Рішення

від 30.12.2020 по справі 140/15300/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/15300/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ліленд Груп до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ліленд Груп (далі - ТзОВ Ліленд Груп , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2), про визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДПС у Волинській області про відмову в реєстрації податкових накладних №1849085/41199294 від 18 серпня 2020 року та № 1843689/41199294 від 17 серпня 2020 року та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 28 від 21 липня 2020 року та №31 від 23 липня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 та 23 липня 2020 року позивач подав на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні № 28 та № 31. Однак відповідачами було зупинено реєстрацію податкових накладних. З метою реєстрації зупинених податкових накладних позивач надав контролюючому органу письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Однак рішеннями Комісії регіонального рівня про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН №1849085/41199294 від 18 серпня 2020 року та № 1843689/41199294 від 17 серпня 2020 року позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних № 28 від 21 липня 2020 року та № 31 від 23 липня 2020 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, а також зазначено, що платіжні доручення ТзОВ Агро-Р та ПрАТ Нововолинський хлібозавод .

Вважає, що рішення Комісії регіонального рівня є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивач надав усі документи на підтвердження реальності господарської операції.

Крім того, згідно умов договорів поставок № 66П від 03 червня 2020 року та №18 від 19 жовтня 2018 року оплата за товар здійснюється умовах відтермінування платежу, а тому датою виникнення податкових зобов`язань було відвантаження товару згідно видаткових накладних № 333 від 21 липня 2020 року та № 341 від 23 липня 2020 року.

На підставі наведеного просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення, а також зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні № 28 від 21 липня 2020 року та № 31 від 23 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та ухвалено судовий розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача ГУ ДПС у Волинській області у відзиві на позовну заяву від 05 листопада 2020 року позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що позивачем в порушення вимог пункту 5 Порядку № 520 для підтвердження реєстрації в ЄРПН ПН № 28 від 21 липня 2020 року, №31 від 23 липня 2020 року не було подано розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, які відповідно до пункту 5 Порядку № 520 є обов`язковими для підтвердження реєстрації в ЄРПН податкової накладної, а також платіжні доручення № 33173 від 04 серпня 2020 року, № 33264 від 05 серпня 2020 року, № 33318 від 06 серпня 2020 року, № 33551 від 11 серпня 2020 року ТзОВ АГРО-Р та платіжне доручення № 1254 від 24 липня 2020 року ПрАТ Нововолинський хлібзавод не завірене належним чином.

З врахуванням викладених норм чинного законодавства вважає, що оскаржувані рішення Комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1849085/41199294 від 18 серпня 2020 року та № 1843689/41199294 від 17 серпня 2020 року є обґрунтованими та прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

При цьому, зазначає, що позовні вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, слід розцінювати саме як вимогу про втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Крім того, представник відповідача-1 у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити за участі представника.

Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду відзив на адміністративний позов з достатніми доказами, суд не вбачає підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач-2 ДПС України у встановлений судом строк відзив не позов не подав.

30 листопада 2020 року представник позивача подала відповідь на відзив, в якому просила задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві. Додатково зазначила, що повноваження державних органів не є дискреційним, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

У запереченні у відповідь на відзив від 27 листопада 2020 року представник ГУ ДПС у Волинській області просила в задоволенні адміністративного позову ТзОВ Ліленд Груп відмовити повністю, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши письмові докази по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем було сформовано та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 28 від 21 липня 2020 року на суму операції 145 800, 00 грн, в тому числі податок на додану вартість в розмірі 24 300, 00 грн на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Арго-Р , та № 31 від 23 липня 2020 року на суму операції 101 790, 00 грн, в тому числі податок на додану вартість в розмірі 16 965, 00 грн на адресу приватного акціонерного товариства Нововолинський хлібозавод (а. с. 24, 65).

ТзОВ Ліленд Груп отримано квитанції про зупинення реєстрації даних податкових накладних:

1) Квитанція № 9189702793 від 06 серпня 2020 року про зупинення реєстрації ПН №28 від 21 липня 2020 року (а. с. 25).

2) Квитанція № 9189677506 від 06 серпня 2020 року про зупинення реєстрації ПН №31 від 23 липня 2020 року (а. с. 66).

