Постанова

від 28.12.2020 по справі 920/282/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2020 р. Справа№ 920/282/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Дикунської С.Я.

без повідомлення учасників справи,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства ІВОТ на рішення Господарського суду Сумської області від 24.06.2020

у справі №920/282/20 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Роботько Володимира Володимировича

до Селянського фермерського господарства ІВОТ

про стягнення 149137,87 грн.

1. Зміст позовних вимог та заперечень

В березні 2020 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 149137 грн. заборгованості (в т.ч.: 120000 грн. основного боргу за договором перевезення вантажів, 21212,05 грн. пені, 3756 грн. інфляційних нарахувань, 4169,52 грн 3 % річних) за неналежне виконання договору від 02.11.2018 № 02/11-18 про надання послуг з перевезення вантажів, укладений між сторонами даного спору, а також стягнути з відповідача 2237,07 грн. судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені зобов`язання обумовлені умовами договору перевезення, зокрема щодо здійснення оплати за послуги з перевезення за грудень 2018 та січень 2019, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, а отже, й виникла необхідність звернення до суду.

Відповідач у відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив про те, що позивачем не надано товарно-транспортні накладні на підтвердження проведених перевезень.

2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судом

02.11.2018 між СФГ ІВОТ (далі-Замовник, відповідач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Роботьком Володимиром Володимировичем (далі-Виконавець, позивач у справі) було укладено договір про надання послуг з перевезення вантажів № 02/11-18, за умовами якого виконавець на замовлення замовника зобов`язався надати послуги з перевезення вантажів, а замовник зобов`язався прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх.

Пунктом 1.4 встановлено що надання послуг за цим договором здійснюється виконавцем з використанням власної або третіх осіб техніки-вантажних автомобілів з причепами, згідно переліку, наведеному у даному пункті договору.

За змістом п.2.1 договору виконавець приступає до надання послуг в день, визначений у замовленні (складеному у письмовій або усній формі) замовника. Залучення автомобілів виконавця до виконання договору здійснюється виконавцем по мірі необхідності самостійно з наступним інформуванням замовника.

Відповідно до умов пункту 2.9 договору про надані послуги сторони складають відповідний акт із зазначенням, зокрема, техніки, якою здійснювалось перевезення, час надання послуг, відстань перевезення та вартість послуг. Підписаний сторонами акт про надані послуги є невід`ємною частиною договору та є підставою для оплати замовником вартості послуг.

Відповідно до п.3.1 договору вартість належним чином наданих послуг за транспортний засіб у комплекті з причепом або без нього складає транспортування продукції: поле Гамаліївка - склад смт. Вороніж - 140 грн за тону; поле Локотки - склад смт. Вороніж - 100 грн за тону.

Обов`язок замовника оплатити належним чином надані послуги у десятиденний строк з моменту підписання сторонами акту про надані послуги передбачений пунктом 4.1.4 укладеного договору № 02/11-18.

В свою чергу згідно пункту 4.2.1 виконавець зобов`язаний якісно і своєчасно надавати послуги з перевезення вантажів.

Пунктом 6.1. договору визначено що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як встановлено судом, на виконання умов договору №02/11-18 від 12.11.2018 позивачем були надані відповідачеві послуги по перевезенню вантажу, що підтверджується актами про надання послуг від 14.12.2018 на суму 139232,00 грн., від 15.01.2019 на суму 216209,20 грн. Таким чином замовнику було надано послуги за спірним договором на з суму 355441,20 грн.

Зазначені акти про надання послуг підписані обома сторонами (замовником та виконавцем), відомостей щодо претензій сторін одна до одної акти не містять.

Відповідачем частково виконано свої зобов`язання за договором №02/11-18 від 02.11.2018 на загальну суму 281209,00 грн, що підтверджується копією банківської виписки за період з 01.12.2018 по 17.03.2020.

Так, відповідач перерахував 26.12.2018 в сумі 60000,00 грн., 27.12.2018 в сумі 25000,00 грн., 28.12.2018 в сумі 100000,00 грн., 19.04.2019 в сумі 16209,00 грн., 16.08.2019 в сумі 50000,00 грн., 29.10.2019 в сумі 30000,00 грн.

Отже, як встановлено апеляційним судом, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги з перевезення за договором №02/11-18 від 02.11.2018 становить 74232,20 грн.

