Рішення

від 21.12.2020 по справі 924/981/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2020 р. Справа №924/981/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потербі О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Шепетівської міської прокуратури, м. Шепетівка

в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до Фермерського господарства "Левада-В", Шепетівський район, с. Чотирбоки

про внесення змін до договору оренди землі №25 від 18.10.2007р.

Представники сторін:

від позивача: Андрійчук І.В. за посвідченням;

від відповідача: не з`явився (Сподаренко О.Л. за довіреністю від 07.09.2020р. присутній у судовому засіданні 04.12.2020р.);

від прокуратури: Коломий О.Є. за наказом № 46к від 11.09.2020р.

Рішення виноситься 22.12.2020р., оскільки в судовому засіданні 04.12.2020р. оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії:

Ухвалою суду від 04.09.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

В підготовчому засіданні 06.10.2020р. судом продовжено на 30 днів строк підготовчого провадження.

В підготовчому засіданні прийнято заяву прокуратури про уточнення позовних вимог.

В підготовчому засіданні 11.11.2020р. суд повідомив про закриття підготовчого засідання (протокольна ухвала) та призначив справу до розгляду по суті на 04.12.2020р.

Суть спору: Керівник Шепетівської міської прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до Фермерського господарства "Левада-В" про внесення змін до договору оренди землі №25 від 18.10.2007р.

В обґрунтування позову посилається на таке. Розпорядженням першого заступника голови Шепетівської районної державної адміністрації від 26.04.2007 №160/2007-р СФГ "Левада" передано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 50 га, яка розташована за межами населених пунктів Мокіївської сільської ради Шепетівського району для ведення фермерського господарства. На підставі вищевказаного розпорядження 18.10.2007 між Шепетівською РДА та СФГ "Левада" укладено договір оренди №25 земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 50 га (кадастровий номер 6825585100:05:006:0003), розташованої за межами населених пунктів Мокіївської сільської ради Шепетівського району для ведення фермерського господарства на термін 25 років (надалі - договір). Вказаний договір 16.11.2007, зареєстрований в Шепетівському районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК за №040750000094. 05.07.2010 між Шепетівською РДА та ФГ "Левада-В" укладено угоду про внесення змін до договору тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди від 18.10.2007 №25, відповідно до якої розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки складає 719360 грн., орендна плата встановлена в розмірі 7193,60 грн. в рік, що становить 1% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Вказаний договір, на думку прокурора, підлягає приведенню у відповідність до вимог чинного законодавства, оскільки за даними Порталу загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.06.2020, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 50,0007 га з кадастровим номером 6825585100:05:006:0003 становить 1468619,21 грн. З огляду на викладене до місцевого бюджету повинна надходити орендна плата в розмірі 14686,20 грн. в рік, а відповідно до умов Договору становить 7192,60 грн. в рік, що вдвічі менше.

Прокурор зазначає, що з метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства розміру орендної плати за земельну ділянку ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області двічі 21.03.2018 та 18.05.2020 письмово повідомлено ФГ "Левада-В" про необхідність внесення змін до Договору оренди земельної ділянки у зв`язку із проведенням загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, а також для приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог законодавства шляхом направлення відповідних листів. Однак, представник ФГ "Левада-В" в добровільному порядку до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо внесення змін до договору не звернувся, відповідь на зазначені листа на адресу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не надходила.

Щодо представництва інтересів держави прокурором, зазначив, що згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.05.2020р., управління не зверталось до суду із позовом щодо внесення змін до вказаного договору оренди земельної ділянки та у зв`язку із відсутністю фінансування на зазначені цілі не має змоги звертатись. Враховуючи, що ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області заходи щодо усунення вказаних порушень (в тому числі звернення до суду) тривалий час не вживались, що свідчить про здійснення захисту інтересів держави неналежним чином, прокурор пред`являє цей позов в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області. Законодавцем визначено, що орендна плата за використання земель державної власності безпосередньо пов`язана із розміром нормативної грошової оцінки відповідних земель, що є однією із умов визначення справедливої плати за оренду земель, яка є однією із основних статей доходів бюджетів і становить суспільний інтерес. Використання ФГ "Левада-В" земель із заниженим розміром орендної плати необґрунтовано ставить відповідача в привілейоване становище порівняно з іншими добросовісними користувачами, які використовують землі, що розташовані у Шепетівському районі, на підставі договорів оренди, які відповідають вимогам законодавства. В даному випадку ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило в своєму листі про відсутність наміру вживати заходи представницького характеру у судовому порядку самостійно, у тому числі, через відсутність коштів на сплату судового збору. Така бездіяльність уповноваженого органу призводить до ненадходження до бюджету значних сум коштів. Враховуючи вищевикладене, умови договору підлягають приведенню у відповідність вимогам чинного законодавства України шляхом внесення змін до його положень щодо розміру нормативної грошової оцінки та, як наслідок, розміру орендної плати.