У зазначених квитанціях зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України їх реєстрація зупинена, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1101 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач звернувся до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з відповідними поясненнями та документами для прийняття рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної в ЄРПН:

1) Пояснення за вих. № 13 серпня 2020 року № 40 по ПН № 28 від 21 липня 2020 року з наступними документами на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ Долтон Ком , ТзОВ Трекленд та ТзОВ Арго-Р :

- договір поставки № 10-07/20 від 10 липня 2020 року, укладений між ТзОВ Долтон Ком та ТзОВ Ліленд Груп , рахунок на оплату № 36 від 13 липня 2020 року, видаткову накладну № 46 від 13 липня 2020 року, платіжні доручення № 1835 від 20 липня 2020 року, № 1843 від 23 липня 2020 року, № 1836 від 04 серпня 2020 року, № 1886 від 10 серпня 2020 року, № 1873 від 11 серпня 2020 року, № 1890 від 11 серпня 2020 року, № 1891 від 20 серпня 2020 року, № 1915 від 25 серпня 2020 року, податкову накладну виписану ТзОВ Долтон Ком № 3 від 13 липня 2020 року (а. с. 27-39);

- товарно-транспортну накладну № Р46 від 13 липня 2020 року, договір-експедиційно-транспортна заявка № 3 від 13 липня 2020 року, рахунок на оплату № 112 від 13 липня 2020 року, акт про надання послуг ТзОВ Трекленд № 112 від 13 липня 2020 року, податкову накладну № 112 від 13 липня 2020 року (а. с. 40-44);

- договір поставки №66П від 03 січня 2020 року укладений між ТзОВ Ліленд Груп та ТзОВ Арго-Р , товарно-транспортна накладна № Р333 від 21 липня 2020 року, видаткову накладну № 333 від 21 липня 2020 року, платіжні доручення № 33173 від 04 серпня 2020 року, №33 2 4 від 05 серпня 2020 року, № 33318 від 06 серпня 2020 року, № 33551 від 11 серпня 2020 року (а. с. 45-52);

- оборотна сальдова відомість по рахунку 281 за липень 2020 року (а. с. 53);

- пояснення товариства № 75 від 13 серпня 2020 року (а. с. 54);

- договір суборенди нежитлового приміщення № 01/06 від 01 червня 2020 року, укладеного між ТзОВ ОСТ-КОМПАНІ та позивачем, платіжні доручення № 1834 № 1904 від 25 серпня 2020 року, податкова накладна № 68 від 21 липня 2020 року (а. с. 58-63).

2) Пояснення за вих. № 12 серпня 2020 року № 39 по ПН № 31 від 23 липня 2020 року з наступними документами на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПрАТ Нововолинський хлібозавод :

- договір поставки від 19 жовтня 2018 року укладений між ТзОВ Ліленд Груп та ПрАТ Нововолинський хлібозавод , видаткова накладна № 341 від 23 липня 2020 року, довіреність № 210 від 22 липня 2020 року, товарно-транспортні накладні № Р341 та № 00000000565 від 23 липня 2020 року, платіжне доручення № 1254 від 24 липня 2020 року (а. с. 68-74);

- договір поставки № ДЗ 10.12/18 від 10 грудня 2018 року укладений між ТзОВ Хавест-агро та ТзОВ Ліленд Груп , видаткові накладні № 65 та № 66 від 15 квітня 2020 року, рахунки на оплату № 28 та № 29 від 15 квітня 2020 року, платіжні доручення № 1536 від 15 квітня 2020 року, № 1540 від 17 квітня 2020 року, № 1554 від 21 квітня 2020 року, № 1564 від 22 квітня 2020 року, № 1547 від 07 травня 2020 року, №1572 від 05 червня 2020 року та № 1674 від 18 червня 2020 року, податкові накладні № 9 та № 8 від 15 квітня 2020 року (а. с. 75-90);

- товарно-транспортна накладна № 34 та № 35 від 15 квітня 2020 року виписані перевізником ТзОВ Юліана Транс Логістик , акти надання послуг № 7 та № 8 від 15 квітня 2020 року, рахунки на оплату №1 та №2 від 15 квітня 2020 року, платіжні доручення № 1544 та № 1545 від 16 квітня 2020 року, податкові накладні № 7 від 15 квітня 2020 року та № 8 від 16 квітня 2020 року (а. с. 91-102);