3. Короткий зміст рішення місцевого суду

Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.06.2020 у справі №920/282/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Селянського фермерського господарства ІВОТ на користь Фізичної особи-підприємця Роботька Володимира Володимировича 120000,00 грн. основного боргу, 10606,03 грн пені, 4169,82 грн 3% річних, 3503,82 грн інфляційних нарахувань за неналежне виконання умов договору про надання послуг з перевезення вантажів № 02/11-18 від 02.11.2018; 2074,21 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем доведено надання послуг з перевезення на вказану суму, а відповідачем виконано зобов`язання з оплати цих послуг неналежним чином. Разом з тим, здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат суд задовольнив їх частково, відповідно до розрахунку суду.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Селянське фермерське господарство ІВОТ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 24.06.2020 у справі №920/282/20 і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що позивачем надано товарно-транспортні накладні в копіях, які не можуть розглядатись судом як належні докази, оскільки частина з цих накладних не читаються.

5. Доводи учасників справи щодо апеляційної скарги

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду Сумської області від 24.06.2020 у справі №920/282/20 залишити без змін.

В обґрунтування відзиву позивач послався на те, що відповідачем підписано акти наданих послуг без зауважень.

У своїй відповіді на відзив відповідач заперечив проти доводів позивача, посилаючись на те, що послуги з перевезень під час збирання врожаю надавались не тільки позивачем, а й іншими перевізниками. Відповідно позивач перевіз вантажу на меншу суму. Відповідач зазначив, що звертався до позивача з вимогою щодо підтвердження обсягу наданих послуг, проте позивач звернувся до суду про стягнення боргу.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

Селянське фермерське господарство ІВОТ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 24.06.2020 у справі №920/282/20 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/282/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

25.09.2020 скаржником на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 подано до суду заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження та докази доплати судового збору у відповідному розмірі.

В зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному справу №920/282/20 передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, справу №920/282/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2020 поновлено пропущений строк звернення з апеляційною скаргою, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського фермерського господарства ІВОТ на рішення Господарського суду Сумської області від 24.06.2020, справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи. Зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду Сумської області від 24.06.2020 у справі №920/282/20 до закінчення його перегляду у апеляційному порядку.

13.10.2020 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечив проти її задоволення.

20.10.2020 відповідач подав до суду відповідь на відзив позивача.

У зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, враховуючи, що Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 встановлено з 12.03.2020 на усій території України карантин, який продовжено до 31.12.2020 (Постанова КМУ №956 від 13.10.2020), колегія суддів дійшла висновку про необхідність вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

7. Джерела права й акти їх застосування

Господарський кодекс України

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Згідно з ст. 311 Господарського кодексу України плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов`язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Цивільний кодекс України

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до с. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Господарський процесуальний кодекс України.

За приписами частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

За визначенням ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з ч.6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

8. Позиція апеляційного суду

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи в листопаді 2018 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з перевезення вантажів №02/11-18, за умовами якого виконавець зобов`язався надати послуги з перевезення вантажів з використанням власної або третіх осіб техніки-вантажних автомобілів з причепами, а замовник зобов`язався прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх.

На виконання умов договору №02/11-18 від 12.11.2018 позивачем були надані відповідачеві послуги по перевезенню вантажу, що підтверджується актами про надання послуг від 14.12.2018 на суму 139232,00 грн., від 15.01.2019 на суму 216209,20 грн. Таким чином замовнику було надано послуги за спірним договором на з суму 355441,20 грн.

Зазначені акти містять назви товариств виконавця і замовника, найменування та вартість виконаних робіт, які відповідають визначеним сторонами у п. 1.1., 1.4 та 3.1. Договору, містить посилання на договір, на виконання умов якого надані послуги, прізвища, особистий підпис уповноважених осіб сторін, засвідчені відтиском печатки замовника.

Будь-яких заперечень або зауважень щодо об`єму та якості наданих послуг вказані акти не містять.

При цьому, обставини щодо отримання відповідачем від позивача послуг в сумі 355441,20 грн. в установленому ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України порядку скаржником не спростовані.

Колегією суддів не приймається як доказ акт наданих послуг по транспортуванню вантажів від 24.12.2018, оскільки вказаний акт підписаний сторонами згідно договору 13/12-18 від 13.12.2018, в той час як предметом розгляду є послуги надані згідно договору про надання послуг з перевезення вантажів №02/11-18 від 02.11.2018.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу та відповідь на відзив, відповідач зазначив, що він звертався до позивача з вимогами про підтвердження обсягів наданих послуг з перевезень, в тому числі і товаро-транспортних накладних.

