Рішення

від 21.12.2020 по справі 924/907/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2020 р. Справа № 924/907/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Хмельницької міської ради

до приватного підприємства "Кредо"

про стягнення 19743,00 грн. збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди

Представники сторін:

від позивача - Сліпчук О.П.;

від прокуратури - Рибачук О.Г.;

від третьої особи - не з`явився;

від відповідача - Комаринський А.І.; Воронова Н.М.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

31.07.2020 до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до приватного підприємства "Кредо" про стягнення 19 743,00 грн. збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2020 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 04.08.2020 позовну заяву залишено без руху надавши заявнику строк у 7 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків виявлених у позовній заяві з доданими документами.

Після усунення заявником виявлених недоліків, ухвалою суду від 07.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі для розгляду за правилами загального позовного провадження, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Хмельницьку міську раду, призначено підготовче засідання на 29.09.2020.

17.09.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

Судове засідання призначене на 29.09.2020 не відбулося.

Ухвалою суду від 15.10.2020 підготовче засідання у справі призначено на 29.10.2020.

Судом у підготовчому засіданні 29.10.2020 постановлено ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.11.2020. Ухвалою суду від 29.10.2020 повідомлено відсутніх учасників процесу про відкладення підготовчого засідання на 19 листопада 2020р.

Судом в підготовчому засіданні 19.11.2020 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23 листопада 2020р.

20.11.2020р. на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та пояснення, щодо позовних вимог. Вказане клопотання судом задоволено, а подані докази долучено до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 23.11.2020 прокурором у справі подано суду додаткові пояснення до відзиву, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 23.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №924/907/20 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні 03.12.2020.

Судом у судовому засіданні 03.12.2020 постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні до 22.12.2020.

Ухвалою суду від 03.12.2020 повідомлено позивача про оголошення перерви в судовому засіданні до 22 грудня 2020.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Перший заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області звернувся до суду з вимогою про стягнення з приватного підприємства "Кредо" збитків за надмірні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 19473,00 грн. на користь місцевого бюджету Хмельницької міської ради. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами проведеної прокуратурою перевірки встановлено, що у період з 06.09.2018 по 17.09.2018 Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено планову перевірку додержання приватним підприємством "Кредо" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що складено акт №461/02 від 17.09.2018. Вказує, що згідно акта підприємством у період з 30.12.2014 по 01.04.2018 в порушення вимог законодавства здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з димової труби в котельні за відсутності дозволу на викиди в атмосферне повітря. Звертає увагу суду, що директора відповідача згідно протоколу про адміністративне правопорушення №002718 від 06.09.2018 визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення. Зауважує, що результати планового заходу, припис та постанова у справі про адміністративне правопорушення підприємством не оскаржувались. Окрім того, як зазначає прокурор, за результатами внесеного припису №461/02 від 18.09.2018 ПП "Кредо" отримано дозвіл на викиди. Враховуючи неподання контролюючим органом до суду позовної заяви про стягнення завданої шкоди державі, в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу на суму 19473,00 грн., прокурор звернувся до суду з відповідною позовною заявою та просить задовольнити останню.