- договір на переробку зерна пшениці № П/01Л від 12 лютого 2020 року, укладений між ДП Чортківський комбінат хлібопродуктів Державного резерву України та позивачем, договір № П-01-2020Л від 12 лютого 2020 року, акти надання послуг № 50 від 13 квітня 2020 року, № 54 від 16 квітня 2020 року та № 60 від 30 квітня 2020 року, платіжні доручення № 1524 від 13 квітня 2020 року, № 1537 від 15 квітня 2020 року, № 1543 від 24 квітня 2020 року, № 1588 від 27 квітня 2020 року, № 1591 від 30 квітня 2020 року, № 1620 від 13 травня 2020 року, № 1614 від 02 червня 2020 року, № 1686 та № 1689 від 11 червня 2020 року, № 1698 від 12 червня 2020 року, № 1740 від 24 червня 2020 року та № 1761 від 02 липня 2020 року, податкові накладні № 12 від 13 квітня 2020 року, № 54 від 30 квітня 2020 року, № 19 від 16 квітня 2020 року (а. с. 103-124);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за липень 2020 року (а. с. 125).

Комісією Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних:

1) Рішення №1849085/41199294 від 18 серпня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 28 від 21 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на основі того, що позивачем не надано розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, додатково зазначено, що платіжне доручення ТзОВ Агро-Р не завірено належним чином (а. с. 23);

2) Рішення № 1843689/41199294 від 17 серпня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 31 від 23 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на основі того, що позивачем не надано розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, додатково зазначено, що платіжне доручення Пат Нововолинський хлібозавод не завірено належним чином (а. с. 64).

Позивачем подано скарги щодо рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а. с. 55, 126).

За результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, 02 та 03 вересня 2020 року прийнято рішення № 47728/41199294/2 та № 47231/41199294/2, згідно яких залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної. Підставою відмови є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси (57,128).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) (далі іменується ПК України), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі іменується Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За правилами пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165 від 11 грудня 2019 року (набрання чинності 01 лютого 2020 року) затверджені: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі іменується Порядок №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За приписами пункту 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначалося вище, у Квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних № 28 та № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних вказано: Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Тобто, сформована комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, яка за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165; така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

Зі змісту Квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних № 28 та № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних вбачається, що реєстрація податкових накладних зупинена через відповідність пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Саме на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку зупинено реєстрацію податкових накладних № 28 та № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування .

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Вказані вище норми свідчать про те, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, згідно пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється (проводиться) лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

Норми пункту 5 Порядку №1165 свідчать про те, що питання про віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податку могло розглядатися виключно у зв`язку з перевіркою господарської операції, якої стосується саме подана на реєстрацію податкова накладна, а не будь-якої іншої операції, щодо якої вже прийняте рішення про віднесення платника податків до Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що саме результати перевірки господарських операцій по податкових накладних податкових № 28 та № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних призвели до наслідку віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податків.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані контролюючому органу усі належні первині документи щодо здійснення господарських операцій, яка відображена в податкових накладних № 28 та № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних, змісту і обсягу яких було достатньо для прийняття рішення про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, відповідачем 1 не доведено правомірності зупинення реєстрації податкових накладних №28 від 21 липня 2020 року та № 31 від 23 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних із зазначенням законних підстав для вчинення такої дії.

Відповідно до пункту 2 Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №520 від 12 грудня 2019 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 р. за № 1245/34216) (далі іменується Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку №520).

За правилами пункту 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд констатує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку.

Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН чи РК.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку №520).

Як зазначено в оскаржуваних Рішеннях №1849085/41199294 від 18 серпня 2020 року та № 1843689/41199294 від 17 серпня 2020 року підставою для відмови у реєстрації №28 від 21 липня 2020 року та № 31 від 23 липня 2020 року в ЄРПН слугувало ненадання платником податків копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків: надані позивачем платіжні доручення не завірено належним чином.

Натомість, платником податків надані усі належні документи, достатні для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних №28 від 21 липня 2020 року та № 31 від 23 липня 2020 року в ЄРПН.

Суд також звертає увагу на той факт, що форма Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі відмова у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням документів підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.

