено 38323,24 грн.), а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає до задоволення частково у розмірі 38104,94 грн.

Також, судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних втрат та встановлено, що за період з 20.12.2019 по 11.06.2020 від суми заборгованості 2655960,00 грн. розмір інфляційних втрат становить 39950,52 грн., яка є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення (позивачем заявлено 39839,40 грн.), однак, оскільки позивач у визначеному ст.46 ГПК порядку із заявою про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат не звертався, то суд дійшов висновку, що до стягнення підлягають інфляційні втрати у розмірі 39 839,40 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ПАТ Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» подало апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду Львівської від 17.12.2020 та ухвалити нове, яким зменшити розмір пені до 1000 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції вирішив стягнути пеню в повному обсязі у розмірі 132 789,00 грн., чим неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи.

На думку скаржника, суд першої інстанції не врахував той факт, що АТ «ДТЕК Західенерго» перебуває у важкому фінансовому становищі, що зумовлене невідповідністю тарифів на виробництво електроенергії фактичним затратам та невчасним розрахункам за вироблену електричну енергію.

Відтак, просить суд застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч.1 ст. 233 ГК України та зменшити розмір пені до 1000, 00 грн.

Скаржником до апеляційної скарги долучено Звіт про фінансові результати за перше півріччя 2020 року, відповідно до якого збитки відповідача становлять 675 млн. грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказаний Звіт відповідач не подавав до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом з тим, долучаючи вищевказаний доказ до суду апеляційної інстанції, відповідачем не було наведено підстав неможливості подання останнього до суду першої інстанції.

Відтак, суд апеляційної інстанції не приймає вказаний документ в якості доказу по справі, на підставі вимог ст.269 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не делегував своїх представників в судове засідання. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників судового процесу. Отже, відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, встановлені частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності відповідача.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

26 березня 2019 року між Акціонерним товариством «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР» (далі - постачальник) був укладений договір про закупівлю товару № 2703-33-БуТ9С (далі-Договір).

Згідно з умовами вказаного Договору постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, зазначений в специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: 8504, код ДК 021-2015:31173000-9 Трансформатори вимірювальні (далі-Товар), 2019 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією.

Відповідно до Специфікації (п. 1.1. Договору), постачальник поставляє покупцю, а покупець приймає наступний Товар: Трансформатор струму (з послугою шеф-інженера) Найменування Товару: Koncar-Instrumental transformers Inc.,Хорватія АGU-420 в кількості 4 шт. На загальну суму 2 655 960, 00 грн. Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна на Товар що поставляється, вказується у специфікації та є незмінною протягом строку дії цього Договору крім випадків, встановлених діючим законодавством України. Відповідно до п. 3.2. Договору, сума цього Договору становить: 2 655 960, 00 грн. (два мільйони шістсот п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 00 копійок).

У пункті 4.1. договору зазначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем постановленого покупцю товару на 30 (тридцятий) календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору.

У пункті 4.4 договору сторони узгодили, що при надходженні грошових коштів на поточний рахунок постачальника від покупця, сторони обумовлюють, що в будь-якому випадку вони надходять в рахунок оплати товару, що поставляється постачальником. Пунктом 4.5 договору передбачено, що сторони дійшли згоди датою оплати товару вважати дату списання грошових коштів із поточного банківського рахунку покупця. Відповідно до п.5.2. договору поставка товару буде виконуватися на умовах DDP згідно з Правилами "ІНКОТЕРМС" у редакції 2010 року у місце призначення поставки товару: ДТЕК Бурштинська ТЕС м. Бурштин Івано-Франківської обл.

Згідно з п 5.5 договору товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки товару). Крім того, пунктом 5.6. Договору встановлено, що право власності на товар, усі ризики втрати або пошкодження товару, переходять від постачальника до покупця з дати поставки товару. Пунктом 5.12. Договору передбачено, що зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі товару в розпорядження покупця в місці призначення поставки, що вказане у п.5.2. Договору, в асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у специфікації (п.1.1.цього Договору) з обов`язковим підписанням документів зазначених в пункті 5.5.Договору (видаткової накладної) та наданням всіх документів, передбачених п. 5.7 цього договору. Зобов`язання покупця вважаються виконаними з моменту прийняття і оплати поставленого товару (дата списання грошових коштів з рахунку покупця). У п.6.1 договору зазначено, що покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товару згідно з умовами цього Договору. У п.6.4. сторони узгодили, що постачальник має право: своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар; на дострокову поставку товару за письмовим погодженням покупця.

30 вересня 2019 року сторони уклали Додаткову угоду №2, в якій домовились внести зміни в п. 13 Договору, стосовно реквізитів Сторін.

Листом № 110/601 від 01 квітня 2019 року відповідач звернувся до позивача з проханням здійснити поставку товару, а саме: Трансформатор струму АGU-420 в кількості 4 шт.

19.11.2019 представниками сторін підписано (зокрема, від сторони отримувача Галичем Олександром Олександровичем на підставі наряду на отримання ТМЦ № БТС000002636 від 19.11.2019 року) видаткову накладну № 152 на суму 2655960,00 грн.

19 листопада 2019 року, позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 190 від 19.11.2019 на суму 2 655 960, 00 грн.

Свої договірні зобов`язання з поставки товару, позивач виконав повністю, що підтверджується погодженою та підписаною сторонами видатковою накладною № 152 від 19.11.2019 р. на суму 2 655 960, 00 грн.

Позивачем 13.12.2019 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 19.11.2019 стосовно господарської операції, вартістю 2655960,00 грн.

Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого станом на момент подання позовної заяви у відповідача існувала заборгованість у розмірі 2 655 960,00 грн. по оплаті основного боргу за поставлений товар.

У зв`язку з порушенням строків оплати товару відповідачу нараховано 132 798,00 грн. пені, 38 323,24 грн. 3% річних, 39839,40 грн. інфляційних втрат. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідача становить 2 866 920,64 грн.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

Відповідно до ч.1 статті 269 суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з апеляційної скарги, скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області лише в частині стягнення з АТ «ДТЕК Західенерго» 132 798,00 грн. пені. Також, скаржник просить суд апеляційної інстанції застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч.1 ст. 233 ГК України та зменшити розмір пені до 1000 00 грн.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки.

Як встановлено вище, підтверджується матеріалами справи та не заперечується і не спростовується відповідачем, 19.11.2019 року позивач поставив відповідачу продукцію, загальною вартістю 2 655 960,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором сторони погодили, що відповідач здійснює оплату товару на 30 (тридцятий) календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5.

Видаткова накладна № 152 на суму 2655960,00 грн. підписана обома сторонами. Відповідно, товар прийнято покупцем 19.11.2019 року. Відтак, 19.12.2019 року останній день строку оплати отриманого товару.

Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару не виконав.

Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Позивачем за період прострочення 19.12.2019 року по 11.06.2020 року нараховано пеню в розмірі 269 151,79 грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Договором сторони передбачили, що у разі прострочення оплати товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від вартості невчасно оплаченого товару, однак не більше 5% від вартості невчасно оплаченого товару (пп. 7.14 п. 7 договору).

Перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, що позивачем правильно враховано, що розмір пені обмежений 5% від вартості невчасно оплаченого товару, тому така не може перевищувати 132 798,00 грн.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення 132 798,00 грн. пені підлягає задоволенню.

Щодо вимог апеляційної скарги про зменшення розміру пені до 1000, 00 грн. відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч.1 ст. 233 ГК України, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 19.03.2019 у справі №908/856/18).

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

Клопотання відповідача про зменшення пені до 1 000 грн. обґрунтоване тим, що: відповідач є найбільшим виробником електроенергії в Західному регіоні України, тому господарська діяльність відповідача є суспільно необхідною та відіграє особливу соціальну роль; відповідач перебуває в важкому фінансовому становищі, що зумовлене невідповідністю тарифів на виробництво електроенергії фактичним затратам та невчасними розрахунками за вироблену електричну енергію.

Відповідно до приписів ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердженн скрутного майнового стану та відсутності можливості виконання своїх зобов`язань перед позивачем на час виникнення прострочення сплати боргу, невідповідності тарифів на виробництво електроенергії фактичним затратам, невчасних розрахунків за вироблену електричну енергію.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що основне зобов`язання по оплаті вартості отриманого відповідачем товару становить 2 655 960,00 грн., а пеня нарахована в розмірі 132 798,00 грн. Тобто, стягнення пені в такому розмірі порівняно із розміром основного боргу не може розцінюватись як непомірний тягар для сторони, яка порушила грошове зобов`язання, відповідальність за що погоджена сторонами та передбачена договором, та не змінює дійсного правового призначення пені.

За приписами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями (частина 1 статті 96 Цивільного кодексу України).

Підписавши договір відповідач був обізнаний про існуючий порядок розрахунків та правові наслідки порушення строків розрахунку.

Відтак, невчасність розрахунків за вироблену електричну енергію не звільняє відповідача від зобов`язань перед позивачем та не є винятковою обставиною, що може слугувати підставою для зменшення розміру пені. Не є такою обставиною і покликання відповідача на те, що він є найбільшим виробником електроенергії в Західному регіоні України.

Беручи до уваги наведене вище, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені до 1 000 грн.

Рішення суду в частині задоволення позову про стягнення суми основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат апелянтом не оскаржується. В силу приписів ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не переглядає рішення в цій частині, оскільки перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 269 , 270 , 271, 275 , 276 , 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. В задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2020 у справі № 914/1551/20 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанови апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України

Повний текст постанови складено 26.04.2021

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

суддя М.Б. Желік

суддя О.Л. Мирутенко