17.09.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, де останній пояснив, що на підприємстві до встановлення твердопаливного котла RED UNI 75 опалювання приміщень проводилось за допомогою двох газових котлів. Повідомив, що підприємство отримало дозвіл №68100000-494 від 16.02.2011 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для вищезгаданих об`єктів. Зазначив, що у 2014 році керівником було прийнято рішення про заміну газових котлів на твердопаливний. Зауважив, що з точки зору рівня викидів забруднюючих речовин в атмосферу при спалюванні різних видів палива викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без систем очищення при згоранні деревини дров`яної складає: СО2 - 4,9 тонн на 1 тис. тонн палива, NО2 - 9.4 тонн на 1 тис. тонн палива, S02 - 0,3 тонн на 1 тис. тонн палива, тверді частинки - 4,3 тонн на 1 тис. тонн палива. Зауважив, що згідно бухгалтерської довідки до листа №23 від 14.04.2020 року наведено обсяги споживання деревини дров`яної по рокам, а саме: 2014 рік - 7,04 куб2 - 3,38 т; 2015 - рік - 21,06 куб2 - 10,11 т; 2016 рік - 17,51 куб2 - 8,40 т; 2017 рік - 27,51 куб2 - 13,20 т; 2018 рік - 11,02 куб2 - 5,29 т. Отже, вважає відповідач, згорання деревини має практично "нульовий ефект" за викидами парникових газів, а враховуючи незначні обсяги спалювання деревини за рік на підприємстві це "практичний нуль". Зазначає, що ні обсяги викидів, ні джерело викидів не змінилось. Окрім того, стверджує відповідач, що згідно з пунктом 2 Інструкції "Про порядок та критерії взяття на державний облік об`єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря" випливає, що дане джерело викидів не потребує взяття на державний облік та видачі дозволів на його використання. Стверджує, що котел RED UNI 75 не є об`єктом джерела викидів, який потребує взяття на державний облік та видачі дозволів на його використання, а тому жодної шкоди не було заподіяно навколишньому природному середовищу. Стосовно відсутності зауважень в акті перевірки, оскарження припису та оскарження протоколу про адміністративне правопорушення відповідач повідомив, що на підприємстві немає окремої посади, яка б здійснювала постійний контроль дотримання вимог у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Підсумовує, що твердопаливний котел RED UNI 75 не потребує взяття на державний облік та видачі дозволу на його використання, а оскільки не потрібен дозвіл, то немає ніяких наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, а отже і позовні вимоги безпідставні і необґрунтовані.

24.09.2020 від Хмельницької місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, де прокуратура навела доводи зазначені у позовній заяві та вказала, що відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростували заявлені позовні вимоги.

29.09.2020 на адресу суду від Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області надійшла відповідь на відзив, у якій остання пояснила, що твердження відповідача, що "котел RED UNI 75 не є об`єктом джерела викидів, який потребує взяття на державний облік та видачі дозволів на його використання, а отже не заподіює жодної шкоди навколишньому природному середовищу" є помилковим, оскільки Інструкція "Про порядок та критерії взяття на державний облік об`єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря" жодним чином не вказує на обов`язковість одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин, натомість пояснює позивач, обов`язок одержання такого дозволу міститься у приписах статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Зазначає, що сплата відповідачем екологічного податку, за наявності всіх складових цивільного-правової відповідальності, не звільняє останнього від обов`язку, щодо відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення правил охорони навколишнього природного середовища. Просить позов задовольнити.

20.11.2020 відповідачем подано до суду додаткові пояснення, де останній зазначив, що підприємство в 2011 році отримало дозвіл №6810100000-494 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. В подальшому в 2014 році відбулась заміна обладнання одного типу на аналогічне обладнання іншого типу. Вказує, що джерело викидів при цьому не змінилось, продукти та обсяги викидів не змінились, що підтверджується відомостями, наведеними в п. 3 Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

23.11.2020 прокурором у справі подано додаткові пояснення до відзиву, де останній зазначив, що відповідно до отримання дозволу на нове стаціонарне джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПП "Кредо" не мало права використовувати його у своїй діяльності.

22.12.2020 від Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області надійшли додаткові пояснення у справі, де позивач зазначив, що помилковість тверджень відповідача із посиланням на зменшення гранично допустимих викидів, які встановлені у дозволі №6810100000-1192 у порівнянні із тими, які встановлені у дозволі №6810100000-494 полягає у тому, що дозволом від 16.02.2011 року не визначено саме джерело утворення викидів, а саме твердопаливний котел RED UNI 75. Вказав, що безпосередньо джерело викидів відображено у Звіті по інвентаризації викидів від 10.07.2018 року, який був підставою для отримання дозволу від 18.09.2018. Разом з тим, пояснює, якщо проаналізувати Звіт із інвентаризації (затверджений керівником ПП Кредо) який розроблений для отримання дозволу від 18.09.2018 у порівняні із Звітом розробленим для отримання дозволу від 16.02.2011 то очевидним є те, що від твердопаливного котла RED UNI 75, як нового джерела утворення викидів з`являється додаткова забруднююча речовина, а саме: "Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна)", яка була відсутня для джерел утворення викидів, які працюють на природному газі. Зауважує, що вказане свідчить про додаткове навантаження на атмосферне повітря, внаслідок надходження у нього цієї речовини.

Прокурор та представник позивача у справі в судовому засіданні 22.12.2020 позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.12.2020 проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі з підстав наведених у відзиві та у додаткових поясненнях у справі.

