Рішення

від 30.12.2020 по справі 922/3486/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3486/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, б. 5; код ЄДРПОУ: 40075815) в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, б.1; код ЄДРПОУ: 40081195) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкомплюс" (61027, м. Харків, вул. Кричевського, б. 37; код ЄДРПОУ: 41073934) про стягнення збитків без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2020 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкомплюс", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкомплюс" 38 822,16 грн. завданих збитків, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

В обґрунтування позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо реєстрації податкової накладної від 27.10.2017 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних шляхом бездіяльності останнього, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на цю суму, що фактично є збитками позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2020 прийнято позовну заяву (вх.№3486/20 від 29.10.2020) Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філія Львівська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/3486/20. Визначено, що розгляд справи №922/3486/20 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (ст.251 ГПК України) та строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив з дня його отримання, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Позивачу встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання (ст. 251 ГПК України). Роз`яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України. У задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ГУ ДПС у Харківській області відмовлено. Клопотання про витребування в ГУ ДПС у Харківській області доказів задоволено. Витребувано у ГУ ДПС у Харківській області належним чином завірену копію квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ Фінкомплюс від 27.10.2017 №4 на суму 232932,96 грн. (в тому числі ПДВ: 38822,16 грн.). Витребувані докази зобов`язано надати суду у строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

06.11.2020 та 26.11.2020 на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 02.11.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області ГУ ДПС у Харківській області супровідним листом надано витребувані докази.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінкомплюс" своїм правом, наданим відповідно до ст.251 ГПК України, не скористався, відзив на позов не надав.

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.11.2020 була направлена на адресу відповідача - 61027, м. Харків, вул. Кричевського, б. 37, яка збігається з адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження юридичної особи, повернулась до суду 13.11.2020 без доказів вручення відповідачеві з відміткою пошти "адресат відсутній". Дана адреса відповідача також зазначена позивачем в позовній заяві.

Згідно із ч.1 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Проте, станом на 30.12.2020 від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

22.09.2017 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філія Львівська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" (покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкомплюс" (постачальник) було укладено договір поставки № Л/НХ-171113/НЮ (надалі - Договір) (а.с.21-28 т.1).

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник зобов`язався у 2017 році поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації №1 (Додаток №1 до даного договору), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Ціна товару визначається даним договором і приймається сторонами в національній валюті України - гривні.

Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікації №1 (Додаток №1).

Ціна за одиницю товару визначається у специфікації №1 ( Додаток №1) (п.3.1.Договору).

Сума цього договору на момент його підписання становить: 240 780,00 грн., у тому числі ПДВ 20%: 40 130,00 грн. (п.3.2.Договору).

Розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунка-фактури на оплату товару (далі - рахунок) протягом 30 банківських днів з дати поставки товару (за наявності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних) (п.4.1.Договору).

Усі платіжні документи за договором оформлюються з дотриманням законодавства. Постачальник надсилає покупцеві рахунок протягом 3 банківських днів з дня поставки товару (п.4.2.Договору).

Датою оплати вважається дата перерахування покупцем коштів на рахунок постачальника (п.4.3.Договору).

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP за правилами ІНКОТЕРМС-2010 , за реквізитами, зазначеними в заявці покупця (реквізити виробничого структурного підрозділу регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Укрзалізниця ) (п.5.1.Договору).

Поставка товару проводиться на протязі не більше 15 днів після письмової заявки покупця (Структурний підрозділ Служба матеріально-технічного забезпечення регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Укрзалізниця ) (п.5.2.Договору).

Місце поставки товару: Україна, 79025, вул. Широка, 2, м. Львів, виробничий підрозділ Головний матеріально-технічний склад регіональної філії Львівська залізниця Публічне акціонерне товариство Українська залізниця (п.5.3.Договору).

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару (5.4.Договору).

Відповідно до п.6.3.4. Договору, постачальник зобов`язався своєчасно та правильно із зазначенням податкових реквізитів складати та реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог чинного податкового законодавства України.

У разі не реєстрування, неправильного або несвоєчасного реєстрування постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних чи вчинення інших дій/бездіяльності в результаті чого покупець втратить право на податковий кредит, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі втраченого податкового кредиту (п.7.9.Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 29.12.2017 (п.10.1.Договор).