Відповідач у відзиві на позов від 30.09.2020р. просить суд позов залишити без розгляду, зазначив, що вказані прокурором обставини пасивної поведінки Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області спростовуються долученими до матеріалів справи листами відповідного органу, адресованими відповідачу, від 21.03.2018р. та від 18.05.2020p., відповідно до яких розпорядник земель вимагав переглянути умови договору оренди земельної ділянки від 18.10.2007 року і встановити орендну плату за користування вищезазначеною земельною ділянкою в розмірі 12 відсотків від земельної ділянки згідно із проведеної загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення державної власності. Вищевказане листування Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з відповідачем свідчить про вжиття заходів досудового врегулювання спору, однак доказів звернення до суду за захистом порушених прав та законних інтересів суб`єкта владних повноважень не надано.

Відповідач вважає, що сама по собі обставина не звернення позивача з позовом, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання (невиконання) таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави та не потребує альтернативного суб`єкта звернення до суду з метою заміни належного суб`єкта владних повноважень.

На думку відповідача, у разі коли Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області своїм листом від 20.05.2020р. письмово повідомило Шепетівську місцеву прокуратуру та прокуратуру Хмельницької області про те, що воно не в змозі звернутись з позовом до суду через відсутність фінансування на зазначені цілі, то прокурор повинен негайно відкрити кримінальне провадження, ініціювати досудове розслідування. Вказані прокурором обставини пасивної поведінки позивача не підтверджені матеріалами позовної заяви, при цьому, не доведено наявності підстав для висновку про неможливість уповноваженим державним органом здійснення своїх функцій відносно захисту прав держави особисто. Зміст позовної заяви свідчить про те, що прокурор перебрав на себе функції альтернативного суб`єкта звернення до суду, який не може замінювати належного суб`єкта владних повноважень. При цьому, сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів. Наведене свідчить про недоведеність наявності підстав до звернення з позовом саме прокурором в інтересах держави саме в особі визначеного у позовній заяві позивача, оскільки їх наявність визначається не лише обґрунтованістю у позові інтересів держави, а сукупністю наявності таких інтересів з обґрунтованими (документально підтвердженим) представницькими функціями.

Посилаючись на ст. 91 ГПК України (письмові докази), відповідач наполягає на тому, що прокурором не дотримано порядку засвідчення копій документів, який визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Всупереч зазначеним вище вимогам закону суд прийняв рішення про відкриття провадження у справі за відсутності в матеріалах справи належним чином засвідчених письмових доказів, якими обґрунтовує свій позов прокурор. В даному випадку у суду є усі підстави застосувати до даної позовної заяви вимоги ст. 174 ГПК України, залишивши її без руху як таку, що подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу.

Відповідач вважає, що можна дійти до висновку про відсутність у даному випадку у прокуратури законних підстав для звернення до суду з метою представництва інтересів держави та недоведеність нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом владних повноважень, що свідчить про пред`явлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності. А тому, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК позов належить залишити без розгляду.

У відповіді на відзив від 12.10.2020р. прокурор зазначив, що хибним є твердження відповідача щодо необхідності підтвердження прокурором факту не здійснення або неналежним чином здійснення повноважень органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, шляхом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України, а також необхідності перевірки використання бюджетних коштів на сплату судового збору Головний управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області. ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило в своєму листі про відсутність наміру вживати заходи представницького характеру у судовому порядку самостійно, у тому числі, через відсутність коштів на сплату судового збору. Така бездіяльність уповноваженого органу призводить до ненадходження до бюджету значних сум коштів і є безумовною підставою для вжиття заходів представницького характеру прокурором, щоб інтереси держави не залишалися незахищеними.