Представник третьої особи в судове засідання 22.12.2020 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи від 03.12.2020. В попередньому судовому засіданні представник третьої особи підтримала позовні вимоги та позицію прокуратури та позивача у справі в повному обсязі.

В свою чергу, до судового засідання 22.12.2020 будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи по суті на іншу дату та позицій щодо наявності невирішених питань, які унеможливлюють вирішення судом справи не надходило.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що учасники належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника третьої особи за матеріалами справи.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області у період з 06.09.2018 по 17.09.2018 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ПП "Кредо", про що складено акт №461/02 від 17.09.2018.

В акті зафіксовано, що підприємством у період з 30.12.2014 по 01.04.2018 в порушення вимог ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з димової труби в котельні (джерело утворення викидів: котел RED UNI 75) за відсутності дозволу на викиди в атмосферне повітря. Акт підписаний посадовою особою, що проводила перевірку та директором підприємства без зауважень.

06.09.2018 державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища складено протокол №002718, згідно якого встановлено, що відповідальною особою директором ПП "Кредо" Комаринським А.І. порушено порядок здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу, а саме здійснення викидів без дозволу твердопаливним котлом, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". У графі протоколу - пояснення порушника та його зауваження до змісту протоколу зазначено, що "виявлені порушення будуть усунені в установлені терміни". Протокол підписано директором відповідача без зауважень.

Згідно довідки ПП "Кредо" №89 від 10.09.2018 виданій Державній екологічній інспекції вбачається, що підприємством 30.12.2014 придбано та встановлено котел твердопаливний RED UNI 75 для обігріву приміщення деревиною паливною (дровами). З початку року придбано та спалено 77 м3 дров (1м3 = 480 кг), що становить 37 тонн. Рівні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні 1 тис. тонн дров`яної деревини становить 4,9 окису вуглецю. Підприємством нараховано за 2,198 окису вуглецю та сплачено податку згідно норм - 268 грн.

Відповідно до постанови про закриття адміністративного стягнення №197/02 від 14.09.2018 директора ПП "Кредо" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 78 КУпАП та закрито адміністративну справу в зв`язку з закінченням терміну притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 38 КУпАП.

18.09.2018р. Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області внесено припис директору ПП "Кредо" №461/02, згідно якого підприємство зобов`язано в строк до 18.12.2018 отримати дозвіл на викиди, надати на адресу контролюючого органу завірену належним чином його копію та звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин. Припис прийнято до виконання директором відповідача, що підтверджується підписом директора.

З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2020 Приватне підприємство "Кредо" отримало дозвіл №6810100000-1192 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, термін дії дозволу - необмежений.

16.10.2018 Начальником відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів та атмосферного повітря - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області було виконано розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі ПП "Кредо" (м. Хмельницький, проспект Миру, 69) в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, згідно з яким розмір збитків, які заподіяні державі відповідачем в результаті викидів забруднюючих речовин від джерел викидів за період з 30.12.2014 по 01.04.2018 без дозволу на викиди становить 19473,00 тис. грн.

У розрахунку зазначено, в ході планового заходу державного нагляду (контролю) (акт перевірки №461/02) встановлено, що в порушення статтей 38, 39 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтей 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 14.09.2018 за частиною першою статті 78 КУпАП винесено постанову про закриття адміністративного стягнення в порядку статті 38 КУпАП. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі ПП "Кредо" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря проводиться на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року №639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за №48/16064.

Згідно додатку №1 до розрахунку розмірів відшкодування збитків ПП "Кредо" за період з 30.12.2014 по 01.04.2018 фактична маса деревини, що була використана в якості палива склала - 37 т., теплова потужність теплоагрегата: фатична - 0,075 МВт, номінальна - 0,075 МВт.

03.12.2019 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області направила на адресу ПП "Кредо" лист з вимогою відшкодувати завдані державі збитки у розмірі 19473,00 грн. в добровільному порядку.

Листом 14.04.2020 ПП "Кредо" звернулося до Державної екологічної інспекції України з проханням переглянути рішення про стягнення штрафу у розмірі 19 473,00 грн. враховуючи мізерність об`ємів викидів в атмосферу та "нульовий ефект" для навколишнього середовища.