Разом з тим, як вбачається із оскаржуваних рішень, вони не містять чітко визначених документів, яких не надано платником податків.

Крім того, умовами відповідних договорів купівлі-продажу (післяоплата) та чинним законодавством України не передбачено обов`язковості здійснення оплати за товар в момент його отримання, а обов`язок скласти і зареєструвати податкову накладну по першій події (оплата/відгрузка) наявний, тому на момент подачі пояснень оплата взагалі могла бути не здійснена і це не було б порушенням.

Тобто, відповідач 1 формально зазначив причини для відмови у реєстрації податкових накладних № 28 від 21 липня 2020 року та № 31 від 23 липня 2020 року в ЄРПН з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.

Суд констатує, що комісією регіонального рівня жодним чином не обґрунтовано причини відмови у реєстрації податкових накладних № 28 від 21 липня 2020 року та № 31 від 23 липня 2020 року в ЄРПН; не вказано конкретно, які документи не надані платником податків, що стосуються предмета розгляду; оскаржувані рішення №1849085/41199294 від 18 серпня 2020 року та № 1843689/41199294 від 17 серпня 2020 року не містять жодних підкреслень документів, які, на думку контролюючого органу, не надані платником податків; відповідачем 1 не надано належних і допустимих доказів правомірності зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН в частині перевірки саме господарських операцій, якої стосуються податкових накладних № 28 від 21 липня 2020 року та № 31 від 23 липня 2020 року в ЄРПН та, як наслідок, щодо віднесення платника до пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як встановлено судом, відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваних Рішень №1849085/41199294 від 18 серпня 2020 року та № 1843689/41199294 від 17 серпня 2020 року дотримано не було, що свідчить про необґрунтованість та протиправність оскаржуваних рішень, які підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкові накладні № 28 від 21 липня 2020 року та №31 від 23 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Враховуючи попередній висновок суду про протиправність оскаржуваних Рішень, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні № 28 від 21 липня 2020 року та №31 від 23 липня 2020 року в ЄРПН датою їх подання на реєстрацію.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як передбачено частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Щодо заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 3 000, 00 грн, то суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Так, з матеріалів справи слідує, що 01 жовтня 2020 року між ТзОВ Ліленд Груп та Адвокатським бюро Крючкова був укладений договір про надання правової допомоги (а. с. 129-130).

Відповідно до акта здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 20 жовтня 2020 року № 1-00000092 робота згідно договору виконана, а саме: вивчено документи у справі (8 год), вивчено судову практику з відповідних правовідносин (6 год), підготовка позовної заяви (12 год). Загальна вартість такої допомоги становить 3 000, 00 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав суду копію платіжного доручення № 2038 від 20 жовтня 2020 року на суму 3 000, 00 грн.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , а також враховуючи заперечення відповідача-1 у відзиві щодо їх стягнення на користь позивача, та предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу, понесені у зв`язку з наданням адвокатом послуг по складанню адміністративного позову у сумі 3 000, 00 грн.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 4 204, 00 грн., сплаченого відповідно до платіжного доручення № 2039 від 20 жовтня 2020 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи, а відтак зазначена сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Водночас суд зауважує, що у даному спорі є два відповідача, однак тягар по відшкодуванню судових витрат слід покласти на відповідача 1 - Головне управління ДПС у Волинській області, позаяк саме комісія останнього прийняла спірні рішення, які в подальшому судом визнані протиправними та скасовані. Тобто, вина у виникненні даних спірних правовідносин лежить лише на відповідачу 1, в той час як відповідач 2 у даному спорі не приймав будь-яких рішень та не вчиняв жодних дій чи бездіяльності, а його обов`язком є лише реєстрація податкових накладних.

Тому, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу, понесені позивачем, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 в розмірі 7 204, 00 грн.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області №1849085/41199294 від 18 серпня 2020 року та № 1843689/41199294 від 17 серпня 2020 року про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 28 від 21 липня 2020 року та № 31 від 23 липня 2020 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ліленд Груп (43000, Волинська область, місто Луцьк, проспект Відродження, будинок 43, квартира 2, код ЄДРПОУ41199294) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484) судові витрати у сумі 7 204 (сім тисяч двісті чотири) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер