Ухвала

від 30.12.2020 по справі 646/2285/18

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/2285/18

№ провадження 2/646/156/2020

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"30" грудня 2020 р. м. Харків

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест І.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 646/2285/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського Нотаріального округу Мангушева Ольга Степанівна, про визнання недійсним договору дарування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського Нотаріального округу Мангушева О. С., в якому позивач просив суд визнати недійсним договір дарування квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 16.08.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С. Застосувати реституцію та повернути сторони за договором дарування квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 16.08.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С. до попереднього стану, що існував до укладення даного договору, шляхом скасування запису про право власності за ОСОБА_3 та поновлення запису про право власності за ОСОБА_2 . Визнати недійсним договір іпотеки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 08.11.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова було задоволено позов і стягнуто з ОСОБА_2 на його користь борг за договором позики у розмірі 612810,19 грн., проценти у розмірі 404778,82 грн., три відсотки річних від простроченої суми боргу у розмірі 74645,45 грн. та судовий збір у розмірі 8551, 20 грн.

В забезпечення позову про стягнення боргу ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.07.2016 було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 шляхом заборони власнику ОСОБА_5 відчужувати її. Не зважаючи на наявність заборони, ОСОБА_5 подарував дану квартиру своїй дружині ОСОБА_3 , про що уклав договір дарування, посвідчений 16.08.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С. В подальшому, 08.11.2017 ОСОБА_3 відповідно до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С., передала дану квартиру в іпотеку ОСОБА_4 .

Вважає, що вказані дії вчинені ОСОБА_2 , який був обізнаний про наявність боргу і перебування на розгляді суду його позову, усвідомлюючи можливість ухвалення судового рішення, з метою ухилення від його виконання в подальшому, ОСОБА_2 уклав договори дарування з ОСОБА_3 щодо іншого, належного йому на праві власності, нерухомого майна: 08.08.2016 ОСОБА_5 подарував ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 53,8 кв.м, а 12.08.2016 домоволодіння, що розташовано в АДРЕСА_4 та земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6324655100:01:005:0692 за адресою: Харківська область, Печенізький район, селищна рада Печенізька.

Позивач зазначає, що на вказане домоволодіння в порядку забезпечення позову було накладено арешт ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.12.2016.

Внаслідок умисних дій відповідача, на момент ухвалення судового рішення від 20.10.2017 майно, на яке можливо звернути стягнення було відсутнє, що унеможливлює виконання рішення у примусовому порядку, оскільки добровільно відповідач ОСОБА_2 його не виконує.

Одночасно з подачею позову, ОСОБА_1 подав заяву про його забезпечення.

13.04.2018 ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова відмовлено у забезпеченні позову.

16.04.2018 ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Теслікової І.І. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче засідання.

16.07.2018 постановою апеляційного суду Харківської області ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.04.2018 року скасовано, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Заборонено державній реєстраційній службі України та її територіальним підрозділам, які виконують функції державних реєстраторів, приватним державним нотаріусам вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки, що належать ОСОБА_3 , зокрема, на квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 заборонено розпоряджатися цією квартирою у будь який спосіб.

06.03.2019 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, справа надійшла у провадження судді Шелест І.М.

27.03.2019 справу № 646/2285/18 було прийнято у провадження судді Шелест І.М. та призначено підготовче судове засідання.

15.10.2019 ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова було частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_6 про зупинення провадження у справі до розгляду позову ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.

18.12.2020 позивач ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог і просив суд визнати недійсним договір купівлі продажу квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , який 13.07.2018 посвідчений приватним нотаріумов Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А., такж просив визнати недійсними договір дарування даної квартири від 16.08.2016 та застосувати реституцію; визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_3 від 08.08.2016, застосувати реституцію, визнати недійсним договір іпотеки даної квартири від 27.11.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; визнати недійсними договори дарування від 12.08.2016, предметом яких є домоволодіння, що розташовано в АДРЕСА_4 та земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер 6324655100:01:005:0692 за адресою: Харківська область, Печенізький район, селищна рада Печенізька, які укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , застосувати реституцію; визнати нездійснимим договори іпотеки від 04.10.2017, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо домоволодіння та земельної ділянки.

