Ухвала

від 28.12.2020 по справі 920/904/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

28.12.2020 Справа № 920/904/17

Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Котельницька В.Л., суддя Жерьобкіна Є.А., суддя Заєць С.В., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянувши заяву про поновлення строку на оскарження та скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УСТР» , м. Суми від 26.11.2020 № б/н (вх. № 3637с від 30.11.2020) на дії державного виконавця у справі №920/904/17

за позовом: Сумської міської ради, м. Суми,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УСТР» , м. Суми,

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

від ДВС - не з`явився,

установив:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.04.2018 (головуючий суддя Котельницька В.Л, судді - Спиридонова Н.О. та Заєць С.В.) позов задоволено частково; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «УСТР» (40034, м.Суми, вул. Черепіна, 29; ід. код 37845345) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0521 га, за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 111, яка знаходиться поруч з земельною ділянкою площею 0,0998 га, кадастровий номер 5910136300:06:024:0010, за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 111/1; у іншій частині у задоволення позову відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «УСТР» (40034, м. Суми, вул. Черепіна, 29, ід. код 37845345) на користь Сумської міської ради (40030, м.Суми, майдан Незалежності, 2; ід. код 23823253) 1600 грн. витрат по сплаті судового збору у даній справі.

21.05.2018 на примусове виконання зазначеного рішення судом видані відповідні судові накази.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2018 рішення Господарського суду Сумської області від 25.04.2018 у справі № 920/904/17 залишено без змін.

30.11.2020 відповідач звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, відповідно до якої просить суд: 1) поновити строк на оскарження та прийняти скаргу до розгляду; 2) визнати неправомірною Постанову Старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Трегубова Олександра Володимировича про накладення штрафу від 30.10.2020 року; 3) зобов`язати Старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Трегубова Олександра Володимировича усунути допущені порушення; 4) для повного та всебічного розгляду скарги витребувати у Старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Трегубова Олександра Володимировича матеріали виконавчого провадження 62229299 від 3.06.2020 року для огляду і дослідження в судовому засіданні.

30.11.2020 згідно з розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Сумської області, у зв`язку з відпусткою судді - члена колегії Резніченко О.Ю., відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів у справі № 920/904/17: головуючий суддя - Котельницька В.Л., судді - Заєць С.В. та Жерьобкіна Є.А.

Ухвалою суду від 30.11.2020 прийняти до розгляду скаргу на дії державного виконавця та заяву про поновлення строку на оскарження (вх № 3637с від 30.11.2020) ТОВ «УСТР» у справі № 920/904/17; призначено розгляд скарги та зазначеної заяви в судове засідання на 09.12.2020.

У зв`язку із відпусткою головуючого судді у справі № 920/904/17, розгляд зазначеної скарги 09.12.2020 не відбувся.

Ухвалою суду від 16.12.2020 призначено розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УСТР» , м. Суми від 26.11.2020 № б/н (вх. № 3637с від 30.11.2020) на дії державного виконавця у справі №920/904/17 та заяви про поновлення строку на оскарження в судове засідання на 28.12.2020.

23.12.2020 позивачем надане пояснення № 932/20юр, відповідно до якого подану відповідачем скаргу позивач вважає необґрунтованою та просить суд в задоволенні поданої відповідачем скарги на дії органу ДВС відмовити.

24.12.2020 Зарічним ВДВС м. Суми ПСМУ МЮ (м. Суми) подане заперечення на скаргу щодо дій державного виконавця, згідно з яким державний виконавець зазначає, що відповідачем подана скарга з формальних підстав та направлена на ухилення від виконання судового рішення.

В судове засідання представники сторін та державний виконавець не прибули.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця не перешкоджає розгляду поданої позивачем скарги на бездіяльність державного виконавця, тому суд дійшов висновку проводити розгляд скарги по суті за відсутності представника відповідача та державного виконавця.

Розглянувши подану скаргу відповідача, надані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується зазначена скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення такої скарги, господарський суд встановив:

Щодо клопотання про поновлення строку на оскарження.

Згідно з ч. 1 ст. 342 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Частиною 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Заявник обґрунтовує клопотання тим, що 17.11.2020 ТОВ УСТР було отримано постанову про накладення штрафу ВП № 62229299 від 30.10.2020.