Також прокурор зазначив, що хибним є твердження відповідача про наявність у суду підстав для прийняття рішення про залишення позовної заяви без руху на підставі ст. 174 ГПК України, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України, оскільки місцевою прокуратурою до позовної заяви долучено належним чином завірені копії письмових доказів, у зв`язку з чим підстави для залишення позовної заяви без руху на підставі ст. 174 ГПК України відсутні.

Прокурор вважає, що підстави представництва інтересів держави в суді належним чином обґрунтовано у позовній заяві, при цьому, незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про внесення змін в договір оренди землі через відсутність коштів для сплати судового збору, сам по собі факт його незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний уповноважений державою орган неналежно виконує свої повноваження щодо внесення змін у договір оренди землі державної форми власності, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Позивач (Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області) у відповіді на відзив від 21.10.2020р. зазначив, що підтримує заявлений позов прокурора, а доводи, зазначені у відзиві, вважає необґрунтованими, а факти викладені у відзиві на позовну заяву не заслуговують на увагу. Зазначив, що Головне управління з метою досудового врегулювання спору з ФГ "Левада-В" зверталося до останнього з метою внесення змін до спірного договору оренди та приведення його у відповідність до чинного законодавства з урахуванням зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Разом з тим, будь-якої відповіді ФГ "Левада-В" на листи Головного управління останнім отримано не було. З врахуванням відсутності належного фінансування, а саме відсутності коштів на сплату судового збору позивач не мав можливості самостійно вживати заходи представницького характеру у судовому порядку.

02.11.2020р. представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначив доводи, наведені у відзиві на позов. Також зазначив, що присутність представників Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судовому засіданні 27.10.2020р. підтверджує здатність і спроможність вказаного суб`єкта владних повноважень самостійно здійснювати свої повноваження та особисто представляти інтереси щодо захисту прав держави в суді, що не потребує участі прокурора. За повідомленням голови Шепетівської об`єднаної територіальної громади, з 28.10.2020р. в рамках децентралізації у сфері земельних відносин розпочався процес передачі державних сільськогосподарський земель у комунальну власність об`єднаних територіальних громад, зокрема Шепетівської ОТГ, що, на думку відповідача, нівелює зміст заявленого позову. Також зазначив, що передання земель із державної власності в комунальну змінює орган, який розпоряджається такими землями. Фактично змінюється власник-орендодавець таких земель, яким наразі є Держгеокадастр. Розпоряджатися землями комунальної власності наразі має право орган місцевого самоврядування, у даному випадку ОТГ. Тож, після отримання ділянок у комунальну власність усі питання їх виділення, оцінки, передання в оренду, тощо адресуються до об`єднаних територіальних громад, на території яких вони розташовані.

У доповненні до клопотання про залишення позову без розгляду від 11.11.2020р. відповідач, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18, зазначив, що повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, надіслане на адресу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, датовано 26.08.2020р., як і позовна заява, а тому в уповноваженого органу не було розумного строку для самостійної реалізації власних повноважень на звернення до суду, чим порушено вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні позов підтримали, наполягають на його задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 22.12.2020р. не з`явився, на адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з самоізоляцією представника відповідача через спілкування з особами, хворими на COVID-19, у задоволенні якої було відмовлено в судовому засіданні 22.12.2020р.

Судом враховується, що представник відповідача не зазначив, чому саме його участь в судовому засіданні є обов`язковою.

При цьому, відкрито провадження по справі 04.09.2020р., розгляд справи по суті триває з 04.12.2020р., а явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась.

Суд звертає увагу, що механізм самоізоляції встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", яка передбачає умови, підстави та строк перебування на самоізоляції. Представником відповідача не долучено доказів на підтвердження перебування на самоізоляції, викладених у заяві, з врахуванням вищезазначеної постанови.

При цьому, представник відповідача не був позбавлений можливості надавати свої пояснення за його клопотанням в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення EasyCon.

Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи необґрунтованість заявленої заяви, неодноразові відкладення судових засідань протягом розгляду справи, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача. При цьому, суд бере до уваги те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для вирішення спору по суті, у зв`язку з чим відсутність у судовому засіданні представника відповідача не впливає на можливість вирішення спору, а відтак заява представника відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню. Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

18.10.2007р. між Шепетівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та СФГ "Левада-В" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №25, відповідно до розділу 1 якого орендодавець на підставі розпорядження першого заступника - голови адміністрації від 26 квітня 2007 року № 160/2007-р, надає із земель резервного фонду Мокіївської сільської ради, які розташовані за межами населених пунктів, а орендар приймає у тимчасове користування на умовах оренди, відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, що додаються і є невід`ємною частиною даного Договору, земельну ділянку площею 50,0 га ріллі для ведення фермерського господарства.

У розділі 2 договору визначено, що земельна ділянка надається в користування на умовах оренди строком на 25 (двадцять п`ять) років, з моменту підписання Договору, тобто до "18" жовтня 2032 року.

Згідно з п.3.1 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 573464,80 грн.

У відповідності до п. 3.2 договору орендна плата встановлюється у розмірі 57,35 грн. за гектар у рік. Орендна плата за загальну площу орендованих земельних ділянок складає 2867,5 грн. в рік, що становить 0,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За п.3.4 договору у випадку зміни розмірів земельного податку, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством сторони приводять розмір орендної плати у відповідність до законодавства з моменту набрання ним чинності шляхом внесення змін та доповнень до договору.

Договір підписано представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток.

За актом приймання-передачі на підставі договору оренди № 25 від 18.10.2007р. передано земельну ділянку загальною площею 50,0 га ріллі, для ведення фермерського господарства яка знаходиться на території Мокіївської сільської ради СФГ "Левада-В".

05.07.2010р. між Шепетівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ФГ "Левада-В" (орендар) укладено угоду про внесення змін до договору тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди від 18.10.2007р. №25, яким викладено пункт 3 договору в новій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 719360 грн. Орендна плата встановлюється у розмірі 143,87 грн. за гектар у рік. Орендна плата за загальну площу орендованої земельної ділянки складає 7193,60 грн. в рік, що становить 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.". Також доповнено договір новими пунктами такого змісту:

"10. Умови використання земельної ділянки

10.1. Земельна ділянка передається в оренду для ведення особистого селянського господарства.

10.2. Цільове призначення земельної ділянки - земля сільськогосподарського призначення (рілля).

10.3 Умовами збереження стану об`єкта; оренди є: використання його за цільовим призначенням та у відповідності до вимог законодавства України.

11. Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду

11.1. Іншими умовами передачі земельної ділянки в оренду є заборона зміни цільового призначення земельної ділянки без згоди Орендодавця.

11.2. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк-після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

12. Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

12.1. На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.

12.2. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

13. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини

13.1. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендодавець.

14. Страхування об`єкта оренди

14.1. Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню."

У зв`язку з цим пункт 10 уважати пунктом 15.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером земельної ділянки: 6825585100:05:006:0003 площею 50,0007 га, нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь складає 1468619,21 грн.

У листі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.03.2018р., адресованому ФГ "Левада-В", зазначається про пропозицію переглянути умови договору оренди земельної ділянки від 18.10.2007р., укладеного між Шепетівською районною державною адміністрацією та ФГ "Левада В" та встановити орендну плату за користування земельними ділянками площею 61,3600; 50 га в розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Про прийняте рішення за результатом розгляду цього листа, просило повідомити Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не пізніше ніж в п`ятнадцятиденний термін з дня його отримання.

В подальшому Шепетівська міська прокуратура направляла на адресу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листи, у яких просила надати інформацію про вжиті заходи щодо приведення до законодавчо встановленого розміру орендної плати у договорах оренди землі, укладених з ФГ "Левада-В", зокрема, в листах від 04.05.2020р. та від 15.06.2020р. просила вирішити питання про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6825585100:05:006:0003, укладеного між ФГ "Левада В" та Шепетівська РДА 18.10.2007 (№2.5), з метою приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства; повідомити про результати розгляду зазначеного листа орендарем.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області пропонувало ФГ "Левада-В" у листі від 20.05.2020р. переглянути умови договору оренди земельної ділянки від 18.10.2007 року і встановити орендну плату за користування вищезазначеною земельною ділянкою, в розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно із проведеної загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення державної власності. Про прийняте рішення за результатом розгляду цього листа, просило повідомити Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не пізніше ніж в п`ятнадцятиденний термін з дня його отримання. Надсилання листа підтверджується описом вкладення в цінний лист, накладною від 19.05.2020р. та фіскальним чеком від 19.05.2020р.