18.12.2020 від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про забезпечення позову, в якому він просить суд:

Заборонити проводити будь-які дії пов`язані з відчуженням (зміною власника), звернення стягнення, внесення до статутного фонду, передачу в іпотеку, заставу нерухомого майна, які належать ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 . а саме:

-квартири за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 994230463101, загальною площею 53,8 кв.м.;

-житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 999085963246, загальною площею 365,8 кв.м.;

-земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6324655100:01:005:0692 за адресою Харківська обл., Печенізький район, селищна рада Печенізька, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 999098563246;

Заборонити проводити будь-які дії пов`язані з відчуженням (зміною власника), звернення стягнення, внесення до статутного фонду, передачу в іпотеку, заставу квартири розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 896913063101, загальною площею 103,2 кв.м., яка належить ОСОБА_4 .

3. Заборонити всім суб`єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , в тому числі виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Харківській міській, районним у місті Харкові державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам - юридичним особам публічного права, у трудових відносинах з якими перебувають державні реєстратори, всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно у розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , в тому числі нотаріусам, державним та приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження) щодо зазначених об`єктів нерухомості, що належать ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , до фактичного виконання рішення суду яким закінчується вирішення спору про стягнення заборгованості за рішенням суду від 20.10.2017.

ОСОБА_1 в обґрунтування заяви зазначив, що в провадженні суду знаходиться дана цивільна справа щодо визнання правочинів недійсними. Станом на 09.11.2020 борг ОСОБА_2 складає 1 619 429, 42 грн. Проте ОСОБА_2 , будучі обізнаним про накладення арешту на майно, судовий спір, з метою уникнення виконання своїх боргових зобов`язань, подарував все належне йому майно своїй дружині ОСОБА_3 . Знаючи про намір позивача визнати договори дарування недійсними в судовому порядку, після ухвалення Червонозаводським районним судом м. Харкова рішення суду від 20.10. 2017 року про стягнення боргу за договором позики з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 навмисно передала спірні об`єкти нерухомості в іпотеку ОСОБА_4 та фіктивно продала квартиру ОСОБА_4 , в якій, після укладання договору купівлі - продажу, продовжує проживати сім`я ОСОБА_9 .

Позивач вважає, що є правові підстави для забезпечення позову, оскільки послідовність дій ОСОБА_2 свідчить про існування реальної загрози невиконання судового рішення, спірні правовідносини щодо відчуження майна виникли ще під час розгляду справи про стягнення на користь позивача з ОСОБА_2 боргу за договором позики, продовжилися після ухвалення судового рішення, яке протягом трьох років не виконано. Саме заборона вчинення будь-яких дій відносно нерухомості є ефективним захистом виконання рішення суду у даній справі, і в подальшому гарантією виконання рішення від 20.10.2017, де також прослідковувалась тенденція умисних дій відповідачів щодо ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх зобов`язань, які унеможливили накладення арешту на квартиру згідно ухвали суду. Така необхідність виникла також у зв`язку із зміною титульного власника після ухвалених судами рішень про забезпечення позову.

Судом встановлено, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2017 року у справі №646/7473/16-ц, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено.

В межах розгляду даної справи ухвалою суду від 27 липня 2016 року було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 шляхом заборони її відчуження власнику ОСОБА_2 .

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 18.11.2016 було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень відповідно до зазначеної ухвали на підставі того, що право власності на вказану квартиру зареєстровано за іншою особою, аніж вказано в ухвалі.