Згідно п.13.1. Договору, невід`ємною частиною цього договору є специфікація №1.

Як вбачається зі специфікації №1 від 22.09.2017, загальна сума поставки складає 240 780,00 грн. (а.с.29 т.1).

04.10.2017 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філія Львівська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" (покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкомплюс" (постачальник) було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №Л/НХ-171113/НЮ від 22.09.2017 (надалі - Додаткова угода №1) (а.с.30-31 т.1), якою сторони внесли зміни до договору поставки №Л/НХ-171113/НЮ від 22.09.2017 виклавши пункти 1.1., 3.1., 3.2., 13.1. в наступній редакції:

Постачальник зобов`язується у 2017 році поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації №1 (нова редакція) (додаток №1 до договору), що є невід`ємною його частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар (п.1.1.).

Ціна товару визначається даним договором і приймається сторонами в національній валюті України - гривні. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікації №1 (нова редакція) (додаток №1 до договору) (п.3.1.).

Сума даного договору складає: 238 122,96 грн., у тому числі ПДВ 20%/- 39687,16 грн. (п.3.2.Договору).

Невід`ємною частиною цього договору є специфікація №1 (нова редакція) (додаток №1) (п.13.1.).

Як вбачається зі специфікації №1 (нова редакція) до Договору, загальна сума поставки склала 238 122,96 грн. (а.с.32 т.1).

05.12.2017 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філія Львівська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" (покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкомплюс" (постачальник) було укладено додаткову угоду №2 до договору поставки №Л/НХ-171113/НЮ від 22.09.2017 (надалі - Додаткова угода №1) (а.с.33-34 т.1), якою сторони внесли зміни до договору поставки №Л/НХ-171113/НЮ від 22.09.2017 виклавши пункти 1.1., 3.1., 3.2., 10.1., 13.1. в наступній редакції:

Постачальник зобов`язується у 2017-2018 роках поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації №1 (додаток №1 до договору), специфікації №1 (нова редакція) (додаток №1 до договору) та специфікації №2 (додаток №2 до договору), що є невід`ємними його частинами, а покупець - прийняти і оплатити такий товар (п.1.1.Договору).

Ціна товару визначається даним договором і приймайтеся сторонами в національній валюті України - гривні. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікації №1 (додаток №1 до договору), специфікації № 1 (нова редакція) (додаток № 1 до договору) та специфікації №2 (додаток №2 до договору) (п.3.1.).

Сума даного договору складає 285 724,08 грн., у тому числі ПДВ 20% - 47620,68 грн. (п.3.2.).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.03.2018 (10.1.).

Невід`ємною частиною цього договору є специфікація №1 (додаток №1), специфікації №1 (нова редакція) (додаток №1 до договору) та специфікація №2 (додаток №2) (13.1.).

Як вбачається зі специфікації №2 (нова редакція) до Договору, загальна сума поставки склала 47 601,12 грн. (а.с.35 т.1).

В межах зобов`язань за Договором відповідачем здійснено поставку товару на загальну суму 232 932,96 грн., що підтверджується актом прийому-передачі від 27.10.2017 №7 та видатковою накладною від 27.10.2017 №0021 (а.с.36-37 т.1).

Відповідачем 27.10.2017 було виставлено позивачу рахунок-фактуру №27 на загальну суму 232 932,96 грн. (а.с.38 т.1).

Вартість поставленого товару позивачам оплачено повністю на суму 232 932,96 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 29.11.2017 №525054, №525056, №525059, №525063, №525073, №525086 (а.с.39-44 т.1).

Однак, як стверджує позивач, всупереч вимог податкового законодавства та п.6.3.4. Договору відповідач не зареєстрував належним чином податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних по такому акту приймання-передачі товару від27.10.2017 №7, чим порушив право позивача для нарахування 38 822,16 грн. суми податку, що відноситься до податкового кредиту.

Так, згідно з витягом з Єдиного реєстру податкових накладних від 21.10.2020 №459924 (а.с.45 т.1), витягом з електронного кабінету платника податків AT Укрзалізниця (а.с.46 т.1), реєстрацію податкової накладної від 27.10.2017 №4 (а.с.47-48 т.1) за вищевказаною господарською операцією з поставки товару на суму 232 932,96 грн. (в т.ч. ПДВ 38 822,6 грн.) не здійснено.