Проте, всупереч вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відповідачем не надано ні місцевому суду, ні апеляційному суду доказів на підтвердження зазначеного, як то претензії, листи, які надсилались відповідачем на адресу позивача.

Отже, підписавши акти про надання послуг відповідач погодився з обсягом наданих послуг без заперечень.

Виходячи з викладеного апеляційний суд вважає доведеним, надання послуг з перевезення вантажів відповідно до спірного договору № 02/11-18 від 02.11.2018 на суму 355441,20 грн. Відповідачем оплата наданих послуг за договором проведена в сумі 281209,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 74232,20 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 21212,05 грн пені, 4169,82 грн 3% річних, 3756,00 грн інфляційних втрат, нарахованих відповідачу за неналежне виконання умов договору про надання послуг з перевезення вантажів № 02/11-18 від 02.11.2018, колегія суддів зазначає наступне.

Так, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що позивач нарахував відповідачу за прострочення оплати послуг з перевезення пеню в сумі 21212,05 грн. з порушенням п.5.3. договору, оскільки вказаними умовами передбачено сплату пені у розмірі облікової ставки НБУ.

Отже, перевіривши розрахунки позивача, з врахуванням платежів, здійснених відповідачем та суми боргу, періодів нарахувань, за наслідком проведених розрахунків за допомогою комп`ютерної програми ЛЗ Підприємство 9.5.3. ТОВ Інформаційно-аналітичний центр Ліга ТОВ Ліга Закон , 2020 , колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення нарахованих сум санкцій, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10606,03 грн пені (з урахуванням умов п. 5.3 договору № 02/11-18), 3756,00 грн інфляційних нарахувань, 3524,79 грн сума 3% річних за неналежне виконання умов договору про надання послуг з перевезення вантажів № 02/11-18 від 02.11.2018. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

Щодо наданих позивачем копій товарно-транспортних накладних, на підтвердження надання послуг згідно спірного договору колегія суддів зазначає наступне.

За положеннями статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

До матеріалів справи долучені копії товарно-транспортних накладних, проте вони не засвідчені належним чином, як того вимагає п. 5.26 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складаються зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.

Отже, судом не можуть бути взяті до уваги вказані документи. Проте, як вже зазначалось вище, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження своїх заперечень, як то претензії, листи або заперечення до актів про надання послуг, а акти про надання послуг, підписані без зауважень, то суд приходить до висновку про виконання позивачем своїх обов`язків згідно спірного договору.

9. Висновки апеляційного суду

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що викладені відповідачем доводи в обґрунтування апеляційної скарги щодо обов`язкового надання товарно-транспортних накладних є необґрунтованими.

Разом з тим, враховуючи, що акт наданих послуг по транспортуванню вантажів від 24.12.2018 підписаний сторонами згідно договору 13/12-18 від 13.12.2018, в той час як предметом розгляду є послуги надані згідно договору про надання послуг з перевезення вантажів №02/11-18 від 02.11.2018, апеляційна скарга Селянського фермерського господарства ІВОТ підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Сумської області від 24.06.2020 у справі №920/282/20 слід змінити.

Керуючись ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства ІВОТ на рішення Господарського суду Сумської області від 24.06.2020 у справі №920/282/20 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 24.06.2020 у справі №920/282/20 змінити.

3. Пункт 2 розолютивної частини рішення Господарського суду Сумської області від 24.06.2020 у справі № 920/282/20 викласти в наступній редакції:

Стягнути з Селянського фермерського господарства Івот (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Комарова, 129; код ЄДРПОУ 30425152) на користь Фізичної особи-підприємця Роботька Володимира Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 74232 (сімдесят чотири тисячі двісті тридцять дві) грн. 20 коп. основного боргу, 10606 (десять тисяч шістсот шість) грн. 03 коп. пені, 3524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн. 79 коп. 3% річних, 3756 (три тисячі сімсот п`ятдесят шість) грн. 00 коп. інфляційних нарахувань за неналежне виконання умов договору про надання послуг з перевезення вантажів № 02/11-18 від 02.11.2018; 1381 (одна тисяча триста вісімдесят одна) грн. 78 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 24.06.2020 у справі № 920/282/20 залишити без змін.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Роботька Володимира Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Селянського фермерського господарства Івот (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Комарова, 129; код ЄДРПОУ 30425152) 1282 (одна тисяча двісті вісімдесят дві) грн 92 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказу по справі № 920/282/20 доручити Господарському суду Сумської області.

6. Матеріали справи №920/282/20 повернути до Господарського суду Сумської області.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді К.В. Тарасенко

С.Я. Дикунська