Матеріали справи містять лист Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 19.06.2020р., адресований Шепетівській міській прокуратурі, у якому зазначається, що будь-яких листів від ФГ "Левада-В" щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 18.10.2007 року в частині розміру орендної плати або погодження із запропонованими умовами щодо розміру орендної плати до Головного управління етаном на 19.06.2020 року не надходило.

26.08.2020р. Шепетівська міська прокуратура листом повідомила Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області шляхом пред`явлення до господарського суду Хмельницької області позову про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 18.10.2007р.

Аналізуючи надані докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Згідно ч.3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах(ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Звертаючись до відповідного суб`єкта владних повноважень до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18.

У даній справі керівник Шепетівської міської прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із позовними вимогами до фермерського господарства "Левада-В" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, оскільки ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області не вживало заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.

Суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 25.01.2013 № 40 затверджені зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з пунктом 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях були наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до пунктів 2 та 5 частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 294-р "Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв`язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Приймаючи до уваги вищенаведене, розпорядником земель за договором оренди землі від 18.10.2007р. є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Суд встановив, що прокурор неодноразово направляв на адресу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листи, у яких просив надати інформацію про вжиті заходи щодо приведення до законодавчо встановленого розміру орендної плати у договорі оренди землі, укладеного з ФГ "Левада-В".

У відповідь на вказані листи Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило, що останнім направлялись листи ФГ "Левада-В" із пропозицією переглянути умови договору оренди в частині розміру орендної плати. Проте, відповіді не надходило, додаткова угода не укладалась.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області протягом розумного строку самостійно не звернулося до суду з позовом в інтересах держави, то 26.08.2020р. Шепетівська міська прокуратура листом повідомила Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області та пред`явила до господарського суду Хмельницької області позов про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 18.10.2007р.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Представник відповідача у підготовчому засіданні та під час розгляду справи по суті неодноразово зазначав, що повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, надіслане на адресу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, датовано 26.08.2020р., як і позовна заява, тобто в уповноваженого органу не було розумного строку для самостійної реалізації власних повноважень на звернення до суду, чим порушено вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Судом враховується, що вищезазначене повідомлення від 26.08.2020р. являється сповіщенням про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді в межах позову про внесення змін до договору оренди землі №25 від 18.10.2007р., а не повідомленням про порушення інтересів держави, якими являються листи від 04.05.2020р. та від 15.06.2020р., у яких прокуратура просила вирішити питання про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Отже, Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області понад три місяці (з 04.05.2020р. по 26.08.2020р.) не вживалися заходи щодо звернення з позовом до суду, що свідчить про те, що прокурор дотримався вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та розумного строку для встановлення факту невжиття компетентним органом відповідних заходів.

Вказаним спростовуються доводи відповідача щодо того, що прокурором порушено вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та не надано позивачу розумного строку для самостійної реалізації власних повноважень на звернення до суду.

В контексті викладеного, судом береться до уваги, що позивачу було відомо про порушення інтересів держави з 2018 року, що підтверджується листом позивача від 21.03.2018р., у якому пропонувалося відповідачу переглянути умови договору оренди земельної ділянки від 18.10.2007р.

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством; учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Щодо доводів відповідача про те, що прокурором не дотримано порядку засвідчення копій документів, який визначений ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України, судом враховується, що порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

В свою чергу, з огляду на встановлену судом обставину правомірності звернення прокурора з даним позовом до суду, беручи до уваги те, що копії документів завірені прокурором прокуратури Семенюк Н.В., містять особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії та слова "Згідно з оригіналом", судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що провадження у справі відкрито за відсутності в матеріалах справи належним чином засвідчених письмових доказів, якими обґрунтовує позов прокурор.

Доводи відповідача в частині того, що копії доказів завірені не належним чином, не враховують положень частини четвертої статті 91 ГПК України, відповідно до якої учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Отже, прокурор як учасник справи, подавши належним чином засвідчені копії доказів, долучених до позовної заяви та вказавши при цьому, де знаходиться оригінали доказів (ст. 13 позовної заяви), не повинен був повторно засвідчувати відповідність цієї копії оригіналу, який не перебуває в його розпорядженні.

З наданих доказів вбачається, що вони подані відповідно до ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України, а тому суд вважає їх належним чином завіреними.

З огляду на викладене, доводи відповідача про необхідність залишення позовної заяви без руху безпідставні та судом до уваги не приймаються, в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду суд відмовляє.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що позивач самостійно мав подавати позов, а у випадку відсутності фінансування позивача на подання позову прокурор повинен відкрити кримінальне провадження та ініціювати досудове розслідування, оскільки причини бездіяльності та невжиття заходів захисту інтересів держави уповноваженим органом не мають значення для справи, а наявність або відсутність кримінального провадження щодо бездіяльності уповноважених осіб позивача, з огляду на визнання судом правомірності звернення прокурором з даним позовом, не стосуються предмету доказування.

Також судом не враховуються доводи відповідача про майбутню передачу державних сільськогосподарських земель у комунальну власність об`єднаних територіальних громад, зокрема Шепетівської об`єднаної територіальної громади, оскільки, станом на дату розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази, з яких би вбачалось, що така передача відбулась і, як вже зазначалось, розпорядником земель за договором оренди землі від 18.10.2007р. є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У відповідності до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом абз.4 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з п.п. 288.1-288.3 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України).

Суд встановив, що на підставі договору оренди землі від 18.10.2007р. Шепетівська районна державна адміністрація передала в строкове платне користування Фермерському господарству "Левада-В" земельну ділянку загальною площею 50 га із земель резервного фонду Мокіївської сільської ради для ведення фермерського господарства.

У п. 2.3 договору сторони визначили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 573464,80 грн., а за п. 3.2 договору орендна плата встановлюється у розмірі 57,35 грн. за гектар у рік. Орендна плата за загальну площу орендованих земельних ділянок складає 2867,5 грн. в рік, що становить 0,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За змістом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру податку та орендної плати проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.п. 288.5.1); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2).

Отже, з урахуванням положень ст. 632 ЦК України, ст. 288 Податкового кодексу України і статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі" нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями ст. 288 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2019р. у справі №910/11764/17, від 17.10.2019р. у справі № 922/53/19.

За змістом ст. 13, ч. 1 ст. 15 та ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018р. № 105 "Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" у 2018 році проводилась загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення. Вказаною постановою затверджено Порядок проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (далі - Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку під загальнонаціональною (всеукраїнською) нормативною грошовою оцінкою земель сільськогосподарського призначення (далі - оцінка) слід розуміти нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться одночасно на всій території України.

Об`єктом оцінки є землі сільськогосподарського призначення незалежно від форми власності в межах території природно-сільськогосподарських районів (у тому числі гірських природно-сільськогосподарських районів) Автономної Республіки Крим, областей, крім земель сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, оцінка яких проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213 (п. 5 Порядку).

У відповідності до п. 22 Порядку дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації за формою згідно з додатком 3 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Мінагрополітики від 23 травня 2017 р. № 262.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка розроблена і затверджена рішенням органу місцевого самоврядування та відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру до затвердження технічної документації, діє протягом строку, визначеного частиною другою статті 18 Закону України "Про оцінку земель". У разі коли технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення розроблена, але не затверджена рішенням органу місцевого самоврядування, та/або відомості про таку оцінку не внесені до Державного земельного кадастру до затвердження технічної документації, до Державного земельного кадастру підлягають внесенню та використовуються відомості про оцінку (п. 24 Порядку).

Оскільки останні дані щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки вказані в угоді від 05.07.2010р. (п. 3 договору), суд приходить до висновку, що визначення нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 1468619,21 грн. відповідає положенням ст. 13, ч. 1 ст. 15 та ст. 18 Закону України "Про оцінку земель".