12.08.2020 та 11.09.2020 до Головного Управління ДПС у Харківській області було надіслано адвокатські запити (а.с.53-55 т.1).

Згідно з інформацією, яка міститься у відповіді Головного Управління ДПС у Харківській області від 21.09.2020 №16889/ФОП/20-40-06-04-13 наданої за результатами розгляду адвокатських запитів від 12.08.2020 та 11.09.2020, податкова накладна відповідача від 27.10.2017 №4 має статус реєстрацію зупинено . Реєстрація податкової накладної зупинена у відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, а саме невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД. У відповіді також вказано те, що повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по вказаній податковій накладній від 27.10.2017 №4, реєстрація якої зупинена, відповідачем до контролюючого органу не надавалось та відповідно рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не приймалось (а.с.51-52 т.1).

Також, як вбачається із довідки, виданої начальником Структурного підрозділу "Служби бухгалтерського та податкового обліку", позивача податкова накладна від 27.10.2017 №4 на загальну суму 232 932,96 грн., в тому числі сума ПДВ 38 822,16 грн. по контрагенту ТОВ Фінкомплюс не була включена до податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість регіональної філії Львівська залізниця за період з жовтня 2017 по вересень 2020, яка подається до AT Укрзалізниця .

Такі обставини на думку позивача свідчать про те, що факт нереєстрації податкової накладної від 27.10.2017 №4 відбувся з вини відповідача, у зв`язку із його бездіяльністю, яка виявилась у невиконанні законних вимог контролюючого органу, необхідних і достатніх для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної у встановленому порядку.

Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з претензією від 16.06.2020 №НЮ-1714 та листами від 22.03.2018 №НХГбух-36, від 26.09.2018 №НХГбух-42, від 13.07.2020 №НХбух-64, від 13.08.2020 №НХбух-67 з проханням вжити заходів щодо реєстрації такої податкової накладної (а.с.56-62 т.1).

Однак, як зазначає позивач, такі звернення залишені відповідачем без відповіді та без задоволення, у зв`язку з чим податкова накладна продовжує перебувати не зареєстрованою.

Разом з тим, Головним Управлінням ДПС у Харківській області було надано до суду квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної від 27.10.2017 №4 (а.с.115, 131 т.1).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 629 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Так, частиною 1 статті 172 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідач в договорі поставки №Л/НХ-171113/НЮ від 22.09.2017 зобов`язався своєчасно та правильно із зазначенням податкових реквізитів складати та реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог чинного податкового законодавства України.

При цьому сторони погодили, що у разі не реєстрування, неправильного або несвоєчасного реєстрування постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних чи вчинення інших дій/бездіяльності в результаті чого покупець втратить право на податковий кредит, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі втраченого податкового кредиту.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи після отримання оплати за товар 27.10.2017 відповідачем було складено податкову накладну порядковий номер 4, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9237942636 на загальну суму 232 932,96 грн. (а.с.131 т.1).

Державною фіскальною службою України реєстрація зазначеної податкової накладної була зупинена у відповідності до п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки остання відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення такої реєстрації, та запропоновано відповідачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Доказів усунення відповідачем вказаних недоліків податкової накладної матеріали справи не містять.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

З наведеного вище вбачається, що податкова накладна №4 від 27.10.2017 не була зареєстрована з підстав ненадання відповідачем необхідних копій документів достатніх для прийняття Держаною фіскальною службою України рішення про реєстрацію податкової накладної, що в свою чергу призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість в розмірі 38 822,16 грн. до податкового кредиту позивача.

Отже, відповідач не виконав належним чином обов`язку, встановленого Договором поставки №Л/НХ-171113/НЮ від 22.09.2017 та Податковим кодексом України.

Таким чином, ураховуючи встановлені вище обставини та наведені норми законодавства, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Аналогічний висновок також міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 38 822,16 грн. збитків.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкомплюс" про стягнення збитків - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкомплюс" (61027, м. Харків, вул. Кричевського, б. 37; код ЄДРПОУ: 41073934) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, б. 5; код ЄДРПОУ: 40075815) в особі регіональної філія Львівська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, б.1; код ЄДРПОУ: 40081195) 38 822 (тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 16 коп. завданих збитків, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "30" грудня 2020 р.

Суддя Т.О. Пономаренко