26.11.2020 ТОВ «УСТР» було подану скаргу до Господарського суду Сумської області про визнання неправомірною постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 341 ГПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом, у зв`язку з чим, суд поновлює відповідачу строк на звернення з поданою скаргою, задовольняючи його заяву про поновлення строку на оскарження.

Щодо вимоги про визнання неправомірною постанови Старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Трегубова Олександра Володимировича про накладення штрафу від 30.10.2020 року:

На примусовому виконанні у Зарічному відділі державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває виконавче провадження № 62229299 з виконання наказу Господарського суду Сумської області від 21.05.2018 у справі № 920/904/17 щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «УСТР» (40034, м.Суми, вул. Черепіна, 29; ід. код 37845345) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0521 га, за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 111, яка знаходиться поруч з земельною ділянкою площею 0,0998 га, кадастровий номер 5910136300:06:024:0010, за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 111/1 (постановою № 62229299 від 03.06.2020 відкрито виконавче провадження).

29.10.2020 державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Трегубовим Олександром Володимировичем здійснено вихід за адресою знаходження земельної ділянки, яку ТОВ УСТР зобов`язано було звільнити за наказом від 21.05.2018 у справі № 920/904/17, та встановив, що судове рішення боржником не виконано, земельна ділянка не звільнена. Відповідно, про що було складено державним виконавцем акт від 29.10.2020.

30.10.2020 державним виконавцем, керуючись ст.ст. 63, 75 ЗУ Про виконавче провадження винесено постанову про накладення штрафу на ТОВ УСТР за невиконання рішення суду, оскільки станом на 30.10.2020 земельна ділянка боржником не звільнена.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч.1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» .

Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до п. 13 Постанови пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003 року, у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших осадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Зі змісту ч. 1 ст. 13 Закону вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Подану скаргу боржник обґрунтовує тим, що ні резолютивна рішення суду від 25.04.2018 ні судовий наказ від 21.05.2018 у справі № 920/904/17 не містить вимоги щодо звільнення земельної ділянки шляхом її звільнення від тимчасових спору, разом з тим до поданої скарги доказів добровільного виконання судового рішення боржник не подає.

У матеріалах справи наявний Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельна ділянка Держгеокадастру від 09.06.2017 №327/0/92-17-ДК/АП/312/09/01-17 в якому зазначено, що у результаті перевірки встановлено: на земельній ділянці комунальної власності Сумської міської ради за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 111 станом на час перевірки знаходяться тимчасові споруди з легких конструкцій. Земельна ділянка використовується для комерційних цілей (передається підприємцям згідно договорів суборенди). Площа земельної ділянки 0,0521 га, категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю УСТР самовільно зайняло земельну ділянку площею 0,0521 га, за адресою: м.Суми, вул. Харківська, 111, шляхом встановлення легких конструкцій, які передавались підприємцям згідно договорів суборенди.

Разом з тим, доказів добровільного виконання судового рішення скаржником суду не подано та зазначені докази відсутні в матеріалах справи.

За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку щодо неправомірності постанови Старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Трегубова Олександра Володимировича від 30.10.2020 про накладення штрафу на боржника.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 78 даного Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що судом вище було зроблено висновок про правомірність дій державного виконавця щодо винесення постанови від 30.10.2020 ВП № 62229299 про накладення на відповідача (боржника) штрафу, суд приходить до висновку, що подана відповідачем скарги на дії державного виконавця (вх № 3637с від 30.11.2020) є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розподіл витрат, пов`язаних з розглядом скарги в порядку ст. 344 ГПК України не здійснюється, оскільки нормами Закону України «Про судовий збір» не встановлено розміру ставки судового збору за звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 339-345 ГПК України, суд

УХВАЛИВ :

1. Заяву ТОВ «УСТР» про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця, викладену в п. 1 прохальної частини скарги на дії державного виконавця - задовольнити.

2. Поновити ТОВ «УСТР» строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця у справі №920/904/17.

3. В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УСТР» , м.Суми від 30.10.2020 № б/н (вх. № 3637с від 30.11.2020) на дії державного виконавця у справі №920/904/17- відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили після її підписання суддями. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.12.2020.

Головуючий суддя В.Л. Котельницька

Суддя Є.А. Жерьобкіна

Суддя С.В. Заєць