В період дії заборони, ОСОБА_5 подарував дану квартиру своїй дружині ОСОБА_3 , про що уклав договір дарування, посвідчений 16.08.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С. В подальшому, після ухвалення 20.10.2017 судового рішення про стягнення боргу, 08.11.2017 ОСОБА_3 , відповідно до договору іпотеки, передала дану квартиру в іпотеку ОСОБА_4 .

Крім того, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, під час розгляду судової справи про стягнення боргу за договором займу, ОСОБА_5 було відчужене інше належне йому нерухоме майно, а саме: 08.08.2016 - квартира за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 53, 8 кв.м, 12.08.2016 - домоволодіння та земельна ділянка у Печенізькому районі шляхом укладання договору дарування даної нерухомості своїй дружині ОСОБА_3 . Зазначене нерухоме майно ОСОБА_3 передала в іпотеку ОСОБА_10 : а саме 04.10.2017 домоволодіння та земельну ділянку та 27.10.2017 - квартиру.

Також судом встановлено, що 27.12.2016 ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова було накладено заборону на відчуження домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 та на праві власності належить ОСОБА_2 .

Зазначений об`єкт нерухомості ОСОБА_3 передала в іпотеку ОСОБА_10 04.10.2017.

Таким чином, судом встановлено, що, з метою забезпечення позову у справі про стягнення боргу, в якій ухвалено рішення 20.07.2017, були постановлені судові рішення щодо обмеження права на відчуження квартири АДРЕСА_1 та домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 .

На даний час титульний власник змінився.

Як встановлено судом, ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.04.2018 відмовлено ОСОБА_1 у забезпеченні даного позову про визнання правочину недійсним.

16.07.2018 постановою апеляційного суду Харківської області ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.04.2018 року скасовано, заяву про забезпечення позову задоволено, накладено заборону на відчуження та заборонено вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки , що належать ОСОБА_3 , зокрема, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, за три дні до розгляду апеляційним судом скарги на ухвалу про відмову у забезпеченні позову, а саме 13.07.2018 ОСОБА_3 продала спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 .

Ухвала апеляційного суду від 16.07.2018 про забезпечення позову у даній справі є не виконаною через зміну власника.

Також судом встановлено, що рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.07.2017 ОСОБА_6 не виконано, в рамках якого вживалися заходи забезпечення позову, не виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (пункт 4 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може утруднено або стане неможливим виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом позову є правочини щодо відчуження майна та передачу його в іпотеку.

Суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, в частині накладення заборони суб`єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , які виконують функції державних реєстраторів, в тому числі нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження) щодо об`єктів нерухомості, належних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Суд виходить з того, що наявне достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення.

Щодо заборони вчиняти будь які дії з спірними обьєктами нерухомості державним та приватним виконавцям, суд в цій частині відмовляє, оскільки така вимога не грунтується на законі і такий захід забезпечення фактично є зупиненням виконання іншого судового рішення. Підстав для застосування зустрічного забезпечення, передбаченого за змістом ст. 154 ЦПК України, суд на даний час не вбачає.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , які виконують функції державних реєстраторів, в тому числі нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження) щодо об`єктів нерухомості, що належать ОСОБА_3 , а саме:

-житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 999085963246, загальною площею 365,8 кв.м.;

-земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6324655100:01:005:0692 за адресою Харківська обл., Печенізький район, селищна рада Печенізька, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 999098563246;

-квартири за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 994230463101, загальною площею 53,8 кв.м.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , які виконують функції державних реєстраторів, в тому числі нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження) щодо об`єктів нерухомості, що належать ОСОБА_4 , а саме:

- квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 896913063101, загальною площею 103,2 кв.м

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.

Стягувач: ОСОБА_1 , ідн. НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_6 .

Боржник: ОСОБА_2 , ідн. НОМЕР_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Боржник: ОСОБА_3 , ідн. НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_5 .

Боржник: ОСОБА_4 , АДРЕСА_7 .

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її дії.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали виготовлений та підписаний 30.12.2020

Суддя І. М. Шелест