У матеріалах справи наявний затверджений відповідачем звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на проммайданчик №1 ПП Кредо (зокрема, з характеристиками джерел утворення забруднюючих речовин, джерел викидів забруднюючих речовин, в тому числі твердопаливного котла RED UNI 75 по вул. Проспект Миру, 69, м. Хмельницький).

З бухгалтерської довідки ПП "Кредо" про використання дров`яного палива за період з 2014 по 2018 р.р. вбачається, що використано дров: 2014 рік - 7,04 м3, 2015 рік - 21,06 м3, 2016 рік - 17,51 м3, 2017 - 27,51 м3, 2018 - 11,02 м3. Збір за забруднення: 2014 рік - 151,41 грн., 2015 рік - 2,81 грн., 2016 рік - 17,79 грн., 2017 - 91,38 грн., 2018 - 144,26 грн.

11.06.2020 прокуратурою Хмельницької області з метою вирішення питання про наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру, щодо стягнення заборгованості з ПП "Кредо" надіслано матеріали перевірки Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на адресу Хмельницької місцевої прокуратури та Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

14.06.2020 прокуратурою направлено лист до Державної екологічної інспекції, згідно якого просить повідомити з яких причин контролюючим органом не вчинено заходів, щодо стягнення з відповідача нарахованих збитків в судовому порядку та чи будуть вживатися такі заходи.

У відповідь на вказаний лист Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області 09.07.2020 повідомила, що здійснює такі заходи за наявності фінансування зі слати судового збору.

30.07.2020 прокуратурою направлено на адресу Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомлення про встановлення підстав та намірів здійснення представництва інтересів держави.

У зв`язку з нездійснення контролюючим органом заходів, щодо стягнення збитків заподіяних державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, в розмірі 19473,00 грн., прокуратура звернулася до суду з даною позовною заявою.

Відповідачем додано до матеріалів справи дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6810100000-494 від 16.02.2011 виданий ПП "Кредо", термін дії дозволу 5 років, з 16.02.2011 по 16.02.2016.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у відсутності такого органу.

Частинами третьою - п`ятою статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В обґрунтування наявності підстав для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі позивача, прокурор посилається на те, що здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу ПП "Кредо" завдало збитків державі на суму 19473,00 грн., проте позивачем заходів захисту та відновлення порушення інтересів держави, у тому числі позовного характеру, не вжито протягом тривалого часу, як зазначено Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області у листі від 09.07.2020 через скрутне фінансове становище.

Зазначене свідчить про неналежне здійснення контролюючим органом повноважень захисту інтересів держави та дає право прокурору здійснювати представництво інтересів держави в особі позивача в суді.

За приписами ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Положення ст. 50 Конституції України гарантують кожному право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. №302 передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

При цьому державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.

За приписами ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Відповідно до ст. 34 вказаного Закону завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Як убачається з матеріалів справи у період з 06.09.2018 по 17.09.2018 Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ПП "Кредо", про що складено акт №461/02 від 17.09.2018. Перевіркою, зокрема встановлено, що відповідач здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (твердопаливний котел RED UNI 75) за відсутності дозволу на викиди в атмосферне повітря, в порушення вимог ст. ст. 10 (абзац другий частини першої), 11 (частини п`ятої) Закону України Про охорону атмосферного повітря.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, згідно зі статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди (збитків) необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльність особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків (шкоди), їх наявності та розміру; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Протиправною поведінкою є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала та полягає в тому, що: - протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; - шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у період з 30.12.2014 - 01.04.2018 експлуатував обладнання, яке здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за відсутності відповідного дозволу, що підтверджується актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №461/02 від 17.09.2018, який підписано відповідачем без будь-яких зауважень, протоколом про адміністративне правопорушення №002718 від 06.09.2018, постановою №197/02 від 14.09.2018 відповідно до якої директора ПП "Кредо" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 78 КУпАП, приписом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 18.09.2018р. на виконання якого відповідачем 18.09.2020 отримано дозвіл на викиди №6810100000-1192 забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Усі перелічені документи відповідачем отримані та не оскаржені.

Виходячи з положень ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. №302, здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, є порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме: законодавства про охорону атмосферного повітря, за яке передбачено відповідальність, в тому числі шляхом відшкодування завданої шкоди (ст. 66 Конституції України, ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 41, 68, 69 "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

Судом враховується, що кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду в повному обсязі (ст. 66 Конституції України).