Відповідно до ч. 2 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 651 вказаного кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно п. 3.4 договору у випадку зміни розмірів земельного податку, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством сторони приводять розмір орендної плати у відповідність до законодавства з моменту набрання ним чинності шляхом внесення змін та доповнень до договору.

За ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Зважаючи на те, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати і рішення про зміну нормативної грошової оцінки є обов`язковим, то суд дійшов висновку про наявність підстав для внесення змін до договору оренди землі №25 від 18.10.2007, укладеного між Шепетівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Левада-В", доповнивши пункт 1 договору: "Кадастровий номер земельної ділянки 6825585100:05:006:0003".

Суд також погоджується із необхідністю доповнення пункту 1 договору, оскільки вказані зміни узгоджуються з вимогами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", якою унормовано, що зазначення кадастрового номеру земельної ділянки в договорі оренди є обов`язковим. Крім того, така істотна умова договору оренди землі та внесення відповідних змін до пункту 1 договору не змінює прав та обов`язків сторін договору, оскільки не покладає на них будь-яких додаткових обов`язків та не надає додаткових прав, а є лише необхідним для відповідності договору фактичному землекористуванню та вимогам законодавства.

З приводу позовних вимог про внесення змін в абзаци 1, 2 пункту 3 договору оренди земельної ділянки від 18.10.2007р. та викладення його в редакції, запропонованій прокурором, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі в частині необхідності внесення змін в п. 3 договору оренди земельної ділянки від 18.10.2007р. та визначення нового розміру орендної плати, прокурор посилається на зміну розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому, з огляду на те, що за укладеною сторонами угодою від 05.07.2010р. "орендна плата за загальну площу орендованої земельної ділянки складає 7193,60 грн. в рік, що становить 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки", фактично прокурор не просить змінити відсотковий розмір орендної плати по відношенню до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а просить внести зміни до договору оренди з врахуванням збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За положеннями ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Суд погоджується із доводами прокурора, що впровадження нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для зміни розміру орендної плати, визначеної у договорі оренди земельної ділянки від 18.10.2007р.

Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером земельної ділянки 6825585100:05:006:0003 площею 50,0007 га підтвердив, що нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь складає 1468619,21 грн.

Таким чином, з моменту укладення договору оренди землі від 18.10.2007р. та додаткової угоди від 05.07.2010р. відбулась зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є підставою зміни розміру орендної плати, який є істотною умовою договору.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 16.04.2018р. по справі №910/7905/17, від 07.06.2018р. у справі №922/518/14.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

В свою чергу, статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується відповідача, який мав довести наявність тих обставин, на які він посилається, зазначаючи про необґрунтованість позову.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010р. Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

З врахуванням викладеного, інші доводи відповідача судом до уваги не приймаються.

Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства, положення договору оренди землі, а також зміну нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки, вимоги Керівника Шепетівської міської прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до Фермерського господарства "Левада-В" про внесення змін до договору оренди землі №25 від 18.10.2007р. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Внести зміни до договору оренди землі №25 від 18.10.2007, укладеного між Шепетівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Левада-В":

- доповнити пункт 1 договору: "Кадастровий номер земельної ділянки 6825585100:05:006:0003";

- абзаци 1, 2 пункту 3 договору викласти в такій редакції - "нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 468 619,21 грн., орендна плата за загальну площу орендованої землі складає 14 686,20 грн. в рік, що становить 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

Стягнути з фермерського господарства "Левада-В" (30442, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, село Чотирбоки, код 30849961) на користь прокуратури Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, платник/одержувач коштів: Прокуратура Хмельницької області, код ЄДРПОУ: 02911102, р/р UA188201720343120002000002814, МФО: 820172, Банк: ДКСУ, м. Київ) 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 30.12.2020р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

СуддяВ.В. Димбовський

Віддрук. 5 прим.:

1 до справи,

2 прокуратура Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3),

3 позивачу (29016, м. Хмельницький, вул. Інституцька, 4/1),

4 відповідачу (30442, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, село Чотирбоки),

5 - Шепетівська місцева прокуратура (30400 м. Шепетівка, вул.С.Оврашка, 43).

Всім рек. з пов. про вруч.