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також визначено принцип необхідності повної компенсації шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Оскільки відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, збитки, завдані державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 910/5858/17 та від 22.05.2018 у справі № 910/15305/17.

Розмір збитків розрахований позивачем згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 (далі - Методика), на підставі даних планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, результатів відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, даними суб`єкта господарювання (зокрема, щодо часу роботи обладнання) та звітів по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно з розрахунку розміру відшкодування збитків здійсненого Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області останньою нараховано відповідачу до відшкодування за період з 30.12.2014 по 01.04.2018 - 19473,00 грн. збитків.

Однак, як вбачається з матеріалів справи при здійсненні Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області обрахунку збитків не було враховано, що у відповідача був наявний дозвіл №6810100000-494 від 16.02.2011 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на 5 років з 16.02.2011 по 16.02.2016.

З огляду на викладене, суд здійснив перерахунок завданої шкоди ПП "Кредо" навколишньому природному середовищу, шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу з урахуванням наявного у відповідача дозволу №6810100000-494 від 16.02.2011, а тому правомірними до стягнення є збитки за період з 17.02.2016 по 01.04.2018 в розмірі 13 588,26 грн. У стягненні 5 884,74 грн. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, суд вважає за належне відмовити.

Доказів, які би спростовували обставини здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу у зазначений період, чи підтверджували відсутність вини відповідача у вчиненні протиправних дій у матеріали справи не подано.

Посилання прокуратури та позивача на те, що у разі зміни котла відповідач повинен був отримати новий дозвіл, судом до уваги не приймаються, оскільки нормативи по оксиду азоту і оксиду вуглецю, які здійснює новий котел не перевищили допустимих величин визначених у попередньому дозволі. Стосовно посилання екологічної інспекції на появу нового забрудника "суспендовані тверді частини", судом до уваги не приймається, оскільки їх викид вказаними котлами здійснюються в межах встановлених норм.

Посилання прокуратури та позивача на п. 11 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" також судом до уваги не приймаються, оскільки чинна редакція на момент встановлення котла не передбачала обов`язку отримання дозволу, зокрема зміни до вказаної норми закону були внесені у 2016 році після закінчення дії дозволу №6810100000-494 від 16.02.2011.

Доводи відповідача у справі судом до уваги не приймаються, оскільки акт перевірки, припис, протокол про адміністративне правопорушення та постанову останній не оскаржив, а в подальшому отримав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря чим визнав власну неправомірну поведінку.

Крім того, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Трофимчук проти України", №4241/03, пункт 54, рішення від 28.10.2010 р., "Салов проти України", №65518/01, пункт 89, рішення від 06.09.2005 р., "Проніна проти України", №63566/00, пункт 23, рішення від 18.07.2006 р. та "Серявін та інші проти України", №4909/04, пункт 58, рішення від 10.02.2010 р., за якою хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. справа "Ruiz Torija проти Іспанії", №18390/91, пункт 29, рішення від 09.12.1994 р.).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Отже, враховуючи наведені вище обставини справи та норми законодавства, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 13588,26 грн. збитків за надмірні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на користь місцевого бюджету Хмельницької міської ради. У стягненні 5 884,74 грн. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, суд вважає за належне відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Хмельницької міської ради до приватного підприємства "Кредо" про стягнення 19743,00 грн. збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Кредо" (29000, м. Хмельницький, Проспект Миру, 69, код ЄДРПОУ 31269731) на користь місцевого бюджету Хмельницької міської ради (УК у м. Хмельницькому/м. Хмельницький номер рахунку UA 228999980333129331000022002, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 38045529, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) 13 588,26 грн. збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу.

Стягнути з приватного підприємства "Кредо" (29000, м. Хмельницький, Проспект Миру, 69, код ЄДРПОУ 31269731) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA 188201720343120002000002814, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) 1 466,78 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.12.2020.

СуддяА.М. Яроцький

Віддрук. 5 прим. (усім реком. з повідом.):

1 - до справи;

2 - заявнику - Хмельницькій місцевій прокуратурі - 29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 63.

3 - Державній екологічній інспекції у Хмельницькій області - 29001, м. Хмельницький, вул. Франка, 2/2;

4 - відповідачу - ПП "Кредо" - 29000, м. Хмельницький, просп. Миру, 69.

5 - третій особі - Хмельницькій міській раді - 29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3.